Архів за місяць: травень 2023

РЕЗОЛЮЦІЯ Всеукраїнського форуму міської мобільності, 
м. Львів, 26-28 квітня 2023 року,
Преамбула 

26-29 квітня 2023 року у Львові відбувся Всеукраїнський форум міської мобільності. Подія організована командою Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради у співпраці із ГО “Vision Zero”, в рамках проєкту "TUMIVolt — міська мобільність з відновлювальних джерел енергії", що втілюється “Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH” за фінансування Федерального Міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини. В ній участь взяли понад 150 представників і представниць міських рад, підприємств, громадських організацій  із України та закордону. Подія стала майданчиком для діалогу між представниками центральної влади та місцевого самоврядування, експертами та експертками у сфері міської мобільності, транспорту та інфраструктури, представниками бізнесу і громадських організацій. Учасники та учасниці обмінялися досвідом, ознайомилися з найкращими практиками та узгодили наступні кроки. Підсумком форуму є ця Pезолюція. 

Безбар’єрність вуличної та транспортної інфраструктури

• 1. Безбар’єрність міст та транспортної інфраструктури є стратегічно важливою спільною метою гуманітарного характеру. Міста, міський та міжміський транспорт повинні функціонувати у злагоджений спосіб та бути доступними для маломобільних груп.
   
• 2. Учасники форуму підтримують цілі держави на досягнення безбар’єрності, закріплені у Національній стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні, й вже вживають заходів, щоб зробити аудит безбар’єрності та покращити ситуацію з доступністю. Однак для досягнення безбар’єрності міст, транспортної інфраструктури й транспортних послуг, необхідна змістовна співпраця й сприяння на рівні державних органів виконавчої влади й державних підприємств.
   
• 3. Учасники форуму вважають критично важливим забезпечити безбар’єрність залізничних вокзалів та станцій як ключових транспортних вузлів. Міські ради готові співпрацювати в цьому напрямку з “Укрзалізницею”, щоб платформи, будівлі вокзалів та привокзальні площі, зупинки громадського транспорту, простори для паркування та інші елементи інфраструктури стали безбар’єрними, й очікують на відкриту та активну співпрацю з боку “Укрзалізниці”, і відповідне державне фінансування проєктних та будівельних робіт.

Міський громадський транспорт

• 4. Україна повинна якомога скоріше імплементувати Директиву Європейської Комісії 1370/2007 відповідно до пункту 1875 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (щодо громадських послуг пасажирських перевезень залізничним і автомобільним транспортом). Це відкриє можливість містам перейти до сучасної та сталої системи закупівлі транспортної роботи замість застарілої й неефективної системи конкурсів для автобусних маршрутів. Проєкти відповідних Законів України зареєстровано у ВРУ за № 5149 від 25.02.2021, № 5150 від 25.02.2021, № 5151 від 25.02.2021, № 5152 від 25.02.2021, № 5185 від 02.03.2021, однак вони за понад два роки не розглядалися Верховною Радою.
   
• 5. Громадський транспорт та загалом міська мобільність повинні стати предметом уваги з боку законодавчих та виконавчих органів державної влади, і посісти важливе місце у державній політиці, відповідно до документів й найкращих практик Європейського Союзу. Комітету з транспорту та інфраструктури Верховної Ради України доцільно відновити включення законопроєктів щодо міської мобільності до порядку денного своїх засідань, а до сфер повноважень Мінінфраструктури слід додати розробку й втілення державної політики сприяння розвитку сталої міської мобільності, зокрема громадського транспорту, велосипедного руху й безпеки дорожнього руху.
   
• 6. Міста переживають кризу кадрів у комунальних підприємствах, особливо відчутний брак водіїв та технічних працівників підприємств громадського транспорту. Нове російське вторгнення в Україну в 2022 році посилило цю проблему; наприклад, у Вінницькій транспортній компанії понад 100 працівників мобілізовані до лав Збройних сил України. Криза кадрів призводить до того, що новим рухомим складом не буде кому керувати й не буде кому обслуговувати. Міста не зможуть вирішити цю проблему без законодавчих змін, зокрема щодо системи фінансування громадського транспорту, щодо навчання водіїв та ін. Необхідне також державне сприяння професійно-технічній освіті у сфері громадського транспорту.
   
• 7. Закон України “Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів” в частині квот на електричні автобуси при закупівлях рухомого складу після 2024 року, учасники форуму вважають нереалістичним й не чутливим до ситуації в містах та до галузі міського громадського транспорту загалом, і таким, що не враховує необхідність оновлення та розвитку вже наявних трамвайних та тролейбусних систем у містах, і не стимулює громади до заміни приватного автотранспорту автобусами. Для багатьох маршрутів та населених пунктів якісне сполучення автобусами вже сьогодні дасть кращий вплив на екологію ніж незначна кількість електробусів через кілька років. Норми цього Закону слід вдосконалити та доповнити подальшими законодавчими змінами.
   
• 8. На рівні державних органів варто визнати, що електричний громадський транспорт як сектор економіки має значний потенціал для післявоєнного відновлення України та інтеграції в ЄС. Українські батарейні автобуси, тролейбуси й трамваї, рухомий склад залізниці можуть бути конкурентними на внутрішньому й іноземних ринках, приносячи державі податкові платежі, якісні робочі місця, інноваційний технологічний розвиток та експортні надходження. В Україні є спроможність виробляти понад 1 тис. автобусів, тролейбусів, трамваїв на рік, однак виробляється лише кілька десятків. На рівні державної політики й міських політик закупівлі, доцільно пріоритизувати українського виробника та забезпечити відсоток локалізації виробництва.
   
• 9. Дерегуляція міської транспортної інфраструктури: у співпраці муніципалітетів та державних органів, на основі найкращих практик ЄС, слід ліквідувати численні перешкоди для міст щодо розвитку електричного громадського транспорту, які містять норми законодавства (наприклад необхідність проводити оцінку впливу на довкілля для трамвайних ліній, коли така оцінка не вимагається для автомобільних доріг, заборона трамвайного та тролейбусного руху через залізничні переїзди, на яких дозволений рух автобусів), державні будівельні норми й державні стандарти (наприклад, обмеження щодо проєктування колій, контактних мереж та метрополітену). ДБН й ДСТУ повинні бути реформовані в Україні, щоб зняти застарілі нормативні вимоги, яких немає в країнах ЄС. В оптимальному сценарії, ці норми повинні бути переведені на параметричний підхід, фіксуючи критерії до кінцевого результату, а не вимоги щодо технічних параметрів. (наприклад, нормативну вимогу щодо мінімальної відстані в 20 метрів від трамвайної колії до найближчих житлових будинків слід замінити на вимогу максимально допустимого рівня шуму й вібрації в житлових будинках, спричинених рухом трамваїв). Важливою також є дерегуляція ціноутворення та надання пільг на користування громадським транспортом.
   
• 10. Податкові заохочення для громадського транспорту. Учасники форуму пропонують розглянути скасування або зменшення ПДВ на рухомий склад та інфраструктуру громадського електротранспорту, зокрема звільнити від ПДВ закупівлі, що відбуваються із залученням  міжнародних фінансових організацій. Це  дозволить містам швидше оновлювати  рухомий склад та інфраструктуру електротранспорту, потреба в чому є дуже значною. Важливою складовою сталості фінансування міських пасажирських перевезень є відновлення державної субвенції на компенсацію пільг на проїзд у громадському транспорті, які були введені державою.
   
• 11. Зони низьких та нульових викидів у містах. Необхідними є зміни до Закону України про місцеве самоврядування, Закону України про дорожній рух та законодавства, яке регулює механізми фіксації порушень, які дозволять містам планувати й запроваджувати зони з низькими викидами, за прикладом того, як це робиться в містах Європейського Союзу.

Безпека дорожнього руху

• 12. Планування перед проєктуванням. Для інфраструктурних проєктів (доріг, вулиць, мостів, тунелів, станцій) слід передбачити стадію планування (feasibility study) як обов’язкову стадію, яка передує проєктуванню. Внести зміни до законодавства та підзаконних актів. До стадії планування інфраструктурних проєктів віднести декілька нових інструментів планування (крім наявного ТЕО): пре-ТЕО (попереднє ТЕО), транспортна концепція, оцінка впливу на безпеку дорожнього руху, консультації із зацікавленими сторонами.
   
• 13. Чинник швидкості — проблема номер один. Необхідно вживати рішучих заходів для зменшення надмірної швидкості як ключового чинника, який спричиняє більшість ДТП з потерпілими в Україні, зокрема: ліквідувати або зменшити поріг толерантності, який зараз складає 20 км/год, що не відповідає практикам жодної країни ЄС; запровадити зміни до штрафів за перевищення швидкості з прогресивним зростанням суми штрафу за кожні 10 км/год; почати розробку системи штрафних балів для позитивного впливу на меншу частину водіїв, яка створює більшу частину проблем, й для якої монетарні санкції (штрафи) не є стримуючим фактором.
   
• 14. Продовження децентралізації у сфері організації дорожнього руху. Вже зараз закон України “Про дорожній рух” визначає відповідальність місцевих органів влади за безпеку дорожнього руху на території громад, а Закон України “Про автомобільні дороги” визначає необхідність проведення аудитів безпеки автомобільних доріг та кваліфікаційні вимоги аудиторів. Проте не внормовано проведення аудиту з безпеки автомобільних доріг на автомобільних дорогах, що проходять в межах населених пунктів та залишається дублювання у формі вимоги одночасного погодження змін до організації дорожнього руху органами патрульної поліції, які далеко не завжди мають на місцях фахівців необхідної кваліфікації. Таким чином поле діяльності кваліфікованих експертів, що пройшли відповідну сертифікацію є більш обмеженим аніж повноваження регіональних підрозділів патрульної поліції, які не мають відповідних кваліфікаційних вимог.

Транспортна інтеграція міст з передмістями

• 15. Міжмуніципальне співробітництво. Розвивати законодавчу базу у галузі міжмуніципального співробітництва – оновити Закон України «Про співробітництво територіальних громад», оскільки він застарілий й не відображає реформу децентралізації, яка відбулася пізніше (створення об’єднаних громад). За 9 років існування закону, жодне велике місто не уклало договору з сусідніми громадами про міжмуніципальне співробітництво, що свідчить про недієвість закону.
   
• 16. Закон про агломерації. Розпочати розробку спеціалізованого закону про міські агломерації, на прикладі країн ЄС, який дозволить організовувати дієву співпрацю великих міст з навколишніми громадами у секторі транспортних послуг, розвитку інфраструктури та інших послугах.

Велосипедний рух та мікромобільність

• 17. Надати повноваження Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України: Внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 460 “Про затвердження Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України” від 30 червня 2015 в частині повноважень Міністерства що стосуються формування та реалізації державної політики у секторі велосипедного та легкого персонального транспорту.
   
• 18. Завершити роботу над Національною велосипедною стратегією України, чернетку якої напрацювали представники громадянського суспільства за участі міст у 2019-2021 роках. Необхідність розвитку велосипедної інфраструктури й державної підтримки цього розвитку лише посилилась внаслідок повномасштабної війни.
   
• 19. Розглянути зміни до митного й податкового законодавства щодо звільнення від ввізного мита та ПДВ електричних засобів мікромобільності — самокатів й електровелосипедів, за прикладом того, як це зроблено з приватними електричними автомобілями. Електричні автомобілі створюють затори й займають міський простір в такій самій мірі, як неелектричні автомобілі. Засоби мікромобільності, натомість, цього не роблять.
   
• 20. Внести зміни до Правил дорожнього руху, деталізувавши правила пересування легкого персонального транспорту та внести зміни щодо правил руху велосипедистів, чернетка змін до яких напрацьована громадянським суспільством.
   
• 21. Передбачити будівництво велошляхів в межах будівництва доріг загального користування І та ІІ категорій.

Дерегуляція паркування

• 22. Внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №1342 “Про затвердження Правил паркування транспортних засобів” від 3 грудня 2009 та Постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 “Про Правила дорожнього руху” та дозволити паркування ближче, ніж вказано в обмеженнях, якщо це передбачено чинною схемою організації дорожнього руху, не перешкоджає руху та не порушує безпеку учасників дорожнього руху, а саме: допустити можливість зменшених відстаней від зупинок громадського транспорту, пішохідних переходів, заїздів до прилеглих територій, залізничних переїздів, майданчиків ТПВ тощо.
   
• 23. Розробити окремі Державні будівельні норми для вуличного паркування з урахуванням Європейського досвіду, оскільки на сьогодні, для організації вуличного паркування використовуються норми для будівництва багаторівневих гаражів (ДБН В.2.3-15:2007 "Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів").
   
• 24. Внести зміни в Постанову Кабінету Міністрів України № 258 “Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів” від 2 березня 2010, оскільки наявне ціноутворення не враховує сучасні підходи до організації паркування (зокрема,  ввести коефіцієнт оплаченої завантаженості, дозволити динамічне ціноутворення, тощо).

Залізниця

• 25. Створити можливість передачі на баланс або експлуатацію громад, зокрема, в формі державно-приватного партнерства, залізничних колій та станцій. Це повинно спростити органам місцевого самоврядування можливість інвестувати в залізничний транспорт, не лише у міський та приміський пасажирський, але й загалом у інфраструктуру залізничного транспорту, що розташована в межах громад.
   
• 26. Зміни до Закону України “Про залізничний транспорт”: Створити можливість поєднання розкладів прибуття і відправлення залізничного транспорту з міським громадським транспортом. Надання місцевим органам влади можливості впливати на розподіл пропускної здатності залізничного транспорту таким чином щоб синхронізувати різні види транспорту між собою для ефективнішого перевезення пасажирів, зокрема, завдяки переходу до процедури закупівлі громадських послуг пасажирських перевезень залізничним і дорожнім транспортом.

За підсумками Форуму текст резолюції сформулювали члени оргкомітету: Орест Олеськів, Управління транспорту, Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, Павло Сирватка, Управління вуличної інфраструктури, Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, Марта Пастух, Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH (GIZ), Віктор Загреба, громадська організація “Vision Zero”.
 

Нагадаємо, що протягом 26-28 квітня 2023 року, у Львові відбувся Всеукраїнський форум мобільності. Він об'єднав понад 100 фахівців у сфері сталої міської мобільності. Детальніше ми писали про подію в одній з минулих публікацій. Метою заходу був обмін знаннями, досвідом та формування подальших скоординованих планів щодо розвитку міської мобільності. А за підсумками події була сформована відповідна резолюція учасників. Резолюцією стали консолідовані тези щодо основних проблем, пов'язаних зі сталою міською мобільністю в містах України.  

16 травня 2023 року члени ГО “Віжн Зеро” разом із кореспондентом “Центру транспортних стратегій” (ЦТС) здійснили ознайомчий візит у м. Вінниця.  Мета така сама: отримання актуальної інформації про реалізовані проєкти у сфері громадського транспорту та міської мобільності.

Під час візиту здійснили зустрічі із профільними керівниками органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств, зокрема: з директоркою КП "Вінницякартсервіс" Катериною Бабіною, директором Департаменту транспорту та міської мобільності Андрієм Сорокіним, керівником КП "Агенція просторового розвитку" Максимом Кравчуком та т.в.о начальника технічного відділу КП "Вінницька транспортна компанія" Володимиром Дудко.

За результатами цих зустрічей дізналися про етапи реалізації проєкту "електронний квиток" (тобто запровадження автоматизованої системи оплати та обліку пасажирів) у всьому громадському транспорті Вінниці. На оголошеному тендері свого часу перемогла чеська компанія "Мікроелектроніка" із пропозицією 5 млн євро. Станом на зараз валідаторами і POS-терміналами обладнано близько 500 одиниць транспорту. Оплату можна здійснити транспортною та банківською картками, а також готівкою +доступна пересадка 30 хв. в разі оплати транспортною карткою.

Окрім всього іншого, Вінниця відома своїми швейцарськими трамваями "Міраж", котрі місто отримало безоплатно з м. Цюрих. Вони вживані, одначе в досить хорошому стані для перевезень. Вони є основою рухомого складу трамваїв Вінниці. Також стало відомо, що м. Цюрих у 2023 р. надасть Вінниці 16 вагонів моделі Tram2000 в рамках домовленостей щодо покращення транспортного обслуговування під час повномасштабної війни. Додатково КП "ВТК" продовжує вдосконалення трамваїв власного виробництва "VinWay", які вже себе непогано зарекомендували.

Під час зустрічі в КП "Агенція просторового розвитку" його керівник Максим Кравчук розповів про реалізовані проєкти щодо міської мобільності та ті, що є в планах. Зокрема, це проєкт реконструкції Привокзальної площі, який передбачає 4 етапи впровадження і споріднений з проєктом "Вінницька миля".

Також обговорили вінницький досвід облаштування "віденських" зупинок, проблематику їх використання в умовах різноманітного рухомого складу.

Від представника КП "Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління", дізналися про те, що Вінниця одна з небагатьох міст України, яке експлуатує електробус. Це китайський "Skywell". Втім, доцільність його роботи дискусійна.  Він заряджається в депо 5-6 годин  (себто вночі), споживає 1 кВт/км, взимку це може бути і 1,3 кВт/км. Чи не єдиною суттєвою перевагою цього електробуса є те, що він рідко виходить з ладу, оскільки працює з 2019 року. На фоні того, що в розпорядженні підприємства серед усіх інших ще досі є тролейбуси "ЗіУ", котрим по 30-40 років - це справді хороший показник. 

Насамкінець слід зазначити, що КП "ВТК" донедавна активно оновлювала інфраструктуру для якісної роботи електричного громадського транспорту. Цей процес дещо загальмувався у зв'язку  із повномасштабною війною росії проти України. Однак у планах є подальша модернізація підстанцій, фідерних ліній та ремонт трамвайних колій.

Фото: rise.org.ua RISE UA – це коаліція українських і міжнародних громадських організацій, ініціатив, державних установ та активістів, які підтримують Принципи відбудови та модернізації України шляхом конструктивного діалогу з владою та міжнародними партнерами. Наразі до коаліції входить понад 35 громадських організацій. Мета такого об'єднання - підтримати відбудову та модернізацію України після повномасштабного військового вторгнення росії. "Ми хочемо допомогти країні краще розбудовуватися, роблячи реконструкцію взірцем прозорості, підзвітності, доброчесності та ефективності. Ми зробимо це за допомогою інклюзивного діалогу, відкритих даних і новітніх цифрових технологій, щоб надати інформацію про статус проєкту та використання коштів будь-кому і будь-де." - таке бачення майбутнього для нашої країни мають засновники коаліції. Основна ціль коаліції - підтримати відновлення та модернізацію України після війни та збільшити обсяг коштів, виділених на відбудову України, забезпечити їх прозоре та ефективне використання. З принципами  й баченням RISE ви можете ознайомитися на їх сайті Долучитися до RISE  може будь-яка організація, які підтримує принципи коаліції. Для цього потрібно  зв'язатися з засновниками електронною поштою info@rise.org.ua.

3 травня 2023 члени ГО "Віжн Зеро" разом із кореспондентом "Центру транспортних стратегій" (ЦТС) здійснили ознайомчий візит у м. Чернігів.  Метою було отримання актуальної інформації про потреби та виклики міста у сфері громадського транспорту та міської мобільності.

Під час візиту було здійснено зустрічі із профільними керівниками органів місцевого самоврядування, а саме: начальником управління транспорту Олександром Рижим, заступником міського голови Віктором Геращенко та керівництвом "Чернігівського тролейбусного управління" Русланом Ємець і  Сергієм Бородухою з "Чернігівського автозаводу" (Корпорація "Еталон", директор з якості та загальних питань). За результатами цих зустрічей дізналися про масштаби руйнувань інфраструктури, яких зазнало місто під час військової агресії росії проти України,  про виклики, що з'явилися та реформи, котрі були здійснені протягом 2022 року. Попри те, що Чернігів 40 днів перебував під щільним бомбардуванням та обстрілами,  і майже 45% контактної мережі та опор було зруйновано,  місту вдалося відновити та реформувати маршрутну мережу громадського транспорту, в т.ч і оновити  рухомий склад. Зараз в місті працюють 20 маршрутів громадського транспорту: 7 комунальних тролейбусних та 13 автобусних приватних перевізників. Як в комунальному, так і в приватному громадському транспорті діє система електронного квитка. Оплату можна здійснити транспортною та банківською картками, а також готівкою. Невдовзі місто планує реалізувати систему пересадок між різними типами громадського транспорту. Станом на зараз  в місті працює 93 автобуси, більшість з яких приватних перевізників та 51 тролейбус. Попри “воєнний рік” перевізники оновили 40 автобусів (це нові "Атамани", "Еталони" і вживані з ЄС). Ще 9 "Атаманів" їздили в місті декілька років тому. Від керівництва Чернігівського автозаводу дізналися, що станом на зараз підприємство може виробляти дизельні автобуси і тролейбуси. Також підприємство збудувало перший зразок тролейбуса з автономним ходом. Власники та керівники зацікавлені у налагодженні контактів в ЄС, участі в міжнародних програмах і проєктах щодо електромобільності/проєктування та виробництва електробусів. Одначе все це потребує промоції серед потенційних замовників продукції, міжнародних донорів та підтримки з боку профільних державних інституцій.

В рамках "Всеукраїнського форуму міської мобільності" 27.04.2023 ГО "Віжн Зеро" провела круглий стіл на тему "Розвиток електричного громадського транспорту та післявоєнне відновлення України".

Метою круглого столу було обмін думками та оцінками щодо розвитку сектору електричного громадського транспорту в Україні та формування спільних пропозицій, які в подальшому були включені до Резолюції форуму та висвітлені в ЗМІ. Модератором круглого столу став Віктор Загреба, голова правління ГО "Віжн Зеро", а інформаційну підтримку надав портал "Центр транспортних стратегій".

Учасники круглого столу разом визначили головні стратегічні перешкоди та бачення розвитку електричного громадського транспорту в містах України.

Участь в круглому столі взяли 46 учасників з 12 міст, в т.ч. 16 посадових осіб виконавчих органів та міських рад і п'ять представників транспортних комунальних підприємств. Найбільш активні учасники: Віталій Голутяк (директор КП "Електроавтотранс"), Антон Гаген (Світовий Банк), Катерина Лозовенко (директорка ТОВ "Оресунд"), Олександр Гречко (громадська ініціатива "Пасажири Києва"), Володимир Бузан (ТОВ "Завод Електронмаш"), Василь Клат (Департамент транспорту м. Маріуполь), Ігор Маковцев (Дніпровська міська рада), Дмитро Беспалов (ТОВ "Про мобільність"), Орест Олеськів (начальник Управління транспорту м. Львів), Марина Віркун (Управління транспорту і зв'язку м. Херсон), Андрій Сорокін (Вінницька міська рада) та із залу Антон Бриних (КП "Рівнеелектротранс").

Ключові тези виступів висвітлені в публікації "Центру транспортних стратегій" з назвою "Законодавчі зміни, дефіцит кадрів і електробуси: як міста бачать післявоєнне відновлення громадського транспорту".

"Всеукраїнський форум міської мобільності" був організований Департаментом міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, за підтримки Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ) в рамках проєкту "TUMIVolt – міська мобільність з відновлювальних джерел енергії". Співорганізатором події є ГО "Віжн Зеро".