Тег: міста

Більше половини водіїв досі ні, але все частіше так: результати дослідження користування ременями безпеки від кампанії "За безпечні дороги"

Більше половини водіїв досі ні, але все частіше так: результати дослідження користування ременями безпеки від кампанії "За безпечні дороги"

Більш ніж половина водіїв в Україні все ще не користуються ременями безпеки, і лише 46% пристібаються за кермом. Такі дані показало цьогорічне дослідження під назвою “Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України”. Воно було проведене громадськими організаціями Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) і “Vision Zero” у рамках Кампанії “За безпечні дороги”.

Дослідження здійснювали шляхом спостереження за водіями у різних містах України. Загалом було охоплено 28607 водіїв у 18 обласних центрах. Кампанія “За безпечні дороги” проводить такі дослідження з 2017 року, щоб привернути увагу до проблеми нехтування ременями безпеки та змінити ставлення суспільства до цього явища. За оцінками ВООЗ, до 50% загиблих у смертельних аваріях можна було б врятувати за допомогою ременя безпеки.

“Ще у 2017 році ми обрали три ключові фактори ризику, які визначила ВООЗ. Першою була надмірна швидкість, а далі ми зокрема прагнули підвищувати рівень користування ременями безпеки та дитячими кріслами. Адже є прямий зв’язок між пристібанням і тяжкістю наслідків ДТП. За ці роки всі ми провели колосальну роботу у сфері підвищення рівня користування ременями безпеки”, – наголосила Олеся Холопік, директорка ЦЕДЕМ.

В середньому, рівень використання ременів безпеки у вивчених містах досяг 45,97%. Проте, у порівнянні з минулим роком, спостерігається позитивна тенденція — кількість водіїв, які пристібаються, збільшилася на 5,84%. Для порівняння, у 2017 році лише 15% водіїв використовували паски безпеки!

“Це суттєве зростання навіть порівняно з попереднім роком, а в порівнянні з “доковідними” часами рівень користування зріс удвічі”, – наголосив Віктор Загреба, дослідник державної політики з безпеки дорожнього руху Кампанії “За безпечні дороги”.

Ще помітніша позитивна динаміка у низці міст, котрі потрапили до групи лідерів: Києві (72,3%), Львові (69,6%) та Луцьку (60,3%). Тут користування ременями безпеки стало соціальною нормою, а ті, хто не пристібаються, перебувають у меншості. Водночас у Миколаєві, Сумах та Кропивницькому таких водіїв – менше третини серед загалу.

Дослідження показало, що у 15 з 18 досліджуваних міст відбулося збільшення частки водіїв, що користуються ременями безпеки відповідно до вимог Правил дорожнього руху. Найбільше зростання рівня користування зафіксовано в Одесі (+25,7%) та Луцьку (+22,4%). Водночас у 3 містах – Житомирі, Полтаві та Сумах рівень користування ременями у порівнянні з 2023 роком дещо знизився.

Повна версія звіту про результати дослідження “Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України” у 2024 році" доступна за цим посиланням.

За словами Віктора Загреби, загалом результат є вкрай позитивним, адже у 2018-2020 роках не було жодного міста, де пасками безпеки користувалися б більше половини водіїв. “Ті, хто дотримується правил, завжди були у меншості. Зараз же маємо 8 міст, де пристібаються понад половина водіїв, удвічі більше, ніж минулоріч. Ще відзначу, що в жодному місті не було рівня пристібання, меншого за 20%. А 4-5 років тому в деяких містах взагалі майже ніхто не пристібався”, – наголосив він.

Олеся Холопік зазначає, що серед причин таких позитивних змін є зміни в законодавстві за останні роки. Зокрема, було підвищено штраф за ігнорування ременів безпеки з 51 до 510 гривень, а також скасовано винятки, що дозволяли водіям, пасажирам таксі та інструкторам не пристібатися.

Як наголошує Максим Шульга, аналітик Кампанії “За безпечні дороги”, загалом погляди людей на це питання змінюються.

“Раніше ремені були чимось, що треба накидати, аби ДАІ не зупинила. Зараз же завдяки медіа люди бачать, що аварії трапляються постійно, в них багато загиблих і травмованих. Тож стає зрозуміло: проста звичка, яка займає 2-3 секунди, може врятувати життя. Думаю, і через війну люди усвідомлюють, що треба цінувати життя, бо багато хто віддає його за країну, тож треба докласти зусиль, аби рятувати життя тут”,  – пояснив він.

 

У Кампанії “За безпечні дороги” відзначають, що попри зміни, тема ременів безпеки лишається актуальною, адже зараз ми на етапі практичного втілення змін і контролю за дотриманням правил.

Організатори та автори 

Дослідження “Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України” у 2024 році проводилось спільно громадськими організаціями “Vision Zero” (ГО “Віжн Зеро”) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) в рамках Кампанії “За безпечні дороги”

Керівник дослідження: Віктор Загреба, координатор дослідження: Максим Шульга. Організатори висловлюють глибоку подяку представникам громадянського суспільства, які виступили в ролі спостерігачів і збирали інформацію на вулицях міст.

Кампанія “За безпечні дороги” – адвокаційна кампанія, спрямована на зменшення смертності та травматизму на дорогах України. Ініційована Центром демократії та верховенства права у партнерстві з ГО “Vision Zero”, U-Cycle та об’єднує міжнародних, українських експертів, представників законодавчої та виконавчої влади.

Про дослідження: 

Дослідження проводилося методом спостереження, відповідно до настанов Всесвітньої організації охорони здоров’я “Seat-belts and child restraints: a road safety manual for decision-makers and practitioners” (2009).

Середня вибірка водіїв у кожному досліджуваному місті склала 1589 осіб, а загалом – 28607 осіб. У кожному місті заміри проводились у 4-6 місцях, розташованих в різних частинах міста. Статична похибка замірів у містах складає не більше 5% з довірчим інтервалом 95%. Згідно з методологією, до дослідження включено водіїв легкових, вантажних автомобілів, мікроавтобусів та не включено водіїв маршрутного міського, приміського та міжміського громадського транспорту, автомобілів спеціальних та екстрених служб та військових автомобілів.

Спостерігачі використовували візуальний метод отримання інформації, обираючи максимально зручні для спостереження місця, щоб мінімізувати ймовірність помилок або неможливість виявити наявність чи відсутність паска безпеки на плечі водія. Спостерігачі заповнювали спеціальні форми підрахунку та робили фотографії на місці спостережень. При цьому спостереження проводилось таким чином, що водії не знали що за ними ведеться спостереження. Результати спостережень з кожного міста перевірені організаторами, також та проведено їх вибіркову верифікацію методом контрольних замірів.

Середній національний показник обчислювався як середнє арифметичне число показників у досліджених містах. Результати дослідження не враховують відмінності у кількості населення у досліджених містах, рівень користування пасками безпеки в інших містах, малих населених пунктах та на автомобільних дорогах поза межами населених пунктів. 

Важливо: У 2024 році організатори не проводили дослідження у Харкові, Сіверськодонецьку, Маріуполі, Дніпрі, Запоріжжі та Херсоні, а також АР Крим. Причина: воєнні дії / тимчасова окупація, наближеність воєнних дій та інше. Відсутність спостережень в цих містах спонукає з обережністю інтерпретувати виявлений середній показник, оскільки в разі отримання даних з цих міст, цей показник може зазнати зміни.


У Львові відбувся Форум міської мобільності, співорганізатор — ГО "Vision Zero"

У Львові відбувся Форум міської мобільності, співорганізатор — ГО "Vision Zero"

16-18 вересня у Львові відбувся Всеукраїнський Форум Міської Мобільності. Понад 150 учасників та учасниць з різних куточків України ділилися досвідом та ідеями щодо покращення інфраструктури та мобільності України. Члени_кині ГО "Vision Zero" також взяли участь у заході як модератори, доповідачі та співорганізатори.

Під час вступної промови Катерина Лозовенко, координаторка проєктів та дослідниця даних, нагадала, про що була Резолюція попереднього Форуму мобільності  та за якими напрямками протягом року відбулися позитивні зміни. Наприклад питання безбар'єрності та доступності міст — станом на зараз низка міст мають стратегії чи концепції безбар'єрності інфраструктури, а головне – фінансування для реалізації конкретних рішень. Також Укрзалізниця у 2024 р. оголосила про намір розробки проєкту реконструкції головного вокзалу у м. Львів із безбар'єрною складовою. 

Галузь міського громадського теж більше з'являлася на порядку денному як органів місцевого самоврядування, так і профільного Міністерства. Протягом року було розроблено ряд рекомендаційних та аналітичних документів експертами з цієї галузі, із врахуванням пропозицій та потреб міст, сформованих на зустрічах з Мінінфраструктури та громадського сектору.

В аспекті безпеки дорожнього руху теж відбулися певні покращення. Надмірна швидкість руху й далі спричиняє найбільшу кількість смертей на дорогах України. Тож цьогоріч Комітет з питань правоохоронної дільності проводив зустріч з представниками громадськості на тему потрібних змін та вдосконалення законодавства. Зміни відбуваються, хоч і повільно. Проте, 43 додаткові камери фіксації швидкості все ж уже встановлено на дорогах наших міст.

Також Катерина Лозовенко була модераторкою одразу двох секцій. На секції про безбар'єрність міст представники та представниці органів місцевого самоврядування і громадських організацій представили власні напрацювання та поділилися досвідом щодо реалізації рішень у цій сфері. 
На другій секції, яку модерувала Катерина, була висвітлена тема “електронного квитка” у містах України. Доповідачі з комунальних підприємств-перевізників, органів місцевого самоврядування та Мінінфраструктури розповіли про власний досвід реалізації автоматизованої системи обліку та оплати проїзду, нюанси та подальші перспективи цього процесу.

На іншій секції Юрій Лозовенко, транспортний планувальник та член ГО “Vision Zero”, став доповідачем Форуму та розповів, що таке функціональна градація вуличної мережі міст та як її досягти навіть коли ще не внесли необхідні зміни у державні норми та стандарти.
 

Ми вдячні організаторам Форуму: Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради та Сivinet Ukraine (CIVITAS). А головне – захисникам та захисницям із Збройних Сил України.

 


Опубліковано навчальний курс "Стала міська мобільність"

Опубліковано навчальний курс "Стала міська мобільність"

До Європейського тижня мобільності, що проходить з 16 по 22 вересня, наші колеги з “Асоціація ”Енергоефективні міста України" запускають новий навчальний курс для громад-членів Асоціації, який має назву "Стала міська мобільність". Курс був розроблений експертами ГО "Vision Zero" в рамках спільного проєкту "Промоція електричного громадського транспорту як частини державної політики України".

Учасниками та учасницями курсу можуть стати представники та представниці органів місцевого самоврядування громад-членів Асоціації. Інструкції щодо проходження навчання будуть надіслані на електронні адреси міських та селищних рад. Курс складається з шести модулів:

  1. Що таке стала міська мобільність?
  2. Пішохідний рух та інклюзивність.
  3. Громадський транспорт.
  4. Велосипедний рух.
  5. Безпека руху та людиноцентрична автомобільна інфраструктура.
  6. Управління, планування та впровадження проєктів.

фото: Олександр Шутюк

Також ми запрошуємо учасників та учасниць активно брати участь у форумі курсу, де можна обговорювати розглянуті теми, ставити запитання розробникам або пропонувати власні ідеї для розвитку теми мобільності в українських громадах. 

Знайти цей форум дуже просто: перейдіть на вкладку “Нам важлива ваша думка”, що знаходиться у першому модулі курсу, підпишіться на форум та додайте свою тему обговорення або залиште відгук на тій, що вже існує.
Сам курс доступний для Вас за цим посиланням https://education.enefcities.org.ua/course/view.php?id=4

***

Про Європейський тиждень мобільності

Історія створення. Традиція його святкування була започаткована в 1994 році політологом Еріком Бріттоном. Він першим запропонував щорічно проводити акції, покликані зменшити обсяг споживання пального. Його ініціативу підтримала Європейська комісія з питань мобільності та транспорту, до складу якої входять представники бізнес-еліти з 42 країн світу.

Мета. Європейський тиждень мобільності покликаний привернути увагу громадськості до надмірної кількості автомобільного транспорту, викиди якого забруднюють атмосферу. Щороку свято присвячене різним темам.

До того ж 22 вересня – День без автомобілів – особливо підходить для експериментів  з новими моделями руху та сталого транспорту. Багато міст використовують День без авто як можливість для створення протягом цього дня екологічних та пішохідних зон і організовують різноманітні події просто неба  на звільненому від приватних автомобілів вулицях та громадських просторах.


Працює, але є нюанси: як функціонує система пасажирських перевезень у містах України?

Працює, але є нюанси: як функціонує система пасажирських перевезень у містах України?

Протягом 2023–2024 років громадська організація «Vision Zero» актуалізовувала увагу всіх дотичних сторін до галузі електричного громадського транспорту як одного з основних засобів сталої міської мобільності.

Щороку питання простої підтримки його роботи навіть на поточному рівні стає все більш нагальним Однак для підвищення якості життя, зокрема в період повоєнного відновлення міст та економіки держави, необхідно комплексно покращити роботу громадського транспорту, а підґрунтя для цього закладати вже зараз.

З нашого досвіду, аналітичну роботу важливо поєднувати з вивченням ситуації на місцях. Тому серед іншої своєї діяльності члени та членкині громадської організації здійснили ознайомчі візити до чотирьох міст ‘— Луцька, Хмельницького, Києва й Рівного.

Від початку повномасштабної війни галузь електричного громадського транспорту зіткнулася з небаченими досі викликами. Дистанційно вивчаючи проблеми й потреби комунальних підприємств-перевізників, звісно, ми можемо зробити якісь узагальнені висновки про гостру нестачу водіїв та обслуговуючого персоналу, а також застарілу інфраструктуру. Проте поточна ситуація кожного міста — унікальна, як і підходи до роботи, попри теперішні проблеми та способи їх розв’язання.

Усюди, окрім Києва, нам вдалося поспілкуватися також із представниками замовника перевезень у містах — тамтешніх управлінь транспорту або відділу транспорту в Департаменті комунального господарства. Усі мають схожі проблеми й досягнення.

До прикладу, у Луцьку начальник місцевого відділу транспорту Віктор Главічка розповів про типову ситуацію в його місті, яка характерна більшості міст: приміські автобуси, які мали б їхати лише до основних автостанцій, їдуть основними магістралями міста та в його центральну частину, здійснюючи посадку / висадку пасажирів, де заманеться. Це призводить до відтоку пасажирів тролейбусів і більшого навантаження на вулично-дорожню мережу й утворення транспортних затримок — заторів.

Фото: Зустріч ГО «Vision Zero» з начальником відділу транспорту Луцька Віктором Главічкою

 

Фото: Зустріч ГО «Vision Zero» з представниками КП «Луцьке підприємство електротранспорту»

У Хмельницькому схожа ситуація з неміськими перевезеннями, проте специфіка дещо інша. Автостанції розташовані в центральній частині міста, а не на околицях. За словами начальника Управління транспорту міста Хмельницького Костянтина Костика, місту дуже треба, щоб вони розташовувалися за межами центральної частини міста: «Автобуси міжнародних і міжміських перевезень перевантажують наявну транспортну мережу (як і в Луцьку — ред.). Ці автостанції перебувають у приватній власності. Міська влада намагалася з керівниками домовитися, але прогресу в цьому мало».

Фото: Зустріч ГО «Vision Zero з представниками Управління транспорту міста Хмельницький та КП «Електротранс»

Внаслідок бойових дій частина міст втратила комунальні автобуси. Це відбулося з причин таких як оборона міста (Чернігів та Київ), або ж коли передали їх на потреби ЗСУ (усі міста). Тому протягом 2022–2024 років низка міст Європи почала передавати українським містам сотнями свої вживані автобуси великого класу для підтримання міських пасажирських перевезень. Міста Луцьк, Хмельницький, Київ і Рівне — не вийняток. Однак законодавство України виявилося неготовим до їх експлуатації: наразі досі заборонено використання таких автобусів із метою отримання прибутку, тобто з встановленою вартістю проїзду, адже їх передали без вказаного цільового призначення. Відповідно до статті 201-2 Кримінального кодексу України «незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна». 

Саме тому серед відвіданих нами міст Рівне та Хмельницький здійснюють такими автобусами лише соціальні перевезення. Усі комунальні підприємства України й подекуди навіть міські голови зверталися до Мінінфраструктури та інших урядовців із проханням якомога скоріше впровадити низку змін у відповідне законодавство, але позитивного результату поки немає.

Попри труднощі, яких зазнають міста в ході повномасштабної війни, під час наших візитів ми переконалися, що вони намагаються підтримувати галузь електричного громадського транспорту й міської мобільності загалом. Виконуючий обов’язки міського голови Рівного Віктор Шакирзян на зустрічі заявив, що «комфорт та безпека жителів громади — передусім. Тому ми робимо акцент на сучасний транспорт, який має автономний хід та низьку підлогу». Також місто зараз на стадії розроблення Плану сталої міської мобільності, де вагомим аспектом є саме міський громадський транспорт, зокрема електричний. 

Фото: Низькопідлоговий тролейбус «Дніпро Т-203» у місті Рівне

Окрім спілкування з представниками профільних органів місцевого самоврядування, під час візитів до українських міст ми відвідували тролейбусні депо й тестували систему оплати безпосередньо в транспорті. Наприклад, у місті Луцьк повністю реалізований електронний квиток (повноцінна безготівкова оплата проїзду) транспортною, банківською картками й скануванням QR-коду, згенерованого в одному з банків. Проєкт реалізували за допомогою приватного оператора ТзОВ «СІТІ КАРД СИСТЕМ». До речі, цього ж оператора залучили і в Хмельницькому. Там електронний квиток почав діяти в тролейбусах із 1 лютого 2024 року (у тестовому режимі), а з 15 травня 2024 року — у тестовому режимі в комунальних автобусах і з 15 липня 2024 року — в електричному транспорті лише з використанням електронних способів оплати проїзду (безготівково). За декілька місяців систему масштабують на громадський транспорт усіх видів і форм власності.

Обидва міста не витрачали грошей на реалізацію цього проєкту. Просто з кожної поїздки оператор / інвестор бере комісію розміром 10 %. Зараз обладнання, що забезпечує роботу електронного квитка, передано в безоплатне користування. Після завершення договірних умов воно перейде у власність замовників перевезень.

У Києві для впровадження електронного квитка таки залучили кошти з міського бюджету, система діє у всіх видах громадського транспорту..

Фото: Безконтактна оплата проїзду в тролейбусі міста Луцьк

А от під час візиту до Рівного ми дізналися, що наразі там оплата здійснюється лише готівкою та через QR-код одного з банків. Проте місто має наміри запровадити повноцінну безготівкову оплату, зараз вивчають і обговорюють способи, як це зробити.

Фото: Квиток після оплати проїзду кондуктору в тролейбусі в місті Рівне.

Під час візитів ми переконалися, наскільки гострою є кадрова криза для комунальних підприємств-перевізників. Так, директор із транспорту КП «Київпастранс» Сергій Литвинов розповів, що найбільше підприємству бракує водіїв. «Їх у нас зараз близько 1550 на випуск 760 одиниць усіх видів транспорту. Але для повноцінного забезпечення цього випуску нам уже сьогодні не вистачає 300 водіїв». 

За словами начальника Служби енергетичного забезпечення та зв’язку КП «Київпастранс» Анатолія Лопати, водії — це не єдина проблема. Наприклад, у його службі за штатним розписом має бути 610 працівників, а за фактом — 406.

Для всіх підприємств також спільне те, що найбільше не вистачає водіїв автобусів, оскільки на трамваї та тролейбуси жінки йдуть працювати більш охоче. А на автобуси, ще й великого класу, — ні.

Поки ми готували цей матеріал, почалися певні зрушення. Наприклад, 24 червня 2024 року Мінінфраструктури офіційно повідомило, що спільно з Представництвом ООН Жінки в Україні домовилося про реалізацію проєкту з навчання жінок-водійок у сфері перевезень пасажирів автобусами. Проєкт почнеться вже незабаром у співпраці з декількома містами. Про це йшлося в публікації «В Україні розпочинається проєкт навчання жінок на професію водійок міських автобусів».

Однак на інших підприємствах ситуація не набагато краща, лише кількість працівників, яких бракує, інша. Але співвідношення у відсотках приблизно те саме. У КП «Луцьке підприємство електротранспорту» нам повідомили, що їм бракує 30 водіїв тролейбусів, а в хмельницькому КП «Електротранс» було мобілізовано для служби в Збройних Силах України 30 працівників.

Фото: Зустріч ГО «Vision Zero» з представниками КП «Луцьке підприємство електротранспорту»

Згідно із законодавством, 50% працівників комунальних підприємств-перевізників громадського транспорту підлягають бронюванню від мобілізації для служби в Збройних Силах України. На практиці цей відсоток не завжди сягає такої цифри, оскільки процес надто забюрократизований, оформлення й остаточне погодження триває довго, попри те, що комунальні підприємства свою частину справи виконують оперативно. І поки все це відбувається, працівників мобілізують. Та навіть якби бронювання було виконане на 50%, цього все одно недостатньо, щоб підтримувати нормальну роботу такої критичної галузі для країни, як громадський транспорт. 

Під час круглого столу «Врятувати громадський транспорт: у Львові назвали 10 кроків, як держава може покращити його функціонування», який організувала ГО «Vision Zero», фахівці напрацювали перелік заходів, які є нагальними до впровадження з метою розв’язання цієї проблеми:

  • навчання і робота водіїв тролейбусів та автобусів із 18 років;
  • внесення змін у нормативну базу для спрощеної процедури залучення водіїв тролейбусів до керування автобусами й навпаки;
  • продовження робочого часу водіїв до завершення воєнного стану;
  • забезпечення механізму бронювання водіїв від мобілізації в прийнятних часових рамках і відсотках від кількості працівників.

Після всіх візитів ми ще раз переконалися в тому, що чимало проблем у галузі міських перевезень — спільні для міст. Десь переважає одна, десь — інша. Та врешті всі вони суттєво впливають на якість надання послуги мешканцям і мешканкам. Найбільш нагальними для підприємств усе ж таки є необхідність змінити процедуру бронювання від мобілізації працівників комунальних підприємств-перевізників і надати можливість їм якомога швидше перейти на модель оплати за виконання транспортної роботи автобусами в містах.

Низка процесів на рівні держави наразі триває, готуються зміни. Однак наше завдання — об’єднуватися. Лише спільними зусиллями профільних департаментів й управлінь, перевізників і громадського сектору можна досягнути результату. 

Ми в це щиро віримо.


Результати соціологічного дослідження щодо наявності автомобілів у домогосподарствах українців станом на січень 2024 року

Результати соціологічного дослідження щодо наявності автомобілів у домогосподарствах українців станом на січень 2024 року

Автомобілеволодіння та автомобілекористування мають значний, але водночас різний вплив на міську мобільність та її різні види. Яким є рівень автомобілеволодіння серед українців та українок?

Громадська організація “Vision Zero” та дослідницька агенція "Info Sapiens" провели дослідження рівня автомобілеволодіння за допомогою методу CATI (computer-assisted telephone interviews). Він передбачає телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. 

За його результатами, більш ніж половина українців не користуються автомобілями. Такі дані отримала дослідницька агенція Info Sapiens, яка проводила опитування на замовлення нашої громадської організації.
Найбільша кількість безавтомобільних домогосподарств зафіксована на Сході країни – 57,2%, найменша кількість – 39,4% на Заході.

Натисніть на це зображення, щоб прочитати повну версію дослідження:

 

 


Швидкість трамваїв у містах України не відповідає державним нормам

Швидкість трамваїв у містах України не відповідає державним нормам

Середня швидкість трамваїв в містах України становить 13,5 км/год. Цей показник не відповідає державним будівельним нормам ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", які передбачають маршрутну швидкість цього виду електротранспорту 15-20 км/год. Цього рівня досягають менше третини усіх чинних трамвайних маршрутів у країні, а серед міст – лише два міста. Про це свідчить дослідження, проведене громадською організацією "Vision Zero", повідомляє сайт Асоціації “Енергоефективні міста України”.

Найшвидшими є трамвайні мережі Кривого Рогу (15,4 км/год), Києва (15 км/год) та Запоріжжя (14,7 км/год). На думку авторів дослідження, гарні показники цих міст викликані тим, що вони мають значно більшу кількість трамвайних ліній на відокремленому полотні та на вулицях без інтенсивного руху автомобілів, ніж інші міста. Найповільніше трамваї курсують у Дружківці (11,8 км/год), Львові (12,1 км/год) та Конотопі (12,2 км/год).

Як пришвидшити трамваї?

Для поліпшення трамвайного руху в містах України автори дослідження пропонують кілька рекомендацій органам державної влади та місцевого самоврядування. Передусім, центральним органам виконавчої влади необхідно визнати, що проблеми трамвайного транспорту мають загальнодержавний характер, а тому потребують дій на рівні держави у вигляді оновленої державної політики й механізмів фінансування.

По-друге, держава має створити механізми державного й міжнародного фінансування для оновлення трамвайної інфраструктури. І третя рекомендація на рівні держави стосується запровадження системи операційного фінансування громадського транспорту відповідно до Угоди про асоціацію та Регламенту ЄС 1370/2007 (зобов’язання з надання публічних транспортних послуг та оплата "транспортної роботи" операторам).

Рекомендації ГО "Vision Zero" органам місцевого самоврядування передбачають наступні заходи:

  • при ремонтах, реконструкціях та новому будівництві трамвайних ліній забезпечувати конструктивно відокремлений рух трамваїв від автомобільного потоку або таку організацію дорожнього руху, щоб розклад руху трамвая не залежав від завантаженості вулиць; 
     
  • забезпечити за допомогою організації руху пріоритет руху трамваїв на нерегульованих перехрестях та організувати адаптивне регулювання руху з пріоритетним проїздом трамваїв на перехрестях зі світлофорним регулюванням; 
     
  • переглянути розклади руху маршрутів в бік прискорення на лініях після реконструкцій, капітальних чи поточних ремонтів та після оперативного усунення технічних недоліків інфраструктури, що призводять до обмежень швидкості;
     
  • оновлювати застарілий рухомий склад трамваїв на сучасний, що відповідає вимогам безбар’єрності та енергоефективності, зокрема із залученням (майбутнього) державного співфінансування міжнародних джерел.
    Методологія дослідження

Команда ГО "Vision Zero" в межах "Дослідження трамвайних систем у містах України у 2023 році" проаналізувала 13 із 18 наявних в Україні трамвайних мереж (без окупованих міст). Ці системи складаються зі 106 маршрутів загальною протяжністю 2103 км.

Праця не враховує лінії швидкісного трамвая, оскільки цей вид транспорту не є міським трамваєм й скоріше належить до категорії LRT (Light Rail Transit). Цей вид транспорту в Україні діє в Києві та Кривому Розі. Для цих міст враховано дані лише з маршрутів звичайного трамвая.

Дослідження проведено на основі паспортних даних трамвайних маршрутів та розкладів руху, наданих комунальними підприємствами-перевізниками. У містах, в яких комунальні підприємства відмовились у наданні даних, автори дослідження змушені були користуватись іншими джерелами, що могло вплинути на точність даних та похибку результатів.

Натисніть на це зображення, щоб ознайомитися із повною версією дослідження:

 

 


Збір заявок на вживані автобуси з ЄС оголосили ГО "Vision Zero" та Асоціація "Енергоефективні міста України"

Збір заявок на вживані автобуси з ЄС оголосили ГО "Vision Zero" та Асоціація "Енергоефективні міста України"

В Україні стартує анкетування територіальних громад щодо потреби в гуманітарних автобусах. Ця ініціатива була запущена громадською організацією "Vision Zero" та Асоціацією "Енергоефективні міста України" (АЕМУ) задля оцінки попиту на вживані (гуманітарні) автобуси для громад України та налагодження комунікації з потенційними надавачами транспортних засобів у країнах Європи.

Вживані автобуси з німецьких міст тепер сполучають населені пункти Бучанської громади. Фото: газета "Бучанські новини", (друкований орган Бучанської міської територіальної громади)

"В умовах воєнного стану багато міст України обмежені в інвестиціях у розвиток громадського транспорту. Виходом із цієї ситуації, хоча й тимчасовим, є гуманітарна допомога від європейських муніципалітетів. Деякі громади, зокрема великі міста або ті міста, що постраждали від окупації, вже отримали та продовжують отримувати вживані автобуси з Європи, які цілком придатні для використання на міських та приміських маршрутах. Наша ініціатива покликана заохотити очільників територіальних громад до більш активного залучення гуманітарних автобусів з Європи та поліпшення з їхньою допомогою міських перевезень", – заявив Святослав Павлюк, виконавчий директор АЕМУ.

Для подачі заявки на отримання вживаних (гуманітарних) автобусів із країн Європи, очільникам територіальних громад необхідно заповнити спеціальну електронну форму. "Заповнення анкети є добровільним повідомленням про потенційний інтерес та не зобов'язує до майбутнього отримання", – йдеться у преамбулі до онлайн-форми. Опитувальник передбачає збір інформації про кількість населення в громаді, наявність комунального перевізника, необхідну кількість автобусів та їхній тип (малої, середньої, стандартної чи підвищеної місткості).

Електронна форма для подачі заявки на вживані автобуси для комунальних підприємств України доступна за посиланням.

"Руйнування об’єктів енергогенерації державою-агресором посилило проблеми також у галузі транспорту, й автобуси тепер стають потрібні також як підмінний транспорт на маршрутах тролейбусів й трамваїв. Як громадська організація, ми хотіли би зрозуміти, яка приблизно ще існує потреба в автобусах, й довести цю інформацію до транспортних асоціацій в ЄС. Ми не знаємо, скільки ще автобусів в пристойному стані наявні в ЄС, які їхні власники не проти подарувати громадам України. Але хто не питає, той не отримує. Наша мета - спробувати про це дізнатися, й в разі позитивних відповідей, а також в разі, якщо пропоновані автобуси ще мають робочий ресурс, тоді допомогти громадам отримати ці потрібні їм транспортні засоби", – зауважив Віктор Загреба, голова правління ГО "Vision Zero".

Гуманітарні автобуси на міських маршрутах

Після деокупації Київщини, Чернігівщини та Сумщини навесні 2022 року деякі міста в цих регіонах почали отримувати вживані автобуси з дружніх країн Європи як гуманітарну допомогу. Це дозволило їх покращити рівень громадських перевезень та створити альтернативу громадському електротранспорту під час перебоїв з постачанням електроенергії наприкінці 2022 – на початку 2023 років. Наприклад, Київ отримав від європейських міст понад 100 вживаних автобусів, Чернігів – понад 10 одиниць тощо.

Деякі міста з допомогою вживаних європейських автобусів спромоглись організувати пасажирські перевезення, які до повномасштабного вторгнення або були відсутні, або здійснювались маломісткими транспортними засобами приватних перевізників. Зокрема, влітку 2022 року Буча отримала перші автобуси від німецьких міст Дрезден та Бергіш-Гладбах. Задля їхньої експлуатації в листопаді того ж року в Бучанській міській територіальній громаді був створений комунальний перевізник – "Бучатранссервіс". Свою діяльність нове підприємство розпочало у травні 2023 року на чотирьох маршрутах, що поєднують Бучу з іншими населеними пунктами громади.

Водночас, як зазначає ГО "Vision Zero", використання вживаних автобусів з міст Європи, отриманих як гуманітарну допомогу, не врегульовано в українському законодавстві, що створює юридичні перешкоди для експлуатації отриманих транспортних засобів на маршрутах. Аби розв’язати це питання, у квітні поточного року до Верховної Ради України було внесено законопроєкт № 11165. Громадські організації та громади очікують на ухвалення цього або схожого за змістом закону, який дозволить використання автобусів на маршрутах зі стягненням оплати за проїзд.


Врятувати громадський транспорт. 10 дій для зміни державної політики (документ)

Врятувати громадський транспорт. 10 дій для зміни державної політики (документ)

Представляємо вашій увазі рекомендації для реформи державної політики у секторі громадського транспорту в Україні, які наша громадська організація представила 12 квітня 2024 року у Львові під час круглого столу "Врятувати громадський транспорт: 10 дій на рівні держави".

У січні 2024 року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України ініціювало нараду за участю представників органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств та громадських організацій з питання удосконалення нормативно-правового регулювання у секторі електротранспорту.

На нараді обговорювалися актуальні проблеми місцевих громад щодо функціонування та розвитку міського електротранспорту та пропозицій щодо удосконалення законодавства у секторі електротранспорту для забезпечення його сталого розвитку. За результатами наради експерти громадського організації "Vision Zero" проаналізували 76 пропозицій від 16 зацікавлених сторін, який розподілили на 6 груп:

  • Оновлення законодавства;
  • Зміни до "Правил експлуатації трамвая і тролейбуса";
  • Зміни до стандартів України;
  • Зміни до ДБН;
  • Фінансування (кредитування) капітальних видатків;
  • Інші проблеми, що потребують розгляду на рівні державної політики.

З цього вийшов документ під назвою “Рекомендації змін у державній політиці для забезпечення належного функціонування громадського транспорту в умовах воєнного стану в Україні та як частини сталого (зеленого) відновлення“, який ми надіслали до Мінінфраструктури.

Рекомендації стосуються чотирьох тем:

  • Проблеми кадрів в секторі ГТ;
  • Вартості електричної енергії та технічного і правового регулювання у ній;
  • Рухомого складу, що переданий містам як гуманітарна допомога;
  • Законодавчого регулювання організації пасажирських перевезень і технічного регулювання інфраструктури ГТ.

Кожна тема складається з деталізованих рекомендацій та їх аргументації. Сподіваємося, що представлений документ стане дороговказом для реформування державної політики вже у найближчі місяці.

Для перегляду повної версії рекомендацій, просимо натиснути на картинку нижче, й ви перейдете на PDF-файл:

  

 


Врятувати громадський транспорт: у Львові назвали 10 кроків, як держава може покращити його функціонування

Врятувати громадський транспорт: у Львові назвали 10 кроків, як держава може покращити його функціонування

12.04.2024 р. громадська організація "Vision Zero" організувала круглий стіл на тему “Врятувати громадський транспорт: 10 дій на рівні держави”, який провели у Львові. Його метою було привернути увагу до необхідних кроків у державній політиці, які дозволять містам забезпечити функціонування громадського транспорту в умовах воєнного стану в Україні.

«Громадський транспорт занепадає останні 10 років» це дуже радикальна фраза, не завжди це так. В Україні спостерігається різна ситуація. У містах періодично з’являються нові трамваї та тролейбуси, й людям це подобається. Справді занепадає інфрастуктура. Проблеми громадського транспорту, за нашими дослідженнями, ще не помітні широкому загалу, однак депутати не бачать браку водіїв та втомлену інфраструктуру», – зазначив під час круглого столу голова правління ГО «Vision Zero» Віктор Загреба.

Ще з 2023 року експерти громадського організації «Vision Zero» починали працювати з новоствореною командою по напрямку громадського транспорту Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. На початку січня 2024 року була спільна нарада з представниками міст і комунальних підприємств. Загалом понад 50 учасників взяли участь у нараді. Питання були різні: від відсутності водіїв, збільшення тривалості роботи і до фінансування капітальних видатків на інфраструктуру, зокрема, у Херсоні, де все дуже і дуже складно.

Як розповів аналітик, дослідник міської мобільності та громадського транспорту (Львів), ГО «Vision Zero» Дем'ян Данилюк, експерти організації впорядкували усі пропозиції та скарги міст. У результаті вийшло 25 сторінок тексту, які містять 76 пропозицій від 16 зацікавлених сторін.

Проаналізувавши усі пропозиції в лютому, видали рекомендації для покращення роботи громадського транспорту у містах України у різних аспектах:

Проблема кадрів:

  • навчання і робота водіїв тролейбусів та автобусів з 18 років;
  • внести зміни в нормативну базу для спрощеної процедури залучення водіїв тролейбусів до керування автобусами і навпаки;
  • продовжений робочий час водіїв до завершення воєнного стану;
  • забезпечити механізм бронювання водіїв від мобілізації у прийнятних часових рамка.

Електрична енергія:

  • щодо пропозиції “На постійній основі застосовувати для КП тарифи на електричну енергію, встановлені для населення”, рекомендується не втілювати цю пропозицію;
  • розроблення та ухвалення постанови КМУ щодо визначення конкретного документу стосовно коливання цін;
  • створювати юридичні можливості та стимули для КП щодо генерування та продажу електричної енергії.

Використання на маршрутах транспорту, отриманого як гуманітарна допомога:

  • внести зміни до нормативно-правових актів, що дозволять використання рухомого складу отриманого як гуманітарна допомога, на маршрутах з отриманням доходу (оплати за проїзд).

Реформа державної політики щодо громадського транспорту:

  • якомога скоріше імплементувати Регламент Європейської Комісії 1370/2007;
  • звернутись до Німеччини та Швейцарії для технічної допомоги в розробці комплексної візії державної політики щодо законодавчого й технічного регулювання громадського транспорту.

Із повною відеоверсією круглого столу Ви можете ознайомитися тут:

https://www.youtube.com/live/Y8rldhGvYE0

 


Про План електромобільності Львова та інтеграцію ВДЕ: підсумки вебінару

Про План електромобільності Львова та інтеграцію ВДЕ: підсумки вебінару

4 квітня 2024 р. ГО "Vision Zero" разом Асоціацією "Енергоефективні міста України" провели вебінар на тему "План електромобільності Львова та інтеграція відновлюваних джерел енергії (ВДЕ)".

Цей вебінар відбувся за участі понад 40 учасників та учасниць з 35 населених пунктів України. Галузевими доповідачами були: начальник Управління транспорту Львівської міської ради Орест Олеськів та експерт ГО "Vision Zero" з громадського транспорту Дем'ян Данилюк.

Серед всього, йшлося про "План розвитку електромобільності м. Львова до 2035 року" і те, що він передбачає, а також про можливі сценарії використання ВДЕ для розвитку електромобільності у Львові.

У завершальній частині, учасники та учасниці ставили питання доповідачам. Більш детально про вебінар, доповіді-презентації-питання у публікації за посиланням: https://bit.ly/3VXVeGY А запис трансляції доступний для перегляду ось тут: 

https://youtu.be/0AXjJMrRUp4?si=ZzpUQ0xddwIsOtbf


Бібліотека матеріалів на тему сталої міської мобільності

З червня 2023 року ГО "Vision Zero" та Асоціація "Енергоефективні міста України" розпочали співпрацю в рамках нового однорічного проєкту, головна мета якого — сприяння модернізації та розвитку електричного громадського транспорту у містах України через включення його в документи державної політики, зокрема в плани модернізації та відновлення.

Один з напрямків роботи — це підготовка та поширення матеріалів на тему сталої мобільності та громадського електротранспорту.

image_2024-04-03_16-37-40

 

Наразі на сайт Асоціації доступна бібліотека, що складається з серії навчально-практичних публікацій, в яких наведений досвід різних країн в галузі розвитку громадського електротранспорту, переклади статей на тему сталої міської мобільності та галузевих документів Європейського союзу, а також дослідження та аналітичні документи. Ці всі матеріали було підготовлено та оформлено ГО “Vision Zero”.

Станом на сьогодні, цей розділ містить 24 матеріали, багато з яких вперше публікуються українською мовою. Найбільш свіжими матеріалами є переклад статтей "10 статистичних фактів про жінок у транспортів, які показують, чому громадський транспорт важливий" та "Результати соціологічного дослідження щодо наявності автомобілів у домогосподарствах українців станом на січень 2024 року", які показують, на скільки важливим є розвиток громадського транспорту. Адже більшість українців не мають автомобіля та залежать від інших способів мобільності, в т.ч. громадського транспорту.

В контексті містопланування та містобудування, в бібліотеці ви знайдете бюлетень про успішний досвід м. Лунд (Швеція) щодо будівництва нової трамвайної лінії і як вона вплинула на розвиток довколишніх територій за принципом Transit oriented development. Бібліотека продовжує наповнюватися, ми готуємо нові матеріали та переклади!

Більше матеріалів ви знайдете за посиланням: https://enefcities.org.ua/biblioteka/publikatsi/?tab=15

 

Модель Public Service Obligation (PSO) — як частина євроінтеграції України

Модель Public Service Obligation (PSO) — як частина євроінтеграції України

У лютому 2024 року на сайті наших партнерів Асоціації "Енергоефективні міста України” було опубліковано аналітичний огляд "Зобов’язання з надання транспортних послуг (модель PSO) як частина євроінтеграції України". Він є підсумком дослідження, що було проведене громадською організацією "Vision Zero".

Документ містить  визначення моделі PSO та впровадження моделі в контексті Євроінтеграції України, описує механізм роботи моделі, досвід секторального впровадження даної моделі в Україні та підсумки.

Для перегляду повної версії рекомендацій, просимо натиснути на картинку нижче, й ви перейдете на PDF-файл:

Що таке Public Service Obligation?

У контексті законодавства Європейського Союзу, зобов'язання щодо надання публічних послуг — це зобов'язання, покладене на організацію законодавством або договором, надавати послуги, що становлять загальний інтерес на території ЄС. Public service obligation (PSO) можуть діяти в будь-якій галузі суспільних послуг, але поштові послуги, соціальні послуги, енергетика, транспорт і банківська справа — це конкретні сектори, де ця модель є актуальною. 

Євроінтеграційні зобов'язання України щодо транспортного законодавства

Одним із фундаментальних положень Угоди про асоціацію Україна-ЄС є реформування транспортного сектору нашої країни через запровадження моделі PSO у пасажирських перевезеннях громадським транспортом. Попри це, гармонізація українського законодавства з європейськими директивами у цій царині просувається вкрай повільно.

У дослідженні йдеться про те, що втілення євроінтеграційних зобов’язань України у секторі транспорту з боку Верховної Ради перебуває на рівні 19%, що є одним із найгірших секторальних показників. Зволікання із запровадженням моделі PSO в Україні перешкоджає розвитку громадського транспорту та може призвести до руйнації цього сектору. 

Законодавчі зміни для впровадження PSO

Зараз міський та приміський громадський пасажирський транспорт в Україні діє в рамках трьох головних законів: закону 1914-IV "Про міський електричний транспорт", закону 2344-III "Про автомобільний транспорт" та закону 273/96-ВР "Про залізничний транспорт". Це перешкоджає синергії різних видів громадського транспорту та їхньому подальшому розвитку.

Для імплементації положень Регламенту 1370/2007/EC, що є законодавчою основою моделі PSO, Верховна Рада повинна ухвалити низку законопроєктів. "На міському громадському транспорті впровадження Регламенту планується законопроєктом 5149 та ще кількома законопроєктами, які системно доповнюють його: 5150, 5151, 5152 та 5185". Зокрема, законопроєкт 5149 передбачає запровадження моделі PSO, тобто нового механізму з надання послуги перевезення пасажирів, що розглядається як послуга загального економічного інтересу та для здійснення котрої необхідно залучити кошти відповідних бюджетів.

"Якщо ж політики України будуть й далі затягувати з виконанням цих зобов’язань, це може призвести до подальшої руйнації сектору громадського транспорту, до припинення діяльності транспортних підприємств та поступового зупинення надання послуг громадського транспорту в сотнях сіл, селищ й міст України. Це, своєю чергою, буде мати масштабні соціальні, економічні, демографічні та політичні наслідки", — підсумовують аналітики ГО "Vision Zero".

Ознайомитись з аналітичним оглядом детальніше можна за посиланням.