У Верховній Раді пропонують збільшити штрафи за ремені безпеки до 1000 грн та запровадити “поліцейські чекпоінти” для виявлення нетверезих водіїв

Перевірка на алкоголь як причина для зупинки автомобіля поліцейським, підняття штрафів за некористування ременями безпеки до 1000 гривень та проведення кампаній соціального маркетингу – такі зміни в державній політиці з безпеки руху запропонували експерти та народні депутати під час круглого столу “Керування у стані алкогольного сп’яніння та ігнорування ременів безпеки як головні вбивці за кермом”, який відбувся в Комітеті з питань транспорту Верховної Ради за підтримки Всесвітнього організації охорони здоров’я.

photo_2017-05-29_09-17-18Учасники констатували, що високі штрафи за водіння в нетверезому стані, запроваджені минулого року, не дали очікуваних позитивних результатів, явище нетверезого водіння нікуди не зникло і його масштаби не зменшились. Відтак, на думку учасників дискусії, необхідними є подальші зміни в державній політиці, зокрема надання поліції повноважень зупиняти транспортні засоби для перевірки водіїв на предмет вживання алкоголю двома способами: випадкові перевірки (random breath tests) та так звані “пункти тверезості” або “чекпоінти” (sobriety checkpoints). “Такі заходи відповідають європейській практиці та мають позитивний вплив на стримання людей від сідання за кермо напідпитку. Також ми вже внесли пропозиції щодо точкових змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, зокрема збільшити строк розгляду справ про нетверезе водіння до 6 місяців, дати поліції право оскаржувати рішення суду, та заборонити закривати за малозначимістю справи, у яких сума штрафу перевищує 1700 гривень. А штраф за водіння автомобіля особами, які попередньо позбавлені водійського посвідчення, має збільшиться у 10 разів, до 5 тисяч гривень. Це стосується в першу чергу тих, хто притягувався до відповідальності за нетверезе водіння”, – заявив народний депутат Мустафа Найєм.

Народний депутат України Олександр Опанасенко запропонував свою концепцію законодавчих змін відносно боротьби з алкоголем за кермом. “Потрібно конфісковувати транспортний засіб у тих, кого повторно протягом трьох років затримали п’яними за кермом. Розумію, що таку норму буде важко провести, але щоб навести лад, потрібні жорсткі заходи”, – вважає народний депутат. Він також запропонував збільшити норму припустимого вмісту алкоголю в крові до 0,5 проміле, бо теперішні 0,2 він вважає заниженими порівняно з європейськими практиками. Учасники дійшли згоди про необхідність бодай диференціювання міри покарання залежно від рівня алкоголю в крові, адже несправедливим є однакова міра покарання для особи, яка має вміст алкоголю 0,25 проміле, і водія, який має 2,5 проміле.

Відносно ременів безпеки, Кампанія “За безпечні дороги” представила результати щойно проведених досліджень у 20 містах України. “Наші волонтери, користуючись міжнародно визнаною методологією, вивчили поведінку близько 26 тисяч водіїв у 20 містах. Середній показник користування ременями  склав 14,9%, а в багатьох містах він значно нижчий за 10%” – повідомила координаторка кампанії Олеся Холопік. Для підвищення рівня користування ременями безпеки учасники події погодились у потребі збільшити суму штрафу хоча б до середньої вартості заправки автомобіля, тобто до 1000 грн. “Мета штрафів – не покарати людей, а стримувати їх від небезпечної поведінки. Нинішій штраф складає 51 грн., це ціна вартості двох літрів бензину  – це просто смішна сума. Вона не стримує учасників від цієї поведінки, а навпаки дає сигнал, що це порушення держава вважає неважливим”, – зауважив Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права.

Експерти також вважають за необхідне разом зі зміною законодавства та запровадженням нових методів роботи поліції проводити кампанії соціального маркетингу. “Алкоголь і ремені – це поведінкові фактори ризику, які залежать від існуючих соціальних норм. Світовий досвід показує, що впливати на соціальні норми можна через добре продумані і реалізовані кампанії, які би поєднували просвітницькі заходи, медіа-висвітлення та зміни в роботі поліції. Прикладами успішних кампаній є “Click it or Ticket” про ремені безпеки в США та “Боб” про відповідальне вживання алкоголю в Бельгії, і Україні потрібно цьому вчитися” – зауважив Віктор Загреба, голова громадської організації “Vision Zero”.

Народний депутат Ігор Діденко, голова підкомітету з питань безпеки автодорожнього руху,  зауважив, що точкові зміни в державній політиці важливі, але не менш важливим є системні зміни на рівні інституцій. “Україні потрібно нарешті створити координуючий орган з безпеки дорожнього руху, а також затвердити сильну державну стратегію. Це міжнародні рекомендації, світовий досвід. Ми вже тривалий час працюємо над цим, і запрошуємо всіх учасників брати активнішу участь в цих процесах”, – заявив він.

Підсумки цього круглого столу будуть опубліковані на сайтах громадських організацій для публічного обговорення, після чого будуть перетворені на проекти змін до нормативно-правових актів і подані до парламенту. Організатори сподіваються, що зміни будуть прийняті та почнуть діяти вже до кінця 2017 року.

За даними Кампанії “За безпечні дороги”, отриманими від Міністерства охорони здоров’я, у 2016 році в аваріях на дорогах України загинуло 4809 осіб, і 54950 було травмовано, без врахування територій, які тимчасово перебувають поза контролем уряду України. Україна має один з найгірших показників безпеки на Європейському континенті.


Дозвіл повороту на червоне світло не слід підтримувати – експрес-оцінка

no turn on redУ Верховній Раді зареєстрований законопроект №6443 (Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про дорожній рух” (щодо впровадження світового досвіду у розвантаженні транспортних потоків). До нас звертаються з проханнями дати коментар цій законодавчій ініціативі депутатів Шиньковича і Гереги, які не є членами профільного комітету ВРУ. Законопроект планує дозволити повороти на червоний сигнал світлофора.

Ми оцінили цю законотворчу ініціативу з точки зору безпеки дорожнього руху і дійшли негативного висновку. Якщо ця ідея буде реалізована, це створить зайві ризики і скоріш за все буде мати негативні ефекти на дорожній рух і безпеку користувачів доріг. Країни Європейського Союзу не мають такого правила руху, яке пропонують українські депутати.

Суть законопроекту в пояснювальній записці не є аргументованою. Посилання на досвід іноземних країни, таких як США, Канада і Корея, хоч є цікавим, однак не є виправданим, оскільки ці країни мають специфіку дорожнього руху, їхні правила дорожнього руху і дорожні знаки суттєво відрізняються від європейських. Наприклад, в багатьох штатах США дозволено перетин подвійної суцільної лінії.  Більше того, правила руху суттєво відрізняються між самими штатами США і провінціями Канади. Крім того варто зауважити, що ці заокеанські країни, на відміну від України, не є учасниками Віденської конвенції. Посилання ці країни, а також на Домініканську Республіку і Китай є сумнівним через непереконливі досягнення цих країн в сфері безпеики руху. В Європейському Союзі і окремих країнах лідерах за рівнем безпеки (Швеція, Голландія, Данія, Швейцарія) практика повсюдного дозволу на поворот на червоний сигнал відсутня. Принаймні нам невідомо про її наявність в жодній країні ЄС. Водночас в деяких країнах існують практики ознакованого дозволу такого маневру на конкретних перехрестях, про що розміщується відповідне знакування (додатковий знак або секція світлофору), подібно до України.

Окрім недоречності згаданого авторами законопроекту іноземного досвіду, вони абсолютно не врахували існуючий контекст України. Зокрема низьку дисципліну дорожнього руху (наприклад, водії часто зупиняються за стоп-лінією), відсутність камер контролю проїзду перехресть, низький рівень  знання ПДР учасниками руху, велику кількість водіїв з підробленими або придбаними водійськими посвідченнями, та інші фактори ризику, які характерні для України станом на 2017 рік. За цих умов, схвалення законопроекту очікувано призведе до низки негативних ефектів:

  • збільшення кількості зіткнень між транспортними засобами
  • збільшення кількості наїздів на пішоходів і велосипедистів, що перетинають вулицю на зелений сигнал світлофора
  • конфлікти на дорозі між автомобілістами, які вважають, що їм повинні звільнити смугу для повороту на червоний сигнал
  • конфлікти між автомобілістами і пішоходами/велосипедистами

А ці ефекти, своєю чергою, призведуть до цілого переліку негативних соціальних наслідків, які є небажаними і суспільно шкідливими:

  • зростання травматизму та смертності в містах України
  • збільшення навантаження на роботу органів Національної поліції з оформлення і розслідування ДТП
  • збільшення навантаження на заклади охорони здоров”я з лікування потрепілих в ДТП
  • збільшення заторів і асоційованих з ними економічних втрат, через значний час, необхідний на оформлення кожного ДТП
  • збільшення соціальної напруженості, непорозумінь і конфліктності на дорозі.

Якщо зміна державної політики може призвести до негативних наслідків (як у нашому випадку), то їх треба порівняти з позитивними і прийняти поінформоване рішення. Однак в цьому законопроекті ми не змогли виявити конкретних позитивних наслідків. В пояснювальній записці очікуваним позитивним результатом визначено “розвантаження транспортних потоків у разі інтенсивного міського руху на перехрестях”. Однак це є сумнівне твердження з кількох причин. (1) Таке розвантаження можна здійснювати і надалі в рамках існуючої нормативної бази. (2) Вирішення проблеми автомобільних заторів є прерогативою мерій цих міст, а не парламенту (3) Автори мають хибне уявлення про те, що світлофори є причиною заторів.Тематика транспортного планування і менеджменту дорожнього руху значно складніша і глибша, ніж здається пересічному водію чи народному депутату, який побував в Канаді чи США.

З огляду на викладене вище, ГО “Vision Zero” вважає недоцільним схвалення законопроекту 6443 і рекомендує народним депутатам залишити правила проїзду регульованих перехресть незмінними. Рішення про дозвіл поворту на червоне світло (тобто про розміщення “зеленої стрілки”) мають приймати органи місцевого самоврядування індивідуально в кожному випадку, залежно від конфігурації конкретного перехрестя, кількості смуг на кожній вулиці, інстенсивності потоку автомобілів та пішоходів в кожному напрямку, наявних трикутників видимості, історії ДТП на цьому перехресті та інших факторів.


Фейкові дані поліції про ДТП – нові докази від МОЗ

Нас запитують: чим закінчилась історія з виявленими вами доказами фальшування даних статистики смертності Національною поліцією? Поки що нічим, проблема не вирішена. Нові докази масштабного заниження даних смертності Нацполіцією надало Міністерство охорони здоров’я. Ми отримали ці документи в профільному комітеті Верховної Ради.

За даними МОЗ (якість яких також викликає сумніви, знаючи загальну ситуацію з менеджментом даних у цьому відомстві), у 2016 році в ДТП в Україні загинуло 4809 осіб. Це на 50% більше, ніж звітувала Нацполіція (3187). І це приблизно співпадає з нашими оцінками, опублікованими у звіті.

crash data 1
crash data 2

Привертає увагу той факт, що дані МОЗ і в попередні роки мали суттєве розходження з даними ДАІ/МВС. Ця різниця зменшувалась у 2013-2015 роках, а у 2015, і особливо 2016-му, почала знову різко зростати.

Ось короткий огляд незначних дій і заяв Нацполіції після публікації нашого звіту:

  1. Вже 16 лютого Управління безпеки дорожнього руху (Управління БДР) Національної поліції — колишній структурний підрозділ ДАІ — опублікувало емоційний прес-реліз, в якому звинуватило нас в перекручуванні і маніпуляціях. В цьому ж релізі вони визнали факт неправдивості даних про ДТП, але підкреслили, що в цьому винні інші поліцейські – Департамент інформаційної підтримки та координації поліції “102”.
  2. В коментарі для Громадського радіо керівник цього Департаменту “102” Олександр Замислов відкинув ці звинувачення: “Мы не выдаем статистику, всего лишь считаем. А готовит и выдает статистику именно Департамент превенции. Статистические данные собираются непосредственно с региональных рабочих мест, которые вводят сотрудники как Департаменты патрульной полиции, так и департамента превенции.”
  3. Десь у березні або квітні 2017 року Управління БДР замінило файл статистики на своєму сайті, ймовірно на основі “звірок та уточнень”, і тепер стверджує, що у 2016 році загинуло 3410 осіб замість 3187, заявлених раніше. Однак ця збільшена цифра навіть приблизно не відображає реальність.

Серед інших заяв, Управління БДР у своєму ображеному прес-релізі написало такий пасаж: “Якби автори статті, замість незрозумілих звинувачень, звернулися до Національної поліції за роз’ясненнями, їм би повідомили…”. Тому ми звернулися електронним листом на ім’я керівника Управління БДР Прохоренка І.М. на офіційну адресу управління info@sai.gov.ua, згідно із законом “Про звернення громадян”, поставивши такі запитання:

Ви у публікації на сайті запропонували “звертатися до нас за роз’ясненнями”, отже від імені ГО “Vision Zero” звертаюсь до Вас та Управління БДР з такими питаннями та проханнями:
  1. “Яка кількість людей загинула та була травмована в ДТП в Україні у 2016 році за результатами “звірки з медичними закладами та узагальнюються виявлені факти”? З розбивкою по областях та м.Києву.
  2. Чи було отримано інформацію від ваших підрозділів в областях і які результати узагальнення цієї інформації? Ми під час підготовки звіту виявили, що дані ГУНП дуже відрізняються від тих, які у ваших таблицях на сайті, і, йомвірно, ці дані з областей ближчі до реальності (хоча чи вони повні — теж питання).
  3. Коли на сайті Управління будуть опубліковані виправлені таблиці статистики ДТП за 2016 рік? Назвіть хоча б орієнтовну дату, будь ласка.
  4. Чи розроблено новий Порядок обліку ДТП і на якій стадії перебуває його затвердження?
  5. Просимо надати для ознайомлення згадані у прес-релізі документи: “нова картка обліку ДТП (з врахуванням рекомендацій громадськості та європейських експертів) та підготовлений проект постанови КМУ щодо облікових даних аварійності на дорогах”.

Цей наш офіційний лист до Управління БДР, датований 23.02.2017 року, був проігнорований — протягом двох місяців жодної відповіді не надійшло.

Також були проігноровані наші неофіційні звернення, письмові та усні, до вищої ланки Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ, а також підняття цієї проблеми під час робочих зустрічей та засідань в стінах Комітету з транспорту Верховної Ради.

Національна поліція та МВС не тільки не можуть зменшити кількість смертей на дорогах. Вони навіть не можуть ПОРАХУВАТИ цю кількість смертей.

 

Дані Нацполіції про ДТП за перші місяці 2017 року настільки ж фальшиві, які і за 2016-й рік.

Наші спроби привернути увагу до проблеми ні до чого не призвели. Про проблему чудово знає керівництво НПУ та МВС, але не вживає жодних дій, ймовірно через те, що публікація правдивих даних про смертність є політично невигідною.

З нами не було жодного контакту і жодних пропозицій разом розібратись в ситуації.

Ми як громадська організація вже вичерпали всі наявні дипломатичні ресурси, бачимо повне ігнорування і нехтування цієї проблемою зі сторони тих, хто може і зобов’язаний її вирішити. Тому відтепер ми будемо включати інші механізми, аби цю проблему було вирішено і відповідальні особи в НПУ, МВС, їхніх управліннях та департаментах понесли належну відповідальність.

  1. Зараз з іншими дружніми організаціями готуємо відкритий лист від понад 30 громадських організацій на ім’я Президента України з вимогою особисто розібратись в ситуації, чому дані про ДТП фальсифікуються.
  2. Наступним кроком будуть масові листи від громадських організацій до посольств Канади, США, Японії, інших іноземних держав, а також представництв МВФ, Світового Банку, ЄІБ, Європейської Комісії, ООН та ВООЗ, які висвітлюють ситуацію (в нас вже є текст розслідування англійською мовою), показують бездіяльність МВС та НПУ (відсутність будь-яких дій протягом 3 місяців після того, як громадські організації висвітлили проблему), та просять іноземних партнерів вплинути на український уряд та зробити вирішення цієї проблеми умовою для продовження співпраці.
  3. Якщо це все не допоможе, то в планах також є акції протесту під стінами МВС, спрямовані конкретно проти бездіяльності голови НПУ Князєва та міністра ВС Авакова.

Запрошуємо включатися в цю боротьбу за життя людей! Пропонуйте свої ідеї та безпосередню допомогу руками і головою. Ці всі листи треба писати, підписувати, клеїти марки та відправляти закордон. Дякуємо!


Телеканал 2+2, програма “ДжеДАЇ”

Сюжет про проблему швидкості, знятий навколо одного кейса — пішоходного переходу на вулиці Заболотного, який ми ретельно проаналізували кілька тижнів тому (звіт дивіться за цим посиланням). Наш активіст та член команди Асоціації велосипедистів Києва Вадим Денисенко переконав тележуналістів і глядачів, що такі переходи будувати не можна. І що Україна потерпає від відсутності контролю швидкості. Дякуємо телевізійникам за те, що висвітлюють цю тему!


Факти про надмірну швидкість

Пропонуємо вашій увазі коротку довідку з фактами про те, чому надмірна швиидкість є проблемою. Документ підготовлено за участі експертів “Vision Zero” в рамках Кампанії “За безпечні дороги”.


Як інфраструктура вбиває людей: кейс вулиці Заболотного в Києві

9 березня 2017 року на нерегульованому пішохідному переході був збитий насмерть чоловік, що переходив дорогу, ведучи велосипед у руках. З відкритих джерел наразі відомо, що наїзд на пішохода з велосипедом в руках стався в пообідній час, погода була сухою, видимість – хорошою. Пішохід від отриманих травм помер на місці. Команда “Vision Zero” з власної ініціативи вирішила провести технічний аналіз місця, на якому сталося ДТП, на предмет його безпечності для водіїв та пішоходів. 19 березня було проведено огляд переходу, складено схему розстановки знаків на під’їздах до переходу, пораховано швидкості, з якими транспорт перетинає перехід. Даний звіт буде надано в департамент Превентивної діяльності Національної поліції міста Києва, балансоутримувачу даної вулиці – Комунальній корпорації “Київавтодор” та Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації для реалізації інфраструктурних змін на даній ділянці вулиці Заболотного та недопущення подібних ДТП у майбутньому.


Статистика про зниження смертності на дорогах України – неправда

Управління безпеки дорожнього руху дає суспільству неправдиві дані про аварійність, травматизм та смертність на дорогах. Статистика за 2016 рік суттєво викривлена в бік заниження, і це викривлення має системний та широкомасштабний характер. Як наслідок, офіційним даним України про аварійність у 2016 році взагалі не можна вірити. Реальна кількість загиблих на дорогах у минулому році є невідомою та може перевищувати 5 тисяч осіб замість заявлених трьох. Такі висновки вибіркової верифікації офіційної статистики аварійності в Україні у 2016 році, яку провели волонтери громадської організації “Vision Zero”, зібравши два масиви доказів через відкриті інструменти доступу до інформації.

У результаті вибіркової перевірки за технікою OSINT (Open Source Intelligence – “розвідка за відкритими даними”) волонтери знайшли 14 доказів того, що опубліковані Управлінням безпеки дорожнього руху (УБДР) статистичні дані про аварійність у 2016 році не відповідають дійсності. Додатково було проведено вибіркову звірку даних УБДР з даними обласних управлінь поліції через використання механізму інформаційних запитів. Ця звірка дала три додаткові докази того, що дані УБДР викривлені в бік заниження.

Запрошуємо знайомитись з нашим звітом та додатками до нього. Будемо раді почути коментарі та інформацію про помічені неточності.

 

Можете скачати PDF-файли звіту та 18 додатків за наведеними нижче посиланнями:

Основний файл звіту (6 сторінок):

Fake_Road_Safety_Statistics_in_Ukraine_Report

Додатки:

1_Sources of Official Data

2_Kharkivska_September_2016

3_Kharkivska__October_2016

4_Kharkivska_November_2016

5_Kharkivska_December_2016

6_Ternopilska_October_2016

7_Khersonska_December_2016

8_Kirovohradska_December_2016

9_Khmelnytska_September2016

10_Khmelnytska_October2016

11_Khmelnytska_December2016

12_Zakarpatska_October_2016

13_Zakarpatska_November_2016

14_Zakarpatska_December_2016

15_Chernivetska_September_2016

16_GUNP_Kyivska_oblast

17_GUNP_Odeska_oblast

18_GUNP_Zakarpatska_oblast


Правило про “денні вогні” виконують 90,6% водіїв

Ми любимо все досліджувати і вимірювати. Особливо те, що ще ніхто до  нас не вимірював. Тому коли ми їхали у відрядження з Франківська на південь України, ми провели пробне дослідження рівня користування денними ходовими вогнями або ближнім світлом фар. Адже такою є вимога Правил дорожнього руху:

“З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу — ближнє світло фар” – ст.9.8 ПДР України

Дослідження проводили методом спостереження (observational study). Форму для збору інформації зробили прямо на ходу. Рахували суцільними вибірками мінімум по 100 автомобілів, за межами населених пунктів. Окремо рахували фури і рейсові автобуси, щоб побачити, чи буде девіація від загальної маси, бо вантажні і пасажирські первізники є об’єктами особливого державного регулювання у сфері безпеки руху. Підрахунок проводили 31 січня – 2 лютого в трьох обоастях, вибірка склала 967 одиниць. Для інтересу ми порахували і Молодову (вибірка 356 одиниць).

Маєте коментарі або зауваження до цього пробного дослідження?

Будемо раді їх почути на Facebook сторінці: https://www.facebook.com/VisionZeroUA/


Медичні довідки для водіїв категорій А і В потрібно скасувати: аналітична довідка

В медіа останнім часом дискутується питання відносно ймовірних змін у практиці перевірки стану здоров’я майбутніх водіїв категорій А і В. Нас завжди бентежило те, що система довідок є великою і вкоріненою корупційною схемою, і що ці “медогляди” та “довідки” навряд чи мають будь-який позитивний вплив на безпеку руху. Тому ми вирішили зробити довідку стосовно рекомендацій ЄС у цій сфері (скачайте PDF файл обсягом 2 сторінки), поглянувши на питання крізь призму безпеки дорожнього руху. Ця довідка вже надіслана відповідальним посадовим особам в МВС України, та буде направлена в МОЗ та відповідний комітет Верховної Ради. Наразі публікуємо цю інформацію для загального доступу та обговорення.

====

Європейські стандарти і практики відносно перевірки стану здоров’я кандидатів у водії Групи 1 (категорії А і В)

06.02.2017,  ГО “Vision Zero”, www.visionzero.org.ua

Практика Європейського Союзу розділяє водіїв на дві групи. Група 1 включає водіїв приватних автомобілів та мотоциклів, Група 2 включає водіїв вантажівок і автобусів. Відносно цих груп застосовуються різні стандартні вимоги відносно контролю медичного стану, терміну дії і умов поновлення посвідчення водія (Директива 2006/126/EC, Annex III), зокрема для Групи 2 вимоги значно суворіші через значно вищі ризики, до яких можуть призвести розлади здоров’я під час керування цим транспортом. Відносно водіїв вантажівок, ризики є більшими через значно більшу масу транспортних засобів, що призводить до довшої дистанції гальмування та більшого впливу фізичних сил на інших учасників руху в разі зіткнення чи наїзду, а отже більшої ймовірності тяжких наслідків (смерть, важкі травми). Відносно автобусів, підвищені ризики пов’язані з масою транспортних засобів, а також з кількістю людей, яких перевозять ці транспортні засоби, а також з фактом частих зупинок автобусів у місцях скупчення людей.

Ця довідка робить огляд стандартів і вимог ЄС до Групи 1, до якої застосовуються менш суворі вимоги, пропорційні нижчим ризикам для безпеки дорожнього руху.

Директива ЄС та практика країн-членів передбачає, що кандидати у водії, які вперше отримують посвідчення або поновлюють його, “…shall be required to undergo a medical examination if it becomes apparent, when the necessary formalities are being completed or during the tests which they have to undergo prior to obtaining a driving licence, that they have one or more of the medical disabilities mentioned in this Annex.”

Тобто, медогляд не є загальнообов’язковою вимогою для Групи 1, але може призначатися ліцензувальним органом у певних визначених випадках.  Обов’язковою вимогою для кандидатів у водії є перевірка зору за списком параметрів (visual acuity, field of vision, twilight vision and progressive eye diseases). Також існує список захворювань і обмежень, за яких не може видаватись ліцензція або вона видається на спеціальних умовах. Ці розлади можна розділити на дві категорії:

  1. Які може виявити працівник ліцензуючого органу під час процесу подання заявки на отримання посвідчень і проходження тестів. Це розлади рухового апарату, мовлення, слуху, зору та ін;
  2. Які не може виявити працівник сервіс-центру, наприклад аритмія, нарко- і алкозалежність, деякі психічні і неврологічні розлади.

Для мінімізації ризиків з точки зору безпеки дорожнього руху, в обох випадках ліцензуючий орган може:

  1. Вимагати від кандидата у водії заявити про наявність зараз чи в минулому розладів, внесених до списку. В разі надання неправдивої інформації про відсутність таких розладів, особу може бути притягнено до відповідальності зі сплатою значного штрафу та невидачею або анулюванням посвідчення водія, а у випадку скоєння ДТП через наявність розладу, особу може бути притягнено до кримінальної відповідальності
  2. Самостійно перевіряти відсутність деяких розладів, для чого окремі працівники сервіс-центру повинні пройти спеціальний медичний тренінг. В тому числі на місці може проводитись перевірка зору за допомогою спеціального обладнання, як це робиться в США
  3. Самостійно перевіряти, чи стоїть особа на обліку як нарко- або алкозалежна, в період ніж поданням заявки на отримання посвідчення водія та прийняттям рішення. В ідеалі це має відбуватися миттєво через електронні бази даних, але на початку може відбуватись в ручному режимі, скажімо заявник може мати можливість або самостійно надати довідку про те, що не є залежним, або сервіс-центри самі це це перевіряють через комунікацію з медичними закладами, але це додає декілька днів до процесу.
  4. Відправляти особу на обов’язковий медичний огляд (загальний або спеціальний – невролога, кардіолога ітд) в разі самостійного декларування розладів або підозр працівників про наявність розладів, внесених до списку, або у випадку, що за попередньої видачі водійського посвідчення у особи були наявні розлади, або після досягнення вікового порогу, наприклад 60 років.
  5. Видавати посвідчення водія на особливих умовах, наприклад яке має скорочений термін дії (1,2,3,5 років), або яке дозволяє керувати лише спеціально обладнаними транспортними засобами, або лише за спеціальних умов (наприклад, в окулярах корекції зору).

Практичний приклад: ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, один зі світових лідерів з безпеки руху.

Уряд Об’єднаного Королівства застосовує декларативний принцип повідомлення про розлади і відповідальність за надання неправдивих даних: “You need to tell DVLA about some medical conditions as they can affect your driving. You can be fined up to £1,000 if you don’t tell DVLA about a medical condition that affects your driving. You may be prosecuted if you’re involved in an accident as a result.”

Список розладів та інші пояснення містяться на сторінці: https://www.gov.uk/health-conditions-and-driving

Стандарти відносно зору передбачають необхідність носіння окулярів або лінз, а також обов”язкове повідомлення ліцензуючого органу в разі наявності інших розладів окрім короткозорості, далекозорості або кольорової сліпоти. За ненадання інформації перебачено відповідальність. Деталі: https://www.gov.uk/driving-eyesight-rules

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ:

  1. Запровадити систему стандартів відносно перевірки здоров’я водіїв Групи 1 у суворій відповідності до Директиви ЄС 2006/126, взявши за приклад Велику Британію і не роблячи вимоги більш суворими;
  2. Відмовитись від умови обов’язково проходження медичних оглядів для всіх кандидатів у водії, зберігши це як вимогу для кандидатів, які самі задекларували наявність розладів, та за деяких інших чітко прописаних умов;
  3. Відмовитись від вимоги надання кандидатами у водії довідок про відсутність алко- і наркозалежності та психічних розладів. Можливо залишити надання довідок як добровільну опцію, якщо кандидат потребує термінового оформлення водійського посвідчення. В інших випадках перевірка цих відомостей має відбуватися через комунікацію сервіс-центрів з установами охорони здоров’я;
  4. Запровадити перевірку найбільш важливих з точки зору безпеки руху розладів безпосередньо у сервіс-центрах, в т.ч. перевірку зору. Для цього потрібно провести тренінги для працівників центрів та закупити обладнання;
  5. Запровадити вимогу декларування наявності у кандидата хвороб та розладів, внесених до затвердженого списку, та сувору відповідальність за надання неправдивої інформації про це, в тому числі кримінальної відповідальності в разі скоєння ДТП;
  6. Передбачити обов’язок працівників сервіс-центрів направляти кандидата у водії на медичну перевірку на основі чітко прописаних критеріїв і правил та відповідальність за невиконання цього обов’язку.

Паралельно з цими процесами, МВС пропонується у співпраці з МОЗ розробити систему спеціальних умов і привілеїв для водіїв з постійними або тимчасовими розладами здоров’я, які не впливають на безпеку керування автомобілями, запровадивши систему “Синіх знаків” (Blue Badges), які дають право паркування на зарезервованих паркувальних місцях близько до входів до будівель (“Місця для інвалідів”). Ці “Сині знаки”, за прикладом країн ЄС та США, можуть бути тимчасовими і видаватись медичними закладами особам після хірургічних операцій і.т.ін. Ця система має бути скоординована з міжнародною практикою і в перспективі давати право українським власникам “Синього знаку” користуватись своїми привілеями закордоном, а іноземних водіям користуватись такими привілеями в Україні.  Подробиці: http://www.disabledmotorists.eu/en/home/  


Конспект лекції з безпеки руху в Бельгії

В Університеті Хасселта (Бельгія, http://www.uhasselt.be/en) є “Школа транспортних наук”. Її студенти вивчають, серед інших предметів, безпеку дорожнього руху. Ми завітали на одну з лекцій, поспілкувались з професором та студентами, поробили фотографії. А також зробили конспект лекцій українською мовою, щоб ви могли бодай на 10 хвилин відчути себе у здоровому університеті здорової країни!

Головний вхід до корпусу, де вивчають транспорт
Головний вхід до корпусу, де вивчають транспорт

University of Hasselt, курс Road Safety Evaluation: Methods and Applications (3145)

Лекція “Oцінка проблем у сфері БДР у різних вимірах”, 06.12.2016

Викладач: Dr. Stijn Daniels, конспект: Віктор Загреба.

Що таке “проблема безпеки руху (БДР)”? Це будь-який фактор, який збільшує ймовірність і тяжкість наслідків аварій (ДТП). Наприклад, некористування ременями безпеки, перевищення встановленої швидкості, керування під впливом алкоголю, відволікання під час керування та ін.

Об’єктивний аналіз безпеки руху ставить за мету ідентифікувати проблеми, які роблять найбільший внесок в ДТП і піддаються впливу. Наприклад, водіння вночі чи в дощ збільшує ризики та наслідки ДТП, але мало піддається впливу. Хоча частково піддається – наприклад, в Голландії майже всі автомагістралі освітлені, а сучасні автомобілі мають більш ефективні системи для допомоги в керуванні в умовах слизької дороги. Інші проблеми піддаються впливу значно більше.

За Елвіком (2008), існує дев’ять вимірів проблем БДР:

  1. Магнітуда (magnitude, важливість) – population attributable risk (PAR) – пропорція людей в дорожньому русі, які “експонуються” цьому конкретному ризику, тобто можуть постраждати.
  2. Важкість (severity) – до яких наслідків призводить ця проблема? Вимірюється смертельними наслідками, важкими і легкими травмами.
  3. Екстернальність (externality) – активність певного актора яка впливає на благополуччя іншого актора, коли актор, який створює цей плив, не бере це до уваги в прийнятті рішень про цю активність. В БДР це ризики, який група користувачів доріг створює на іншу групу. Наприклад, екстернальність ДТП за участі вантажних автомобілів значно більша, ніж у ДТП з велосипедами. (категоризація ТЗ в дослідженнях і статистиці БДР в Бельгії: важкі ТЗ, легкі ТЗ, мотоцикли, мопеди, велосипеди, пішоходи)
  4. Нерівність (inequity) – розбіжності в ризиках між різними групами користувачів доріг за ознаками соціального, економічного, географічного, гендерного, вікового та ін. характеру
  5. Складність (complexity) – чи може певна проблема бути пов’язана лише з одним фактором ризику, чи до множинності чинників, кожен з яких робить незначний внесок та взаємодіють між собою у спосіб, який складно пояснити і вимірюв­­­ати
  6. Просторове поширення (spatial dispersion) – деякі проблеми поширені на окремих частинах дорожньої мережі. Це виявляється методом скрінінгу мережі (network screening), який локалізує місця або сегменти, на яких є найвища очікувана кількість ДТП з потерпілими.
  7. Часова стабільність – проблема є більш важливою коли вона зростає, ніж коли вона зменшується. Наприклад, в Бельгії зростає проблема відволікання під час водіння.
  8. Сприйняття загрозливості (perceived urgency) – одним з ризиків у сфері БДР може бути те, що проблема не сприймається користувачами як проблема. В такому випадку проблема може менше піддаватись розв’язанню, ніж, наприклад, коли вона всіма сприймається як важлива проблема, для якої потрібні сильніші заходи впливу.
  9. Піддаваність впливу (amenability to treatment) – наявність та перспективи успішності можливих заходів, які вирішать проблему або пом’якшать її магнітуду. На це впливає сприйняття громадян, і вартість інвестицій. Наприклад проблема швидкості менш піддається впливу, ніж проблема алкодрайвінгу та проблема видимості пішоходів і велосипедистів вночі.

Обмеження в аналізі проблем БДР за вимірами:

  • Деякі проблеми важко спостерігати і вимірювати (такі як відволікання, засинання за кермом)
  • Викривлені і неповні дані про ДТП. Статистика ДТП завжди неповна (частина ДТП не повідомляються в поліцію) і часто викривлена.
  • Вибір правильного рівня аналізу – для рівня країни можна виміряти проблеми за усіма 9 вимірами, але для регіону або міста це важче через брак даних і малу вибірку.
  • Кореляція між проблемами БДР – є асоціативність між, наприклад, вживанням алкоголю і перевищенням швидкості. Але важко виміряти ступінь впливу одного на друге.

Summary

Раніше у сфері безпеки руху був популярний т.зв. PHOG Approach (prejudice – hunch – opinion – guesswork, українською приблизно: “упередження – здогадки – опінії – вгадування”). Цього підходу треба уникати. Йому на зміну прийшов раціональний науковий аналіз, якому і вчить цей курс.

Розуміння проблем БДР за останні декади значно покращилося і зараз включає такі фундаментальні пункти:

  1. Не існує “чарівної пілюлі”, яка все вирішить. Проблеми комплексні, чинники завжди численні, .
  2. Концепції “причини” і “вини” не є корисними для менеджменту БДР. Вони є корисними для судочинства і страхових компаній, але не для аналізу та впливу на безпеку руху
  3. Важливо аналізувати і зменшувати наслідки, а не лише самі факти аварій. Наприклад, автомобілі стають все кращими у захисті учасників ДТП.
  4. Експозиція (exposure, тобто ризик потрапляння в ДТП) є важливим індикатором, не менш важливим ніж дані про ДТП .
  5. Статистичний аналіз це важливий інструмент для розуміння причин і прийняття поінформованих рішень.
  6. Результати досліджень можуть бути контрінтуїтивними, тому вони і корисні.
  7. Оцінка (evaluation) критично важлива. Повинна існувати постійна наукова оцінка всіх інтервенцій, зокрема в нормативних актах, дизайні доріг, тактиках полісінгу та ін.
  8. Раціональне визначення пріоритетів. Ресурси у держави завжди обмежені, тому треба виставляти пріоритети на основі наукового аналізу.

Примітки:

  1. Основне джерело цієї лекції: Dimensions of road safety problems and their measurement (Elvik, 2008).
  2. Кожен пункт ілюструється прикладами з Бельгії, Норвегії та інших країн, а також прикладами і питаннями з аудиторії.
  3. Статистика алкодрайвінгу в Бельгії (зі слайдів, що показувались на лекції): у будні в денний час 1% водіїв їздять під впливом алкоголю, у темний час доби в будні дні 6,4% водіїв мають вміст алкоголю до встановленого ліміту, та 2,3% — понад ліміт). У темний час доби у вихідні дні 8,7% водіїв мають вміст алкоголю до ліміту, і 2,9% – вище ліміту. Методика: випадковий контроль дихання поліцією.
  4. Соціальні наслідки від дорожніх аварій в ЄС досить високі (близько 40 тис загиблих на рік), але індивідуальний ризик в ЄС та зокрема в Бельгії насправді дуже низький. Наприклад, у 2014 було 727 смертей, в цьому році по дорогах Бельгії автомобілі проїхали близько 150 мільярдів кілометрів, тобто смертність складає орієнтовно 1 випадок на 200 мільйонів автомобілекілометрів.
  5. Курс читається англійською мовою, багато міжнародних студентів. Вартість навчання на магістратурі транспортних наук складає 1200 євро за рік, ця сума включає медичну страхову і не включає житло, книжки ітд.

***