Тут зібрані галузеві аналітичні, дослідницькі та рекомендаційні документи, а також аналітичні статті, створені експертами та експертками ГО “Vision Zero”.
Автомобілеволодіння та автомобілекористування мають значний, але водночас різний вплив на міську мобільність та її різні види. Яким є рівень автомобілеволодіння серед українців та українок?
Громадська організація “Vision Zero” та дослідницька агенція "Info Sapiens" провели дослідження рівня автомобілеволодіння за допомогою методу CATI (computer-assisted telephone interviews). Він передбачає телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.
За його результатами, більш ніж половина українців не користуються автомобілями. Такі дані отримала дослідницька агенція Info Sapiens, яка проводила опитування на замовлення нашої громадської організації. Найбільша кількість безавтомобільних домогосподарств зафіксована на Сході країни – 57,2%, найменша кількість – 39,4% на Заході.
Натисніть на це зображення, щоб прочитати повну версію дослідження:
Середня швидкість трамваїв в містах України становить 13,5 км/год. Цей показник не відповідає державним будівельним нормам ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", які передбачають маршрутну швидкість цього виду електротранспорту 15-20 км/год. Цього рівня досягають менше третини усіх чинних трамвайних маршрутів у країні, а серед міст – лише два міста. Про це свідчить дослідження, проведене громадською організацією "Vision Zero", повідомляє сайт Асоціації “Енергоефективні міста України”.
Найшвидшими є трамвайні мережі Кривого Рогу (15,4 км/год), Києва (15 км/год) та Запоріжжя (14,7 км/год). На думку авторів дослідження, гарні показники цих міст викликані тим, що вони мають значно більшу кількість трамвайних ліній на відокремленому полотні та на вулицях без інтенсивного руху автомобілів, ніж інші міста. Найповільніше трамваї курсують у Дружківці (11,8 км/год), Львові (12,1 км/год) та Конотопі (12,2 км/год).
Як пришвидшити трамваї?
Для поліпшення трамвайного руху в містах України автори дослідження пропонують кілька рекомендацій органам державної влади та місцевого самоврядування. Передусім, центральним органам виконавчої влади необхідно визнати, що проблеми трамвайного транспорту мають загальнодержавний характер, а тому потребують дій на рівні держави у вигляді оновленої державної політики й механізмів фінансування.
По-друге, держава має створити механізми державного й міжнародного фінансування для оновлення трамвайної інфраструктури. І третя рекомендація на рівні держави стосується запровадження системи операційного фінансування громадського транспорту відповідно до Угоди про асоціацію та Регламенту ЄС 1370/2007 (зобов’язання з надання публічних транспортних послуг та оплата "транспортної роботи" операторам).
Рекомендації ГО "Vision Zero" органам місцевого самоврядування передбачають наступні заходи:
при ремонтах, реконструкціях та новому будівництві трамвайних ліній забезпечувати конструктивно відокремлений рух трамваїв від автомобільного потоку або таку організацію дорожнього руху, щоб розклад руху трамвая не залежав від завантаженості вулиць;
забезпечити за допомогою організації руху пріоритет руху трамваїв на нерегульованих перехрестях та організувати адаптивне регулювання руху з пріоритетним проїздом трамваїв на перехрестях зі світлофорним регулюванням;
переглянути розклади руху маршрутів в бік прискорення на лініях після реконструкцій, капітальних чи поточних ремонтів та після оперативного усунення технічних недоліків інфраструктури, що призводять до обмежень швидкості;
оновлювати застарілий рухомий склад трамваїв на сучасний, що відповідає вимогам безбар’єрності та енергоефективності, зокрема із залученням (майбутнього) державного співфінансування міжнародних джерел. Методологія дослідження
Команда ГО "Vision Zero" в межах "Дослідження трамвайних систем у містах України у 2023 році" проаналізувала 13 із 18 наявних в Україні трамвайних мереж (без окупованих міст). Ці системи складаються зі 106 маршрутів загальною протяжністю 2103 км.
Праця не враховує лінії швидкісного трамвая, оскільки цей вид транспорту не є міським трамваєм й скоріше належить до категорії LRT (Light Rail Transit). Цей вид транспорту в Україні діє в Києві та Кривому Розі. Для цих міст враховано дані лише з маршрутів звичайного трамвая.
Дослідження проведено на основі паспортних даних трамвайних маршрутів та розкладів руху, наданих комунальними підприємствами-перевізниками. У містах, в яких комунальні підприємства відмовились у наданні даних, автори дослідження змушені були користуватись іншими джерелами, що могло вплинути на точність даних та похибку результатів.
Натисніть на це зображення, щоб ознайомитися із повною версією дослідження:
У січні 2024 року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України ініціювало нараду за участю представників органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств та громадських організацій з питання удосконалення нормативно-правового регулювання у секторі електротранспорту.
На нараді обговорювалися актуальні проблеми місцевих громад щодо функціонування та розвитку міського електротранспорту та пропозицій щодо удосконалення законодавства у секторі електротранспорту для забезпечення його сталого розвитку. За результатами наради експерти громадського організації "Vision Zero" проаналізували 76 пропозицій від 16 зацікавлених сторін, який розподілили на 6 груп:
Оновлення законодавства;
Зміни до "Правил експлуатації трамвая і тролейбуса";
Зміни до стандартів України;
Зміни до ДБН;
Фінансування (кредитування) капітальних видатків;
Інші проблеми, що потребують розгляду на рівні державної політики.
З цього вийшов документ під назвою “Рекомендації змін у державній політиці для забезпечення належного функціонування громадського транспорту в умовах воєнного стану в Україні та як частини сталого (зеленого) відновлення“, який ми надіслали до Мінінфраструктури.
Рекомендації стосуються чотирьох тем:
Проблеми кадрів в секторі ГТ;
Вартості електричної енергії та технічного і правового регулювання у ній;
Рухомого складу, що переданий містам як гуманітарна допомога;
Законодавчого регулювання організації пасажирських перевезень і технічного регулювання інфраструктури ГТ.
Кожна тема складається з деталізованих рекомендацій та їх аргументації. Сподіваємося, що представлений документ стане дороговказом для реформування державної політики вже у найближчі місяці.
Для перегляду повної версії рекомендацій, просимо натиснути на картинку нижче, й ви перейдете на PDF-файл:
У лютому 2024 року на сайті наших партнерів Асоціації "Енергоефективні міста України” було опубліковано аналітичний огляд "Зобов’язання з надання транспортних послуг (модель PSO) як частина євроінтеграції України". Він є підсумком дослідження, що було проведене громадською організацією "Vision Zero".
Документ містить визначення моделі PSO та впровадження моделі в контексті Євроінтеграції України, описує механізм роботи моделі, досвід секторального впровадження даної моделі в Україні та підсумки.
Для перегляду повної версії рекомендацій, просимо натиснути на картинку нижче, й ви перейдете на PDF-файл:
Що таке Public Service Obligation?
У контексті законодавства Європейського Союзу, зобов'язання щодо надання публічних послуг — це зобов'язання, покладене на організацію законодавством або договором, надавати послуги, що становлять загальний інтерес на території ЄС. Public service obligation (PSO) можуть діяти в будь-якій галузі суспільних послуг, але поштові послуги, соціальні послуги, енергетика, транспорт і банківська справа — це конкретні сектори, де ця модель є актуальною.
Євроінтеграційні зобов'язання України щодо транспортного законодавства
Одним із фундаментальних положень Угоди про асоціацію Україна-ЄС є реформування транспортного сектору нашої країни через запровадження моделі PSO у пасажирських перевезеннях громадським транспортом. Попри це, гармонізація українського законодавства з європейськими директивами у цій царині просувається вкрай повільно.
У дослідженні йдеться про те, що втілення євроінтеграційних зобов’язань України у секторі транспорту з боку Верховної Ради перебуває на рівні 19%, що є одним із найгірших секторальних показників. Зволікання із запровадженням моделі PSO в Україні перешкоджає розвитку громадського транспорту та може призвести до руйнації цього сектору.
Законодавчі зміни для впровадження PSO
Зараз міський та приміський громадський пасажирський транспорт в Україні діє в рамках трьох головних законів: закону 1914-IV "Про міський електричний транспорт", закону 2344-III "Про автомобільний транспорт" та закону 273/96-ВР "Про залізничний транспорт". Це перешкоджає синергії різних видів громадського транспорту та їхньому подальшому розвитку.
Для імплементації положень Регламенту 1370/2007/EC, що є законодавчою основою моделі PSO, Верховна Рада повинна ухвалити низку законопроєктів. "На міському громадському транспорті впровадження Регламенту планується законопроєктом 5149 та ще кількома законопроєктами, які системно доповнюють його: 5150, 5151, 5152 та 5185". Зокрема, законопроєкт 5149 передбачає запровадження моделі PSO, тобто нового механізму з надання послуги перевезення пасажирів, що розглядається як послуга загального економічного інтересу та для здійснення котрої необхідно залучити кошти відповідних бюджетів.
"Якщо ж політики України будуть й далі затягувати з виконанням цих зобов’язань, це може призвести до подальшої руйнації сектору громадського транспорту, до припинення діяльності транспортних підприємств та поступового зупинення надання послуг громадського транспорту в сотнях сіл, селищ й міст України. Це, своєю чергою, буде мати масштабні соціальні, економічні, демографічні та політичні наслідки",— підсумовують аналітики ГО "Vision Zero".
Ознайомитись з аналітичним оглядом детальніше можна за посиланням.
У середньому 40% водіїв користуються ременями безпеки. Натомість близько 60% й досі не використовують цей засіб безпеки під час поїздок. Вибірка дослідження склала 30260 водіїв у 18 обласних центрах. Дослідження було проведене в містах, які віддалені від зони активних бойових дій.
Втім, такі цифри свідчать про позитивну динаміку. У 2020 р. середній показник використання ременів безпеки був на рівні 26,04%. За результатами цьогорічних замірів — приріст склав +14,1%
За результатами дослідження у 2020 р. в жодному з міст не було і половини водіїв, які б користувалися пасками безпеки. Натомість у 2023 р. одразу чотири міста досягли цієї позначки: Київ, Львів, Житомир та Рівне. В інших 14 містах показник пристебнутих водіїв також зріс, лише в Одесі та Миколаєві він зменшився.
Попри те, що рівень користування ременями безпеки в містах збільшився – більше половини водіїв авто досі їх ігнорують, наражаючи себе на додаткову небезпеку щоразу користуючись авто.
"Незважаючи на позитивну динаміку, більше половини водіїв в містах України (59,86%) й далі не виконують вимогу Правил дорожнього руху про обов’язкове користування ременями безпеки. Україна повинна прагнути досягти рівня 100%. Для досягнення цієї мети, ми повинні працювати далі – й громадянське суспільство, й органи державної влади." – прокоментував результати дослідження Віктор Загреба, координатор Кампанії “За безпечні дороги” й голова правління громадської організації “Vision Zero”.
Протягом травня-серпня 2023 року міста України оголосили закупівлі на понад 160 одиниць рухомого складу електричного транспорту. ГО Vision Zero здійснило моніторинг відкритої інформації тендерних майданчиків щодо закупівель рухомого складу електротранспорту за травень-серпень 2023 року.
Всього зафіксовано 10 оголошених закупівель на 166 одиниць рухомого складу й загальну суму близько 4,6 млрд грн, інформує Асоціація “Енергоефективні міста України”. Чотири закупівлі вже завершились, одна не відбулася, а п’ять ще тривають. З 10 тендерів, 6 відбуваються в рамках кредитних проєктів з міжнародними фінансовими організаціями ЄІБ та ЄБРР. Закупівлі оголошували 8 міст: Івано-Франківськ, Хмельницький, Тернопіль, Запоріжжя, Чернівці, Львів, Харків та Вінниця. Найбільше міста закуповують нові тролейбуси. Декілька закупівель стосуються вживаного рухомого складу тролейбусів, а також нових трамваїв та батарейних автобусів.
Найбільшою закупівлею є оголошення м.Чернівці на придбання 50 тролейбусів за кредитні кошти Європейського Інвестиційного Банку. “Активна діяльність міст щодо оновлення рухомого складу є позитивним явище, навіть в умовах війни. Перше, в більшості це — зовнішні фінансові ресурси, які надходять в Україну. У великій частині тендерів перемогу здобувають українські виробники, це дозволяє підтримувати економіку, зберігати працездатність підприємств машинобудування, зберегти персонал, сплачувати податки та збори. По-друге, рухомий склад в багатьох містах справді перебуває у плачевному стані, й не відповідає вимогам доступності — не має низької підлоги, що вкрай важливо. По-третє, сучасний рухомий склад має вищі показники енергоефективності, ніж застарілі та аварійні трамваї та тролейбуси, яким він прийде на заміну. Це означатиме економію коштів місцевих бюджетів й зменшення енергоспоживання з єдиної енергомережі, й звісно, позитивний вплив на якість повітря й здоров’я населення - особливо, коли новий транспорт замінить старі дизельні автобуси. Всі ці питання стали ще більш важливими в умовах війни” - коментує результати моніторингу Віктор Загреба, голова правління громадської організації “Vision Zero”.
За інформацією ГО “Vision Zero”, Україна вже зараз належить до країн Європи з найбільшою кількістю систем електричного громадського транспорту. В містах України станом на 2021 рік працювали 41 тролейбусна та 18 трамвайних систем. Детальніше зі списком закупівель електричного громадського транспорту містами України можна ознайомитися нижче. Зауважимо, що цей список може бути не вичерпним і якісь закупівлі не потрапили в наш моніторинг. Тендери міст України на придбання електричного громадського транспорту у травні-серпні 2023 року:
Більшість населення України підтримує збільшення штрафів за перевищення швидкості, особливо – за великі рівні перевищення. Такі результати соціологічного дослідження, проведеного дослідницькою агенцією Info Sapiens у період з 6 до 15 червня 2023 року на замовлення Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).
Згідно з результатами дослідження, переважна більшість громадян вважає, що в Україні потрібно підвищувати штрафи за перевищення дозволеної швидкості руху. Чим більше перевищення швидкості, тим вища підтримка підвищення штрафів.
Позитивно відповіли на питання “Наскільки ви підтримуєте збільшення штрафів за перевищення швидкості руху на дорогах, якщо перевищення буде складати…”: 10 км/год і більше – 54% опитаних, 20 км/год і більше – 69%, 30 км/год і більше – 79%, 40 км/год і більше – 82%, 50 км/год і більше – 86%.
Наразі в Україні перевищення від 21 до 50 км/год карається штрафом 340 грн, а на понад 50 км/год – 1700 грн. Згідно з аналітичним дослідженням, проведеним ЦЕДЕМ раніше, щоб наблизитись до найкращих практик держав-членів ЄС у сфері відповідальності за порушення ПДР, Україні слід запровадити градацію санкцій за кожні 10 км/год, суттєво збільшити суму штрафів за високі рівні перевищення швидкості, й запровадити систему штрафних балів.
“53,5% [опитаних] підтримують збільшення відповідальності у вигляді штрафів за перевищення від 10 км/год до 20 км/год. Це те порушення, за яке зараз штрафи не передбачені взагалі. Безкарне перевищення швидкості існує лише в Україні й Росії, причому ця ідея запозичена саме з Росії. Суспільство чітко говорить, що повинні бути штрафи вже за 10 км/год перевищення – це те, що пропонує наша коаліція громадських організацій”, – прокоментував Віктор Загреба, координатор Кампанії “За безпечні дороги” ЦЕДЕМ.
За словами директорки Центру демократії та верховенства права Олесі Холопік, результати дослідження означають, що в суспільстві існує запит на більш ефективний контроль за дотриманням правил дорожнього руху, зокрема перевищення встановленої швидкості руху.
Соціологічне дослідження проводилось методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів в період з 6 по 15 червня 2023 року в усіх областях України за винятком АР Крим та м. Севастополь, Луганської області, а також окремих тимчасово окупованих територій, де немає зв’язку. Вибірка дослідження склала 1000 інтерв’ю. Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,1% з вірогідністю 0.95%. Звіт про результати дослідження доступний на сайті ЦЕДЕМ.
У Центрі демократії та верховенства права нагадують, що за офіційною статистикою Патрульної поліції, надмірна швидкість є головною причиною ДТП із загиблими та травмованими. У 2022 році вона стала офіційною причиною більшості смертельних ДТП, забравши життя 1633 людей (58% від усіх зареєстрованих загиблих), а ще 10075 осіб зазнали поранень. Тож надмірна швидкість на дорогах лишається “вбивцею номер один” в Україні, значно випереджаючи інші офіційні причини.
Повні та актуальні дані про громадський транспорт в Україні й інших країнах Європи - це важливо для тих, хто цікавиться цією темою, аналізує її, досліджує чи пише про неї. Тому для себе, й для інших зацікавлених сторін, ГО "Vision Zero" підготувало й публікує зведену базу даних. Настільки повну й достовірну, наскільки нам це вдалося.
Джерелами інформації для цієї бази даних стали статистичні звіти корпорації "Укрлектротранс" (дякуємо за це), а також дані отримані напряму від міст України, й дані з міжнародних доступних джерел. Запрошуємо вас бути серед перших користувачів та "тестерів" цієї бази даних. Зауваження та пропозиції просимо надсилати на електронну пошту організації з темою "База даних ГТ", й ми обов'язково врахуємо їх в наступних редакціях. Ми плануємо зробити оновлення й публікацію цієї бази даних щорічним, допоки аналогічну базу даних не почне вести один з органів державної влади України.
Довідково: база даних у форматі електроних таблиць містить 15 вкладок, що включать інформацію про:
Кількість міст з трамвайними системами у країнах Європи: 226 систем у 30 країнах;
Характеристика трамвайних систем країни Європи: 11 925 кілометрів трамвайних колій;
Кількість міст з тролейбусними системами у країнах Європи: 25 країн та 146 систем;
Характеристика тролейбусних систем країни Європи: 10776 тролейбусів;
Перелік міст України з чинними системами електричного та іншого громадського транспорту: 47 міст;
Контактні дані транспортних комунальних підприємств електротранспорту: 33 міста;
Перелік та характеристика трамвайних систем України за містами: 1734 км та 2249 вагонів;
Перелік та характеристика тролейбусних систем України за містам: 41 місто та 4397 км контактних мереж;
Інфраструктура комунальних підприємств електричного транспорту: 687 тягових підстанцій;
Інвентарний парк трамвайних вагонів у містах України на 01.01.2022 р. з аналізом його змін у 2021 році;
Інвентарний парк тролейбусів у містах України на 01.01.2022 р. з аналізом його змін у 2021 році;
Вік трамвайних вагонів у містах України станом на 01.01.2021;
Вік тролейбусів у містах України станом на 01.01.2021;
Рейтингові показники ефективності фінансово-експлуатаційної діяльності підприємство міського електротранспорту України у 2019 році;
Виробники рухомого складу громадського транспорту: 50 машинобудівних підприємств Європи.
Ми вважаємо це важливою соціальною місією, оскільки зараз україномовні статті переважно — це дослівний переклад російських версій, часто із застарілою інформацією, фотографіями тощо.
Наразі ми працюємо в декількох напрямках: оновлюємо наявні статті та створюємо нові, яких не існувало українською мовою, беручи за основу англо-німецькомовні статті.
Оновлені статті:
Ми будемо оновлювати цю публікацію відповідно до появи нових та оновлених статей української "Вікіпедії". Запрошуємо вас слідкувати, поширювати іншим та писати нам, якщо знаєте про існування статей без українського перекладу чи таких, що необхідно оновити/створити!
Коли людина шукає щось на тему транспорту та мобільності, одні перших результатів завжди - Wikipedia. Ми раніше зауважили, що українські Wiki-статті мають "радянський душок". Після більш уважного вивчення виявилось, що вони часто є дослівним перекладом російських варіантів статей, з російськими тролейбусами чи трамваями на фотографіях. Й звісно ж, часто вони не відображають сучасні світові досягнення й практики - наприклад, англомовна стаття "Тролейбус" кардинально відрізняється від російської й української.
[caption id="attachment_640" align="alignleft" width="800"]Фото: Олександр Шутюк, 2017 р., м. Бидґощ, Польща.[/caption]
Відтак, з початку 2023 року, ГО "Віжн Зеро" розпочала дерусифікувати й осучаснювати контент в українській "Вікіпедії" на тему транспорту й мобільності. Ось деякі з вже реалізованих вікі-проєктів:
Ми будемо оновлювати цю публікацію відповідно до появи нових та оновлених статей української "Вікіпедії". Запрошуємо вас слідкувати, поширювати іншим та писати нам, якщо знаєте про існування статей без українського перекладу чи таких, що необхідно оновити/створити!
Ми будемо продовжувати нашу діяльність з дерусифікації та модернізації Вікіпедії. Запрошуємо долучатись до цього процесу, адже автором Вікіпедії може бути кожен й кожна! А якщо у вас є ідеї статей, які потребують модернізації чи створення - пишіть нам!
