Home

Tag : адвокація

Миколаїв отримав сім нових тролейбусів і планує закупити ще 20

З початку повномасштабного вторгнення місто Миколаїв отримало сім нових тролейбусів українського виробництва за кредитні кошти у співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Рухомий склад надходить в рамках контракту, укладеного у 2021 році, згідно з яким переможець тендеру повинен передати місту 40 тролейбусів “Дніпро Т-203” виробництва концерну “Південмаш”. 30 одиниць із цього замовлення місто отримало ще до лютого 2022 року.

380693542_622371823411597_3177413131447601192_n

“Після початку активних бойових дій та у зв’язку з тим, що окупаційні війська впритул наблизилися до міста, ЄБРР призупинив фінансування проєкту і виконання поставок призупинилося. Однак, після численних перемовин мера міста з представниками банку та після того, як ЗСУ відкинули окупантів від міста і його перестали обстрілювати зі ствольної артилерії, фінансування проєкту було відновлено.” — повідомив в коментарі для громадської організації “Vision Zero” керівник КП “Миколаївелектротранс” Юрій Сметана.

Нові тролейбуси є повністю низькопідлоговими, оснащені сучасною електронікою та кондиціонерами, що дуже важливо у спекотному миколаївському кліматі. “Для такого південного міста, як Миколаїв, в спекотні літні дні це дуже допомагало і містяни дійсно більш охоче користувалися тролейбусами”, — коментує Юрій Сметана. Він має підстави це стверджувати, оскільки місто має точні дані щодо перевезених пасажирів: “В нас у кожному тролейбусі встановлена електронна система підрахунку пасажиропотоку, тому ми бачимо, скільки ми щодня перевозимо пасажирів саме у тролейбусах”, — повідомив керівник підприємства.

Зараз Миколаїв готує технічну документацію для наступного тендеру на закупівлю гібридних тролейбусів з додатковою батареєю, які зможуть забезпечити сполучення з віддаленими міськими районами. У технічних вимогах “Миколаївелектротранс” зазначає запас ходу не менше ніж 20 кілометрів та наявність підключення на 380 вольт для можливості зарядки не лише від контактної мережі, але й в депо або на кінцевих зупинках.

За словами керівника КП “Миколаївелектротранс”, Миколаївська міська рада та міський голова Олександр Сенкевич вже багато років роблять акцент на те, що в місті повинен бути основним перевізником комунальний транспорт, особливо електричний. Саме тому містом була укладена угода з ЄБРР на отримання кредиту для модернізації і оновлення тролейбусного парку в місті Миколаїв.

Довідка від ГО “Vision Zero”: На маршрути Миколаєва у 2023 році щодня виходить в середньому 30 тролейбусів. З них близько 90% є сучасними зразками з низькою підлогою. Під час обстрілів міста у 2022 році було пошкоджено 31 тролейбус, серед них 18 нових тролейбусів “Дніпро”. Всі нові тролейбуси були відновлені й зараз працюють на маршрутах.

У 2019 році Миколаїв був першим містом України, яке розробило і затвердило План сталої міської мобільності. Розвиток електричного громадського транспорту закріплено в Плані як ключовий пріоритет міста у сфері міської мобільності.

Джерело фото: Facebook-сторінка Миколаївської міської ради.

9-28-2023 |

Шість українських міст готують заходи в рамках Європейського тижня мобільності

З 16 по 22 вересня 2023 року відбудеться щорічний Європейський тиждень мобільності (ЄТМ), завданням якого є стимулювання та промоція сталої мобільності, розвитку громадського транспорту, використання відновлюваних джерел енергії.

Чернігів, Чернівці, Львів, Полтава, Ужгород та Житомир проведуть заходи до Європейського тижня мобільності. Наскрізною темою ЄТМ у 2023 році є “Економ енергію!”. Офіційний сайт заходу інформує, як саме енергія напряму пов’язана з мобільністю:

Громадський транспорт має величезний потенціал для скорочення споживання енергії. Кількість енергії, затраченої для перевезення одного пасажира громадським транспортом на 1 км, суттєво менша порівняно з використаною енергією на цю ж віддаль приватним автомобілем;
Пересуватись містом на відстань до 5 км можна пішки або на велосипеді. Це займе до 30 хвилин та дозволить заощадити енергію, а також покращить фізичне та психічне здоров’я;
Річна вартість володіння приватним автомобілем часто недооцінюється. Витрати лише на енергоносії для утримання приватного авто становлять до 4 500 євро на рік;
Зниження швидкості транспорту в містах на 10 км/год може зменшити витрати на пальне на 60 євро на рік.
Управління мобільністю має потенціал зменшити колективне споживання енергії, шляхом заохочення змін у поведінці працівників, студентів, клієнтів, відвідувачів;
Інфраструктура мобільності — це не лише наявні дороги та обслуговування автомобільного руху. Вирішальне значення для усунення стимулів до використання приватних авто має вдосконалення наявної та створення нової інфраструктури, яка б заохочувала до використання альтернативних видів пересування: пішої ходи, велосипедів, громадського транспорту.

Загалом заходи Європейського тижня мобільності відбудуться у понад 1700 містах та селищах 39 країн Європи, серед яких найбільше — в Іспанії (308), Туреччині (251) та Австрії (209). До проведення ЄТМ приєднаються також і деякі міста з-поза країн Європи: в Аргентині, Еквадорі та Японії.

Україну представлятимуть шість міст — Чернігів, Чернівці, Львів, Полтава, Ужгород та Житомир. Якщо ви мешкаєте в одному з цих міст — долучайтеся до пропонованих заходів, підтримайте розвиток сталої мобільності України!

Європейський тиждень мобільності проводиться традиційно з 2002 року. Міжнародний вебсайт ЄТМ: https://mobilityweek.eu/home/

З оригіналами інформаційних брошур ЄТМ можна ознайомитися за цим посиланням: https://mobilityweek.eu/campaign-resources/

9-13-2023 |

ГО “Віжн Зеро” розпочала співпрацю із Асоціацією “Енергоефективні міста України”

ГО “Vision Zero” та Асоціація “Енергоефективні міста України” розпочинають співпрацю у рамках нового однорічного проєкту, головна мета якого — сприяння модернізації та розвитку електричного громадського транспорту у містах України через включення його в документи державної політики, зокрема в плани модернізації та відновлення.

Експертна команда ГО “Vision Zero” надаватиме підтримку Асоціації в частині розробки проєктів та компонентів на тему сталої міської мобільності, збір та поширення актуальної інформації на інформаційних ресурсах, підготовки й проведення навчальних вебінарів, круглих столів та інших заходів.

Електричний громадський транспорт — насамперед трамваї, тролейбуси та батарейні тролейбуси — належить до найбільш сталих засобів міської мобільності з найменшими викидами забруднювальних речовин й парникових газів. Державна й міжнародна підтримка модернізації й розвитку цього виду транспорту є критично важливими для досягнення кліматичних цілей України, і виконання інших міжнародних зобов’язань на шляху до європейської інтеграції.

За інформацією ГО “Vision Zero”, Україна вже зараз належить до країн Європи з з найбільшою кількістю систем електричного громадського транспорту: 41 тролейбусна система та 18 трамвайних систем. Всього в Україні перед початком повномасштабного вторгнення налічувалося 1734 кілометри трамвайних колій та 2314 вагонів, а також 4397 кілометрів тролейбусних ліній та 3889 тролейбусів.

Проєкт співпраці між ГО “Vision Zero” та АЕМУ підтримується Європейською кліматичною фундацією, і триватиме з 1 серпня 2023 року до 31 липня 2024 року.

8-18-2023 |

Більшість українців підтримують збільшення штрафів за перевищену швидкість – результати соціологічного дослідження

Більшість населення України підтримує збільшення штрафів за перевищення швидкості, особливо – за великі рівні перевищення. Такі результати соціологічного дослідження, проведеного дослідницькою агенцією Info Sapiens у період з 6 до 15 червня 2023 року на замовлення Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

Згідно з результатами дослідження, переважна більшість громадян вважає, що в Україні потрібно підвищувати штрафи за перевищення дозволеної швидкості руху. Чим більше перевищення швидкості, тим вища підтримка підвищення штрафів.

Позитивно відповіли на питання “Наскільки ви підтримуєте збільшення штрафів за перевищення швидкості руху на дорогах, якщо перевищення буде складати…”: 10 км/год і більше – 54% опитаних, 20 км/год і більше – 69%, 30 км/год і більше – 79%, 40 км/год і більше – 82%, 50 км/год і більше – 86%.

Наразі в Україні перевищення від 21 до 50 км/год карається штрафом 340 грн, а на понад 50 км/год – 1700 грн. Згідно з аналітичним дослідженням, проведеним ЦЕДЕМ раніше, щоб наблизитись до найкращих практик держав-членів ЄС у сфері відповідальності за порушення ПДР, Україні слід запровадити градацію санкцій за кожні 10 км/год, суттєво збільшити суму штрафів за високі рівні перевищення швидкості, й запровадити систему штрафних балів.

“53,5% [опитаних] підтримують збільшення відповідальності у вигляді штрафів за перевищення від 10 км/год до 20 км/год. Це те порушення, за яке зараз штрафи не передбачені взагалі. Безкарне перевищення швидкості існує лише в Україні й Росії, причому ця ідея запозичена саме з Росії. Суспільство чітко говорить, що повинні бути штрафи вже за 10 км/год перевищення – це те, що пропонує наша коаліція громадських організацій”, – прокоментував Віктор Загреба, координатор Кампанії “За безпечні дороги” ЦЕДЕМ.

За словами директорки Центру демократії та верховенства права Олесі Холопік, результати дослідження означають, що в суспільстві існує запит на більш ефективний контроль за дотриманням правил дорожнього руху, зокрема перевищення встановленої швидкості руху.

Соціологічне дослідження проводилось методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів в період з 6 по 15 червня 2023 року в усіх областях України за винятком АР Крим та м. Севастополь, Луганської області, а також окремих тимчасово окупованих територій, де немає зв’язку. Вибірка дослідження склала 1000 інтерв’ю. Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,1% з вірогідністю 0.95%. Звіт про результати дослідження доступний на сайті ЦЕДЕМ.

У Центрі демократії та верховенства права нагадують, що за офіційною статистикою Патрульної поліції, надмірна швидкість є головною причиною ДТП із загиблими та травмованими. У 2022 році вона стала офіційною причиною більшості смертельних ДТП, забравши життя 1633 людей (58% від усіх зареєстрованих загиблих), а ще 10075 осіб зазнали поранень. Тож надмірна швидкість на дорогах лишається “вбивцею номер один” в Україні, значно випереджаючи інші офіційні причини.

Джерело: Пресцентр ЦЕДЕМ

8-04-2023 |

Опублікована база даних електричного громадського транспорту України

Повні та актуальні дані про громадський транспорт в Україні й інших країнах Європи – це важливо для тих, хто цікавиться цією темою, аналізує її, досліджує чи пише про неї. Тому для себе, й для інших зацікавлених сторін, ГО “Vision Zero” підготувало й публікує зведену базу даних. Настільки повну й достовірну, наскільки нам це вдалося.

База даних .XLSX для скачування: українською мовою та англійською мовою

Джерелами інформації для цієї бази даних стали статистичні звіти корпорації “Укрлектротранс” (дякуємо за це), а також дані отримані напряму від міст України, й дані з міжнародних доступних джерел.
Запрошуємо вас бути серед перших користувачів та “тестерів” цієї бази даних. Зауваження та пропозиції просимо надсилати на електронну пошту організації з темою “База даних ГТ”, й ми обов’язково врахуємо їх в наступних редакціях. Ми плануємо зробити оновлення й публікацію цієї бази даних щорічним, допоки аналогічну базу даних не почне вести один з органів державної влади України.

Довідково: база даних у форматі електроних таблиць містить 15 вкладок, що включать інформацію про:
1. Кількість міст з трамвайними системами у країнах Європи: 226 систем у 30 країнах;
2. Характеристика трамвайних систем країни Європи: 11 925 кілометрів трамвайних колій;
3. Кількість міст з тролейбусними системами у країнах Європи: 25 країн та 146 систем;
4. Характеристика тролейбусних систем країни Європи: 10776 тролейбусів;
5. Перелік міст України з чинними системами електричного та іншого громадського транспорту: 47 міст;
6. Контактні дані транспортних комунальних підприємств електротранспорту: 33 міста;
7. Перелік та характеристика трамвайних систем України за містами: 1734 км та 2249 вагонів;
8. Перелік та характеристика тролейбусних систем України за містам: 41 місто та 4397 км контактних мереж;
9. Інфраструктура комунальних підприємств електричного транспорту: 687 тягових підстанцій;
10. Інвентарний парк трамвайних вагонів у містах України на 01.01.2022 р. з аналізом його змін у 2021 році;
11. Інвентарний парк тролейбусів у містах України на 01.01.2022 р. з аналізом його змін у 2021 році;
12. Вік трамвайних вагонів у містах України станом на 01.01.2021;
13. Вік тролейбусів у містах України станом на 01.01.2021;
14. Рейтингові показники ефективності фінансово-експлуатаційної діяльності підприємство міського електротранспорту України у 2019 році;
15. Виробники рухомого складу громадського транспорту: 50 машинобудівних підприємств Європи.

База даних .XLSX для скачування: українською мовою, англійською мовою

6-27-2023 |

Повоєнне відновлення громадського транспорту: учасники круглого столу озвучили ключові завдання та виклики

Потрібні термінові, дороговартісні та часто непопулярні рішення – в іншому разі навіть підтримка роботи наявного громадського транспорту незабаром буде неможливою, не кажучи вже про розвиток. Це одна з основних спільних тез від різних учасників круглого столу, організованого “Центром транспортних стратегій” спільно ГО “Віжн Зеро”. У ньому взяли участь представники українських виробників громадського транспорту та інфраструктури до нього, профільні експерти галузі, громадські активісти та деякі представники органів влади, дотичних до теми громадського транспорту.

Наприклад, Володимир Будзан, комерційний директор “Електронмаш”, розповів, що часто після поставки трамваїв згідно із контрактом, їм доводиться пів року чекати на оплату їх продукції від міжнародного донора, котрий надає м. Львову кредит власне на закупівлю трамваїв. Це негативно впливає на роботу підприємства, суттєво гальмуючи подальше виробництво.

Дмитро Беспалов, викладач КНУБА, директор компанії “ПроМобільність” висловився, що громадський транспорт – це основа економіки. Оновлення рухомого складу важливе, але інфраструктура важливіша, адже оновлення інфраструктури може забезпечити більшу локалізацію продукції і більшу кількість робочих місць.

429316b08b15823d6f7b4f29dd56a696_700_0_0 Тезу про важливість транспортної інфраструктури більше розвинув Павло Савцов, керівник продажів з напрямків міськелектротранспорту, метрополітену ПрАТ “Плутон”. Здебільшого міста України, які до повномасштабної війни масово оновлювали різноманітний рухомий склад електричного транспорту – найчастіше не оновлювали інфраструктуру до нього (колійне господарство, підстанції, контактна мережа тощо). А якщо вже оновлюють, то досить точково, коли стається серйозний вихід з ладу тих чи інших компонентів. Цей підхід необхідно змінити, оскільки нові тролейбуси та трамваї швидко перетворяться на все те ж, що їздило 10 років тому.

Ще чималою, фактично основною проблемою організації роботи міського громадського транспорту є його фінансування. Часто депутати, мери або ж очільники комунальних підприємств вважають, що муніципальні перевізники мають бути не збитковими, а прибутковими. При цьому забуваючи про те, що єдиним джерелом прибутку в них є продаж квитків для оплати проїзду.
Дем’ян Данилюк, експерт з громадського транспорту ГО Vision Zero, стверджує, що уряд має ухвалити спеціальну програму з розвитку громадського транспорту, а парламент за неї проголосувати у держбюджеті. Вона б підтримувала закупівлю рухомого складу коштом державного та місцевих бюджетів, а міста натомість мали б брати кредити міжнародних фінансових організацій на модернізацію інфраструктури Самотужки наші міста не зможуть досягти прогресу, і цей сектор й надалі занепадатиме.

Більше думок, висловлених всіма учасниками круглого столу, ви можете прочитати у матеріалі “Центру транспортних стратегій”.

6-21-2023 |

Резолюція Всеукраїнського форуму міської мобільності

Протягом 26-28 квітня 2023 року, у Львові відбувся Всеукраїнський форум мобільності. Він об’єднав понад 100 фахівців у сфері сталої міської мобільності. Детальніше ми писали про подію в одній з минулих публікацій.

Метою заходу був обмін знаннями, досвідом та формування подальших скоординованих планів щодо розвитку міської мобільності. А за підсумками події була сформована відповідна резолюція учасників. Резолюцією стали консолідовані тези щодо основних проблем, пов’язаних зі сталою міською мобільністю в містах України.

Резолюція Всеукраїнського форуму міської мобільності м. Львів, 26-28 квітня 2023 року

Преамбула

26-29 квітня 2023 року у Львові відбувся Всеукраїнський форум міської мобільності. Подія організована командою Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради у співпраці із ГО “Vision Zero”, в рамках проєкту “TUMIVolt — міська мобільність з відновлювальних джерел енергії”, що втілюється “Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH” за фінансування Федерального Міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини. Участь взяли понад 150 представників міських рад, підприємств, громадських організацій із України та закордону.

Подія стала майданчиком для діалогу між представниками центральної влади та місцевого самоврядування, експертами у сфері міської мобільності, транспорту та інфраструктури, представниками бізнесу і громадських організацій. Учасники обмінялися досвідом, ознайомилися з найкращими практиками та узгодили наступні кроки. Підсумком форуму є ця Pезолюція.

Безбар’єрність вуличної та транспортної інфраструктури

1. Безбар’єрність міст та транспортної інфраструктури є стратегічно важливою спільною метою гуманітарного характеру. Міста, міський та міжміський транспорт повинні функціонувати у злагоджений спосіб та бути доступними для маломобільних груп.

2. Учасники форуму підтримують цілі держави на досягнення безбар’єрності, закріплені у Національній стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні, й вже вживають заходів, щоб зробити аудит безбар’єрності та покращити ситуацію з доступністю. Однак для досягнення безбар’єрності міст, транспортної інфраструктури й транспортних послуг, необхідна змістовна співпраця й сприяння на рівні державних органів виконавчої влади й державних підприємств.

3. Учасники форуму вважають критично важливим забезпечити безбар’єрність залізничних вокзалів та станцій як ключових транспортних вузлів. Міські ради готові співпрацювати в цьому напрямку з “Укрзалізницею”, щоб платформи, будівлі вокзалів та привокзальні площі, зупинки громадського транспорту, простори для паркування та інші елементи інфраструктури стали безбар’єрними, й очікують на відкриту та активну співпрацю з боку “Укрзалізниці”, і відповідне державне фінансування проєктних та будівельних робіт.

Міський громадський транспорт

4. Україна повинна якомога скоріше імплементувати Директиву Європейської Комісії 1370/2007 відповідно до пункту 1875 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (щодо громадських послуг пасажирських перевезень залізничним і автомобільним транспортом). Це відкриє можливість містам перейти до сучасної та сталої системи закупівлі транспортної роботи замість застарілої й неефективної системи конкурсів для автобусних маршрутів. Проєкти відповідних Законів України зареєстровано у ВРУ за № 5149 від 25.02.2021, № 5150 від 25.02.2021, № 5151 від 25.02.2021, № 5152 від 25.02.2021, № 5185 від 02.03.2021, однак вони за понад два роки не розглядалися Верховною Радою.

5. Громадський транспорт та загалом міська мобільність повинні стати предметом уваги з боку законодавчих та виконавчих органів державної влади, і посісти важливе місце у державній політиці, відповідно до документів й найкращих практик Європейського Союзу. Комітету з транспорту та інфраструктури Верховної Ради України доцільно відновити включення законопроєктів щодо міської мобільності до порядку денного своїх засідань, а до сфер повноважень Мінінфраструктури слід додати розробку й втілення державної політики сприяння розвитку сталої міської мобільності, зокрема громадського транспорту, велосипедного руху й безпеки дорожнього руху.

6. Міста переживають кризу кадрів у комунальних підприємствах, особливо відчутний брак водіїв та технічних працівників підприємств громадського транспорту. Нове російське вторгнення в Україну в 2022 році посилило цю проблему; наприклад, у Вінницькій транспортній компанії понад 100 працівників мобілізовані до лав Збройних сил України. Криза кадрів призводить до того, що новим рухомим складом не буде кому керувати й не буде кому обслуговувати. Міста не зможуть вирішити цю проблему без законодавчих змін, зокрема щодо системи фінансування громадського транспорту, щодо навчання водіїв та ін. Необхідне також державне сприяння професійно-технічній освіті у сфері громадського транспорту.

7. Закон України “Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів” в частині квот на електричні автобуси при закупівлях рухомого складу після 2024 року, учасники форуму вважають нереалістичним й не чутливим до ситуації в містах та до галузі міського громадського транспорту загалом, і таким, що не враховує необхідність оновлення та розвитку вже наявних трамвайних та тролейбусних систем у містах, і не стимулює громади до заміни приватного автотранспорту автобусами. Для багатьох маршрутів та населених пунктів якісне сполучення автобусами вже сьогодні дасть кращий вплив на екологію ніж незначна кількість електробусів через кілька років. Норми цього Закону слід вдосконалити та доповнити подальшими законодавчими змінами.

8. На рівні державних органів варто визнати, що електричний громадський транспорт як сектор економіки має значний потенціал для післявоєнного відновлення України та інтеграції в ЄС. Українські батарейні автобуси, тролейбуси й трамваї, рухомий склад залізниці можуть бути конкурентними на внутрішньому й іноземних ринках, приносячи державі податкові платежі, якісні робочі місця, інноваційний технологічний розвиток та експортні надходження. В Україні є спроможність виробляти понад 1 тис. автобусів, тролейбусів, трамваїв на рік, однак виробляється лише кілька десятків. На рівні державної політики й міських політик закупівлі, доцільно пріоритизувати українського виробника та забезпечити відсоток локалізації виробництва.

9. Дерегуляція міської транспортної інфраструктури: у співпраці муніципалітетів та державних органів, на основі найкращих практик ЄС, слід ліквідувати численні перешкоди для міст щодо розвитку електричного громадського транспорту, які містять норми законодавства (наприклад необхідність проводити оцінку впливу на довкілля для трамвайних ліній, коли така оцінка не вимагається для автомобільних доріг, заборона трамвайного та тролейбусного руху через залізничні переїзди, на яких дозволений рух автобусів), державні будівельні норми й державні стандарти (наприклад, обмеження щодо проєктування колій, контактних мереж та метрополітену). ДБН й ДСТУ повинні бути реформовані в Україні, щоб зняти застарілі нормативні вимоги, яких немає в країнах ЄС. В оптимальному сценарії, ці норми повинні бути переведені на параметричний підхід, фіксуючи критерії до кінцевого результату, а не вимоги щодо технічних параметрів. (наприклад, нормативну вимогу щодо мінімальної відстані в 20 метрів від трамвайної колії до найближчих житлових будинків слід замінити на вимогу максимально допустимого рівня шуму й вібрації в житлових будинках, спричинених рухом трамваїв). Важливою також є дерегуляція ціноутворення та надання пільг на користування громадським транспортом.

10. Податкові заохочення для громадського транспорту. Учасники форуму пропонують розглянути скасування або зменшення ПДВ на рухомий склад та інфраструктуру громадського електротранспорту, зокрема звільнити від ПДВ закупівлі, що відбуваються із залученням міжнародних фінансових організацій. Це дозволить містам швидше оновлювати рухомий склад та інфраструктуру електротранспорту, потреба в чому є дуже значною. Важливою складовою сталості фінансування міських пасажирських перевезень є відновлення державної субвенції на компенсацію пільг на проїзд у громадському транспорті, які були введені державою.

11. Зони низьких та нульових викидів у містах. Необхідними є зміни до Закону України про місцеве самоврядування, Закону України про дорожній рух та законодавства, яке регулює механізми фіксації порушень, які дозволять містам планувати й запроваджувати зони з низькими викидами, за прикладом того, як це робиться в містах Європейського Союзу.

Безпека дорожнього руху

12. Планування перед проєктуванням. Для інфраструктурних проєктів (доріг, вулиць, мостів, тунелів, станцій) слід передбачити стадію планування (feasibility study) як обов’язкову стадію, яка передує проєктуванню. Внести зміни до законодавства та підзаконних актів. До стадії планування інфраструктурних проєктів віднести декілька нових інструментів планування (крім наявного ТЕО): пре-ТЕО (попереднє ТЕО), транспортна концепція, оцінка впливу на безпеку дорожнього руху, консультації із зацікавленими сторонами.

13. Чинник швидкості — проблема номер один. Необхідно вживати рішучих заходів для зменшення надмірної швидкості як ключового чинника, який спричиняє більшість ДТП з потерпілими в Україні, зокрема: ліквідувати або зменшити поріг толерантності, який зараз складає 20 км/год, що не відповідає практикам жодної країни ЄС; запровадити зміни до штрафів за перевищення швидкості з прогресивним зростанням суми штрафу за кожні 10 км/год; почати розробку системи штрафних балів для позитивного впливу на меншу частину водіїв, яка створює більшу частину проблем, й для якої монетарні санкції (штрафи) не є стримуючим фактором.

14. Продовження децентралізації у сфері організації дорожнього руху. Вже зараз закон України “Про дорожній рух” визначає відповідальність місцевих органів влади за безпеку дорожнього руху на території громад, а Закон України “Про автомобільні дороги” визначає необхідність проведення аудитів безпеки автомобільних доріг та кваліфікаційні вимоги аудиторів. Проте не внормовано проведення аудиту з безпеки автомобільних доріг на автомобільних дорогах, що проходять в межах населених пунктів та залишається дублювання у формі вимоги одночасного погодження змін до організації дорожнього руху органами патрульної поліції, які далеко не завжди мають на місцях фахівців необхідної кваліфікації. Таким чином поле діяльності кваліфікованих експертів, що пройшли відповідну сертифікацію є більш обмеженим аніж повноваження регіональних підрозділів патрульної поліції, які не мають відповідних кваліфікаційних вимог.

Транспортна інтеграція міст з передмістями

15. Міжмуніципальне співробітництво. Розвивати законодавчу базу у галузі міжмуніципального співробітництва – оновити Закон України «Про співробітництво територіальних громад», оскільки він застарілий й не відображає реформу децентралізації, яка відбулася пізніше (створення об’єднаних громад). За 9 років існування закону, жодне велике місто не уклало договору з сусідніми громадами про міжмуніципальне співробітництво, що свідчить про недієвість закону.

16. Закон про агломерації. Розпочати розробку спеціалізованого закону про міські агломерації, на прикладі країн ЄС, який дозволить організовувати дієву співпрацю великих міст з навколишніми громадами у секторі транспортних послуг, розвитку інфраструктури та інших послугах.

Велосипедний рух та мікромобільність

17. Надати повноваження Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України: Внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 460 “Про затвердження Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України” від 30 червня 2015 в частині повноважень Міністерства що стосуються формування та реалізації державної політики у секторі велосипедного та легкого персонального транспорту.

18. Завершити роботу над Національною велосипедною стратегією України, чернетку якої напрацювали представники громадянського суспільства за участі міст у 2019-2021 роках. Необхідність розвитку велосипедної інфраструктури й державної підтримки цього розвитку лише посилилась внаслідок повномасштабної війни.

19. Розглянути зміни до митного й податкового законодавства щодо звільнення від ввізного мита та ПДВ електричних засобів мікромобільності — самокатів й електровелосипедів, за прикладом того, як це зроблено з приватними електричними автомобілями. Електричні автомобілі створюють затори й займають міський простір в такій самій мірі, як неелектричні автомобілі. Засоби мікромобільності, натомість, цього не роблять.

20. Внести зміни до Правил дорожнього руху, деталізувавши правила пересування легкого персонального транспорту та внести зміни щодо правил руху велосипедистів, чернетка змін до яких напрацьована громадянським суспільством.

21. Передбачити будівництво велошляхів в межах будівництва доріг загального користування І та ІІ категорій.

Дерегуляція паркування

22. Внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №1342 “Про затвердження Правил паркування транспортних засобів” від 3 грудня 2009 та Постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 “Про Правила дорожнього руху” та дозволити паркування ближче, ніж вказано в обмеженнях, якщо це передбачено чинною схемою організації дорожнього руху, не перешкоджає руху та не порушує безпеку учасників дорожнього руху, а саме: допустити можливість зменшених відстаней від зупинок громадського транспорту, пішохідних переходів, заїздів до прилеглих територій, залізничних переїздів, майданчиків ТПВ тощо.

23. Розробити окремі Державні будівельні норми для вуличного паркування з урахуванням Європейського досвіду, оскільки на сьогодні, для організації вуличного паркування використовуються норми для будівництва багаторівневих гаражів (ДБН В.2.3-15:2007 “Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів”).

24. Внести зміни в Постанову Кабінету Міністрів України № 258 “Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів” від 2 березня 2010, оскільки наявне ціноутворення не враховує сучасні підходи до організації паркування (зокрема, ввести коефіцієнт оплаченої завантаженості, дозволити динамічне ціноутворення, тощо).

Залізниця

25. Створити можливість передачі на баланс або експлуатацію громад, зокрема, в формі державно-приватного партнерства, залізничних колій та станцій. Це повинно спростити органам місцевого самоврядування можливість інвестувати в залізничний транспорт, не лише у міський та приміський пасажирський, але й загалом у інфраструктуру залізничного транспорту, що розташована в межах громад.

26. Зміни до Закону України “Про залізничний транспорт”: Створити можливість поєднання розкладів прибуття і відправлення залізничного транспорту з міським громадським транспортом. Надання місцевим органам влади можливості впливати на розподіл пропускної здатності залізничного транспорту таким чином щоб синхронізувати різні види транспорту між собою для ефективнішого перевезення пасажирів, зокрема, завдяки переходу до процедури закупівлі громадських послуг пасажирських перевезень залізничним і дорожнім транспортом.

За підсумками Форуму текст резолюції сформулювали члени оргкомітету:

Орест Олеськів, Управління транспорту, Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради,

Павло Сирватка, Управління вуличної інфраструктури, Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради,

Марта Пастух, Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH (GIZ),

Віктор Загреба, громадська організація “Vision Zero”.

5-29-2023 |

ГО “Віжн Зеро” здійснила ознайомчий візит до Чернігова

3 травня 2023 члени ГО “Віжн Зеро” разом із кореспондентом “Центру транспортних стратегій” (ЦТС) здійснили ознайомчий візит у м. Чернігів. Метою було отримання актуальної інформації про потреби та виклики міста у сфері громадського транспорту та міської мобільності.

Під час візиту було здійснено зустрічі із профільними керівниками органів місцевого самоврядування, а саме: начальником управління транспорту Олександром Рижим, заступником міського голови Віктором Геращенко та керівництвом “Чернігівського тролейбусного управління” Русланом Ємець і Сергієм Бородухою з “Чернігівського автозаводу” (Корпорація “Еталон”, директор з якості та загальних питань).

За результатами цих зустрічей дізналися про масштаби руйнувань інфраструктури, яких зазнало місто під час військової агресії росії проти України, про виклики, що з’явилися та реформи, котрі були здійснені протягом 2022 року.

Попри те, що Чернігів 40 днів перебував під щільним бомбардуванням та обстрілами, і майже 45% контактної мережі та опор було зруйновано, місту вдалося відновити та реформувати маршрутну мережу громадського транспорту, в т.ч і оновити рухомий склад. Зараз в місті працюють 20 маршрутів громадського транспорту: 7 комунальних тролейбусних та 13 автобусних приватних перевізників.

Як в комунальному, так і в приватному громадському транспорті діє система електронного квитка. Оплату можна здійснити транспортною та банківською картками, а також готівкою. Невдовзі місто планує реалізувати систему пересадок між різними типами громадського транспорту.

Станом на зараз в місті працює 93 автобуси, більшість з яких приватних перевізників та 51 тролейбус. Попри “воєнний рік” перевізники оновили 40 автобусів (це нові “Атамани”, “Еталони” і вживані з ЄС). Ще 9 “Атаманів” їздили в місті декілька років тому.

1683221256035 Від керівництва Чернігівського автозаводу дізналися, що станом на зараз підприємство може виробляти дизельні автобуси і тролейбуси. Також підприємство збудувало перший зразок тролейбуса з автономним ходом.

Власники та керівники зацікавлені у налагодженні контактів в ЄС, участі в міжнародних програмах і проєктах щодо електромобільності/проєктування та виробництва електробусів. Одначе все це потребує промоції серед потенційних замовників продукції, міжнародних донорів та підтримки з боку профільних державних інституцій.

5-15-2023 |

Круглий стіл у Львові щодо електротранспорту зібрав 46 учасників з 12 міст

В рамках “Всеукраїнського форуму міської мобільності” 27.04.2023 ГО “Віжн Зеро” провела круглий стіл на тему “Розвиток електричного громадського транспорту та післявоєнне відновлення України”.

Метою круглого столу було обмін думками та оцінками щодо розвитку сектору електричного громадського транспорту в Україні та формування спільних пропозицій, які в подальшому були включені до Резолюції форуму та висвітлені в ЗМІ.
Модератором круглого столу став Віктор Загреба, голова правління ГО “Віжн Зеро”, а інформаційну підтримку надав портал “Центр транспортних стратегій”.

Учасники круглого столу разом визначили головні стратегічні перешкоди та бачення розвитку електричного громадського транспорту в містах України.

Участь в круглому столі взяли 46 учасників з 12 міст, в т.ч. 16 посадових осіб виконавчих органів та міських рад і п’ять представників транспортних комунальних підприємств.

Найбільш активні учасники: Віталій Голутяк (директор КП “Електроавтотранс”), Антон Гаген (Світовий Банк), Катерина Лозовенко (директорка ТОВ “Оресунд”), Олександр Гречко (громадська ініціатива “Пасажири Києва”), Володимир Бузан (ТОВ “Завод Електронмаш”), Василь Клат (Департамент транспорту м. Маріуполь), Ігор Маковцев (Дніпровська міська рада), Дмитро Беспалов (ТОВ “Про мобільність”), Орест Олеськів (начальник Управління транспорту м. Львів), Марина Віркун (Управління транспорту і зв’язку м. Херсон), Андрій Сорокін (Вінницька міська рада) та із залу Антон Бриних (КП “Рівнеелектротранс”).

Ключові тези виступів висвітлені в публікації “Центру транспортних стратегій” з назвою “Законодавчі зміни, дефіцит кадрів і електробуси: як міста бачать післявоєнне відновлення громадського транспорту”.

“Всеукраїнський форум міської мобільності” був організований Департаментом міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, за підтримки Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ) в рамках проєкту “TUMIVolt – міська мобільність з відновлювальних джерел енергії”. Співорганізатором події є ГО “Віжн Зеро”.

5-03-2023 |

ГО “Віжн Зеро” стала співорганізатором Форуму міської мобільності

26.04.23 у Львові розпочався Всеукраїнський форум міської мобільності. Участь у події взяли близько 100 учасників та учасниць з різних регіонів України.

Форум проводить Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради в рамках проєкту «TUMIVolt – міська мобільність з відновлювальних джерел енергії» Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ), що фінансується Федеральним Міністерством економічної співпраці та розвитку. Співорганізатором події також є і ГО Vision Zero.

Метою заходу є обмін знаннями, досвідом та формування подальших скоординованих планів щодо розвитку міської мобільності. За підсумками події буде сформована відповідна резолюція учасників.

На відкритті виступив мер Львова Андрій Садовий. Він наголосив, що Львів підійшов по-новому до відновлення вуличної інфраструктури: ремонтувати не дорогу, а відновлювати простори. А проєкти будуть обирати виключно за результати архітектурних конкурсів. За таким принципом у місті облаштують простір на вул. Миколайчука біля реабілітаційного центру НЕЗЛАМНІ/ UNBROKEN.

Також він розповів про екосистему людяності НЕЗЛАМНІ, яку сьогодні вибудовують у Львові. І власне ця система передбачає, і перебудування міських локацій з точки зору доступності та привітності.

Джерело: Львівська міська рада: https://city-adm.lviv.ua/news/tourism/296236-u-lvovi-startuvav-vseukrainskyi-forum-miskoi-mobilnosti
Фото: Роман Балук

4-27-2023 |