Home

Tag : законодавство

Дискусія у Варшаві щодо відновлення громад та міст України

У Варшаві 15.11.2023 відбулася панельна дискусія “Наскільки зелене це відновлення? Погляд громадянського суспільства”. Подія була ініційована ГО “Vision Zero” та спільно організована з оргкомітетом “Rebuild Ukraine“ - компанією “Premier Expo”. Форум включав бізнес-виставку за участі 304 компаній-експонентів, а також дводенну конференцію, що відбувалася одночасно на трьох конференц-залах.

джерело фото: https://bit.ly/40RzHAi

Метою дискусії було поширити оцінки, погляди й стратегічні позиції організацій громадянського суспільства щодо відновлення України, яке вже здійснюється, та майбутніх кроків (викладених у “Плані України”) з точки зору Цілей сталого розвитку та принципів Європейської Зеленої Угоди.

Аудиторією дискусії були представники донорських організацій, проєктів міжнародної допомоги України, міжнародних фінансових організацій, компаній та бізнес-асоціацій з держав-членів ЄС. Тому мовою дискусії було обрано англійську.

Спікерами на панельній дискусії були:

Віктор Загреба, голова правління ГО “Vision Zero”;

Юліана Оніщук, засновниця та CEO Фонду “Energy act for Ukraine”;

Марина Ратушна, керівниця програм ГО “Еко-дія”;

Наталія Холодова, проєктна менеджерка ГО “Екоклуб”;

Олександра Нарижина, голова ГО “Міські реформи”;

Марія Лук’янова, національна координаторка в Україні сектору мережа бенквоч;

Олена Колтик, голова організації “UST”.

Модерувала подію Анастасія Верещинська, менеджерка з питань партнерства фонду “Energy act for Ukraine Foundation”.

Під час дискусії учасники обговорили процес та якість підготовлених Україною механізмів і планів щодо післявоєнного відновлення, роботу безпосередньо з містами, селищними та сільськими громадами над проєктами автономного енерговиробництва, масштаб, тенденції та загрози для галузі електричного громадського транспорту, джерела й механізми фінансування проєктів відновлення й модернізації. Також темою обговорення були пропозиції й побажання організацій громадянського суспільства до уряду й міжнародних партнерів України.

Це вже третя представницька подія, організована й проведена ГО “Vision Zero” у 2023 році. Першою був круглий стіл для представників органів місцевого самоврядування та профільних комунальних підприємств на тему “Розвиток електричного громадського транспорту та післявоєнне відновлення України” 27.04.2023 р. у Львові. Його підсумки, серед іншого, були відображені у “Резолюції Всеукраїнського форуму міської мобільності”.
Другою подією був круглий стіл на тему повоєнного відновлення громадського транспорту, ключових завдань і викликів. Його провели у Києві спільно із “Центром транспортних стратегій”.

11-20-2023 |

Прогресивний досвід Чернігова у реорганізації системи перевезень: підсумки вебінару

27 жовтня 2023 року на платформі Асоціації “Енергоефективні міста України” успішно відбувся навчальний вебінар на тему “Досвід Чернігова щодо реорганізації системи пасажирських перевезень у 2022-2023 роках”, учасниками якого стали близько 90 представників з понад 50 міст України. Головним спікером вебінару був Олександр Рижий, начальник управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв’язку Чернігівської міської ради.

“Оновлення громадського транспорту має бути стратегічною ціллю для України, для повоєнного відновлення та економіки країни, а також для повернення вимушених мігрантів та переселенців до України та до тих областей, що постраждали внаслідок війни”, – заявив Віктор Загреба, голова правління ГО “Vision Zero”, який модерував захід. Він наголосив, що за підсумками круглого столу, який відбувся раніше цьогоріч, учасники дійшли висновку, що чинні закони, підзаконні акти, державні будівельні норми та стандарти часом не сприяють модернізації й розвитку громадського транспорту, а гальмують цей розвиток. Він закликав міста та громади бути проактивними та створювати запит на якісний громадський транспорт й відповідні законодавчі зміни.

Вебінар складався з двох частин. Перша була присвячена презентації та обговоренню досвіду Чернігова з реорганізації системи пасажирських перевезень. Олександр Рижий розповів про особливості запровадження та функціонування нової моделі роботи громадського транспорту Чернігова після деблокади. “Місто йшло до цієї моделі близько трьох років. Ми ретельно аналізували законодавство, досвід міст Європи, досвід міст України. Якраз у 2022 році мали закінчитись договори на перевезення, й ми скористалися цією юридичною можливістю, щоб запровадити абсолютно нову маршрутну мережу й нову систему взаємодії з перевізниками”, – зауважив начальник управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв’язку Чернігівської міської ради.

Під час свого виступу він також торкнувся кількох дотичних питань, а саме: функціонування електронного квитка, який працює в місті на основі приватно-державного партнерства, забезпечення надійних та якісних послуг пасажирських перевезень, а також налагодження прозорої й ефективної моделі взаємодії з приватними перевізниками, яка заохочує їх інвестувати в оновлення рухомого складу. “Ми встановили тарифи для автобусів за пасажиромісткістю та роком виготовлення. Таким чином місто стимулює перевізників купувати нові транспортні засоби. Ми гарантуємо те, що в них завтра буде майбутнє”, – додав Олександр Рижий.

Друга частина події стосувалась норм та практик організації міських та приміських перевезень у країнах Європейського Союзу. Дем’ян Данилюк, експерт із громадського транспорту ГО “Vision Zero”, на прикладі польських міст пояснив, що громадський транспорт у сусідній країні не є прибутковим і функціонує на основі Регламенту ЄС №1370/2007, який передбачає здійснення пасажирських перевезень як Public Service Obligation (PSO). Ця модель передбачає замовлення транспортних послуг державою або місцевою владою, які оплачують перевізникам транспортну роботу на маршрутах громадського транспорту. “Суспільно важливі послуги не повинні бути прибутковими, хоча й можуть такими бути. Школи, поліклініки, дороги не приносять прямого прибутку, але без них суттєво погіршиться розвиток людського капіталу та якість життя”, – заявив Дем’ян Данилюк.

Також експерт ГО “Vision Zero” у своїй доповіді проаналізував юридичні норми, які Україна має ухвалити задля гармонізації свого законодавства з європейським, що є одним із євроінтеграційних зобов’язань нашої держави. Він зазначив, що Чернігів вже перебуває на шляху запровадження принципу PSO та закликав інші громади, що брали участь у вебінарі, переймати досвід цього міста та змінювати свої підходи до організації роботи громадського транспорту.

Із записом вебінару ви можете ознайомитися за цим посиланням: https://bit.ly/3QzE27s

Вебінар був організований в рамках проєкту “Промоція електричного громадського транспорту як елемента державної політики України”, що втілюється ГО “Vision Zero” та Асоціацією “Енергоефективні міста України” за підтримки Європейської кліматичної фундації (European Climate Foundation).

10-30-2023 |

Що не так із громадським транспортом в Україні та як зробити краще? (відео)

Цей відеосюжет підготовлений спільно ГО “Vision Zero” та відеоблогером Олександром Шутюком й присвячений трамваям й тролейбусам.

Представники експертного середовища та муніципалітетів пояснюють причини, чому ці найбільш кліматично дружні транспортні системи перебувають в Україні у досить сумному стані, й пропонують стратегічні кроки, які відкриють шлях до їхньої модернізації.

Запис інтерв’ю відбувся у Львові у квітні 2023 року в кулуарах “Львівського форуму міської мобільності”

9-15-2023 |

Більшість українців підтримують збільшення штрафів за перевищену швидкість – результати соціологічного дослідження

Більшість населення України підтримує збільшення штрафів за перевищення швидкості, особливо – за великі рівні перевищення. Такі результати соціологічного дослідження, проведеного дослідницькою агенцією Info Sapiens у період з 6 до 15 червня 2023 року на замовлення Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

Згідно з результатами дослідження, переважна більшість громадян вважає, що в Україні потрібно підвищувати штрафи за перевищення дозволеної швидкості руху. Чим більше перевищення швидкості, тим вища підтримка підвищення штрафів.

Позитивно відповіли на питання “Наскільки ви підтримуєте збільшення штрафів за перевищення швидкості руху на дорогах, якщо перевищення буде складати…”: 10 км/год і більше – 54% опитаних, 20 км/год і більше – 69%, 30 км/год і більше – 79%, 40 км/год і більше – 82%, 50 км/год і більше – 86%.

Наразі в Україні перевищення від 21 до 50 км/год карається штрафом 340 грн, а на понад 50 км/год – 1700 грн. Згідно з аналітичним дослідженням, проведеним ЦЕДЕМ раніше, щоб наблизитись до найкращих практик держав-членів ЄС у сфері відповідальності за порушення ПДР, Україні слід запровадити градацію санкцій за кожні 10 км/год, суттєво збільшити суму штрафів за високі рівні перевищення швидкості, й запровадити систему штрафних балів.

“53,5% [опитаних] підтримують збільшення відповідальності у вигляді штрафів за перевищення від 10 км/год до 20 км/год. Це те порушення, за яке зараз штрафи не передбачені взагалі. Безкарне перевищення швидкості існує лише в Україні й Росії, причому ця ідея запозичена саме з Росії. Суспільство чітко говорить, що повинні бути штрафи вже за 10 км/год перевищення – це те, що пропонує наша коаліція громадських організацій”, – прокоментував Віктор Загреба, координатор Кампанії “За безпечні дороги” ЦЕДЕМ.

За словами директорки Центру демократії та верховенства права Олесі Холопік, результати дослідження означають, що в суспільстві існує запит на більш ефективний контроль за дотриманням правил дорожнього руху, зокрема перевищення встановленої швидкості руху.

Соціологічне дослідження проводилось методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів в період з 6 по 15 червня 2023 року в усіх областях України за винятком АР Крим та м. Севастополь, Луганської області, а також окремих тимчасово окупованих територій, де немає зв’язку. Вибірка дослідження склала 1000 інтерв’ю. Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,1% з вірогідністю 0.95%. Звіт про результати дослідження доступний на сайті ЦЕДЕМ.

У Центрі демократії та верховенства права нагадують, що за офіційною статистикою Патрульної поліції, надмірна швидкість є головною причиною ДТП із загиблими та травмованими. У 2022 році вона стала офіційною причиною більшості смертельних ДТП, забравши життя 1633 людей (58% від усіх зареєстрованих загиблих), а ще 10075 осіб зазнали поранень. Тож надмірна швидкість на дорогах лишається “вбивцею номер один” в Україні, значно випереджаючи інші офіційні причини.

Джерело: Пресцентр ЦЕДЕМ

8-04-2023 |

Опублікована база даних електричного громадського транспорту України

Повні та актуальні дані про громадський транспорт в Україні й інших країнах Європи – це важливо для тих, хто цікавиться цією темою, аналізує її, досліджує чи пише про неї. Тому для себе, й для інших зацікавлених сторін, ГО “Vision Zero” підготувало й публікує зведену базу даних. Настільки повну й достовірну, наскільки нам це вдалося.

База даних .XLSX для скачування: українською мовою та англійською мовою

Джерелами інформації для цієї бази даних стали статистичні звіти корпорації “Укрлектротранс” (дякуємо за це), а також дані отримані напряму від міст України, й дані з міжнародних доступних джерел.
Запрошуємо вас бути серед перших користувачів та “тестерів” цієї бази даних. Зауваження та пропозиції просимо надсилати на електронну пошту організації з темою “База даних ГТ”, й ми обов’язково врахуємо їх в наступних редакціях. Ми плануємо зробити оновлення й публікацію цієї бази даних щорічним, допоки аналогічну базу даних не почне вести один з органів державної влади України.

Довідково: база даних у форматі електроних таблиць містить 15 вкладок, що включать інформацію про:
1. Кількість міст з трамвайними системами у країнах Європи: 226 систем у 30 країнах;
2. Характеристика трамвайних систем країни Європи: 11 925 кілометрів трамвайних колій;
3. Кількість міст з тролейбусними системами у країнах Європи: 25 країн та 146 систем;
4. Характеристика тролейбусних систем країни Європи: 10776 тролейбусів;
5. Перелік міст України з чинними системами електричного та іншого громадського транспорту: 47 міст;
6. Контактні дані транспортних комунальних підприємств електротранспорту: 33 міста;
7. Перелік та характеристика трамвайних систем України за містами: 1734 км та 2249 вагонів;
8. Перелік та характеристика тролейбусних систем України за містам: 41 місто та 4397 км контактних мереж;
9. Інфраструктура комунальних підприємств електричного транспорту: 687 тягових підстанцій;
10. Інвентарний парк трамвайних вагонів у містах України на 01.01.2022 р. з аналізом його змін у 2021 році;
11. Інвентарний парк тролейбусів у містах України на 01.01.2022 р. з аналізом його змін у 2021 році;
12. Вік трамвайних вагонів у містах України станом на 01.01.2021;
13. Вік тролейбусів у містах України станом на 01.01.2021;
14. Рейтингові показники ефективності фінансово-експлуатаційної діяльності підприємство міського електротранспорту України у 2019 році;
15. Виробники рухомого складу громадського транспорту: 50 машинобудівних підприємств Європи.

База даних .XLSX для скачування: українською мовою, англійською мовою

6-27-2023 |

Повоєнне відновлення громадського транспорту: учасники круглого столу озвучили ключові завдання та виклики

Потрібні термінові, дороговартісні та часто непопулярні рішення – в іншому разі навіть підтримка роботи наявного громадського транспорту незабаром буде неможливою, не кажучи вже про розвиток. Це одна з основних спільних тез від різних учасників круглого столу, організованого “Центром транспортних стратегій” спільно ГО “Віжн Зеро”. У ньому взяли участь представники українських виробників громадського транспорту та інфраструктури до нього, профільні експерти галузі, громадські активісти та деякі представники органів влади, дотичних до теми громадського транспорту.

Наприклад, Володимир Будзан, комерційний директор “Електронмаш”, розповів, що часто після поставки трамваїв згідно із контрактом, їм доводиться пів року чекати на оплату їх продукції від міжнародного донора, котрий надає м. Львову кредит власне на закупівлю трамваїв. Це негативно впливає на роботу підприємства, суттєво гальмуючи подальше виробництво.

Дмитро Беспалов, викладач КНУБА, директор компанії “ПроМобільність” висловився, що громадський транспорт – це основа економіки. Оновлення рухомого складу важливе, але інфраструктура важливіша, адже оновлення інфраструктури може забезпечити більшу локалізацію продукції і більшу кількість робочих місць.

429316b08b15823d6f7b4f29dd56a696_700_0_0 Тезу про важливість транспортної інфраструктури більше розвинув Павло Савцов, керівник продажів з напрямків міськелектротранспорту, метрополітену ПрАТ “Плутон”. Здебільшого міста України, які до повномасштабної війни масово оновлювали різноманітний рухомий склад електричного транспорту – найчастіше не оновлювали інфраструктуру до нього (колійне господарство, підстанції, контактна мережа тощо). А якщо вже оновлюють, то досить точково, коли стається серйозний вихід з ладу тих чи інших компонентів. Цей підхід необхідно змінити, оскільки нові тролейбуси та трамваї швидко перетворяться на все те ж, що їздило 10 років тому.

Ще чималою, фактично основною проблемою організації роботи міського громадського транспорту є його фінансування. Часто депутати, мери або ж очільники комунальних підприємств вважають, що муніципальні перевізники мають бути не збитковими, а прибутковими. При цьому забуваючи про те, що єдиним джерелом прибутку в них є продаж квитків для оплати проїзду.
Дем’ян Данилюк, експерт з громадського транспорту ГО Vision Zero, стверджує, що уряд має ухвалити спеціальну програму з розвитку громадського транспорту, а парламент за неї проголосувати у держбюджеті. Вона б підтримувала закупівлю рухомого складу коштом державного та місцевих бюджетів, а міста натомість мали б брати кредити міжнародних фінансових організацій на модернізацію інфраструктури Самотужки наші міста не зможуть досягти прогресу, і цей сектор й надалі занепадатиме.

Більше думок, висловлених всіма учасниками круглого столу, ви можете прочитати у матеріалі “Центру транспортних стратегій”.

6-21-2023 |

ГО “Віжн Зеро” стала членами коаліції RISE!

Фото: rise.org.ua

RISE UA – це коаліція українських і міжнародних громадських організацій, ініціатив, державних установ та активістів, які підтримують Принципи відбудови та модернізації України шляхом конструктивного діалогу з владою та міжнародними партнерами.

Наразі до коаліції входить понад 35 громадських організацій. Мета такого об’єднання – підтримати відбудову та модернізацію України після повномасштабного військового вторгнення росії.

“Ми хочемо допомогти країні краще розбудовуватися, роблячи реконструкцію взірцем прозорості, підзвітності, доброчесності та ефективності. Ми зробимо це за допомогою інклюзивного діалогу, відкритих даних і новітніх цифрових технологій, щоб надати інформацію про статус проєкту та використання коштів будь-кому і будь-де.” – таке бачення майбутнього для нашої країни мають засновники коаліції.

Основна ціль коаліції – підтримати відновлення та модернізацію України після війни та збільшити обсяг коштів, виділених на відбудову України, забезпечити їх прозоре та ефективне використання.

З принципами й баченням RISE ви можете ознайомитися на їх сайті

Долучитися до RISE може будь-яка організація, які підтримує принципи коаліції. Для цього потрібно зв’язатися з засновниками електронною поштою info@rise.org.ua.

5-17-2023 |

Пропозиції до проєкту ДСТУ 4100:20ХХ «БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ. ЗНАКИ ДОРОЖНІ”

ГО “Віжн Зеро” відгукнулася на публікацію на веб-сайті ДерждорНДІ ім.Шульгіна щодо надання пропозицій та зауважень до проєкту ДСТУ 4100:20ХХ «БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ. ЗНАКИ ДОРОЖНІ. ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ», на заміну попередньої редакції від 2014 року ДСТУ 4100-2014.

Після ретельного вивчення проекту ДСТУ 4100:20ХХ, команда організації сформулювала перелік пропозицій й надала на розгляд розробникам стандарту. Публікуємо ці пропозиції для загального доступу.

2021 Road Signs DSTU proposals-3

2-05-2021 |

Наші вимоги до нового Парламенту

26 листопада 2019 року українські громадські організації та ініціативи, серед яких ГО “Vision Zero”, презентували Маніфест за безпечні дороги. 26 організацій-учасниць закликають владу та суспільство змінити ситуацію з високим рівнем смертності та травматизму на дорогах. Центр демократії та верховенства права в рамках Кампанії “За безпечні дороги” став одним із ініціаторів Маніфесту разом з партнерами. Також громадські активісти оголосили про створення коаліції, яка працюватиме над втіленням плану дій.

Мета маніфесту – повернути безпеку на українські дороги та вулиці для всіх учасників руху. Для цього учасники пропонують комплекс дій із 11 конкретних кроків. Їхня мета – знизити кількість ДТП і суттєво зменшити їх наслідки, а у майбутньому звести смертність на дорогах до нуля.

“Проблема безпеки на дорогах є дуже гострою в Україні, і причиною цього є відсутність системної роботи в цьому напрямку. Громадські організації та ініціативи, чия діяльність пов’язана з транспортом та безпекою, об’єдналися і склали Маніфест. Ми озвучуємо конкретні питання, а також об’єднуємо наші зусилля та експертизу для того, щоб вирішити цю проблему і повернути відчуття безпеки та комфорту в українські міста та на українські дороги”, – зазначив Богдан Лепявко, голова U-Cycle (ГО “Асоціація велосипедистів Києва”).

Підписанти закликають спрямовувати зусилля проти факторів ризику для учасників руху. “Ключовими факторами, які впливають на безпеку руху на українських дорогах є перевищення швидкості, ігнорування ременів безпеки та дитячих крісел, керування у стані сп’яніння, користування телефонами за кермом. Для того, щоб змінити поведінку людей, держава має спрямовувати зусилля на вирішення цих проблем. Окрім створення ефективного механізму притягнення до відповідальності порушників ПДР, необхідно проведення систематичних інформаційно-роз’яснювальних кампаній”, – наголосила Олеся Холопік, заступниця директора Центру демократії та верховенства права, координатор Кампанії “За безпечні дороги.

Повний текст Маніфесту читайте за посиланням

“Зробити інфраструктуру більш безпечною – це основне завдання при будівництві нових доріг і вулиць. Задача аудиту – виявлення помилок на всіх стадіях проектування та коригування проектної документації з урахуванням кращих практик в сфері безпеки руху. Це значно дешевше, ніж внесення змін в існуючу організацію дорожнього руху вже коли ділянка стала місцем концентрації ДТП”, – підкреслив Костянтин Щербаченко, голова ГО “Українська асоціація аудиторів безпеки автомобільних доріг”.

У законодавстві та усіх нормативних документах має бути чітко впроваджений принцип нульової толерантності до смертності та травматизму на дорогах, вказав Денис Радюк, Президент AVERE Ukraine, Європейської асоціації з електромобільності, сталого транспорту та інфраструктури України. “Цей принцип індивідуалізує кожен випадок, пріоритизує дії та фінансування з усунення причин і виключає подальше типове його повторення по всій країні. Право людини жити та залишатися неушкодженим є системно порушеним. Кожного дня ввечері додому, через “дорожню м’ясорубку”, повертається менше людей ніж вийшли вранці. “Статистичний” підхід знеособлює людей та людські долі, і передбачає певний, нібито неуникний чи “нормальний” рівень кількості випадків за певний період. Це поріг толерантності. Це життя. Він має становити нуль”, – підсумував він.

Учасники Маніфесту “За безпечні дороги” запрошують однодумців долучатися до ініціативи. Підписати Маніфест ви можете, звернувшись до організацій-ініціаторів.

Текст цієї новини підготовлений нашими друзями з CEDEM, ми вдячні за співпрацю.

11-27-2019 |

Дозвіл повороту на червоне світло не слід підтримувати – експрес-оцінка

У Верховній Раді зареєстрований законопроект №6443 (Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про дорожній рух” (щодо впровадження світового досвіду у розвантаженні транспортних потоків). До нас звертаються з проханнями дати коментар цій законодавчій ініціативі депутатів Шиньковича і Гереги, які не є членами профільного комітету ВРУ. Законопроект планує дозволити повороти на червоний сигнал світлофора.

Ми оцінили цю законотворчу ініціативу з точки зору безпеки дорожнього руху і дійшли негативного висновку. Якщо ця ідея буде реалізована, це створить зайві ризики і скоріш за все буде мати негативні ефекти на дорожній рух і безпеку користувачів доріг. Країни Європейського Союзу не мають такого правила руху, яке пропонують українські депутати.

Суть законопроекту в пояснювальній записці не є аргументованою. Посилання на досвід іноземних країни, таких як США, Канада і Корея, хоч є цікавим, однак не є виправданим, оскільки ці країни мають специфіку дорожнього руху, їхні правила дорожнього руху і дорожні знаки суттєво відрізняються від європейських. Наприклад, в багатьох штатах США дозволено перетин подвійної суцільної лінії. Більше того, правила руху суттєво відрізняються між самими штатами США і провінціями Канади. Крім того варто зауважити, що ці заокеанські країни, на відміну від України, не є учасниками Віденської конвенції. Посилання ці країни, а також на Домініканську Республіку і Китай є сумнівним через непереконливі досягнення цих країн в сфері безпеики руху. В Європейському Союзі і окремих країнах лідерах за рівнем безпеки (Швеція, Голландія, Данія, Швейцарія) практика повсюдного дозволу на поворот на червоний сигнал відсутня. Принаймні нам невідомо про її наявність в жодній країні ЄС. Водночас в деяких країнах існують практики ознакованого дозволу такого маневру на конкретних перехрестях, про що розміщується відповідне знакування (додатковий знак або секція світлофору), подібно до України.

Окрім недоречності згаданого авторами законопроекту іноземного досвіду, вони абсолютно не врахували існуючий контекст України. Зокрема низьку дисципліну дорожнього руху (наприклад, водії часто зупиняються за стоп-лінією), відсутність камер контролю проїзду перехресть, низький рівень знання ПДР учасниками руху, велику кількість водіїв з підробленими або придбаними водійськими посвідченнями, та інші фактори ризику, які характерні для України станом на 2017 рік. За цих умов, схвалення законопроекту очікувано призведе до низки негативних ефектів:

збільшення кількості зіткнень між транспортними засобами
збільшення кількості наїздів на пішоходів і велосипедистів, що перетинають вулицю на зелений сигнал світлофора
конфлікти на дорозі між автомобілістами, які вважають, що їм повинні звільнити смугу для повороту на червоний сигнал
конфлікти між автомобілістами і пішоходами/велосипедистами

А ці ефекти, своєю чергою, призведуть до цілого переліку негативних соціальних наслідків, які є небажаними і суспільно шкідливими:

зростання травматизму та смертності в містах України
збільшення навантаження на роботу органів Національної поліції з оформлення і розслідування ДТП
збільшення навантаження на заклади охорони здоров”я з лікування потрепілих в ДТП
збільшення заторів і асоційованих з ними економічних втрат, через значний час, необхідний на оформлення кожного ДТП
збільшення соціальної напруженості, непорозумінь і конфліктності на дорозі.

Якщо зміна державної політики може призвести до негативних наслідків (як у нашому випадку), то їх треба порівняти з позитивними і прийняти поінформоване рішення. Однак в цьому законопроекті ми не змогли виявити конкретних позитивних наслідків. В пояснювальній записці очікуваним позитивним результатом визначено “розвантаження транспортних потоків у разі інтенсивного міського руху на перехрестях”. Однак це є сумнівне твердження з кількох причин. (1) Таке розвантаження можна здійснювати і надалі в рамках існуючої нормативної бази. (2) Вирішення проблеми автомобільних заторів є прерогативою мерій цих міст, а не парламенту (3) Автори мають хибне уявлення про те, що світлофори є причиною заторів.Тематика транспортного планування і менеджменту дорожнього руху значно складніша і глибша, ніж здається пересічному водію чи народному депутату, який побував в Канаді чи США.

З огляду на викладене вище, ГО “Vision Zero” вважає недоцільним схвалення законопроекту 6443 і рекомендує народним депутатам залишити правила проїзду регульованих перехресть незмінними. Рішення про дозвіл поворту на червоне світло (тобто про розміщення “зеленої стрілки”) мають приймати органи місцевого самоврядування індивідуально в кожному випадку, залежно від конфігурації конкретного перехрестя, кількості смуг на кожній вулиці, інстенсивності потоку автомобілів та пішоходів в кожному напрямку, наявних трикутників видимості, історії ДТП на цьому перехресті та інших факторів.

5-24-2017 |