25 жовтня 2016 року команда "Vision Zero" в особі Віктора Загреби та Андрія Комана здійснила одноденний ознайомчий візит в Ужгород. Насичений і приємний візит! Відпрезентувались в міській раді, подивились на місто і його людей, поділились знаннями про наукові підходи та інфраструктурні рішення, отримали порцію позитиву. Подорожні нотатки - нижче. 

На фото: Віктор Загреба, Маріанна Собран, Андрій Коман, та міський голова Ужгорода Богдан Андріїв.

Про місто: - Ужгород -- компактне європейське місто. З точки зору безпеки руху має природні переваги перед іншими містами західної України (не кажучи вже про східну) - вузькі вулички, бруківка, невисока швидкість руху, багато велосипедистів - Кількість смертельних випадків за рік перебуває навколо позначки 5. До нуля дистанція зовсім невелика. З таким baseline Ужгород цілком може стати першим обласним центром, яке досягне нульової смертності! Скажімо, до 2020 року. До чого і закликаємо! - Жодного підземного переходу чи розв'язки в двох рівнях нам побачити не вдалося, і це добре для людей! (хоча, можливо, вони десь і є?) - Місто має багато кільцевих перехресть, аж "ріже око" - це також добре! Кільця - перевірене і високоефективне рішення з точки зору безпеки, оскільки вони: (а) збивають швидкість руху (б) зводять до нуля ризики найбільш травматичних сценаріїв зіткнень - бокових і фронтальних. Ми - фанати кілець! - Незважаючи на короткий час візиту, ми встигли провести (за підтримки місцевих активістів -- подяка!) дослідження рівня користування ременями безпеки. Він тут виявився навіть нижчий, ніж у Франківську, а там він - на рівні 15%. Достеменний результат опублікуємо окремо. Вибірка склала понад 1300 водіїв на 4 точках спостереження. - Ще трохи мінусів: на багатьох нерегульованих переходах стоять досить дивні великогабаритні щити "Пішохід", які ми не бачили в жодному іншому місті. Вони мали би привертати увагу, але водночас вони ховають від зору водія цілого пішохода, а пішоходу затуляють огляд на автомобілі. Сумнівна практика, якщо чесно. Цілком може бути, що шкоди від них в умовах міста більше, ніж користі, однак треба ще більш ретельно дослідити. 

Про людей: - До проблеми безпеки руху муніципалітет Ужгорода ставиться серйозно, на найвищому рівні! Наша презентація відбувалася в головному залі міської ради, і участь в події взяли усі керівники міста, на чолі з міським головою Богданом Андріївим, його першим заступником, головним архітектором, начальниками профільних відділів. Дякуємо за це, пане голово та панове керівники! - Патрульна поліція Ужгорода та Мукачева, втім як майже в усіх містах, дуже активна і відкрита до співпраці та навчання - теж подяка за це, особливо керівнику Юрію Марценишину! - На зустріч прийшло багато активістів та журналістів, з якими була цікава дискусія, від яких звучали влучні і продумані запитання. Дякуємо вам за це! - Ініціатором візиту була Маріанна Собран - громадська активістка, а віднедавна радниця міського голови. Вона знайшла нас у Фейсбуці, запросила і все організувала. Це дуже тішить, що мер Ужгорода, як і мери деяких інших міст, бачать цінність в таких "агентах змін", і дослухаються до них. Це добра практика, її розпочали свого часу Андрій Садовий (який свого часу запросив до роботи Олега Шміда), Володимир Гройсман як мер Вінниці, і Віталій Кличко в Києві (радниця Ксенія Семенова). Нарешті ця практика дійшла і до інших міст! 

А тепер дещо взагалі не про Ужгород: - Автодорога М-06 "Київ-Чоп", яку ми проїхали двічі на ділянці від Стрия - таке собі видовище. На закарпатській стороні покриття вже розвалюється, ямковий ремонт ще пару років її потримає в терпимому стані, а потім вже треба буде середній. В організації руху є суттєві недоліки, хоча не системні. Системності взагалі-то якраз і бракує -- цілком однакові ділянки реалізовані по-різному: інколи добре, інколи - з помилками, які негативно впливають на безпеку. - Нагадаємо, "Київ-Чоп" - найнебезпечніша довга траса в Україні, в середньому вона має один труп на 4 кілометри за рік. - На карпатській ділянці дороги стоїть величезне розмаїття типів та форм дорожніх знаків в дусі "Увага! Небезпечна ділянка!". Ми зробили штук 20 фотографій, хоч виставку роби. Коли знаків стоять десятки, при чому інколи по 1-2 штуки на кілометр, то вони просто втрачають сенс і взагалі не працюють - мозок водія їх перестає помічати. Колись ми вивчимо це більш детально і підготуємо окрему презентацію. Цю знакофілію та самодіяльність місцевих "діячів" треба закінчувати. - В дорозі зупинялись лише на OKKO і завжди все було класно. І їжа, і кава, і сервіс. Звідки береться ця ірраціональна лояльність до бренду? :) - "Готель Ужгород" легко заткне за пояс будь-який одноіменний місту готель в будь-якому місті центрі України. Це наша гіпотеза, хтось може її підтвердити чи спростувати? До зустрічі, Ужгороде!

Пропонуємо вашій увазі живу розмову з двома співзасновниками ГО "Vision Zero". Балачка ця відбулася 22 вересня 2016 року в студії каналі "Чернівецький промінь". Після телевізійного етеру ми пересунулись в стіни міської ради, де провели презентацію на тему "Що не так з нашими вулицями і як це виправити?" та охоче подискутували з присутніми чиновниками, активістами та поліцейськими. Наш візит до Чернівців був організований Буковинською агенцією регіонального розвитку  за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Щиро дякуємо за запрошення і за вашу небайдужість і конкретні кроки для зменшення аварійності і смертності. [embed]https://www.youtube.com/watch?v=XRAtKoG6_Xk[/embed]  

3-4 вересня на запрошення мерії міста Миколаєва (населення 500 тис.осіб)  ГО "Vision Zero" відвідала "Форум міського розвитку". Наш представник Віктор Загреба мав нагоду провести в місті на Бузі два виступи - в рамках основної пленарної програми форуму та на "Майстерні міста" на центральні площі.

 Організатори та спікери форуму (не всі). Обидві доповіді були присвячені, звісно ж, нашим улюбленим речам: науковий підхід до оцінки безпеки руху; розумні і нерозумні рішення в дизайні вулиць; вплив інфраструктури на поведінку користувачів; практичний досвід якісних проектів в Україні. В Миколаєві нам сподобалося: 

• 1) Сам Миколаїв. Гарно сплановане, зелене, просторе місто з ідеальною квадратно-гніздовою сіткою - нагадує Чикаго або Нью-Йорк, а зовсім не Відень чи Івано-Франківськ. Вулиці дуже широкі, спокійно можна розвивати і робити їх більш безпечними, дружніми до велосипедистів і пішоходів. В Миколаєва є одна красива, широка, пішоходна вулиця. Правда, її пішоходність далеко не досконала, оскільки її постійно перетинають непішоходні вулиці з автомобільним трафіком. Але вона є, і вона приємна та популярна. І ще у Миколаєва є широке водне плесо і безкінечність кілометрів узбережжя. В такому місті жити і жити! 

Планування Миколаєва. Вигляд з космосу.

• 2) Мер Миколаєва Олександр Сенкевич. Сучасний лідер і освічена, вдумлива людина, що прийшла в місцеве самоврядування з чесного ІТ-бізнесу, і, здобувши перемогу на виборах, щодня бореться за краще місто і кращу країну. Відчувається, що це важко, але йому це вдається вже показувати результати! За перші кілька місяців мер створив Агентство розвитку з прекрасною командою вмотивованих освічених людей, які розгойдують креативний клас, успішно (і чесно) співпрацюють з бізнесами, і підтягують міжнародну технічну допомогу та інтелект. 

Відчувається, що завдяки цьому меру і Агентству розвитку Миколаїв щомісяця стає амбітнішим і помітнішим. І що команда, яка працює з мером, отримує задоволення від роботи і від того, що з цим лідером багато ідей отримують зелене світло і full support. Для маленького класу ГО-шників та урбаністів в Україніі адекватний мер - то ніби виграш в лотерею, в яку ти навіть не грав, тому це самоочевидно, що місцевий проактивний клас з Сенкевичем просто щасливий і навіть ризикує впасти в культ особистості (а не треба!). Але навіть пересічні, тобто загалом пасивні та скептичні, мешканці Миколаєва, опитані нами в декількох машинах таксі, в барі і на пляжі, всі як один поважають свого мера і навіть, хоч як їм це незвично визнавати, довіряють йому. Хоча вибірка й не репрезентативна, та це для нас все-одно показник. Олександре, вперед! Ви самі створили ці високі очікування, доведеться тепер пахати як Ілон Маск! Тільки бережіть здоров'я. 

Загреба не зміг не зробити селфі з Сенкевичем 

3) Реакція слухачів на наші меседжі і наші підходи. Люди, різного віку, статі і професій, розуміють та відчувають, що старі "ДАІшні" підходи до безпеки доріг не призводять ні до чого змістовного, що вони вичерпали свій потенціал, якщо колись його взагалі мали. Люди розуміють, що не можна досягнути нових результатів, не роблячи при цьому нічого нового, і що вулиці міста повинні бути не такі, як в Миколаєві. Ми пояснюємо, що конкретно в них "не так" та які які наші вулиці можуть і насправді повинні бути з точки зору безпеки, логіки, комфорту і естетики. Ми заявляємо, в який бік нашим містам потрібно рухатись в сфері безпеки руху - в бік нульової смертності. І нам приємно, що ці нові для України ідеї та підходи позитивно сприймаються місцевими лідерами, планувальниками, архітекторами, активістами, поліцейськими і простими громадянами.  

"Майстерня міста". 

На місці зеленого майданчика з жовтими квітами ще нещодавно стояв гранітний Ленін. Слід відзначити, що організація руху на вулицях Миколаєва нам переважно не сподобалась. Широчезні смуги, які спонукають до швидкості. Довжелезні переходи-зебри. Дивна пішохідна вулиця, на якій, якщо бути неуважним, можна потрапити під авто, яке їде 60-80 км/год. Сумнівні умови для велосипедистів, ледве жива трамвайна мережа. 

Але ці всі вади далеко не є унікальні - вони у нас по всіх містах, це наш совковий спадок. І вони аж ніяк не переважили наші позитивні враження від візиту. Крім того, відчувши динаміку, яке набирає місто, ми віримо, що його вулична інфраструктура також почне змінюватись на краще вже у найближчі рік-два. Дякуємо Миколаєву за запрошення, якісну організацію заходів, гостинний прийом, енергію і амбітність! Персональні подяки йдуть Роланду, Дар'ї та Василю! Бажаємо вашому теплому місту сталого розвитку та безпеки на вулицях, і завжди відкриті до співпраці та подальшого професійного обміну. 

*** Подобається, що ми робимо? Підпишіться на нашу сторінку на Facebook та на наш канал в Telegram!        

Національна поліція планує повернутись до використання ручних радарів на дорогах. Таку новину поширили інформаційні агенції, наприклад "Українські новини", з посиланням на заступника начальника Управління безпеки дорожнього руху Нацполіції Василя Брянцева. Громадська організація "Vision Zero" висловлює цілковиту підтримку цим планам з причин, що наведені нижче:

1. В Україні з 2015 року існує незрозуміла і суспільно шкідлива ситуація, коли на дорогах і вулицях повністю відсутній контроль швидкості, і, на наше переконання, це є однією з причин погіршення ситуації з аварійністю та травматизмом на дорогах, незважаючи на успішне розгортання Патрульної поліції;
2. Використання мобільних (ручних) радарів є стандартною сучасною практикою усіх штатів США та усіх країнах Євросоюзу, оскільки науково доведено прямий вплив цієї практики на ключовий фактор ризику - надмірну швидкість руху; в цій практиці немає нічого "радянського" чи "ДАІшного", чого варто було б боятися (див. фотодокази нижче);
3. Оскільки Національна поліція та Міністерство внутрішніх справ вже протягом 8 місяців (після створення так званої робочої групи) не спромоглися надати суспільству жодних конкретних планів розгортання системи автоматичної фіксації порушень правил руху, ми очікуємо, що процес створення цієї системи в Україні займе ще від 2 до 5 років. Саме тому ручні радари повинні бути повернуті у використанні в найкоротші терміни з метою врятування сотень або тисяч життів людей. Людські життя не повинні бути ціною за зволікання чи брак компетентності в Національній поліції, МВС та уряді.

З огляду на це, ми просимо Національну поліцію та Міністерство внутрішніх справ:

• В найкоротші терміни реалізувати озвучені наміри з повернення у використання ручних приладів контролю швидкості, якими мають бути устатковані управління Патрульної поліції, групи швидкого реагування, а де вони відсутні - підрозділи превентивної діяльності;
• До кінця вересня 2016 року показати суспільству та організувати обговорення з зацікавленими сторонами (стейкхолдерами) розроблених за минулі 8 місяців планів, концепцій, ескізів, моделей, стратегій або будь-яких інших документів стосовно системи автоматизованої фіксації порушень правил руху, в т.ч. технічних, юридичних та фінансових складових цієї системи та критеріїв та нормативів вибору місць для розміщення камер.

Ми закликаємо свідому частину суспільства та автомобільного середовища, місцеві органи влади, адекватні громадські організації та засоби масової інформації активно підтримувати будь-які заходи з повернення контролю швидкості на дороги і вулиці України, адже ці заходи врятують сотні життів.

06.09.2016

Хочете стежити за нашою боротьбою за нульову смертність?

Підписуйтесь:

• Facebook-сторінка: https://www.facebook.com/VisionZeroUA/

• Канал Telegram: https://telegram.me/visionzero

 

На запрошення місцевих активістів та органів самоврядування, двоє співзасновників Vision Zero - Віктор Загреба та Андрій Коман - відвідали Дніпропетровську область, місто Павлоград, яке має населення 110 тисяч осіб. Публікуємо продукт нашого короткого робочого візиту - 9-сторінковий аналітичний звіт. Він був презентований та переданий керівництву міста, і тепер місцеві активісти разом з муніципалітетом та НацПоліцією продовжують роботу у цьому напрямку в рамках своєї кампанії "Нульова смертність на Дніпровській". Ця громадська кампанія, як і експертний візит, стали можливими завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID), яке підтримало цей проект в рамках Української ініціативи з підвищення громадянської довіри (UCBI). Дякуємо за цю цікаву можливість попрацювати на сході України.

85% водіїв у Івано-Франківську не дотримуються вимоги Правил дорожнього руху про користування ременями безпеки, 71% перевищують дозволену швидкість руху, а 60% велосипедистів не виконують пункт правил про користування ліхтарем у темну пору доби. Такі результати дослідження стану безпеки дорожнього руху, яке провели активісти громадської організації “Vision Zero” у співпраці з мерією міста та Патрульною поліцією. Громадські активісти детально вивчили дані поліції про зареєстровані аварії, зокрема нанесли на електронні мапи дані про ДТП за 2014-2016 роки та відкрили їх для публічного доступу (лінк 1: смертельні ДТП за 2014-2016; лінк 2: всі ДТП за 2016). Також вони самостійно зібрали і проаналізували значний масив даних про так звані індикатори безпеки руху (Safety Performance Indicators), такі як користування ременями безпеки та швидкість руху, що було зроблено вперше. В результаті дослідження поведінки 1318 водіїв виявилось, що рівень користування ременями безпеки складає 15%.

 

Активісти рахують рівень користування ременями безпеки.Також дослідники за допомогою радару вимірювали швидкість руху на магістральних вулицях, на яких стається значна частина ДТП з потерпілими, та виявили, що ця швидкість значно перевищує правила руху і безпечні показники. Із 1064 автомобілів, чия швидкість була виміряна, 756 автівок (або 71%) рухались понад 60 км/год, а 204 автівки (19,2%) - понад 80 км/год. На одній з вулиць (Крихівецькій), показник тих, хто перевищує дозволені законом 60 км/год, складає 89%, а 6% автомобілістів взагалі їдуть понад 100 км/год. За дві години замірів (в різний час доби) таких водіїв було виявлено 24. 

Активісти вимірюють швидкість руху на вул.Крихівецькій. Дослідження також виявило, що 60% велосипедистів не користуються жодними світловими приладами у темний час доби, а інші 15% користуються лише одним ліхтарем (переднім або заднім). Звернули увагу дослідники і на інфраструктуру міста. Вони зібрали та нанесли на електронну мапу (лінк 3) інформацію про шість існуючих та сім запланованих кільцевих перехресть, існуючі та майбутні острівці безпеки та припідняті пішохідні переходи. Також громадські активісти дослідили 18 світлофорів в центральній частині міста та виявили, що їхній стан незадовільний. 

Світлофори є морально та фізично застарілі, лише на одному з них є таймер очікування. Зелений миготливий сигнал для пішоходів відсутній на п’яти переходах та перехрестях з вісімнадцяти, на інших червоне світло засвічується раптово. На чотирьох світлофорах відсутня проміжна “жовта” фаза - пауза між вимиканням зеленого для пішоходів і вмиканням зеленого для автомобілів. Це створює небезпечні і нервові ситуації, коли пішохід, що законно йде на зелене світло, раптом опиняється перед автомобілями, які також починають рух на зелене. Звуковий супровід для безпеки і зручності незрячих і слабозрячих осіб, повною мірою функціонує лише на одному регульованому переході, і на чотирьох він діє частково. 

Співзасновники ГО "Vision Zero" Андрій Черніков та Віктор Загреба під час презентації дослідження. Івано-Франківськ. Дослідження було проведено у стислі терміни, протягом двох днів 27-28 липня 2016 року. “Ми зробили це, щоб покласти старт розробці “Стратегії нульової смертності”, яку ми пропонуємо мерії Івано-Франківська та інших міст. Ми підготували серйозний науково обґрунтований фундамент для розробки такої стратегії, і тепер сподіваємось спільно з мерією міста, депутатами міської ради, поліцією та іншими зацікавленими сторонами спільно визначити стратегічні напрямки роботи, аби покращити цю ситуацію” - каже Віктор Загреба, ініціатор проведеного дослідження. 

На презентації звіту про дослідження були присутні представники Патрульної поліції, які високо оцінили напрацювання активістів. “Ми дякуємо авторам цього дослідження, ви справді зробили важливу роботу. Ми вже вживаємо заходів для посиленого патрулювання місць підвищеної аварійності, і обов’язково врахуємо ваш звіт у цій роботі. Також ми найближчим часом почнемо профілактичну роботу стосовно користування ременями безпеки” - заявила командир батальйону Патрульної поліції у Івано-Франківську, лейтенант поліції Ірина Зелінська. 

Місця смертельних ДТП за 2014-2016 роки активісти нанесли на Google-мапу. За наявною у активістів інформацією, таке дослідження було проведено вперше в Україні, хоча для Європейського Союзу подібні речі є стандартною практикою. Участь у дослідженні на волонтерських засадах взяли засновники ГО “Vision Zero” Андрій Черніков, Віктор Загреба та Андрій Коман, а також активісти та небайдужі громадяни Андрій Шевчук, Андрій Майгутяк, Юлія Ляхович, Ярослав Яковлев, Павло Гогільчин, Денис Квасов та Олена Біла. Сприяння та необхідні матеріали надали Управління Патрульної поліції в Івано-Франківську та міський Департамент транспорту. Нагадаємо, аварійність на дорогах і вулицях є однією з серйозних проблем міст України. У 2015 році в Івано-Франківську 198 людей було травмовано та 13 загинуло внаслідок дорожніх аварій. За першу половину 2016 року, кількість загиблих вже склала 6 осіб, а травмованих - 102. Понад половина всіх, хто страждає в ДТП - пішоходи та велосипедисти. Водночас на Європейському континенті вже зараз є 614 міст з населенням понад 50 тисяч мешканців, які успішно досягнули так званого “Нульового бачення”, тобто нульової смертності на своїх вулицях (за даними DEKRA). 

Перша редакція аналітичного звіту вже опублікована на сайті www.visionzero.org.ua (лінк 4), однак найближчим часом активісти планують опублікувати для загалу та передати в мерію другу, розширену редакцію звіту. Контакти для запитань, коментарів та зауважень: Віктор Загреба, керівник ГО “Vision Zero”, тел. 067 442 14 94, viktor@zagreba.com, https://www.facebook.com/zagreba

Представляємо вашій увазі першу гарячу версію аналітичного звіту за результатами комплексного дослідження безпеки руху в Івано-Франківську, яке є новим для України. Організатори висловлюють подяку активістам та небайдужим громадянам, які допомогли зробити це дослідження: Андрій Шевчук, Андрій Майгутяк, Юлія Ляхович, Ярослав Яковлев, Павло Гогільчин, Денис Квасов та Олена Біла. Також ми вдячні за сприяння та необхідні матеріали Управлінню Патрульної поліції в Івано-Франківську (особисто Ірині Зелінській та Віталію Царьову) та міському Департамент транспорту. Друга, розширена версія звіту буде підготовлена та опублікована пізніше. Ваші відгуки і зауваження стосовно першої версії просимо надсилати на viktor@zagreba.com. 28.07.2016

27-28 липня 2016 року в Івано-Франківську в рамках просування бачення "Vision Zero" відбудеться дводенна майстерня з глибинного дослідження безпеки дорожнього руху.  За короткий час активісти та спеціалісти зроблять комплексне міждисциплінарне дослідження міста Івано-Франківська на предмет безпечного пересування. 

Вони зберуть і проаналізують всю можливу інформацію, кількісну та якісну, на основі якої буде розроблено концептуальне бачення “Стратегії нульової смертності”. Об'єктами роботи дослідників-урбаністів стануть: (1) Поведінка мешканців міста у дорожньому русі (автомобілістів, пішоходів, велосипедистів); (2) Об'єкти інфраструктури, що забезпечує безпеку дорожнього руху (світлофори, переходи, перехрестя, знаки, розмітка, велосипедна інфраструктура та ін); (3) Дані про аварійність, травматизм та смертність у дорожньому русі (статистика, геолокація, виявлення закономірностей та аналіз факторів ризику). 

До роботи в заході запрошуються усі зацікавлені особи, що працюють над темою міської мобільності як професінали або активісти, а також люди дотичних інтересами: урбаністи, соціологи, журналісти, студенти. Нашу подію підтримують та активно беруть участь муніципалітет Івано-Франківська, зокрема Департамент комунального господарства та Департамент транспорту, а також Управління Патрульної поліції у м.Івано-Франківську. 

Чому це важливо? Дорожній рух є однією з серйозних проблем будь-якого міста України. У 2015 році в Івано-Франківську 198 людей було трамвовано та 13 загинуло внаслідок дорожніх аварій. За першу половину 2016 року, кількість загиблих вже склала 6 осіб, а травмованих - 102. Понад половина всіх, хто страждає в ДТП - це люди, які взагалі не користувались автомобілем (пішоходи та велосипедисти). Водночас в Європейському Союзі вже зараз є сотні міст, які поставили за мету і успішно досягнули “Нульового бачення” (Vision Zero) - нульової смертності на дорогах. Івано-Франківськ, таким чином, може стати першим містом України, яке розробить, а потім і втілить “Стратегію нульової смертності”. Наш воркшоп повинен закласти надійний науково обґрунтований фундамент для цієї стратегії і стати прогресивним прикладом для інших міст України. Facebook-подія: https://www.facebook.com/events/1123085577751215/ Контакти координатора: Віктор Загреба, 067 442 14 94, viktor@zagreba.com.

В Україні різко погіршується ситуація з безпекою на дорогах, при чому це відбувається як у великих містах, так і поза ними. Індекс небезпеки по Україні за перші 5 місяців зріс на 27%, а в обласних центрах – на 54%. В офіційних даних не вдалося виявити ознак системного позитивного впливу Патрульної поліції на безпеку дорожнього руху у містах чи на автодорогах, які вона обслуговує. Про це свідчить аналіз офіційної статистики Національної поліції України за підсумками перших 5 місяців 2016 року, здійснений громадською організацією "Vision Zero". Як ключовий показник безпеки руху у нашому аналітичному дослідженні використано кількість зареєстрованих поліцією дорожньо-транспортних подій з потерпілими, тобто таких подій, які призвели до травмування або смерті людей. Всього таких подій у звітному періоді було зафіксовано 9807. Такі показники як загальна кількість зареєстрованих ДТП, кількість загиблих і травмованих у них осіб не використовуються у цьому звіті через різні причини, зокрема сумніви у їхній правдивості. За офіційними даними Національної поліції, показник ДТП з потерпілими по усіх областях України (без міста Києва), з яких є дані, за перші 5 місяців 2016 року зріс на 26,23% в порівнянні аналогічним періодом минулого року. Антилідерами за зміною станe безпеки доріг у 2016 році серед областей є Вінницька (101%), Миколаївська (77%), Тернопільська (77%), Рівненська (76%) та Волинська (71%). Не зросла кількість ДТП з потерпілими лише в одній області – Київській (-9,02%). Дані Нацполіції стверджують, що погіршення ситуації в обласних центрах більш різке, ніж у країні загалом.  Втім варто відзначити, що більшаа кількість ДТП з потерпілими стається все-таки поза обласними центрами: за звітний період в обласних центрах сталося 2838 таких ДТП, а поза ними - 6059. В обласних центрах середній показник ДТП з потерпілими за перші 5 місяців 2016 року зріс на 54,7% відносно аналогічного періоду минулого року.  Антилідерами зі зміни стану безпеки руху серед обласних центрів стали чотири міста, в яких ситуація погіршилась більше ніж в два рази: Вінниця (зростання індикатора на 150%), Рівне (149%), Запоріжжя (148%) та Тернопіль (136%). Ситуація не погіршилась лише в трьох обласних містах – Суми, Одеса і Львів. Ми спробували оцінити, чи справляє нова Патрульна поліція якийсь позитивний вплив на безпеку руху в обласних центрах, і не прийшли до однозначного висновку. Серед восьми міст, які весь 2016 рік обслуговуються новою поліцією, у шести рівень безпеки руху знизився. Це Миколаїв (96,6%), Луцьк (81%), Ужгород (80%), Хмельницький (78,7%), Київ (37,9%) та Харків (24,4%). Не знизився рівень безпеки руху, якщо вірити офіційним цифрам, у двох таких містах: це Одеса (-29%) та Львів (-3,8%). Також ми спробували оцінити, чи є покращення безпеки руху на автотрасах поза містами, які вже патрулюються поліцією. Для цього взяли статистику ДТП на автодорогах Львівської області, а також на трасі М-06, які з січня 2016 року повністю або значною мірою обслуговує Патрульна поліція, і побачили, що там зафіксовано погіршення стану безпеки руху: кількість ДТП з потерпілими на них зросла на 21%, зі 190 випадків до 230. Це менше ніж в середньому по Україні (27%), однак таку ситуацію навряд чи можна назвати досягненням . Основними факторами ризику, що призводять до найбільшої частини травм і смертей, як і раніше є алкоголь і надмірна швидкість: кількість потерпілих та загиблих з вини нетверезих водіїв, лише за офіційними даними, зросла на 27%, а через небезпечну швидкість - на 7%. Стосовно видів ДТП, то зафіксовано погіршення ситуації за усіма видами, особливо: категорія "зіткнення" показала зростання на 48%, "наїзд на велосипедиста" - 23%, "наїзд на транспортний засіб, що стоїть" - 23%, "наїзд на пішохода" - 17%. Якщо ви хочете перевірити наші підрахунки, побачити всі таблиці та погратися з власною інфографікою, запрошуємо скачати наш звіт у форматі ХLS за посиланням: https://drive.google.com/file/d/0B3l0B6k5XsVmTmYzcmJwRUg1X0k/view?usp=sharing Скачати всю публічну статистику Національної Поліції стосовно ДТП в Україні (також у форматі XLS) можна на цій сторінці: http://www.sai.gov.ua/ua//ua/static/21. Вважаєте, що наші висновки хибні чи не зовсім обґрунтовані? Охоче візьмемо участь в дискусії і виправимо помилки, якщо вони є.  З повагою, Віктор Загреба, голова правління ГО "Віжн Зеро", тел. 067 442 14 94, viktor@zagreba.com, https://www.facebook.com/zagreba/ 23.06.2016

"ДТП, які сталися останнім часом, резонансні, але цілком очікувані. Погіршення ситуації з безпекою на дорогах відбувається вже давно – як мінімум, з початку року", - йдеться в блозі Віктора Загреби на новинному сайті "Obozrevatel.com". 

Зростає кількість ДТП з потерпілими, причому як по окремих містах, так і по Україні загалом. На мою думку, далі буде тільки гірше, тому що статистика за останні два-три роки вказує, що найбільш небезпечний аварійний період – це літо, особливо липень, серпень, а також вересень. Нова патрульна поліція працює загалом добре, але ніякого помітного впливу на безпеку руху вона не здійснює. Погіршення простежується там, де вона працює з минулого року, і так само в тих містах, де вона тільки що запустилася. На трасах у Львівській області, де працює нова поліція, простежується погіршення ситуації з безпекою в такій самій мірі, як і на тих трасах, де вона не працює. Чому патрульна поліція не має впливу? Напевно, тому що вона не має достатніх ресурсів і можливостей, щоб вливати на два ключові фактори ризику, які, за статистикою, призводять до більшості ДТП. Перший фактор – це надмірна швидкість руху транспортних засобів, другий – це алкоголь. 

Закон дає патрульній поліції дуже мало можливостей для впливу на ці фактори. По-перше, вона не вимірює швидкість руху. Багато водіїв це знають, особливо недисципліновані, які схильні до агресивної їзди, і вони ігнорують правила руху. В патрульної поліції немає приладів для вимірювання, вона не стоїть з радарами, а патрулює в русі. По-друге, в Україні досі не створена система автоматичної фіксації швидкості, стаціонарні камери, і коли вона запуститься – невідомо. Все це буде не раніше, ніж восени. Тому цей літній сезон, з точки зору аварійності, напевне, буде максимальний. Мій прогноз песимістичний, що цього літа Україна буде жити зовсім без контролю швидкості. Це погана новина для дисциплінованих водіїв і пішоходів, які переживають за своє життя. Друге, що дуже погано, це те, що патрульна поліція має дуже мало впливу на п’яних за кермом. 

Тобто, патрульні за законом "Про Національну поліцію", мають право зупинити автомобіль, тільки якщо водій здійснив якесь порушення правил дорожнього руху. Якщо ж автомобіль їде з дотриманням правил дорожнього руху і не здійснює порушень, то патрульний не має права його зупинити, навіть якщо в нього є підозри, що водій може бути нетверезий. Водії, які регулярно сідають за кермо після випивки, про це просто знають, тому вони п’ють, скажімо так, в міру того, щоб бути здатними спокійно, без порушень, доїхати додому, там де діє патрульна поліція. На сьогодні наші патрульні – це поліцейські з обмеженими можливостями. Тому що всі країни Євросоюзу надають поліції можливість зупиняти автомобілі у випадковому режимі для перевірки на предмет алкоголю. Час, коли найбільше нетверезі водії сідають за кермо: це п’ятниця, субота, неділя, та вечірній і нічний час. До того ж покарання за водіння у нетверезому стані в нас не дуже-то й суворе, порівняно з Євросоюзом. Розмір штрафу за перше таке порушення складає 3400 грн. Він не йде ні в яке порівняння з тою загрозою, яку ці водії створюють. 

Що можна зробити в даній ситуації? На індивідуальному рівні читачам можна побажати тільки бути ще більш обережними і уважними – як в автомобілях, так і пішки. І пам’ятати, що завжди пристібаємося ременями безпеки, в тому числі, і на задньому сидінні. Бо закони фізики однаково працюють і на передньому сидінні, і на задньому. Друге – це пам’ятати, що найбільш небезпечне світло – зелене. І коли ви наближаєтесь до світлофора, в якому горить зелене світло – це означає, що ви повинні дуже уважно дивитись направо і наліво, вперед і назад, тому що ви ніколи не знаєте, хто може їхати, чи він бачить світлофор і збирається зупинятися. Тому уваги має бути ще більше, ніж на червоний. Третє, це бути уважними в вечірній час та вихідні. Якщо є можливість не їхати, то краще не їхати ввечері і вночі, і в п’ятницю, суботу та неділю. Краще поїхати ввечері в понеділок, наприклад. 

Що робити на рівні держави? Якомога скоріше вживати заходів, про які я казав: камери автоматичної фіксації, контроль швидкості на дорогах, і жорсткіший контроль і покарання за керування в нетверезому стані. В Верховній Раді є законопроект №4373 на цю тему, прийнятий в першому. Потрібно, щоб він пройшов друге читання, і був підписаний Президентом якомога скоріше, тому що це питання сотень життів, якщо не тисяч. Більш системно на рівні держави потрібно, звісно, більш серйозно сприймати цю проблему. Про це все говорять років 10 активісти і журналісти. Тому що рівень безпеки дорожнього руху в нас коливається як погода, або як курс гривні – абсолютно не прогнозовано і без будь-якого контролю з боку держави. Україна повинна нарешті створити агентство з безпеки дорожнього руху, яке буде невеликою координаційною аналітичною державною агенцією, що аналізуватиме причини проблем з безпекою і розробляти стратегії їх усунення. 

У нас такої агенції поки що немає, поки що законопроект по ній також є в Верховній Раді України. Матеріал оригінально опубліковано на сайті Obozrevatel 16.06.2016 року, пряме посилання: http://obozrevatel.com/blogs/97514-dtp-v-ukraini-nihto-ne-kontrolyue-netverezih-vodiiv.htm  

Українські активісти допомагають новим поліціантам освоїти навички безпечного водіння. Засновник кампанії "Vision Zero" Віктор Загреба разом з волонтерами організував перший тренінг для трьох патрульних з Івано-Франківська. Тепер вони мають передати нові знання своїм колегам. Організатори очікують, що цю ініціативу підхопить Національна поліція і проведе схожі тренінги для поліціантів з інших міст. Відео Сергія Полякова і Олега Карп'яка. Опубліковано на сайті Бі-Бі-Сі 20 травня 2016 року.