На запрошення місцевих активістів та органів самоврядування, двоє співзасновників Vision Zero - Віктор Загреба та Андрій Коман - відвідали Дніпропетровську область, місто Павлоград, яке має населення 110 тисяч осіб. Публікуємо продукт нашого короткого робочого візиту - 9-сторінковий аналітичний звіт. Він був презентований та переданий керівництву міста, і тепер місцеві активісти разом з муніципалітетом та НацПоліцією продовжують роботу у цьому напрямку в рамках своєї кампанії "Нульова смертність на Дніпровській". Ця громадська кампанія, як і експертний візит, стали можливими завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID), яке підтримало цей проект в рамках Української ініціативи з підвищення громадянської довіри (UCBI). Дякуємо за цю цікаву можливість попрацювати на сході України.

85% водіїв у Івано-Франківську не дотримуються вимоги Правил дорожнього руху про користування ременями безпеки, 71% перевищують дозволену швидкість руху, а 60% велосипедистів не виконують пункт правил про користування ліхтарем у темну пору доби. Такі результати дослідження стану безпеки дорожнього руху, яке провели активісти громадської організації “Vision Zero” у співпраці з мерією міста та Патрульною поліцією. Громадські активісти детально вивчили дані поліції про зареєстровані аварії, зокрема нанесли на електронні мапи дані про ДТП за 2014-2016 роки та відкрили їх для публічного доступу (лінк 1: смертельні ДТП за 2014-2016; лінк 2: всі ДТП за 2016). Також вони самостійно зібрали і проаналізували значний масив даних про так звані індикатори безпеки руху (Safety Performance Indicators), такі як користування ременями безпеки та швидкість руху, що було зроблено вперше. В результаті дослідження поведінки 1318 водіїв виявилось, що рівень користування ременями безпеки складає 15%.

 

Активісти рахують рівень користування ременями безпеки.Також дослідники за допомогою радару вимірювали швидкість руху на магістральних вулицях, на яких стається значна частина ДТП з потерпілими, та виявили, що ця швидкість значно перевищує правила руху і безпечні показники. Із 1064 автомобілів, чия швидкість була виміряна, 756 автівок (або 71%) рухались понад 60 км/год, а 204 автівки (19,2%) - понад 80 км/год. На одній з вулиць (Крихівецькій), показник тих, хто перевищує дозволені законом 60 км/год, складає 89%, а 6% автомобілістів взагалі їдуть понад 100 км/год. За дві години замірів (в різний час доби) таких водіїв було виявлено 24. 

Активісти вимірюють швидкість руху на вул.Крихівецькій. Дослідження також виявило, що 60% велосипедистів не користуються жодними світловими приладами у темний час доби, а інші 15% користуються лише одним ліхтарем (переднім або заднім). Звернули увагу дослідники і на інфраструктуру міста. Вони зібрали та нанесли на електронну мапу (лінк 3) інформацію про шість існуючих та сім запланованих кільцевих перехресть, існуючі та майбутні острівці безпеки та припідняті пішохідні переходи. Також громадські активісти дослідили 18 світлофорів в центральній частині міста та виявили, що їхній стан незадовільний. 

Світлофори є морально та фізично застарілі, лише на одному з них є таймер очікування. Зелений миготливий сигнал для пішоходів відсутній на п’яти переходах та перехрестях з вісімнадцяти, на інших червоне світло засвічується раптово. На чотирьох світлофорах відсутня проміжна “жовта” фаза - пауза між вимиканням зеленого для пішоходів і вмиканням зеленого для автомобілів. Це створює небезпечні і нервові ситуації, коли пішохід, що законно йде на зелене світло, раптом опиняється перед автомобілями, які також починають рух на зелене. Звуковий супровід для безпеки і зручності незрячих і слабозрячих осіб, повною мірою функціонує лише на одному регульованому переході, і на чотирьох він діє частково. 

Співзасновники ГО "Vision Zero" Андрій Черніков та Віктор Загреба під час презентації дослідження. Івано-Франківськ. Дослідження було проведено у стислі терміни, протягом двох днів 27-28 липня 2016 року. “Ми зробили це, щоб покласти старт розробці “Стратегії нульової смертності”, яку ми пропонуємо мерії Івано-Франківська та інших міст. Ми підготували серйозний науково обґрунтований фундамент для розробки такої стратегії, і тепер сподіваємось спільно з мерією міста, депутатами міської ради, поліцією та іншими зацікавленими сторонами спільно визначити стратегічні напрямки роботи, аби покращити цю ситуацію” - каже Віктор Загреба, ініціатор проведеного дослідження. 

На презентації звіту про дослідження були присутні представники Патрульної поліції, які високо оцінили напрацювання активістів. “Ми дякуємо авторам цього дослідження, ви справді зробили важливу роботу. Ми вже вживаємо заходів для посиленого патрулювання місць підвищеної аварійності, і обов’язково врахуємо ваш звіт у цій роботі. Також ми найближчим часом почнемо профілактичну роботу стосовно користування ременями безпеки” - заявила командир батальйону Патрульної поліції у Івано-Франківську, лейтенант поліції Ірина Зелінська. 

Місця смертельних ДТП за 2014-2016 роки активісти нанесли на Google-мапу. За наявною у активістів інформацією, таке дослідження було проведено вперше в Україні, хоча для Європейського Союзу подібні речі є стандартною практикою. Участь у дослідженні на волонтерських засадах взяли засновники ГО “Vision Zero” Андрій Черніков, Віктор Загреба та Андрій Коман, а також активісти та небайдужі громадяни Андрій Шевчук, Андрій Майгутяк, Юлія Ляхович, Ярослав Яковлев, Павло Гогільчин, Денис Квасов та Олена Біла. Сприяння та необхідні матеріали надали Управління Патрульної поліції в Івано-Франківську та міський Департамент транспорту. Нагадаємо, аварійність на дорогах і вулицях є однією з серйозних проблем міст України. У 2015 році в Івано-Франківську 198 людей було травмовано та 13 загинуло внаслідок дорожніх аварій. За першу половину 2016 року, кількість загиблих вже склала 6 осіб, а травмованих - 102. Понад половина всіх, хто страждає в ДТП - пішоходи та велосипедисти. Водночас на Європейському континенті вже зараз є 614 міст з населенням понад 50 тисяч мешканців, які успішно досягнули так званого “Нульового бачення”, тобто нульової смертності на своїх вулицях (за даними DEKRA). 

Перша редакція аналітичного звіту вже опублікована на сайті www.visionzero.org.ua (лінк 4), однак найближчим часом активісти планують опублікувати для загалу та передати в мерію другу, розширену редакцію звіту. Контакти для запитань, коментарів та зауважень: Віктор Загреба, керівник ГО “Vision Zero”, тел. 067 442 14 94, viktor@zagreba.com, https://www.facebook.com/zagreba

Представляємо вашій увазі першу гарячу версію аналітичного звіту за результатами комплексного дослідження безпеки руху в Івано-Франківську, яке є новим для України. Організатори висловлюють подяку активістам та небайдужим громадянам, які допомогли зробити це дослідження: Андрій Шевчук, Андрій Майгутяк, Юлія Ляхович, Ярослав Яковлев, Павло Гогільчин, Денис Квасов та Олена Біла. Також ми вдячні за сприяння та необхідні матеріали Управлінню Патрульної поліції в Івано-Франківську (особисто Ірині Зелінській та Віталію Царьову) та міському Департамент транспорту. Друга, розширена версія звіту буде підготовлена та опублікована пізніше. Ваші відгуки і зауваження стосовно першої версії просимо надсилати на viktor@zagreba.com. 28.07.2016

27-28 липня 2016 року в Івано-Франківську в рамках просування бачення "Vision Zero" відбудеться дводенна майстерня з глибинного дослідження безпеки дорожнього руху.  За короткий час активісти та спеціалісти зроблять комплексне міждисциплінарне дослідження міста Івано-Франківська на предмет безпечного пересування. 

Вони зберуть і проаналізують всю можливу інформацію, кількісну та якісну, на основі якої буде розроблено концептуальне бачення “Стратегії нульової смертності”. Об'єктами роботи дослідників-урбаністів стануть: (1) Поведінка мешканців міста у дорожньому русі (автомобілістів, пішоходів, велосипедистів); (2) Об'єкти інфраструктури, що забезпечує безпеку дорожнього руху (світлофори, переходи, перехрестя, знаки, розмітка, велосипедна інфраструктура та ін); (3) Дані про аварійність, травматизм та смертність у дорожньому русі (статистика, геолокація, виявлення закономірностей та аналіз факторів ризику). 

До роботи в заході запрошуються усі зацікавлені особи, що працюють над темою міської мобільності як професінали або активісти, а також люди дотичних інтересами: урбаністи, соціологи, журналісти, студенти. Нашу подію підтримують та активно беруть участь муніципалітет Івано-Франківська, зокрема Департамент комунального господарства та Департамент транспорту, а також Управління Патрульної поліції у м.Івано-Франківську. 

Чому це важливо? Дорожній рух є однією з серйозних проблем будь-якого міста України. У 2015 році в Івано-Франківську 198 людей було трамвовано та 13 загинуло внаслідок дорожніх аварій. За першу половину 2016 року, кількість загиблих вже склала 6 осіб, а травмованих - 102. Понад половина всіх, хто страждає в ДТП - це люди, які взагалі не користувались автомобілем (пішоходи та велосипедисти). Водночас в Європейському Союзі вже зараз є сотні міст, які поставили за мету і успішно досягнули “Нульового бачення” (Vision Zero) - нульової смертності на дорогах. Івано-Франківськ, таким чином, може стати першим містом України, яке розробить, а потім і втілить “Стратегію нульової смертності”. Наш воркшоп повинен закласти надійний науково обґрунтований фундамент для цієї стратегії і стати прогресивним прикладом для інших міст України. Facebook-подія: https://www.facebook.com/events/1123085577751215/ Контакти координатора: Віктор Загреба, 067 442 14 94, viktor@zagreba.com.

В Україні різко погіршується ситуація з безпекою на дорогах, при чому це відбувається як у великих містах, так і поза ними. Індекс небезпеки по Україні за перші 5 місяців зріс на 27%, а в обласних центрах – на 54%. В офіційних даних не вдалося виявити ознак системного позитивного впливу Патрульної поліції на безпеку дорожнього руху у містах чи на автодорогах, які вона обслуговує. Про це свідчить аналіз офіційної статистики Національної поліції України за підсумками перших 5 місяців 2016 року, здійснений громадською організацією "Vision Zero". Як ключовий показник безпеки руху у нашому аналітичному дослідженні використано кількість зареєстрованих поліцією дорожньо-транспортних подій з потерпілими, тобто таких подій, які призвели до травмування або смерті людей. Всього таких подій у звітному періоді було зафіксовано 9807. Такі показники як загальна кількість зареєстрованих ДТП, кількість загиблих і травмованих у них осіб не використовуються у цьому звіті через різні причини, зокрема сумніви у їхній правдивості. За офіційними даними Національної поліції, показник ДТП з потерпілими по усіх областях України (без міста Києва), з яких є дані, за перші 5 місяців 2016 року зріс на 26,23% в порівнянні аналогічним періодом минулого року. Антилідерами за зміною станe безпеки доріг у 2016 році серед областей є Вінницька (101%), Миколаївська (77%), Тернопільська (77%), Рівненська (76%) та Волинська (71%). Не зросла кількість ДТП з потерпілими лише в одній області – Київській (-9,02%). Дані Нацполіції стверджують, що погіршення ситуації в обласних центрах більш різке, ніж у країні загалом.  Втім варто відзначити, що більшаа кількість ДТП з потерпілими стається все-таки поза обласними центрами: за звітний період в обласних центрах сталося 2838 таких ДТП, а поза ними - 6059. В обласних центрах середній показник ДТП з потерпілими за перші 5 місяців 2016 року зріс на 54,7% відносно аналогічного періоду минулого року.  Антилідерами зі зміни стану безпеки руху серед обласних центрів стали чотири міста, в яких ситуація погіршилась більше ніж в два рази: Вінниця (зростання індикатора на 150%), Рівне (149%), Запоріжжя (148%) та Тернопіль (136%). Ситуація не погіршилась лише в трьох обласних містах – Суми, Одеса і Львів. Ми спробували оцінити, чи справляє нова Патрульна поліція якийсь позитивний вплив на безпеку руху в обласних центрах, і не прийшли до однозначного висновку. Серед восьми міст, які весь 2016 рік обслуговуються новою поліцією, у шести рівень безпеки руху знизився. Це Миколаїв (96,6%), Луцьк (81%), Ужгород (80%), Хмельницький (78,7%), Київ (37,9%) та Харків (24,4%). Не знизився рівень безпеки руху, якщо вірити офіційним цифрам, у двох таких містах: це Одеса (-29%) та Львів (-3,8%). Також ми спробували оцінити, чи є покращення безпеки руху на автотрасах поза містами, які вже патрулюються поліцією. Для цього взяли статистику ДТП на автодорогах Львівської області, а також на трасі М-06, які з січня 2016 року повністю або значною мірою обслуговує Патрульна поліція, і побачили, що там зафіксовано погіршення стану безпеки руху: кількість ДТП з потерпілими на них зросла на 21%, зі 190 випадків до 230. Це менше ніж в середньому по Україні (27%), однак таку ситуацію навряд чи можна назвати досягненням . Основними факторами ризику, що призводять до найбільшої частини травм і смертей, як і раніше є алкоголь і надмірна швидкість: кількість потерпілих та загиблих з вини нетверезих водіїв, лише за офіційними даними, зросла на 27%, а через небезпечну швидкість - на 7%. Стосовно видів ДТП, то зафіксовано погіршення ситуації за усіма видами, особливо: категорія "зіткнення" показала зростання на 48%, "наїзд на велосипедиста" - 23%, "наїзд на транспортний засіб, що стоїть" - 23%, "наїзд на пішохода" - 17%. Якщо ви хочете перевірити наші підрахунки, побачити всі таблиці та погратися з власною інфографікою, запрошуємо скачати наш звіт у форматі ХLS за посиланням: https://drive.google.com/file/d/0B3l0B6k5XsVmTmYzcmJwRUg1X0k/view?usp=sharing Скачати всю публічну статистику Національної Поліції стосовно ДТП в Україні (також у форматі XLS) можна на цій сторінці: http://www.sai.gov.ua/ua//ua/static/21. Вважаєте, що наші висновки хибні чи не зовсім обґрунтовані? Охоче візьмемо участь в дискусії і виправимо помилки, якщо вони є.  З повагою, Віктор Загреба, голова правління ГО "Віжн Зеро", тел. 067 442 14 94, viktor@zagreba.com, https://www.facebook.com/zagreba/ 23.06.2016

"ДТП, які сталися останнім часом, резонансні, але цілком очікувані. Погіршення ситуації з безпекою на дорогах відбувається вже давно – як мінімум, з початку року", - йдеться в блозі Віктора Загреби на новинному сайті "Obozrevatel.com". 

Зростає кількість ДТП з потерпілими, причому як по окремих містах, так і по Україні загалом. На мою думку, далі буде тільки гірше, тому що статистика за останні два-три роки вказує, що найбільш небезпечний аварійний період – це літо, особливо липень, серпень, а також вересень. Нова патрульна поліція працює загалом добре, але ніякого помітного впливу на безпеку руху вона не здійснює. Погіршення простежується там, де вона працює з минулого року, і так само в тих містах, де вона тільки що запустилася. На трасах у Львівській області, де працює нова поліція, простежується погіршення ситуації з безпекою в такій самій мірі, як і на тих трасах, де вона не працює. Чому патрульна поліція не має впливу? Напевно, тому що вона не має достатніх ресурсів і можливостей, щоб вливати на два ключові фактори ризику, які, за статистикою, призводять до більшості ДТП. Перший фактор – це надмірна швидкість руху транспортних засобів, другий – це алкоголь. 

Закон дає патрульній поліції дуже мало можливостей для впливу на ці фактори. По-перше, вона не вимірює швидкість руху. Багато водіїв це знають, особливо недисципліновані, які схильні до агресивної їзди, і вони ігнорують правила руху. В патрульної поліції немає приладів для вимірювання, вона не стоїть з радарами, а патрулює в русі. По-друге, в Україні досі не створена система автоматичної фіксації швидкості, стаціонарні камери, і коли вона запуститься – невідомо. Все це буде не раніше, ніж восени. Тому цей літній сезон, з точки зору аварійності, напевне, буде максимальний. Мій прогноз песимістичний, що цього літа Україна буде жити зовсім без контролю швидкості. Це погана новина для дисциплінованих водіїв і пішоходів, які переживають за своє життя. Друге, що дуже погано, це те, що патрульна поліція має дуже мало впливу на п’яних за кермом. 

Тобто, патрульні за законом "Про Національну поліцію", мають право зупинити автомобіль, тільки якщо водій здійснив якесь порушення правил дорожнього руху. Якщо ж автомобіль їде з дотриманням правил дорожнього руху і не здійснює порушень, то патрульний не має права його зупинити, навіть якщо в нього є підозри, що водій може бути нетверезий. Водії, які регулярно сідають за кермо після випивки, про це просто знають, тому вони п’ють, скажімо так, в міру того, щоб бути здатними спокійно, без порушень, доїхати додому, там де діє патрульна поліція. На сьогодні наші патрульні – це поліцейські з обмеженими можливостями. Тому що всі країни Євросоюзу надають поліції можливість зупиняти автомобілі у випадковому режимі для перевірки на предмет алкоголю. Час, коли найбільше нетверезі водії сідають за кермо: це п’ятниця, субота, неділя, та вечірній і нічний час. До того ж покарання за водіння у нетверезому стані в нас не дуже-то й суворе, порівняно з Євросоюзом. Розмір штрафу за перше таке порушення складає 3400 грн. Він не йде ні в яке порівняння з тою загрозою, яку ці водії створюють. 

Що можна зробити в даній ситуації? На індивідуальному рівні читачам можна побажати тільки бути ще більш обережними і уважними – як в автомобілях, так і пішки. І пам’ятати, що завжди пристібаємося ременями безпеки, в тому числі, і на задньому сидінні. Бо закони фізики однаково працюють і на передньому сидінні, і на задньому. Друге – це пам’ятати, що найбільш небезпечне світло – зелене. І коли ви наближаєтесь до світлофора, в якому горить зелене світло – це означає, що ви повинні дуже уважно дивитись направо і наліво, вперед і назад, тому що ви ніколи не знаєте, хто може їхати, чи він бачить світлофор і збирається зупинятися. Тому уваги має бути ще більше, ніж на червоний. Третє, це бути уважними в вечірній час та вихідні. Якщо є можливість не їхати, то краще не їхати ввечері і вночі, і в п’ятницю, суботу та неділю. Краще поїхати ввечері в понеділок, наприклад. 

Що робити на рівні держави? Якомога скоріше вживати заходів, про які я казав: камери автоматичної фіксації, контроль швидкості на дорогах, і жорсткіший контроль і покарання за керування в нетверезому стані. В Верховній Раді є законопроект №4373 на цю тему, прийнятий в першому. Потрібно, щоб він пройшов друге читання, і був підписаний Президентом якомога скоріше, тому що це питання сотень життів, якщо не тисяч. Більш системно на рівні держави потрібно, звісно, більш серйозно сприймати цю проблему. Про це все говорять років 10 активісти і журналісти. Тому що рівень безпеки дорожнього руху в нас коливається як погода, або як курс гривні – абсолютно не прогнозовано і без будь-якого контролю з боку держави. Україна повинна нарешті створити агентство з безпеки дорожнього руху, яке буде невеликою координаційною аналітичною державною агенцією, що аналізуватиме причини проблем з безпекою і розробляти стратегії їх усунення. 

У нас такої агенції поки що немає, поки що законопроект по ній також є в Верховній Раді України. Матеріал оригінально опубліковано на сайті Obozrevatel 16.06.2016 року, пряме посилання: http://obozrevatel.com/blogs/97514-dtp-v-ukraini-nihto-ne-kontrolyue-netverezih-vodiiv.htm  

Українські активісти допомагають новим поліціантам освоїти навички безпечного водіння. Засновник кампанії "Vision Zero" Віктор Загреба разом з волонтерами організував перший тренінг для трьох патрульних з Івано-Франківська. Тепер вони мають передати нові знання своїм колегам. Організатори очікують, що цю ініціативу підхопить Національна поліція і проведе схожі тренінги для поліціантів з інших міст. Відео Сергія Полякова і Олега Карп'яка. Опубліковано на сайті Бі-Бі-Сі 20 травня 2016 року.

Наприкінці зими 2016 року на вулиці Надрічній в Івано-Франківську сталася трагедія. Від удару автомобіля загинула людина. Про її особу нічого не повідомили, окрім того, що це був чоловік приблизно 55-60 років, який вийшов з політичного мітингу. Можна припустити, що він мав друзів, дітей, внуків. Він точно мав якісь плани на завтра, на цей тиждень. А тепер його нема. Тому що переходив вулицю у невдалому місці в невдалий час.

Цю публікацію зробив на сайті "Курс" у лютому 2016 року Віктор Загреба, засновник ГО "Vision Zero". В ній окреслюються ключові принципи, на яких можна розробити успішну стратегію нульової смертності для Івано-Франківська, та й для будь-якого іншого міста.

Цей випадок стався на очах багатьох випадкових свідків, журналістів і навіть патрульної поліції. Чоловік помер на місці події, що беземоційно констатували лікарі та новинні сайти. Але ніхто поки що не озвучив питання: чи це поодинокий "нещасний випадок", чи системна проблема міста? Щоб на це питання дати відповідь, треба звернутися до цифр.

Щоб дізнатись статистику по місту, досі треба писати офіційний запит і отримати паперову відповідь - все, як 40 років тому. На мій запит кілька тижнів тому Національна поліція повідомила, що протягом 2015 року у Франківську зареєстровано 152 аварії, які призвели до травмування людей. Наїзди на пішоходів були найбільш трагічними: їх сталося 74 і вони призвели до смерті 7 осіб та до травмування ще 72. Зіткнення автомобілів і наїзди на перешкоду (62 випадки з потерпілими) мали наслідком 105 потерпілих та 6 загиблих. Від наїзду автомобілів постраждало 11 велосипедистів; на щастя, ніхто з них не загинув. 

Фотографія відповіді від ДАІ

Загальна кількість смертей, де знаряддям вбивства був автомобіль, склала у 2015 році 13, а кількість травмованих – 198. 13 "двохсотих" і 198 "трьохсотих" – це багато чи мало? Треба з чимось порівняти. Добре, що я направляв аналогічний інформаційний запит минулого року до тодішньої ДАІ. На запит мені повідомили, що у 2014 році на вулицях міста Івано-Франківська кількість загиблих в ДТП склала сім осіб, а кількість травмованих – 140. За рік перед тим, у 2013 році, травмованих було 95, а загиблих – 9 осіб. Це недостатньо довгий проміжок часу і невеликі цифри для серйозного статистичного порівняння, але навіть неозброєним оком видно, що тенденції до покращення ситуації немає. Скоріш за все, є тенденція до погіршення. Кількість травмованих за два роки, по суті, виросла на 100%. 200 поранених і 13 загиблих – це занадто багато для невеликого і спокійного європейського міста, в якому немає військових дій. Це теракт, який "завжди з тобою". Цю проблему треба вирішувати, і найкращий спосіб – поставити за мету зменшити смертність до нуля. 

Дані та графіка з сайту http://www.dekra-vision-zero.com/

Якщо ви думаєте, що це неможливо, то це не так. Можливо. Принаймні 572 великих міста Європи досягнули "Нульового бачення" у сфері безпеки дорожнього руху. Понад 700 досить великих міст у світі цього вже досягнули. Один з найбільших мегаполісів світу – Нью-Йорк – декілька років тому поставив таку "нульову ціль" (Vision Zero) і почав впевнений рух до неї. Було б гарно, якби Франківськ став першим містом України, яке поставить собі за мету нульову смертність в автомобільних аваріях і досягне цієї мети. Таким чином створить безпечне середовище для своїх громадян та дасть приклад іншим містам. Ми, громадські активісти та учасники дорожнього руху, які не перший рік займаються проблематикою міської мобільності, ініціюємо розробку "Стратегії нульової смертності" для Івано-Франківська. Ми вже попередньо говорили про цю ідею з міським головою Русланом Марцінківим і керівником патрульної поліції міста Дмитром Міхальцем і почули з обох сторін інтерес і готовність до конструктиву. Тож пропонуємо почати цю роботу вже зараз. Якою конкретно буде стратегія дій для Франківська – потрібно вирішувати спільно на основі вивчення проблеми і наявних ресурсів, але, на нашу думку, успішна стратегія має базуватися на таких принципах:

1. Науковість. Ми маємо постійно проводити якісний збір, статистичний та географічний аналіз усіх можливих даних про ДТП та дорожній рух, про місця концентрації ДТП, про поведінку та ставлення учасників руху та ін. Мета – виявити причини, супроводні фактори, тенденції в аварійності на вулицях міста. Для аналізу даних та вибору оптимальних рішень ми повинні використовувати не інтуїцію чи суб'єктивну думку, а світовий досвід, дослідження найкращих міжнародних університетів, рекомендації і стандарти міжнародних організацій та країн Європейського Союзу;
2. Співпраця. Проблема смертності і травматизму на дорогах є комплексною, вона не має одного простого рішення, і жодна організація чи інституція не може її вирішити самостійно. Світова практика стверджує, що для подолання цієї проблеми потрібна змістовна, добровільна співпраця різних сторін, спільна стратегія і скоординована тактика. Метод перекладання відповідальності тут не підійде, це спільна відповідальність. Поліція самостійно не в змозі вирішити проблему дорожньої смертності і міське самоврядування теж. Не кажучи вже про активістів. Ми повинні діяти спільно, з єдиними критеріями успішності (науково обґрунтовані цифри) і єдиною націленістю на результат.
3. Збалансоване використання трьох типів інструментів – інженерних, просвітницьких та правових. Безпечні і розумні інженерні рішення – це якісне і безпечне планування та облаштування вулиць, перехресть, переходів, велодоріжок, приведення розмітки, дорожніх знаків і місць для парковки у відповідність до вимог безпеки та здорового глузду; Друге – це освітні та просвітницькі заходи, з чіткими цільовими аудиторіями і вимірюваною ефективністю – для автомобілістів, пішоходів, велосипедистів, дітей та ін. Третє – ефективне правозастосування, тобто невідворотнє і суворе покарання за порушення правил руху, особливо таких, які несуть найбільшу загрозу безпеці громадян; фокусування уваги патрульної поліції на ключових факторах небезпеки (проведення кампаній) та/або на місцях підвищеного ризику ДТП; аналогічне розташування камер автоматичної фіксації та ін.

Це відкрита ініціатива. Ми запрошуємо до участі всі зацікавлені організації з державного, громадського, приватного та медійного секторів. Також запрошуємо інші міста ініціювати подібні стратегії – будемо шукати рішення разом, вчитися одне в одного, ділитися успішними рішеннями та технологіями. Війну на дорогах пора завершувати. Смерті від автомобілів не є необхідним злом, більшості з них можна запобігти. Всі інструменти для цього давно відомі, всі вони є у відкритому доступі та не вимагають великих капіталовкладень. Якщо цього досі не розуміють на пагорбах у Києві, то давайте робити це "знизу-вгору". Ми стартуємо. Включайтеся!

***

Ініціатори розробки "Стратегії нульової смертності" для Івано-Франківська: Віктор Загреба – громадський активіст та менеджер проектів, магістр державної політики (Університет Мериленду, США), автор дослідження "Вимірювання ефективності програм у сфері безпеки руху в США, ЄС та Україні", автор пілотного проекту "Безпека дорожнього руху для патрульних поліцейських", учасник експертної групи Програми співпраці Національної поліції зі школами. Андрій Коман – архітектор, транспортний планувальник, має досвід роботи і життя в Німеччині (м. Штутгарт), випускник школи урбаністики "CanActions", автор проектів з реорганізації руху на вул. Галицькій, Василіянок, Гаркуші, Тичини та ін., член Комісії з безпеки дорожнього руху при виконавчому комітеті міста Івано-Франківська, громадський активіст, співзасновник ініціативи "Вело-Франківськ". Андрій Черніков – програміст, аналітик, учасник ініціатив з осучаснення громадського транспорту та з популяризації велосипедного транспорту, розробник онлайн-інструментів для аналізу і вирішення проблем міста (maps.if.ua), співзасновник громадського ресторану Urban Space 100, один з меценатів пілотного проекту "Безпека дорожнього руху для патрульних поліцейських".

Сюжет Stanislavske.tv про пілотний проект "Vision Zero" у співпраці з Департаментом патрульної поліції та тренінговим центром "Автоакадемія водійської майстерності" (м.Київ). В сюжеті показано другу частину проекту - тестування практичних навичок поліцейських Івано-Франківська, яке відбулося у січні 2016 року, за тиждень до присяги. [embed]https://www.youtube.com/watch?v=nlGBffNbfqg[/embed]

Координаційна зустріч в Києві 14 січня 2016 року, вул.Софіївська. Vision Zero for Ukraine бере участь в координаційній нараді з розробки методик і програм відкритих уроків, які невдовзі почнуть проводити нові поліцейські в школах України", пише Віктор Загреба.

Радий бачити дуже якісний і відкритий підхід до роботи з боку МВС та Національної Поліції. В процес тісно інтегровані і сидять за цим круглим столом представники Патрульної Поліції, департаменту ювенальної превенції, Міносвіти, UNICEF, La Strada, канадійських та ЄС-івських проектів технічної допомоги. Дуже високий рівень організації роботи, змістовні кортокі діалоги, апдейти, домовленості, запитання-відповіді, пропозиції. Зустріч почалася хвилина в хвилину і тривала рівно одну годину. 

У підсумку: всі задоволені, кожен розуміє результати зустрічі, подальші кроки, терміни виконання. Ось такі зустрічі я дуже люблю, але так рідко вони бувають в цій країні! (поки що) Отже, друзі, системні зміни тривають, назад дороги немає. І на мою думку, це ‪#‎перемога‬."