Тег: стратегія

Навесні 2024 року українські міста знову зіштовхнулись із плановими та аварійними відключеннями електроенергії, викликаними ворожими обстрілами енергетичної інфраструктури. Як і взимку 2022 - 2023 років, від цього дуже страждає громадський транспорт.

Система електропостачання електротранспорту міста Дніпра. Джерело: ГО "Vision Zero"

Під час заходу Ігор Маковцев, заступник міського голови, директор Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради, виступив із доповіддю на тему "Адаптація транспортної системи до енергетичних криз та співпраця з енергокомпаніями". Він ознайомив слухачів вебінару з п'ятьма кроками, яких вживає міська влада для мінімізації наслідків енергетичних криз та більшість із яких реалізується у тісній співпраці з енергопостачальними компаніями:

• розроблення графіків погодинних відключень;
• опрацювання варіантів роботи електротранспорту під час введення погодинних обмежень електроенергії;
• моніторинг споживання електроенергії для коригування навантаження в умовах дефіциту електроенергії;
• організація безперебійного живлення світлофорних об’єктів;
• оперативна евакуація рухомого складу.

Друга доповідь на вебінарі була присвячена енергетичній стійкості тролейбусної мережі міста. Передусім, йдеться про такі кроки як автономне живлення на тягових підстанціях та застосування батарейних тролейбусів. Про це розповів Володимир Кобець, директор КП "Дніпровський електротранспорт". "В перші блекаути в нас була проблема — оперативне включення тягових підстанцій. Ми розробили шафу власних потреб, де розмістили батареї для резервного живлення", — зазначив Володимир Кобець. Одна з основних характеристик цієї шафи — 6 годин автономної роботи при здійсненні перемикань та 10 годин у режимі очікування. Зараз у місті встановлено шість таких об’єктів. "У цьому році планується довести кількість шаф до 11", — уточнив посадовець.

Технічні характеристики батарейних тролейбусів АКСМ-32100D. Джерело: ГО "Vision Zero".

Наступний крок — це застосування батарейних тролейбусів. За інформацією Володимира Кобця, тролейбусний парк Дніпра зараз нараховує 185 транспортних засобів, із них лише 47 машин (у презентації 49) оснащені акумуляторами для руху без контактної мережі. Більшість із батарейних тролейбусів (35 одиниць) мають автономний хід на відстань до 1 км. Це доволі мало, тому місто проводить їхню модернізацію шляхом заміни лужних кислотних акумуляторів на сучасні літій-іонні. Це дозволяє збільшити автономний хід до 4 км без пасажирів і до 2,5 км з пасажирами. "Таких ми вже зробили 12 одиниць, будемо далі продовжувати", — повідомив директор КП "Дніпровський електротранспорт".

Після доповідей спікери відповіли на запитання слухачів. Одне з питань стосувалось встановлення відновлювальних джерел на світлофорних об’єктах. "Потужний світлофорний об’єкт потребує десь 4 — 4,5 кВт. І ці об’єкти знаходяться в забудові, тобто там замало сонячного світла. Тому дуже важко зрозуміти працездатність цієї системи. Подібні системи [генерації] в нас є, більше всього вони використовуються на під’їзних шляхах до міста", — відповів Ігор Маковцев, директор Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради.

Переглянути виступи доповідачів на вебінарі та відповіді на запитання можна у записі трансляції:

Більше інформації про кроки міської влади Дніпра до енергетичної стійкості громадського транспорту доступно у презентації за посиланням: https://bit.ly/3V3qLWV

Представляємо вашій увазі рекомендації для реформи державної політики у секторі громадського транспорту в Україні, які наша громадська організація представила 12 квітня 2024 року у Львові під час круглого столу "Врятувати громадський транспорт: 10 дій на рівні держави".

У січні 2024 року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України ініціювало нараду за участю представників органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств та громадських організацій з питання удосконалення нормативно-правового регулювання у секторі електротранспорту.

На нараді обговорювалися актуальні проблеми місцевих громад щодо функціонування та розвитку міського електротранспорту та пропозицій щодо удосконалення законодавства у секторі електротранспорту для забезпечення його сталого розвитку. За результатами наради експерти громадського організації "Vision Zero" проаналізували 76 пропозицій від 16 зацікавлених сторін, який розподілили на 6 груп:

• Оновлення законодавства;
• Зміни до "Правил експлуатації трамвая і тролейбуса";
• Зміни до стандартів України;
• Зміни до ДБН;
• Фінансування (кредитування) капітальних видатків;
• Інші проблеми, що потребують розгляду на рівні державної політики.

З цього вийшов документ під назвою “Рекомендації змін у державній політиці для забезпечення належного функціонування громадського транспорту в умовах воєнного стану в Україні та як частини сталого (зеленого) відновлення“, який ми надіслали до Мінінфраструктури.

Рекомендації стосуються чотирьох тем:

• Проблеми кадрів в секторі ГТ;
• Вартості електричної енергії та технічного і правового регулювання у ній;
• Рухомого складу, що переданий містам як гуманітарна допомога;
• Законодавчого регулювання організації пасажирських перевезень і технічного регулювання інфраструктури ГТ.

Кожна тема складається з деталізованих рекомендацій та їх аргументації. Сподіваємося, що представлений документ стане дороговказом для реформування державної політики вже у найближчі місяці.

Для перегляду повної версії рекомендацій, просимо натиснути на картинку нижче, й ви перейдете на PDF-файл:

12.04.2024 р. громадська організація "Vision Zero" організувала круглий стіл на тему “Врятувати громадський транспорт: 10 дій на рівні держави”, який провели у Львові. Його метою було привернути увагу до необхідних кроків у державній політиці, які дозволять містам забезпечити функціонування громадського транспорту в умовах воєнного стану в Україні.

«Громадський транспорт занепадає останні 10 років» – це дуже радикальна фраза, не завжди це так. В Україні спостерігається різна ситуація. У містах періодично з’являються нові трамваї та тролейбуси, й людям це подобається. Справді занепадає інфрастуктура. Проблеми громадського транспорту, за нашими дослідженнями, ще не помітні широкому загалу, однак депутати не бачать браку водіїв та втомлену інфраструктуру», – зазначив під час круглого столу голова правління ГО «Vision Zero» Віктор Загреба.

Ще з 2023 року експерти громадського організації «Vision Zero» починали працювати з новоствореною командою по напрямку громадського транспорту Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. На початку січня 2024 року була спільна нарада з представниками міст і комунальних підприємств. Загалом понад 50 учасників взяли участь у нараді. Питання були різні: від відсутності водіїв, збільшення тривалості роботи і до фінансування капітальних видатків на інфраструктуру, зокрема, у Херсоні, де все дуже і дуже складно.

Як розповів аналітик, дослідник міської мобільності та громадського транспорту (Львів), ГО «Vision Zero» Дем'ян Данилюк, експерти організації впорядкували усі пропозиції та скарги міст. У результаті вийшло 25 сторінок тексту, які містять 76 пропозицій від 16 зацікавлених сторін.

Проаналізувавши усі пропозиції в лютому, видали рекомендації для покращення роботи громадського транспорту у містах України у різних аспектах:

Проблема кадрів:

• навчання і робота водіїв тролейбусів та автобусів з 18 років;
• внести зміни в нормативну базу для спрощеної процедури залучення водіїв тролейбусів до керування автобусами і навпаки;
• продовжений робочий час водіїв до завершення воєнного стану;
• забезпечити механізм бронювання водіїв від мобілізації у прийнятних часових рамка.

Електрична енергія:

• щодо пропозиції “На постійній основі застосовувати для КП тарифи на електричну енергію, встановлені для населення”, рекомендується не втілювати цю пропозицію;
• розроблення та ухвалення постанови КМУ щодо визначення конкретного документу стосовно коливання цін;
• створювати юридичні можливості та стимули для КП щодо генерування та продажу електричної енергії.

Використання на маршрутах транспорту, отриманого як гуманітарна допомога:

• внести зміни до нормативно-правових актів, що дозволять використання рухомого складу отриманого як гуманітарна допомога, на маршрутах з отриманням доходу (оплати за проїзд).

Реформа державної політики щодо громадського транспорту:

• якомога скоріше імплементувати Регламент Європейської Комісії 1370/2007;
• звернутись до Німеччини та Швейцарії для технічної допомоги в розробці комплексної візії державної політики щодо законодавчого й технічного регулювання громадського транспорту.

Із повною відеоверсією круглого столу Ви можете ознайомитися тут:

https://www.youtube.com/live/Y8rldhGvYE0

З червня 2023 року ГО "Vision Zero" та Асоціація "Енергоефективні міста України" розпочали співпрацю в рамках нового однорічного проєкту, головна мета якого — сприяння модернізації та розвитку електричного громадського транспорту у містах України через включення його в документи державної політики, зокрема в плани модернізації та відновлення.

Один з напрямків роботи — це підготовка та поширення матеріалів на тему сталої мобільності та громадського електротранспорту.

Наразі на сайт Асоціації доступна бібліотека, що складається з серії навчально-практичних публікацій, в яких наведений досвід різних країн в галузі розвитку громадського електротранспорту, переклади статей на тему сталої міської мобільності та галузевих документів Європейського союзу, а також дослідження та аналітичні документи. Ці всі матеріали було підготовлено та оформлено ГО “Vision Zero”.

Станом на сьогодні, цей розділ містить 24 матеріали, багато з яких вперше публікуються українською мовою. Найбільш свіжими матеріалами є переклад статтей "10 статистичних фактів про жінок у транспортів, які показують, чому громадський транспорт важливий" та "Результати соціологічного дослідження щодо наявності автомобілів у домогосподарствах українців станом на січень 2024 року", які показують, на скільки важливим є розвиток громадського транспорту. Адже більшість українців не мають автомобіля та залежать від інших способів мобільності, в т.ч. громадського транспорту.

В контексті містопланування та містобудування, в бібліотеці ви знайдете бюлетень про успішний досвід м. Лунд (Швеція) щодо будівництва нової трамвайної лінії і як вона вплинула на розвиток довколишніх територій за принципом Transit oriented development. Бібліотека продовжує наповнюватися, ми готуємо нові матеріали та переклади!

Більше матеріалів ви знайдете за посиланням: https://enefcities.org.ua/biblioteka/publikatsi/?tab=15

Україна в 2023 році лише на 2% наблизилась до виконання своїх євроінтеграційних зобов'язань у галузі транспорту, збільшивши частку імплементації європейських директив із 53% до 55%. Такі показники ми отримали, проаналізувавши інформацію з урядового сайту "Пульс Угоди" за підсумками 2023 та 2022 років.

За даними сайту, Кабінет Міністрів України додав до свого "портфелю" два відсоткові пункти, підвищивши показник імплементації з 56% до 58%. Комітет Верховної Ради України (ВРУ) з питань транспорту та інфраструктури не досягнув за рік взагалі жодного прогресу, залишаючись на позначці 19%. Найбільшого прогресу досягли Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України та інші центральні органи виконавчої влади у галузі транспорту, їхній спільний показник виконання Угоди про асоціацію зріс з 33% до 42%.

Скріншот сайту “Пульс угоди” станом на 10.01.2024 року

Станом на 10 січня 2023 року, частка прострочених зобов’язань, за даними урядового сайту, становить:

• Кабінет Міністрів України: 42% невиконання;
• Інші центральні органи виконавчої влади: 68% невиконання;
• Комітет ВРУ з питань транспорту та інфраструктури: 81% невиконання.

Серед євроінтеграційних проєктів законів, які минулоріч не розглядав транспортний комітет ВРУ, є імплементація Регламенту 1370/2007/ЄC. Пакет із п’яти проєктів законів (5149 як головний та доповнювальні 5150, 5151, 5152 та 5185) зареєстрований ще три роки тому, задовго до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Цей пакет законодавчих змін потрібен як для набуття Україною членства в ЄС, так і для створення можливості організаторам перевезень на місцях перейти на сучасні принципи замовлення та фінансування послуг громадського транспорту.

З проханням прийняти цей пакет законів до законодавців неодноразово звертались різні міста. Також близько 100 представників органів місцевого самоврядування, які брали участь у Всеукраїнському форумі міської мобільності, що відбувся у Львові 26-28 квітня 2023 року, скерували до парламенту спільне звернення з проханням пришвидшити розгляд цього питання.

Скріншот сайту “Пульс угоди” станом на 03.01.2023 року

На думку громадської організації "Vision Zero", такий повільний прогрес імплементації Угоди віддаляє в часі євроінтеграцію України та ускладнює життя міст та громадян вже зараз.

"Приватні та комунальні транспортні підприємства ледве виживають у постійних кризових умовах, які розпочались ще у 2020 році з пандемією коронавірусу й лише погіршились у 2022-2023 роках. Як наслідок, якість та надійність послуг громадського транспорту постійно та стрімко знижується. Найбільше від цього страждають малі громади, особливо в сільській місцевості, де автобусні перевезення повністю припиняються через збитковість та відсутність юридичної можливості їхнього дофінансування. Ці проблеми, які відчуває більшість населення України, напевно, невідомі членам транспортного комітету ВРУ, які пересуваються містами й країною лише на автомобілях. Органи місцевого самоврядування намагаються щось змінити, але через застаріле й недосконале законодавство вони обмежені у можливостях щодо запровадження транспортних змін на місцевому рівні", — прокоментував ситуацію Віктор Загреба, голова правління громадської організації "Vision Zero".

Громадська організація нагадує, що Україна ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом 16 вересня 2014 року, тобто цьогоріч буде 10-річний ювілей цієї події. Набуття Україною статусу кандидата на вступ до ЄС не скасовує необхідність виконання зобов’язань, визначених в Угоді про асоціацію. Навпаки, на додачу до цих зобов’язань, ВРУ та уряд повинні будуть розробити й схвалити велику кількість додаткових документів із державної політики, зокрема й у галузі транспорту. Відтак, виконання пунктів Угоди про асоціацію у галузі транспорту надалі залишається вкрай необхідним та обов’язковим з боку ВРУ, Кабміну та інших центральних органів державної влади.

У Варшаві 15.11.2023 відбулася панельна дискусія "Наскільки зелене це відновлення? Погляд громадянського суспільства". Подія була ініційована ГО "Vision Zero" та спільно організована з оргкомітетом "Rebuild Ukraine" - компанією "Premier Expo". Форум включав бізнес-виставку за участі 304 компаній-експонентів, а також дводенну конференцію, що відбувалася одночасно на трьох конференц-залах.

джерело фото: https://bit.ly/40RzHAi 

Метою дискусії було поширити оцінки, погляди й стратегічні позиції організацій громадянського суспільства щодо відновлення України, яке вже здійснюється, та майбутніх кроків (викладених у "Плані України") з точки зору Цілей сталого розвитку та принципів Європейської Зеленої Угоди.

Аудиторією дискусії були представники донорських організацій, проєктів міжнародної допомоги України, міжнародних фінансових організацій, компаній та бізнес-асоціацій з держав-членів ЄС. Тому мовою дискусії було обрано англійську.

Спікерами на панельній дискусії були:

Віктор Загреба, голова правління ГО “Vision Zero”;

Юліана Оніщук, засновниця та CEO Фонду “Energy act for Ukraine”;

Марина Ратушна, керівниця програм ГО “Еко-дія”;

Наталія Холодова, проєктна менеджерка ГО “Екоклуб”;

Олександра Нарижина, голова ГО “Міські реформи”;

Марія Лук’янова, національна координаторка в Україні сектору мережа бенквоч;

Олена Колтик, голова організації “UST”.

Модерувала подію Анастасія Верещинська, менеджерка з питань партнерства фонду “Energy act for Ukraine Foundation”.

Під час дискусії учасники обговорили процес та якість підготовлених Україною механізмів і планів щодо післявоєнного відновлення, роботу безпосередньо з містами, селищними та сільськими громадами над проєктами автономного енерговиробництва, масштаб, тенденції та загрози для галузі електричного громадського транспорту, джерела й механізми фінансування проєктів відновлення й модернізації. Також темою обговорення були пропозиції й побажання організацій громадянського суспільства до уряду й міжнародних партнерів України.

Це вже третя представницька подія, організована й проведена ГО “Vision Zero” у 2023 році. Першою був круглий стіл для представників органів місцевого самоврядування та профільних комунальних підприємств на тему "Розвиток електричного громадського транспорту та післявоєнне відновлення України" 27.04.2023 р. у Львові. Його підсумки, серед іншого, були відображені у "Резолюції Всеукраїнського форуму міської мобільності". Другою подією був круглий стіл на тему повоєнного відновлення громадського транспорту, ключових завдань і викликів. Його провели у Києві спільно із "Центром транспортних стратегій".

27 жовтня 2023 року на платформі Асоціації “Енергоефективні міста України” успішно відбувся навчальний вебінар на тему “Досвід Чернігова щодо реорганізації системи пасажирських перевезень у 2022-2023 роках”, учасниками якого стали близько 90 представників з понад 50 міст України. Головним спікером вебінару був Олександр Рижий, начальник управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв’язку Чернігівської міської ради.

“Оновлення громадського транспорту має бути стратегічною ціллю для України, для повоєнного відновлення та економіки країни, а також для повернення вимушених мігрантів та переселенців до України та до тих областей, що постраждали внаслідок війни”, - заявив Віктор Загреба, голова правління ГО “Vision Zero”, який модерував захід. Він наголосив, що за підсумками круглого столу, який відбувся раніше цьогоріч, учасники дійшли висновку, що чинні закони, підзаконні акти, державні будівельні норми та стандарти часом не сприяють модернізації й розвитку громадського транспорту, а гальмують цей розвиток. Він закликав міста та громади бути проактивними та створювати запит на якісний громадський транспорт й відповідні законодавчі зміни.

Вебінар складався з двох частин. Перша була присвячена презентації та обговоренню досвіду Чернігова з реорганізації системи пасажирських перевезень. Олександр Рижий розповів про особливості запровадження та функціонування нової моделі роботи громадського транспорту Чернігова після деблокади. “Місто йшло до цієї моделі близько трьох років. Ми ретельно аналізували законодавство, досвід міст Європи, досвід міст України. Якраз у 2022 році мали закінчитись договори на перевезення, й ми скористалися цією юридичною можливістю, щоб запровадити абсолютно нову маршрутну мережу й нову систему взаємодії з перевізниками”, - зауважив начальник управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв’язку Чернігівської міської ради.

Під час свого виступу він також торкнувся кількох дотичних питань, а саме: функціонування електронного квитка, який працює в місті на основі приватно-державного партнерства, забезпечення надійних та якісних послуг пасажирських перевезень, а також налагодження прозорої й ефективної моделі взаємодії з приватними перевізниками, яка заохочує їх інвестувати в оновлення рухомого складу. “Ми встановили тарифи для автобусів за пасажиромісткістю та роком виготовлення. Таким чином місто стимулює перевізників купувати нові транспортні засоби. Ми гарантуємо те, що в них завтра буде майбутнє”, - додав Олександр Рижий.

Друга частина події стосувалась норм та практик організації міських та приміських перевезень у країнах Європейського Союзу. Дем’ян Данилюк, експерт із громадського транспорту ГО “Vision Zero”, на прикладі польських міст пояснив, що громадський транспорт у сусідній країні не є прибутковим і функціонує на основі Регламенту ЄС №1370/2007, який передбачає здійснення пасажирських перевезень як Public Service Obligation (PSO). Ця модель передбачає замовлення транспортних послуг державою або місцевою владою, які оплачують перевізникам транспортну роботу на маршрутах громадського транспорту. “Суспільно важливі послуги не повинні бути прибутковими, хоча й можуть такими бути. Школи, поліклініки, дороги не приносять прямого прибутку, але без них суттєво погіршиться розвиток людського капіталу та якість життя”, - заявив Дем’ян Данилюк.

Також експерт ГО “Vision Zero” у своїй доповіді проаналізував юридичні норми, які Україна має ухвалити задля гармонізації свого законодавства з європейським, що є одним із євроінтеграційних зобов'язань нашої держави. Він зазначив, що Чернігів вже перебуває на шляху запровадження принципу PSO та закликав інші громади, що брали участь у вебінарі, переймати досвід цього міста та змінювати свої підходи до організації роботи громадського транспорту.

Із записом вебінару ви можете ознайомитися за цим посиланням: https://bit.ly/3QzE27s

Вебінар був організований в рамках проєкту "Промоція електричного громадського транспорту як елемента державної політики України", що втілюється ГО “Vision Zero” та Асоціацією “Енергоефективні міста України” за підтримки Європейської кліматичної фундації (European Climate Foundation).      

Протягом травня-серпня 2023 року міста України оголосили закупівлі на понад 160 одиниць рухомого складу електричного транспорту. ГО Vision Zero здійснило моніторинг відкритої інформації тендерних майданчиків щодо закупівель рухомого складу електротранспорту за травень-серпень 2023 року.  

Всього зафіксовано 10 оголошених закупівель на 166 одиниць рухомого складу й загальну суму близько 4,6 млрд грн, інформує Асоціація “Енергоефективні міста України”. Чотири закупівлі вже завершились, одна не відбулася, а п’ять ще тривають. З 10 тендерів, 6 відбуваються в рамках кредитних проєктів з міжнародними фінансовими організаціями ЄІБ та ЄБРР. Закупівлі оголошували 8 міст: Івано-Франківськ, Хмельницький, Тернопіль, Запоріжжя, Чернівці, Львів, Харків та Вінниця. Найбільше міста закуповують нові тролейбуси. Декілька закупівель стосуються вживаного рухомого складу тролейбусів, а також нових трамваїв та батарейних автобусів.  

Найбільшою закупівлею є оголошення м.Чернівці на придбання 50 тролейбусів за кредитні кошти Європейського Інвестиційного Банку. “Активна діяльність міст щодо оновлення рухомого складу є позитивним явище, навіть в умовах війни. Перше, в більшості це — зовнішні фінансові ресурси, які надходять в Україну. У великій частині тендерів перемогу здобувають українські виробники, це дозволяє підтримувати економіку, зберігати працездатність підприємств машинобудування, зберегти персонал, сплачувати податки та збори. По-друге, рухомий склад в багатьох містах справді перебуває у плачевному стані, й не відповідає вимогам доступності — не має низької підлоги, що вкрай важливо. По-третє, сучасний рухомий склад має вищі показники енергоефективності, ніж застарілі та аварійні трамваї та тролейбуси, яким він прийде на заміну. Це означатиме економію коштів місцевих бюджетів й зменшення енергоспоживання з єдиної енергомережі, й звісно, позитивний вплив на якість повітря й здоров’я населення - особливо, коли новий транспорт замінить старі дизельні автобуси. Всі ці питання стали ще більш важливими в умовах війни” - коментує результати моніторингу Віктор Загреба, голова правління громадської організації “Vision Zero”. 

За інформацією ГО “Vision Zero”, Україна вже зараз належить до країн Європи з найбільшою кількістю систем електричного громадського транспорту. В містах України станом на 2021 рік працювали 41 тролейбусна та 18 трамвайних систем.  Детальніше зі списком закупівель електричного громадського транспорту містами України можна ознайомитися нижче. Зауважимо, що цей список може бути не вичерпним і якісь закупівлі не потрапили в наш моніторинг. Тендери міст України на придбання електричного громадського транспорту у травні-серпні 2023 року:     

Фото обкладинки: Taras Chuiko

Ми вже писали про те, що з початку 2023 року, ГО “Віжн Зеро” розпочала дерусифікацію та модернізацію контенту в українській “Вікіпедії” на тему транспорту та мобільності.

• "Вінницький трамвай" NEW!
• "Львівський трамвай" NEW!
• “Громадський транспорт”
• “Трамвай”
• “Тролейбус”
• “Електробус”
• “Смуга громадського транспорту”
•  “Трамвай Карлсруе"

• "Арнемський тролейбус" NEW!
• "Розростання міст" NEW!
• "Ліонський трамвай-поїзд"  NEW!
• "Вуличний аншлаг" NEW!
• "Прокат електросамокатів" NEW!
• "Чхонгечхон" NEW!
• "Багатофункційна забудова" NEW!
• Залізнична станція "Цюрих-Зільнау" NEW!
• "Місто 15-ти хвилин" NEW!
• "Трам 2000" NEW!
• "Транспортна компанія Цюриха" NEW!
• "Be 4/6" Mirage" NEW!
•  “Збалансований транспорт”
• “Індукований попит”
• “Тактовий розклад”
•  “Схема маршрутів громадського транспорту”
•  “Міський тунель Лейпціга”
• “Транспортна компанія Ляйпцига”
•  “Транзитно-орієнтований розвиток”

Цю публікацію зробив на сайті "Курс" у лютому 2016 року Віктор Загреба, засновник ГО "Vision Zero". В ній окреслюються ключові принципи, на яких можна розробити успішну стратегію нульової смертності для Івано-Франківська, та й для будь-якого іншого міста.

[caption id="" align="aligncenter" width="730"] Щоб дізнатись статистику по місту, досі треба писати офіційний запит і отримати паперову відповідь - все, як 40 років тому[/caption] На мій запит кілька тижнів тому Національна поліція повідомила, що протягом 2015 року у Франківську зареєстровано 152 аварії, які призвели до травмування людей. Наїзди на пішоходів були найбільш трагічними: їх сталося 74 і вони призвели до смерті 7 осіб та до травмування ще 72. Зіткнення автомобілів і наїзди на перешкоду (62 випадки з потерпілими) мали наслідком 105 потерпілих та 6 загиблих. Від наїзду автомобілів постраждало 11 велосипедистів; на щастя, ніхто з них не загинув. [caption id="" align="aligncenter" width="730"] Фотографія відповіді від ДАІ[/caption] Загальна кількість смертей, де знаряддям вбивства був автомобіль, склала у 2015 році 13, а кількість травмованих – 198. 13 "двохсотих" і 198 "трьохсотих" – це багато чи мало? Треба з чимось порівняти. Добре, що я направляв аналогічний інформаційний запит минулого року до тодішньої ДАІ. На запит мені повідомили, що у 2014 році на вулицях міста Івано-Франківська кількість загиблих в ДТП склала сім осіб, а кількість травмованих – 140. За рік перед тим, у 2013 році, травмованих було 95, а загиблих – 9 осіб. Це недостатньо довгий проміжок часу і невеликі цифри для серйозного статистичного порівняння, але навіть неозброєним оком видно, що тенденції до покращення ситуації немає. Скоріш за все, є тенденція до погіршення. Кількість травмованих за два роки, по суті, виросла на 100%. 200 поранених і 13 загиблих – це занадто багато для невеликого і спокійного європейського міста, в якому немає військових дій. Це теракт, який "завжди з тобою". Цю проблему треба вирішувати, і найкращий спосіб – поставити за мету зменшити смертність до нуля. Якщо ви думаєте, що це неможливо, то це не так. Можливо. [caption id="" align="aligncenter" width="730"] Принаймні 572 великих міста Європи досягнули "Нульового бачення" у сфері безпеки дорожнього руху. Дані та графіка з сайту http://www.dekra-vision-zero.com/[/caption] Понад 700 досить великих міст у світі цього вже досягнули. Один з найбільших мегаполісів світу – Нью-Йорк – декілька років тому поставив таку "нульову ціль" (Vision Zero) і почав впевнений рух до неї. Було б гарно, якби Франківськ став першим містом України, яке поставить собі за мету нульову смертність в автомобільних аваріях і досягне цієї мети. Таким чином створить безпечне середовище для своїх громадян та дасть приклад іншим містам. Ми, громадські активісти та учасники дорожнього руху, які не перший рік займаються проблематикою міської мобільності, ініціюємо розробку "Стратегії нульової смертності" для Івано-Франківська. Ми вже попередньо говорили про цю ідею з міським головою Русланом Марцінківим і керівником патрульної поліції міста Дмитром Міхальцем і почули з обох сторін інтерес і готовність до конструктиву. Тож пропонуємо почати цю роботу вже зараз. Якою конкретно буде стратегія дій для Франківська – потрібно вирішувати спільно на основі вивчення проблеми і наявних ресурсів, але, на нашу думку, успішна стратегія має базуватися на таких принципах:

1. Науковість. Ми маємо постійно проводити якісний збір, статистичний та географічний аналіз усіх можливих даних про ДТП та дорожній рух, про місця концентрації ДТП, про поведінку та ставлення учасників руху та ін. Мета – виявити причини, супроводні фактори, тенденції в аварійності на вулицях міста. Для аналізу даних та вибору оптимальних рішень ми повинні використовувати не інтуїцію чи суб'єктивну думку, а світовий досвід, дослідження найкращих міжнародних університетів, рекомендації і стандарти міжнародних організацій та країн Європейського Союзу;
2. Співпраця. Проблема смертності і травматизму на дорогах є комплексною, вона не має одного простого рішення, і жодна організація чи інституція не може її вирішити самостійно. Світова практика стверджує, що для подолання цієї проблеми потрібна змістовна, добровільна співпраця різних сторін, спільна стратегія і скоординована тактика. Метод перекладання відповідальності тут не підійде, це спільна відповідальність. Поліція самостійно не в змозі вирішити проблему дорожньої смертності і міське самоврядування теж. Не кажучи вже про активістів. Ми повинні діяти спільно, з єдиними критеріями успішності (науково обґрунтовані цифри) і єдиною націленістю на результат.
3. Збалансоване використання трьох типів інструментів – інженерних, просвітницьких та правових. Безпечні і розумні інженерні рішення – це якісне і безпечне планування та облаштування вулиць, перехресть, переходів, велодоріжок, приведення розмітки, дорожніх знаків і місць для парковки у відповідність до вимог безпеки та здорового глузду; Друге – цеосвітні та просвітницькі заходи, з чіткими цільовими аудиторіями і вимірюваною ефективністю – для автомобілістів, пішоходів, велосипедистів, дітей та ін. Третє – ефективне правозастосування, тобто невідворотнє і суворе покарання за порушення правил руху, особливо таких, які несуть найбільшу загрозу безпеці громадян; фокусування уваги патрульної поліції на ключових факторах небезпеки (проведення кампаній) та/або на місцях підвищеного ризику ДТП; аналогічне розташування камер автоматичної фіксації та ін.

Це відкрита ініціатива. Ми запрошуємо до участі всі зацікавлені організації з державного, громадського, приватного та медійного секторів. Також запрошуємо інші міста ініціювати подібні стратегії – будемо шукати рішення разом, вчитися одне в одного, ділитися успішними рішеннями та технологіями. Війну на дорогах пора завершувати. Смерті від автомобілів не є необхідним злом, більшості з них можна запобігти. Всі інструменти для цього давно відомі, всі вони є у відкритому доступі та не вимагають великих капіталовкладень. Якщо цього досі не розуміють на пагорбах у Києві, то давайте робити це "знизу-вгору". Ми стартуємо. Включайтеся!

***

Ініціатори розробки "Стратегії нульової смертності" для Івано-Франківська: Віктор Загреба – громадський активіст та менеджер проектів, магістр державної політики (Університет Мериленду, США), автор дослідження "Вимірювання ефективності програм у сфері безпеки руху в США, ЄС та Україні", автор пілотного проекту "Безпека дорожнього руху для патрульних поліцейських", учасник експертної групи Програми співпраці Національної поліції зі школами. Андрій Коман – архітектор, транспортний планувальник, має досвід роботи і життя в Німеччині (м. Штутгарт), випускник школи урбаністики "CanActions", автор проектів з реорганізації руху на вул. Галицькій, Василіянок, Гаркуші, Тичини та ін., член Комісії з безпеки дорожнього руху при виконавчому комітеті міста Івано-Франківська, громадський активіст, співзасновник ініціативи "Вело-Франківськ". Андрій Черніков – програміст, аналітик, учасник ініціатив з осучаснення громадського транспорту та з популяризації велосипедного транспорту, розробник онлайн-інструментів для аналізу і вирішення проблем міста (maps.if.ua), співзасновник громадського ресторану Urban Space 100, один з меценатів пілотного проекту "Безпека дорожнього руху для патрульних поліцейських".