13-14 листопада 2024 у Варшаві відбувся 5-й міжнародний форум “ReBuild Ukraine”. Форум зібрав понад 5 500 учасників з 30 країн світу та близько 500 компаній з 18 країн, в тому числі понад 60 з України. Крім того, взяли участь керівники міністерств, міжнародних програм, фінансових організацій та понад 30 громад з України.
ГО “Vision Zero” стала співорганізаторкою дискусії “Зелена відбудова громад України: ключові уроки проєктів відновлення 2023-2024 років”. На дискусії виступили українські громадські організації, які вже долучаються до відбудови у громадах. Представники ГО “Екоклуб”, “Vision Zero”, “Energy Act for Ukraine Foundation” та “CEE Bankwatch” розповіли про досвід відбудови у громадах та наголосили на необхідності залучення прямого фінансування для “зелених” проєктів відновлення.
Поряд з громадським сектором в панелі взяли участь масштабні організації сфери відновлення — директор “Фонду енергоефективності України” Єгор Фаренюк та старша радниця NEFCO в Україні Юлія Шевчук. Модерувала дискусію Анна Акерманн, представниця Міжнародного інституту сталого розвитку IISD (Швейцарія). Дискусія зібрала близько 150 міжнародних та українських слухачів, серед яких декілька міських голів з України.
Громадська організація “Vision Zero” поділилась висновками з моніторингу відбудови мостів в Україні. Як пізнавальний приклад організація навела міст на підході до м. Чернігова (автодорога М-01), який був завершений у жовтні 2024 року. Цей міст довжиною 628 метрів — найбільший відомий проєкт відновлення у транспортній інфраструктурі, його очікуваний бюджет складав 5 мільярдів гривень.
“В результаті цей міст має чотири смуги руху, тобто вдвічі ширший за той, що існував раніше. Новий міст розрахований на 20 тисяч автомобілів на добу, такого потоку тут не було навіть до повномасштабної війни” - заявив Віктор Загреба, голова ГО “Vision Zero”.
За його словами, будівництво такого надмірного об'єкта означає перевитрати матеріалів й надмірні викиди парникових газів в атмосферу, а отже, цей проєкт не можна назвати “зеленим відновленням”. До того ж проєкт відбувся без тендеру й без оцінки впливу на довкілля. Це все викликає питання щодо підзвітності, прозорості та раціональності.
“Якби цей міст відбудували таким, яким він був, то на зекономлені кошти держава могла б відремонтувати декілька десятків або й сотень малих й середніх мостів по всій Україні, адже понад 25% мостів в нас перебувають в аварійному стані” - додав доповідач.
ГО “Екоклуб” з м. Рівного від початку повномасштабного вторгнення допомагає громадам встановлювати сонячні електростанції (СЕС) для критичної інфраструктури – лікарень та водоканалів. За цей час встановили понад 34 СЕС, ще щонайменше 10 заплановано збудувати до кінця року.
“У громад великий попит на проєкти зеленої відбудови – реалізовані десятки проєктів, а потрібні тисячі. Особливо громад цікавить розвиток відновлюваної енергетики. У час, коли ворог обстрілює енергетичну систему країни важливо забезпечувати критичні обʼєкти резервним сталим живленням” - розповіла Наталія Литвин, координаторка проєктів Екоклубу та коаліції “Енергетичний перехід”.
Мережа “CEE Bankwatch” під час війни просуває необхідність доступності коштів на відбудову на муніципальному рівні. Чинні процедури та політики потребують змін, організація працює над тим, щоб зробити їх доступнішими.
“Потрібно ефективне вкладення коштів у відбудову на місцях, що забезпечить сталий розвиток на довгий проміжок часу. З досвіду громад бачимо: проєкти, які фінансують банки повинні мати гаранта з державної інституції. Це можна значно сповільнювати процес отримання коштів громадою” - коментує Марія Лукʼянова, фахівчиня з зелених інвестицій CEE Bankwatch.
Благодійна організація Energy Act for Ukraine Foundation працює із початку війни та підсилює енергобезпеку критичної інфраструктури встановлюючи сонячні електростанції для шкіл та лікарень.
“Під час окупації багато навчальних закладів постраждало. Ліцей у Гостомелі був значно зруйнований. Після деокупації завдяки міжнародним партнерам наш фонд встановив для закладу гібридну сонячну електростанцію. СЕС вирішує проблему частих відключень, завдяки її роботі діти можуть навчатися без перерв” - повідомляє Аліна Сущих, менеджерка з партнерств Energy Act for Ukraine Foundation.
Щоб таких проєктів ставало більше, фонд радить органам місцевого самоврядування звертатися до більш досвідчених громад або громадських організацій та впроваджувати проєкти разом.
ГО “Екоклуб” вважає, необхідно створити зручні фінансові інструменти, щоб громади могли отримувати кошти напряму. Та використовували їх прозоро.
“Сьогодні більшість міжнародних фінансових організацій надають кошти якими розпоряджається міністерство або обласні ради. Це потрібно змінювати, такий підхід забирає багато часу, центральні органи влади не знають усіх потреб громад. Коштами мають розпоряджатися муніципалітети, які краще розуміють ситуацію на місцях та знають особливості впровадження проєктів у своїх регіонах” - наголошує Наталія Литвин.
ГО „Vision Zero“ вважає, що для того, аби майбутні проєкти мостів були зеленими й раціональними, на державному й місцевому рівні необхідні системні зміни.
Перше: обов’язково застосовувати планування, перед тим як починати проєктувати й будувати, оскільки зараз ці інструменти або не застосовуються взагалі, або застосовуються суто номінально (наприклад, ТЕО).
Друге: нарешті перейти до проєктування мостів за Єврокодами, а не за ДБН.
“В Україні ще від 2013 року дозволено застосування цих міжнародних методів проєктування, однак на практиці досі має жодного мосту, спроєктованими за єврокодами. Як наслідок, український ринок мостів є недоступним для інжинірінгових компаній з держав ЄС, які здатні проєктувати більш економні, сучасні, кліматично дружні й більш економні мости” - наголосив Віктор Загреба.
Й третій пункт: слід приймати раціональні й обґрунтовані рішення щодо витрачання публічних коштів на реалізацію мостових проєктів відповідно до чітких критеріїв й розрахунків, а не суб’єктивних політичних рішень.