Category : Ми у ЗМІ

Бібліотека матеріалів на тему сталої міської мобільності

З червня 2023 року ГО “Vision Zero” та Асоціація “Енергоефективні міста України” розпочали співпрацю в рамках нового однорічного проєкту, головна мета якого — сприяння модернізації та розвитку електричного громадського транспорту у містах України через включення його в документи державної політики, зокрема в плани модернізації та відновлення.

Один з напрямків роботи — це підготовка та поширення матеріалів на тему сталої мобільності та громадського електротранспорту.

image_2024-04-03_16-37-40

 

Наразі на сайт Асоціації доступна бібліотека, що складається з серії навчально-практичних публікацій, в яких наведений досвід різних країн в галузі розвитку громадського електротранспорту, переклади статей на тему сталої міської мобільності та галузевих документів Європейського союзу, а також дослідження та аналітичні документи. Ці всі матеріали було підготовлено та оформлено ГО “Vision Zero”.

Станом на сьогодні, цей розділ містить 24 матеріали, багато з яких вперше публікуються українською мовою. Найбільш свіжими матеріалами є переклад статтей 10 статистичних фактів про жінок у транспортів, які показують, чому громадський транспорт важливий та Результати соціологічного дослідження щодо наявності автомобілів у домогосподарствах українців станом на січень 2024 року, які показують, на скільки важливим є розвиток громадського транспорту. Адже більшість українців не мають автомобіля та залежать від інших способів мобільності, в т.ч. громадського транспорту.

В контексті містопланування та містобудування, в бібліотеці ви знайдете бюлетень про успішний досвід м. Лунд (Швеція) щодо будівництва нової трамвайної лінії і як вона вплинула на розвиток довколишніх територій за принципом Transit oriented development.
Бібліотека продовжує наповнюватися, ми готуємо нові матеріали та переклади!

Більше матеріалів ви знайдете за посиланням: https://enefcities.org.ua/biblioteka/publikatsi/?tab=15

 


Модель Public Service Obligation (PSO) — як частина євроінтеграції України

У лютому 2024 року на сайті наших партнерів Асоціації “Енергоефективні міста України” було опубліковано аналітичний огляд “Зобов’язання з надання транспортних послуг (модель PSO) як частина євроінтеграції України”. Він є підсумком дослідження, що було проведене громадською організацією “Vision Zero”.

Документ містить  визначення моделі PSO та впровадження моделі в контексті Євроінтеграції України, описує механізм роботи моделі, досвід секторального впровадження даної моделі в Україні та підсумки.

00049157

фото з порталу “Alltransua”, автор KT_Alex

Що таке Public Service Obligation?

У контексті законодавства Європейського Союзу, зобов’язання щодо надання публічних послуг — це зобов’язання, покладене на організацію законодавством або договором, надавати послуги, що становлять загальний інтерес на території ЄС. Public service obligation (PSO) можуть діяти в будь-якій галузі суспільних послуг, але поштові послуги, соціальні послуги, енергетика, транспорт і банківська справа — це конкретні сектори, де ця модель є актуальною. 

Євроінтеграційні зобов’язання України щодо транспортного законодавства

Одним із фундаментальних положень Угоди про асоціацію Україна-ЄС є реформування транспортного сектору нашої країни через запровадження моделі PSO у пасажирських перевезеннях громадським транспортом. Попри це, гармонізація українського законодавства з європейськими директивами у цій царині просувається вкрай повільно.

У дослідженні йдеться про те, що втілення євроінтеграційних зобов’язань України у секторі транспорту з боку Верховної Ради перебуває на рівні 19%, що є одним із найгірших секторальних показників. Зволікання із запровадженням моделі PSO в Україні перешкоджає розвитку громадського транспорту та може призвести до руйнації цього сектору. 

Законодавчі зміни для впровадження PSO

Зараз міський та приміський громадський пасажирський транспорт в Україні діє в рамках трьох головних законів: закону 1914-IV “Про міський електричний транспорт”, закону 2344-III “Про автомобільний транспорт” та закону 273/96-ВР “Про залізничний транспорт”. Це перешкоджає синергії різних видів громадського транспорту та їхньому подальшому розвитку.

Для імплементації положень Регламенту 1370/2007/EC, що є законодавчою основою моделі PSO, Верховна Рада повинна ухвалити низку законопроєктів. “На міському громадському транспорті впровадження Регламенту планується законопроєктом 5149 та ще кількома законопроєктами, які системно доповнюють його: 5150, 5151, 5152 та 5185″. Зокрема, законопроєкт 5149 передбачає запровадження моделі PSO, тобто нового механізму з надання послуги перевезення пасажирів, що розглядається як послуга загального економічного інтересу та для здійснення котрої необхідно залучити кошти відповідних бюджетів.

“Якщо ж політики України будуть й далі затягувати з виконанням цих зобов’язань, це може призвести до подальшої руйнації сектору громадського транспорту, до припинення діяльності транспортних підприємств та поступового зупинення надання послуг громадського транспорту в сотнях сіл, селищ й міст України. Це, своєю чергою, буде мати масштабні соціальні, економічні, демографічні та політичні наслідки”, — підсумовують аналітики ГО “Vision Zero”.

Ознайомитись з аналітичним оглядом детальніше можна за посиланням.


Що не так із громадським транспортом в Україні та як зробити краще? (відео)

Цей відеосюжет підготовлений спільно ГО “Vision Zero” та відеоблогером Олександром Шутюком й присвячений трамваям й тролейбусам.

Представники експертного середовища та муніципалітетів пояснюють причини, чому ці найбільш кліматично дружні транспортні системи перебувають в Україні у досить сумному стані, й пропонують стратегічні кроки, які відкриють шлях до їхньої модернізації.

Представники експертного середовища та муніципалітетів пояснюють причини, чому ці найбільш кліматично дружні транспортні системи перебувають в Україні у досить сумному стані, й пропонують стратегічні кроки, які відкриють шлях до їхньої модернізації.

Запис інтерв’ю відбувся у Львові у квітні 2023 року в кулуарах “Львівського форуму міської мобільності”


ГО “Віжн Зеро” стала співорганізатором Форуму міської мобільності

26.04.23 у Львові розпочався Всеукраїнський форум міської мобільності. Участь у події взяли близько 100 учасників та учасниць з різних регіонів України.

Форум проводить Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради в рамках проєкту «TUMIVolt – міська мобільність з відновлювальних джерел енергії» Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ), що фінансується Федеральним Міністерством економічної співпраці та розвитку. Співорганізатором події також є і ГО Vision Zero.

Метою заходу є обмін знаннями, досвідом та формування подальших скоординованих планів щодо розвитку міської мобільності. За підсумками події буде сформована відповідна резолюція учасників.

На відкритті виступив мер Львова Андрій Садовий. Він наголосив, що Львів підійшов по-новому до відновлення вуличної інфраструктури: ремонтувати не дорогу, а відновлювати простори. А проєкти будуть обирати виключно за результати архітектурних конкурсів. За таким принципом у місті облаштують простір на вул. Миколайчука біля реабілітаційного центру НЕЗЛАМНІ/ UNBROKEN.

Також він розповів про екосистему людяності НЕЗЛАМНІ, яку сьогодні вибудовують у Львові. І власне ця система передбачає, і перебудування міських локацій з точки зору доступності та привітності.

183A2455

Джерело: Львівська міська рада: https://city-adm.lviv.ua/news/tourism/296236-u-lvovi-startuvav-vseukrainskyi-forum-miskoi-mobilnosti
Фото: Роман Балук


Телеканал 2+2, програма “ДжеДАЇ”

Сюжет про проблему швидкості, знятий навколо одного кейса — пішоходного переходу на вулиці Заболотного, який ми ретельно проаналізували кілька тижнів тому (звіт дивіться за цим посиланням). Наш активіст та член команди Асоціації велосипедистів Києва Вадим Денисенко переконав тележуналістів і глядачів, що такі переходи будувати не можна. І що Україна потерпає від відсутності контролю швидкості. Дякуємо телевізійникам за те, що висвітлюють цю тему!


Місто Хмельницький – “33 канал”

2 листопада команда відвідала Хмельницький, на спільне запрошення мерії та національної поліції. Візит включав огляд декількох аварійно небезпечних вулиць та перехресть, а також виступ у мерії в рамках тематичного круглого столу. Також нас прийняв міський голова Олександр Симчишин. Про ключові пункти нашого візиту дивіться у сюжеті місцевого телебачення. Бажаємо Хмельницькому успіху на шляху до Vision Zero!  Будемо раді відвідати знову!

За запрошення та організацію візиту щиро дякуємо Інні Пронік (Головне управління Національної поліції) та Сергію Толстіхіну (радник міського голови). Також велика подяка за сприяння Управлінню Патрульної поліції та автоклубу “ХАЛК”.


Телеефір в Чернівцях

Пропонуємо вашій увазі живу розмову з двома співзасновниками ГО “Vision Zero”. Балачка ця відбулася 22 вересня 2016 року в студії каналі “Чернівецький промінь”. Після телевізійного етеру ми пересунулись в стіни міської ради, де провели презентацію на тему “Що не так з нашими вулицями і як це виправити?” та охоче подискутували з присутніми чиновниками, активістами та поліцейськими. Наш візит до Чернівців був організований Буковинською агенцією регіонального розвитку  за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Щиро дякуємо за запрошення і за вашу небайдужість і конкретні кроки для зменшення аварійності і смертності.

 


“Громадське радіо”: Деякі водії у Франківську ганяють зі швидкістю 128 км/год

Ми оглянули 18 світлофорів у центрі міста на предмет безпечності для пішоходів. Близько третини потребують термінового ремонту, або заміни, — активіст Віктор Загреба ділиться результатами дослідження

Громадський активіст, голова франківської ГО «Vision Zero» Віктор Загреба  про результати дослідження, здійсненого у Івано-Франківську: наскільки безпечною є поведінка учасників дорожнього руху та інфраструктура міста, та що таке стратегія нульової смертності?

Ведучі Ольга Веснянка та Едуард Лозовий.

Едуард Лозовий: У дослідженні сказано, що дві третини водіїв у Івано-Франківську перевищують швидкість у місті. 85% не користуються пасками безпеки. Розкажіть, чому ви це досліджували і яка від цього користь?

Віктор Загреба: Безпека руху залежить від факторів, що лежать в трьох площинах: безпечні дороги, безпечні транспортні засоби, безпечні користувачі доріг. У нас в Україні поведінка людей не вивчалася ніколи, а вона прогнозує, наскільки ймовірним є ДТП.

Ми з колегами-активістами вирішили зробити те, що є стандартом для ЄС, США —спробувати виміряти і встановити превалюючу поведінку на дорогах та вулицях. Ми взяли Івано-Франківськ і спробувати там зробити це дослідження. Результати досить цікаві: для когось вражаючі, для нас — не дуже, щось таке ми очікували.

Віктор Загреба // «Громадське радіо»
Віктор Загреба. Фото  «Громадське радіо»
Едуард Лозовий: Ви перевіряли не лише водіїв, а і дорожню інфраструктуру?

Віктор Загреба: Ми перевіряли інфраструктуру частково, адже визначили два дні, щоб це зробити. Це все волонтерська робота. Більше уваги пішло на поведінку людей: водіїв, велосипедистів.

Ми встановили, що ця поведінка є небезпечною. 85% людей за кермом автомобілів не застібають паски безпеки, близько 60% велосипедистів вночі та ввечері ігнорують правило, що треба мати ліхтарик.

Ми оглянули 18 світлофорів у центрі міста на предмет безпечності для пішоходів. І близько третини потребують або термінового ремонту, або заміни, бо порушені режими, фази переключення. Лише один світлофор з 18-ти пристосований для людей з поганим зором.

Едуард Лозовий: Недавно було анонсовано, що Україна переходить на автоматичну фіксацію порушень правил дорожнього руху. Для Франківська це дало б ефект?

Віктор Загреба: Звісно дало б. Ми роздобули радар, яким користувалось ДАІ, та вимірювали швидкість. Деякі люди не соромляться їхати містом зі швидкостями і до128 км/год і в денний, і в нічний час. Якби стояла камера автоматичного контролю, люди б їхали спокійніше. Але друге питання, що багато хто думає, що ці камери ось-ось запрацюють. Але наскільки ми досліджували — рік-півтора їх не буде. Процес підготовки системи до запуску йде дуже повільно. І нам взагалі незрозуміло, чи йде. Робоча група Нацполіції, яка має розробляти щось, за сім місяців не показала жодного результату чи концепції, тому ми скептичні стосовно цього.

Едуард Лозовий: Я бачив, що ви хочете дати старт розробці стратегії нульової смертності і запропонувати мерії. Про що йдеться?

Віктор Загреба: Назва нашої організації означає «нульове бачення». Це сучасний підхід, коли міста або регіони ставлять за мету зменшити смертність на дорозі до нуля. Ми цього прагнемо для Франківська і надалі для Києва та інших міст.

Суть в тому, щоб вважати, що будь яка загибель є неприпустимою. За минулий рік по Франківську 13 смертельних випадків, за цей — вже шість. Ми хочемо спільно з мерією, поліцією розробити комплексну стратегію, яка впливатиме і на поведінку, і на безпечність доріг, інфраструктури, щоб через три-п’ять років Франківську ніхто не загинув на дорогах та вулицях.

30.07.2016
Оригінал публікації на сайті “Громадського радіо” (в т.ч. аудіоверсія): посилання.

BBC Україна: “Активісти вчать патрульних безпечної їзди”

Українські активісти допомагають новим поліціантам освоїти навички безпечного водіння. Засновник кампанії “Vision Zero” Віктор Загреба разом з волонтерами організував перший тренінг для трьох патрульних з Івано-Франківська. Тепер вони мають передати нові знання своїм колегам. Організатори очікують, що цю ініціативу підхопить Національна поліція і проведе схожі тренінги для поліціантів з інших міст.

Відео Сергія Полякова і Олега Карп’яка.

Опубліковано на сайті Бі-Бі-Сі 20 травня 2016 року.


“Українська правда”: Дзвінок для копа. Чому поліцейські ставатимуть шкільними вчителями

01.03.2016 – Ольга Клінова, спеціально для УП.Життя. Фото надані департаментом комунікації МВС.

Міністерство внутрішніх справ спільно із освітянами започаткували інтерактивні уроки від патрульної поліції.

– Будь ласка, не говоріть своїм дітям, що ми прийдемо і заберемо їх в тюрму, якщо вони нечемно поводяться. Ми хочемо, аби вони бігли до поліцейських, коли їм страшно, а не боялися їх. Ми знаємо як бути ближче, – так свою мету пояснюють засновники проекту.

ЩО ТАКЕ БЕЗПЕКА?

Біля київської школи №78 паркується біла “Toyota” патрульної поліції. Тут “копи” проведуть перший відкритий урок для третьокласників.

У холі школи тихо. Територію “патрулюють” двоє дівчат-поліцейських і кілька старшокласників. Перед актовою залою перешіптуються троє вчительок.

За кілька хвилин приїжджає заступниця міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе. На урядовиці чорний брючний костюм.

Ека заходить до зали у супроводі Олександра Фацевича. Вже кілька місяців цей військовик працює заступником голови Національної поліції Хатії Деканоїдзе.

– Бажаю здоров’я! – вітаються з керівництвом троє патрульних.

Усміхнена Ека тисне усім руки. В актовій залі стає гамірно. Місця у перших рядах займають третьокласники.

Перші ряди віддали третьокласникам

– Мені дуже подобається нова поліція! У них гарна форма! діти у жилетках і светриках з емблемою школи обговорюють запрошених “вчителів”.

– Тут два третіх класи, – розповідає директорка школи Світлана Леонтіївна. – Всього у нас чотири паралелі, але ми навмисне привели менше дітей, щоби поліцейським було зручніше працювати.

Патрульні починають заняття із запитання: “Що таке безпека?”. У залі здіймаються кілька рук.

– Це коли тобі нічого не загрожує, – тоненьким, але впевненим голосом відповідає дівчинка.

 Діти активно відповідали напитання і задавали свої

Відкритий урок присвятили безпеці дорожнього руху. Загалом програмна частина з цієї теми включає шість уроків для школярів різного віку.

ПРО ЩО ГОВОРИТИМУТЬ

Над програмою уроків поліцейські співпрацювали спільно з освітянами, UNICEF, ОБСЄ, Посольством США, інформаційно-консультаційним центром “Ла-Страда Україна”, канадським проектом РСКЮ, Консультативною місією ЄС, Всеукраїнським громадським центром “Волонтер” і активістами з безпеки руху.

Методику розробляв активіст Vision Zero for Ukraine Віктор Загреба. Дізнавшись про програму інтерактивних уроків, він запропонував МВС свою допомогу і згодом долучився до експертної групи. Розробники використали досвід державної програми THINK з безпеки на дорогах, започаткованої у Великій Британії.

Заступниця міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе і активіст Віктор Загреба сиділи позаду

– Цю тему я вивчав за кордоном, – розказує Загреба. – Британія – одна з найкращих країн у світі за рівнем безпеки руху. За змістом ці уроки – не чиясь особиста думка чи інтуїція якогось експерта, а справді перевірені світові практики.

Проте усе це не працюватиме, якщо не буде розуміння з боку батьків. Експерти, поліцейські, вчителі можуть як завгодно довго розповідати, як важливо пристібатися паском безпеки, не відволікатися за кермом, але якщо батьки цих дітей не дотримуються основних правил і не мають розуміння безпеки, то з нашого боку праця буде марною.

 

На уроках для наймолодших школярів розповідатимуть, як поводитися з незнайомцями, що робити, якщо загубився чи опинився у небезпечній ситуації. Вчитимуть правил дорожнього руху, поведінці у транспорті і громадських місцях.

З учнями 6-11 класів говоритимуть про права і їх захист, відповідальність за правопорушення та інтернет-безпеку. Пояснять, як поводитися, якщо затримує поліція. Також проводитимуть профілактику втеч з дому та запобігатимуть вживанню наркотиків і домашньому насиллю.

Підлітків вчитимуть правил безпеки велосипедистів, першій домедичній допомозі, базовій самообороні та попередженню боулінгу (психологічного терору, побиття і травлі однолітками, – ред.).

1001 ПОВОРОТ

Протягом відкритого уроку третьокласники не соромляться ставити поліцейським запитання:

– Скільки злочинців ви вже спіймали?

– Які правила порушують найчастіше?

– Чому тролейбус треба обходити спереду, а автобус ззаду?

– Кого у поліції більше: дівчат чи хлопців?

– Чи не важко працювати вночі?

– Навіщо вам жетон?.

– А хто частіше порушує правила: чоловіки чи жінки? – зриває хвилю сміху дорослих школярка.

– Я як дівчина відповім, що жінки все-таки дисциплінованіше, – говорить патрульна Катерина Белугіна. – Хто зі мною згоден?

Руки підіймають здебільшого дівчата.

– У неї шпаргалка, усміхається Ека Згуладзе. Третьокласниця у ряду перед заступницею міністра, стискає у руках папірець із запитанням.

 Патрульні вчили школярів користуватися паском безпеки

– Діти в захваті від таких занять. Їм би тільки на звичних уроках не сидіти, – говорить класна керівниця Наталя Володимирівна. – Проте це дуже корисно. Навіть коли я вчу їх правил дорожнього руху з інтерактивною дошкою, це не справляє такого враження як зустріч із справжніми поліцейськими.

Вони у формі та проводять практичні вправи. От як би ми вчили їх користуватися паском безпеки? А патрульні приносять з собою інвентар. Це щось нове, свіже. Схожі уроки ми проводимо із пожежником.

Урок завершують подарунками. Патрульні роздають дітям книжки із правилами дорожнього руху “1000 і 1 поворот”.

– Від учнів нашої школи ми хочемо подарувати вам малюнки, – вручає поліцейським пухку папку діловитий хлопчик. – І хочемо побажати вам щастя, здоров’я, успіхів у праці і менше порушників!

 Хлопчик вручив поліцейським пухку папку малюнків

Школярі не втрачають нагоди зробити з патрульними селфі. У свою чергу поліцейські фотографуються зі Згуладзе.

– Це якась дівчинка особисто мені подарувала, – ніяковіє патрульний. У руках Юрій тримає дитячу картину на полотні.

Дівчата-поліцейські показують сплетені з жовтих і синіх гумок браслети:

– Кожного разу після уроків у школах ми із собою щось привозимо. І всі потім сперечаються, хто який малюнок повісить поруч із собою.

ДОБРОВІЛЬНО НА ПЕРСПЕКТИВУ

Проводити заняття у школах поліцейські зголошуються добровільно. У кожному районі Києва згодом працюватимуть по 3-5 шкільних офіцерів.

У МВС прагнуть зробити інтерактивні уроки в школах частиною роботи патрульної поліції.

Поліцейські проводитимуть навчання не лише у класах, а й на свіжому повітрі. У дітей попереду спільні ігри у футбол та баскетбол з поліцейськими, зустрічі у бібліотеках, конкурси, програма “Стань поліцейським на один день”.

– Я хочу стати копом. Мені снився сон, ніби мене вкрав бандит. А поліцейський мене врятував, розповідає після відкритого уроку 9-річний Любомир. – Ще хочу бути лікарем, військовим або футболістом.

Протягом двох місяців інтерактивні уроки запустять у всіх містах, де є патрульна поліція. Окрім столиці, заняття вже відбуваються у Львові, Харкові і Дніпропетровську.

Заступниця міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе

– Якщо не пояснити дітям базових речей, то ми не вирішимо, наприклад, проблему паркінгу у Києві, – розповідає Ека Згуладзе. – Це робота на перспективу, яка впливає на загальну етику і культуру. В результаті ми отримуємо безпечне місто.

Діти краще за патрульних нагадуватимуть батькам правила дорожнього руху, не говорячи вже про серйозніші речі. Через дітей працювати на дорослих – це теж добра ідея.

Щоб такі заняття проводили у школі де вчаться ваші діти – надішліть запит на Департамент патрульної поліції міста.

(more…)