Тег: поліція

16-18 вересня у Львові відбувся Всеукраїнський Форум Міської Мобільності. Понад 150 учасників та учасниць з різних куточків України ділилися досвідом та ідеями щодо покращення інфраструктури та мобільності України. Члени_кині ГО "Vision Zero" також взяли участь у заході як модератори, доповідачі та співорганізатори.

Під час вступної промови Катерина Лозовенко, координаторка проєктів та дослідниця даних, нагадала, про що була Резолюція попереднього Форуму мобільності  та за якими напрямками протягом року відбулися позитивні зміни. Наприклад питання безбар'єрності та доступності міст — станом на зараз низка міст мають стратегії чи концепції безбар'єрності інфраструктури, а головне – фінансування для реалізації конкретних рішень. Також Укрзалізниця у 2024 р. оголосила про намір розробки проєкту реконструкції головного вокзалу у м. Львів із безбар'єрною складовою. 

Галузь міського громадського теж більше з'являлася на порядку денному як органів місцевого самоврядування, так і профільного Міністерства. Протягом року було розроблено ряд рекомендаційних та аналітичних документів експертами з цієї галузі, із врахуванням пропозицій та потреб міст, сформованих на зустрічах з Мінінфраструктури та громадського сектору.

В аспекті безпеки дорожнього руху теж відбулися певні покращення. Надмірна швидкість руху й далі спричиняє найбільшу кількість смертей на дорогах України. Тож цьогоріч Комітет з питань правоохоронної дільності проводив зустріч з представниками громадськості на тему потрібних змін та вдосконалення законодавства. Зміни відбуваються, хоч і повільно. Проте, 43 додаткові камери фіксації швидкості все ж уже встановлено на дорогах наших міст.

Також Катерина Лозовенко була модераторкою одразу двох секцій. На секції про безбар'єрність міст представники та представниці органів місцевого самоврядування і громадських організацій представили власні напрацювання та поділилися досвідом щодо реалізації рішень у цій сфері. 
На другій секції, яку модерувала Катерина, була висвітлена тема “електронного квитка” у містах України. Доповідачі з комунальних підприємств-перевізників, органів місцевого самоврядування та Мінінфраструктури розповіли про власний досвід реалізації автоматизованої системи обліку та оплати проїзду, нюанси та подальші перспективи цього процесу.

На іншій секції Юрій Лозовенко, транспортний планувальник та член ГО “Vision Zero”, став доповідачем Форуму та розповів, що таке функціональна градація вуличної мережі міст та як її досягти навіть коли ще не внесли необхідні зміни у державні норми та стандарти.
 

Ми вдячні організаторам Форуму: Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради та Сivinet Ukraine (CIVITAS). А головне – захисникам та захисницям із Збройних Сил України.

 

Вона була організована Національним інститутом розвитку інфраструктури в рамках Тижня безпеки дорожнього руху. В онлайн-події взяли участь понад 150 учасників й учасниць, що представляють державні органи й установи, органи місцевого самоврядування, а також громадські й інжинірингові організації.

Віктор виступив з презентацією на тему "Дороги з трьома смугами руху як частина підходу «Vision Zero». Теорія та практика застосування", що базується на досвіді й стандартах Швеції та прикладах ділянок доріг в Україні, які можна “перетворити на Швецію” з досить невеликими зусиллями й фінансовими затратами, й досягнути на них нульової смертності. 

"Особливість доріг зі схемою 2+1 полягає в тому, що вони дозволяють радикально підвищити безпеку руху й водночас збільшити середню швидкість руху. Це також напрочуд збалансоване рішення, яке не лише щось забирає, але й дає: воно фізично унеможливлює обгони й ліві повороти у недозволених місцях, й водночас дає багато можливостей для безпечних обгонів й захищених лівих поворотів" - відзначив Віктор Загреба. На його переконання, всі ділянки доріг категорії ІІ в Україні можуть й повинні бути перетворені на "скандинавський манер", на схему руху (2+1), адже ширини покриття для цього якраз достатньо. 

 

Віктор відзначив, що Україна має чинний ДСТУ від 2015 року про трисмугові дороги, й такі ділянки в багатьох областях втілені на практиці, особливо на підйомах. Однак це втілення має суттєві проблеми й недоліки, й часто ці місця є місцями "чорними точками". Головною вадою таких ділянок в Україні є відсутність огородження між напрямками руху, що призводить до катастрофічних ДТП з загиблими людьми. Інші недоліки стосуються способу завершення додаткової смуги, протяжності перехідної зони та дистанції встановлення попереджувальних дорожніх знаків перед закінченням смуги.

Безпечна дорожня інфраструктура є однією з вимог "Маніфесту за безпечні дороги", розробленого в рамках Кампанії "За безпечні дороги", який підписали 40 громадських організацій. Співрозробником й підписантом маніфесту є й ГО "Vision Zero".

Більшість населення України підтримує збільшення штрафів за перевищення швидкості, особливо – за великі рівні перевищення. Такі результати соціологічного дослідження, проведеного дослідницькою агенцією Info Sapiens у період з 6 до 15 червня 2023 року на замовлення Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

Згідно з результатами дослідження, переважна більшість громадян вважає, що в Україні потрібно підвищувати штрафи за перевищення дозволеної швидкості руху. Чим більше перевищення швидкості, тим вища підтримка підвищення штрафів.

Позитивно відповіли на питання “Наскільки ви підтримуєте збільшення штрафів за перевищення швидкості руху на дорогах, якщо перевищення буде складати…”: 10 км/год і більше – 54% опитаних, 20 км/год і більше – 69%, 30 км/год і більше – 79%, 40 км/год і більше – 82%, 50 км/год і більше – 86%.

Наразі в Україні перевищення від 21 до 50 км/год карається штрафом 340 грн, а на понад 50 км/год – 1700 грн. Згідно з аналітичним дослідженням, проведеним ЦЕДЕМ раніше, щоб наблизитись до найкращих практик держав-членів ЄС у сфері відповідальності за порушення ПДР, Україні слід запровадити градацію санкцій за кожні 10 км/год, суттєво збільшити суму штрафів за високі рівні перевищення швидкості, й запровадити систему штрафних балів.

“53,5% [опитаних] підтримують збільшення відповідальності у вигляді штрафів за перевищення від 10 км/год до 20 км/год. Це те порушення, за яке зараз штрафи не передбачені взагалі. Безкарне перевищення швидкості існує лише в Україні й Росії, причому ця ідея запозичена саме з Росії. Суспільство чітко говорить, що повинні бути штрафи вже за 10 км/год перевищення – це те, що пропонує наша коаліція громадських організацій”, – прокоментував Віктор Загреба, координатор Кампанії “За безпечні дороги” ЦЕДЕМ.

За словами директорки Центру демократії та верховенства права Олесі Холопік, результати дослідження означають, що в суспільстві існує запит на більш ефективний контроль за дотриманням правил дорожнього руху, зокрема перевищення встановленої швидкості руху.

Соціологічне дослідження проводилось методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів в період з 6 по 15 червня 2023 року в усіх областях України за винятком АР Крим та м. Севастополь, Луганської області, а також окремих тимчасово окупованих територій, де немає зв’язку. Вибірка  дослідження склала 1000 інтерв’ю. Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,1% з вірогідністю 0.95%. Звіт про результати дослідження доступний на сайті ЦЕДЕМ.

У Центрі демократії та верховенства права нагадують, що за офіційною статистикою Патрульної поліції, надмірна швидкість є головною причиною ДТП із загиблими та травмованими.  У 2022 році вона стала офіційною причиною більшості смертельних ДТП, забравши життя 1633 людей (58% від усіх зареєстрованих загиблих), а ще 10075 осіб зазнали поранень. Тож надмірна швидкість на дорогах лишається “вбивцею номер один” в Україні, значно випереджаючи інші офіційні причини.

Джерело: Пресцентр ЦЕДЕМ

22 червня експерти ГО "Віжн Зеро" приїхали до м. Надвірна, Івано-Франківської обл. Цей ознайомчий візит мав на меті зібрати актуальну інформацію щодо роботи громадського транспорту та нюансів в його роботі.

У приміщенні міської ради ми поспілкувалися із тамтешніми представниками органів місцевого самоврядування. Серед інших, із заступником міського голови з питань фінансово–економічного і соціального розвитку Ігорем Писклинцем, провідною спеціалісткою відділу торгівлі, транспорту та АПК Іриною Бабій та начальником управління економіки Тарасом Новосельським.

Ірина Бабій розповіла, що в Надвірній є 6 міських автобусних маршрутів. Всі вони обслуговуються приватними перевізниками із автобусами малого класу. Скарги на їх роботу від пасажирів трапляються нечасто. Здебільшого це в разі підвищення тарифу і якусь неввічливість з боку водія. Вартість проїзду в міських "маршрутках" становить 10 грн, а для студентів це 8 грн. У пільгових категорій (і школярів) проїзд безкоштовний, одначе компенсації з міського бюджету перевізники не отримують. Тому існує "негласне" правило двох пільгових місць в одному автобусі.

У міських очільників є бажання створити муніципального перевізника задля власного контролю та організації перевезень. Одначе від початку повномасштабної війни міський бюджет цього не може дозволити. Кажуть зробити це буде можливо виключно завдяки ґрантовій підтримці від міжнародних донорів.

А от щодо перевезень приміських та районних між селами Надвірнянської територіальної громади стан справ набагато гірший. Фактично на кожен з маршрутів є свій перевізник із одним-двома автобусами. Тариф варіюється залежно від кілометражу. Пільги на проїзд там не діють.

Головною проблемою цих перевезень є стан дорожнього покриття як в селах, так і між ними. Є декілька сіл, куди очільники територіальної громади дуже просять наявного перевізника здійснювати бодай невелику кількість рейсів.

Також в Надвірній є проблема із організацією системи паркування в місті. Станом на зараз воно дуже хаотичне, розповів Тарас Новосельський. Безготівкова оплата паркування неможлива, оскільки не знайшлося оператора паркування, який встановив би дороговартісний паркомат. А ще водії "маршруток" серед міста влаштували собі стійну "автостанцію", яка заважає руху іншого транспорту. Побороти це остаточно міська адміністрація не може. У місті є декілька проблемних перехресть, які потребують фахового дослідження та рішень.

Фахівцям ГО "Віжн Зеро вдалося натурно дослідити їх, а також деякі інші частини вулиць, де можна реалізувати новітні інфраструктурні рішення.

На завершення Ігор Писклинець розповів, що міські очільники хочуть реалізувати перетворення однієї із вулиць в центральній частині міста на пішохідну. Одначе є перепони із погодженням такого рішення в поліції та дискусією між мешканцями.

Нас запитують: чим закінчилась історія з виявленими вами доказами фальшування даних статистики смертності Національною поліцією? Поки що нічим, проблема не вирішена. Нові докази масштабного заниження даних смертності Нацполіцією надало Міністерство охорони здоров'я. Ми отримали ці документи в профільному комітеті Верховної Ради. За даними МОЗ (якість яких також викликає сумніви, знаючи загальну ситуацію з менеджментом даних у цьому відомстві), у 2016 році в ДТП в Україні загинуло 4809 осіб. Це на 50% більше, ніж звітувала Нацполіція (3187). І це приблизно співпадає з нашими оцінками, опублікованими у звіті. Привертає увагу той факт, що дані МОЗ і в попередні роки мали суттєве розходження з даними ДАІ/МВС. Ця різниця зменшувалась у 2013-2015 роках, а у 2015, і особливо 2016-му, почала знову різко зростати. Ось короткий огляд незначних дій і заяв Нацполіції після публікації нашого звіту:

1. Вже 16 лютого Управління безпеки дорожнього руху (Управління БДР) Національної поліції -- колишній структурний підрозділ ДАІ -- опублікувало емоційний прес-реліз, в якому звинуватило нас в перекручуванні і маніпуляціях. В цьому ж релізі вони визнали факт неправдивості даних про ДТП, але підкреслили, що в цьому винні інші поліцейські - Департамент інформаційної підтримки та координації поліції "102".
2. В коментарі для Громадського радіо керівник цього Департаменту "102" Олександр Замислов відкинув ці звинувачення: "Мы не выдаем статистику, всего лишь считаем. А готовит и выдает статистику именно Департамент превенции. Статистические данные собираются непосредственно с региональных рабочих мест, которые вводят сотрудники как Департаменты патрульной полиции, так и департамента превенции."
3. Десь у березні або квітні 2017 року Управління БДР замінило файл статистики на своєму сайті, ймовірно на основі "звірок та уточнень", і тепер стверджує, що у 2016 році загинуло 3410 осіб замість 3187, заявлених раніше. Однак ця збільшена цифра навіть приблизно не відображає реальність.

Серед інших заяв, Управління БДР у своєму ображеному прес-релізі написало такий пасаж: "Якби автори статті, замість незрозумілих звинувачень, звернулися до Національної поліції за роз’ясненнями, їм би повідомили...". Тому ми звернулися електронним листом на ім'я керівника Управління БДР Прохоренка І.М. на офіційну адресу управління info@sai.gov.ua, згідно із законом "Про звернення громадян", поставивши такі запитання:

Ви у публікації на сайті запропонували "звертатися до нас за роз'ясненнями", отже від імені ГО "Vision Zero" звертаюсь до Вас та Управління БДР з такими питаннями та проханнями:

1. "Яка кількість людей загинула та була травмована в ДТП в Україні у 2016 році за результатами "звірки з медичними закладами та узагальнюються виявлені факти"? З розбивкою по областях та м.Києву.
2. Чи було отримано інформацію від ваших підрозділів в областях і які результати узагальнення цієї інформації? Ми під час підготовки звіту виявили, що дані ГУНП дуже відрізняються від тих, які у ваших таблицях на сайті, і, йомвірно, ці дані з областей ближчі до реальності (хоча чи вони повні -- теж питання).
3. Коли на сайті Управління будуть опубліковані виправлені таблиці статистики ДТП за 2016 рік? Назвіть хоча б орієнтовну дату, будь ласка.
4. Чи розроблено новий Порядок обліку ДТП і на якій стадії перебуває його затвердження?
5. Просимо надати для ознайомлення згадані у прес-релізі документи: "нова картка обліку ДТП (з врахуванням рекомендацій громадськості та європейських експертів) та підготовлений проект постанови КМУ щодо облікових даних аварійності на дорогах".

Під час приватної поїздки в Бельгію член нашої команди мав можливість познайомитись з бельгійським поліцейським. Далі пряма мова автора з його публікації на Facebook: Розпитував його про особливості роботи, функціонал, розподіл обов'язків між місцевою і федеральною поліцією, ну і звісно ж про дорожній рух і його безпеку. Ніяких магічних секретів не довідався, все логічно і прозаїчно: 1) Є патрульні екіпажі, однак в основному робота здійснюється через реакцію на виклики (у них це називається "інтервенції"); 2) На місто з 120-тисячним населенням поліція має два непозначені патрульні автомобілі, на них немає написів "поліція" і вони мають неполіцейські кольори. Ці два автомобілі мають сирену та флеш-лампи (сховані біля радіатора), і активно зупиняють порушників. Вони також обладнані комплексами фіксації порушень, які генерують файли для автоматичного процесингу і розсилки штрафів за швидкість руху. В цих машинах їздять уніформенні та озброєні поліцейські, які мають абсолютно такі ж повноваження, як коли їздять в позначених автомобілях. Такими ж засобами користується і федеральна поліція на автотрасах. [caption id="attachment_199" align="aligncenter" width="600" class=" "] Один з сотень непозначених патрульних автомобілів в Бельгії[/caption] 3) В Бельгії перевірка на предмет вживання алкоголю є законною підставою для зупинки будь-якого автомобіля в будь-який час і в будь-якій точці країни. Кожен екіпаж має алкотестер. В разі позитивного результату, який перевищує 0,2 проміле, через 15 хвилин робиться повторний алкотест. По його результатах оформлюються документи. 4) В Бельгії є національний план боротьби з алкодрайвінгом, який включає: (а) просвітницьку і заохочувальну кампанію "БОБ"; (б) розроблені тактики і плани операцій "алкоконтроль" (я виставляв відео такої операції: https://www.youtube.com/watch?v=8s9AKpatZQg&t=1s ); (в) плани алкотестів на всю країну, на кожну провінцію і на кожне місто. Тобто є задача, наприклад, за місяць зробити 1000 алкотестів водіям. І цей план виконують, кожної доби роблячи по 35 алкотестів. 5) По місту і між містами стоїть величезна кількість камер фіксації перевищення швидкості, в тому числі віднедавна запроваджується сегментний контроль швидкості, коли вираховується середня швидкість на ділянці.

Національна поліція планує повернутись до використання ручних радарів на дорогах. Таку новину поширили інформаційні агенції, наприклад "Українські новини", з посиланням на заступника начальника Управління безпеки дорожнього руху Нацполіції Василя Брянцева. Громадська організація "Vision Zero" висловлює цілковиту підтримку цим планам з причин, що наведені нижче:

1. В Україні з 2015 року існує незрозуміла і суспільно шкідлива ситуація, коли на дорогах і вулицях повністю відсутній контроль швидкості, і, на наше переконання, це є однією з причин погіршення ситуації з аварійністю та травматизмом на дорогах, незважаючи на успішне розгортання Патрульної поліції;
2. Використання мобільних (ручних) радарів є стандартною сучасною практикою усіх штатів США та усіх країнах Євросоюзу, оскільки науково доведено прямий вплив цієї практики на ключовий фактор ризику - надмірну швидкість руху; в цій практиці немає нічого "радянського" чи "ДАІшного", чого варто було б боятися (див. фотодокази нижче);
3. Оскільки Національна поліція та Міністерство внутрішніх справ вже протягом 8 місяців (після створення так званої робочої групи) не спромоглися надати суспільству жодних конкретних планів розгортання системи автоматичної фіксації порушень правил руху, ми очікуємо, що процес створення цієї системи в Україні займе ще від 2 до 5 років. Саме тому ручні радари повинні бути повернуті у використанні в найкоротші терміни з метою врятування сотень або тисяч життів людей. Людські життя не повинні бути ціною за зволікання чи брак компетентності в Національній поліції, МВС та уряді.

З огляду на це, ми просимо Національну поліцію та Міністерство внутрішніх справ:

• В найкоротші терміни реалізувати озвучені наміри з повернення у використання ручних приладів контролю швидкості, якими мають бути устатковані управління Патрульної поліції, групи швидкого реагування, а де вони відсутні - підрозділи превентивної діяльності;
• До кінця вересня 2016 року показати суспільству та організувати обговорення з зацікавленими сторонами (стейкхолдерами) розроблених за минулі 8 місяців планів, концепцій, ескізів, моделей, стратегій або будь-яких інших документів стосовно системи автоматизованої фіксації порушень правил руху, в т.ч. технічних, юридичних та фінансових складових цієї системи та критеріїв та нормативів вибору місць для розміщення камер.

Ми закликаємо свідому частину суспільства та автомобільного середовища, місцеві органи влади, адекватні громадські організації та засоби масової інформації активно підтримувати будь-які заходи з повернення контролю швидкості на дороги і вулиці України, адже ці заходи врятують сотні життів.

06.09.2016

Додаток: фотографії використання ручних радарів поліцією розвинених країн світу (джерело: пошук в Google Images).  [gallery columns="4" link="file" ids="149,147,146,142,145,144,143,141,140,148,138,137,136,135,134,133,132,131,139,130"]

Хочете стежити за нашою боротьбою за нульову смертність?

Підписуйтесь:

• Facebook-сторінка: https://www.facebook.com/VisionZeroUA/

• Канал Telegram: https://telegram.me/visionzero

"ДТП, які сталися останнім часом, резонансні, але цілком очікувані. Погіршення ситуації з безпекою на дорогах відбувається вже давно – як мінімум, з початку року", - йдеться в блозі Віктора Загреби на новинному сайті "Obozrevatel.com". Зростає кількість ДТП з потерпілими, причому як по окремих містах, так і по Україні загалом. На мою думку, далі буде тільки гірше, тому що статистика за останні два-три роки вказує, що найбільш небезпечний аварійний період – це літо, особливо липень, серпень, а також вересень. Нова патрульна поліція працює загалом добре, але ніякого помітного впливу на безпеку руху вона не здійснює. Погіршення простежується там, де вона працює з минулого року, і так само в тих містах, де вона тільки що запустилася. На трасах у Львівській області, де працює нова поліція, простежується погіршення ситуації з безпекою в такій самій мірі, як і на тих трасах, де вона не працює. Чому патрульна поліція не має впливу? Напевно, тому що вона не має достатніх ресурсів і можливостей, щоб вливати на два ключові фактори ризику, які, за статистикою, призводять до більшості ДТП. Перший фактор – це надмірна швидкість руху транспортних засобів, другий – це алкоголь. Закон дає патрульній поліції дуже мало можливостей для впливу на ці фактори. По-перше, вона не вимірює швидкість руху. Багато водіїв це знають, особливо недисципліновані, які схильні до агресивної їзди, і вони ігнорують правила руху. В патрульної поліції немає приладів для вимірювання, вона не стоїть з радарами, а патрулює в русі. По-друге, в Україні досі не створена система автоматичної фіксації швидкості, стаціонарні камери, і коли вона запуститься – невідомо. Все це буде не раніше, ніж восени. Тому цей літній сезон, з точки зору аварійності, напевне, буде максимальний. Мій прогноз песимістичний, що цього літа Україна буде жити зовсім без контролю швидкості. Це погана новина для дисциплінованих водіїв і пішоходів, які переживають за своє життя. Друге, що дуже погано, це те, що патрульна поліція має дуже мало впливу на п’яних за кермом. Тобто, патрульні за законом "Про Національну поліцію", мають право зупинити автомобіль, тільки якщо водій здійснив якесь порушення правил дорожнього руху. Якщо ж автомобіль їде з дотриманням правил дорожнього руху і не здійснює порушень, то патрульний не має права його зупинити, навіть якщо в нього є підозри, що водій може бути нетверезий. Водії, які регулярно сідають за кермо після випивки, про це просто знають, тому вони п’ють, скажімо так, в міру того, щоб бути здатними спокійно, без порушень, доїхати додому, там де діє патрульна поліція. На сьогодні наші патрульні – це поліцейські з обмеженими можливостями. Тому що всі країни Євросоюзу надають поліції можливість зупиняти автомобілі у випадковому режимі для перевірки на предмет алкоголю. Час, коли найбільше нетверезі водії сідають за кермо: це п’ятниця, субота, неділя, та вечірній і нічний час. До того ж покарання за водіння у нетверезому стані в нас не дуже-то й суворе, порівняно з Євросоюзом. Розмір штрафу за перше таке порушення складає 3400 грн. Він не йде ні в яке порівняння з тою загрозою, яку ці водії створюють. Що можна зробити в даній ситуації? На індивідуальному рівні читачам можна побажати тільки бути ще більш обережними і уважними – як в автомобілях, так і пішки. І пам’ятати, що завжди пристібаємося ременями безпеки, в тому числі, і на задньому сидінні. Бо закони фізики однаково працюють і на передньому сидінні, і на задньому. Друге – це пам’ятати, що найбільш небезпечне світло – зелене. І коли ви наближаєтесь до світлофора, в якому горить зелене світло – це означає, що ви повинні дуже уважно дивитись направо і наліво, вперед і назад, тому що ви ніколи не знаєте, хто може їхати, чи він бачить світлофор і збирається зупинятися. Тому уваги має бути ще більше, ніж на червоний. Третє, це бути уважними в вечірній час та вихідні. Якщо є можливість не їхати, то краще не їхати ввечері і вночі, і в п’ятницю, суботу та неділю. Краще поїхати ввечері в понеділок, наприклад. Що робити на рівні держави? Якомога скоріше вживати заходів, про які я казав: камери автоматичної фіксації, контроль швидкості на дорогах, і жорсткіший контроль і покарання за керування в нетверезому стані. В Верховній Раді є законопроект №4373 на цю тему, прийнятий в першому. Потрібно, щоб він пройшов друге читання, і був підписаний Президентом якомога скоріше, тому що це питання сотень життів, якщо не тисяч. Більш системно на рівні держави потрібно, звісно, більш серйозно сприймати цю проблему. Про це все говорять років 10 активісти і журналісти. Тому що рівень безпеки дорожнього руху в нас коливається як погода, або як курс гривні – абсолютно не прогнозовано і без будь-якого контролю з боку держави. Україна повинна нарешті створити агентство з безпеки дорожнього руху, яке буде невеликою координаційною аналітичною державною агенцією, що аналізуватиме причини проблем з безпекою і розробляти стратегії їх усунення. У нас такої агенції поки що немає, поки що законопроект по ній також є в Верховній Раді України. Матеріал оригінально опубліковано на сайті Obozrevatel 16.06.2016 року, пряме посилання: http://obozrevatel.com/blogs/97514-dtp-v-ukraini-nihto-ne-kontrolyue-netverezih-vodiiv.htm  

Українські активісти допомагають новим поліціантам освоїти навички безпечного водіння. Засновник кампанії "Vision Zero" Віктор Загреба разом з волонтерами організував перший тренінг для трьох патрульних з Івано-Франківська. Тепер вони мають передати нові знання своїм колегам. Організатори очікують, що цю ініціативу підхопить Національна поліція і проведе схожі тренінги для поліціантів з інших міст. Відео Сергія Полякова і Олега Карп'яка. Опубліковано на сайті Бі-Бі-Сі 20 травня 2016 року.

Сюжет Stanislavske.tv про пілотний проект "Vision Zero" у співпраці з Департаментом патрульної поліції та тренінговим центром "Автоакадемія водійської майстерності" (м.Київ). В сюжеті показано другу частину проекту - тестування практичних навичок поліцейських Івано-Франківська, яке відбулося у січні 2016 року, за тиждень до присяги. [embed]https://www.youtube.com/watch?v=nlGBffNbfqg[/embed]

[caption id="attachment_50" align="alignnone" width="480"] Координаційна зустріч в Києві 14 січня 2016 року[/caption] Київ, вул.Софіївська. Vision Zero for Ukraine бере участь в координаційній нараді з розробки методик і програм відкритих уроків, які невдовзі почнуть проводити нові поліцейські в школах України, пише Віктор Загреба. "Радий бачити дуже якісний і відкритий підхід до роботи з боку МВС та Національної Поліції. В процес тісно інтегровані і сидять за цим круглим столом представники Патрульної Поліції, департаменту ювенальної превенції, Міносвіти, UNICEF, La Strada, канадійських та ЄС-івських проектів технічної допомоги. Дуже високий рівень організації роботи, змістовні кортокі діалоги, апдейти, домовленості, запитання-відповіді, пропозиції. Зустріч почалася хвилина в хвилину і тривала рівно одну годину. У підсумку: всі задоволені, кожен розуміє результати зустрічі, подальші кроки, терміни виконання. Ось такі зустрічі я дуже люблю, але так рідко вони бувають в цій країні! (поки що) Отже, друзі, системні зміни тривають, назад дороги немає. І на мою думку, це ‪#‎перемога‬."