Тег: Бельгія

В Університеті Хасселта (Бельгія, http://www.uhasselt.be/en) є "Школа транспортних наук". Її студенти вивчають, серед інших предметів, безпеку дорожнього руху. Ми завітали на одну з лекцій, поспілкувались з професором та студентами, поробили фотографії. А також зробили конспект лекцій українською мовою, щоб ви могли бодай на 10 хвилин відчути себе у здоровому університеті здорової країни! [caption id="attachment_202" align="aligncenter" width="600" class=" "] Головний вхід до корпусу, де вивчають транспорт[/caption] University of Hasselt, курс Road Safety Evaluation: Methods and Applications (3145) Лекція "Oцінка проблем у сфері БДР у різних вимірах", 06.12.2016 Викладач: Dr. Stijn Daniels, конспект: Віктор Загреба. Що таке "проблема безпеки руху (БДР)"? Це будь-який фактор, який збільшує ймовірність і тяжкість наслідків аварій (ДТП). Наприклад, некористування ременями безпеки, перевищення встановленої швидкості, керування під впливом алкоголю, відволікання під час керування та ін. Об'єктивний аналіз безпеки руху ставить за мету ідентифікувати проблеми, які роблять найбільший внесок в ДТП і піддаються впливу. Наприклад, водіння вночі чи в дощ збільшує ризики та наслідки ДТП, але мало піддається впливу. Хоча частково піддається – наприклад, в Голландії майже всі автомагістралі освітлені, а сучасні автомобілі мають більш ефективні системи для допомоги в керуванні в умовах слизької дороги. Інші проблеми піддаються впливу значно більше. За Елвіком (2008), існує дев'ять вимірів проблем БДР:

1. Магнітуда (magnitude, важливість) – population attributable risk (PAR) – пропорція людей в дорожньому русі, які "експонуються" цьому конкретному ризику, тобто можуть постраждати.
2. Важкість (severity) – до яких наслідків призводить ця проблема? Вимірюється смертельними наслідками, важкими і легкими травмами.
3. Екстернальність (externality) – активність певного актора яка впливає на благополуччя іншого актора, коли актор, який створює цей плив, не бере це до уваги в прийнятті рішень про цю активність. В БДР це ризики, який група користувачів доріг створює на іншу групу. Наприклад, екстернальність ДТП за участі вантажних автомобілів значно більша, ніж у ДТП з велосипедами. (категоризація ТЗ в дослідженнях і статистиці БДР в Бельгії: важкі ТЗ, легкі ТЗ, мотоцикли, мопеди, велосипеди, пішоходи)
4. Нерівність (inequity) – розбіжності в ризиках між різними групами користувачів доріг за ознаками соціального, економічного, географічного, гендерного, вікового та ін. характеру
5. Складність (complexity) – чи може певна проблема бути пов'язана лише з одним фактором ризику, чи до множинності чинників, кожен з яких робить незначний внесок та взаємодіють між собою у спосіб, який складно пояснити і вимірюв­­­ати
6. Просторове поширення (spatial dispersion) – деякі проблеми поширені на окремих частинах дорожньої мережі. Це виявляється методом скрінінгу мережі (network screening), який локалізує місця або сегменти, на яких є найвища очікувана кількість ДТП з потерпілими.
7. Часова стабільність – проблема є більш важливою коли вона зростає, ніж коли вона зменшується. Наприклад, в Бельгії зростає проблема відволікання під час водіння.
8. Сприйняття загрозливості (perceived urgency) – одним з ризиків у сфері БДР може бути те, що проблема не сприймається користувачами як проблема. В такому випадку проблема може менше піддаватись розв'язанню, ніж, наприклад, коли вона всіма сприймається як важлива проблема, для якої потрібні сильніші заходи впливу.
9. Піддаваність впливу (amenability to treatment) – наявність та перспективи успішності можливих заходів, які вирішать проблему або пом'якшать її магнітуду. На це впливає сприйняття громадян, і вартість інвестицій. Наприклад проблема швидкості менш піддається впливу, ніж проблема алкодрайвінгу та проблема видимості пішоходів і велосипедистів вночі.

Обмеження в аналізі проблем БДР за вимірами:

• Деякі проблеми важко спостерігати і вимірювати (такі як відволікання, засинання за кермом)
• Викривлені і неповні дані про ДТП. Статистика ДТП завжди неповна (частина ДТП не повідомляються в поліцію) і часто викривлена.
• Вибір правильного рівня аналізу – для рівня країни можна виміряти проблеми за усіма 9 вимірами, але для регіону або міста це важче через брак даних і малу вибірку.
• Кореляція між проблемами БДР – є асоціативність між, наприклад, вживанням алкоголю і перевищенням швидкості. Але важко виміряти ступінь впливу одного на друге.

Summary Раніше у сфері безпеки руху був популярний т.зв. PHOG Approach (prejudice – hunch – opinion – guesswork, українською приблизно: "упередження - здогадки - опінії - вгадування"). Цього підходу треба уникати. Йому на зміну прийшов раціональний науковий аналіз, якому і вчить цей курс. Розуміння проблем БДР за останні декади значно покращилося і зараз включає такі фундаментальні пункти:

1. Не існує "чарівної пілюлі", яка все вирішить. Проблеми комплексні, чинники завжди численні, .
2. Концепції "причини" і "вини" не є корисними для менеджменту БДР. Вони є корисними для судочинства і страхових компаній, але не для аналізу та впливу на безпеку руху
3. Важливо аналізувати і зменшувати наслідки, а не лише самі факти аварій. Наприклад, автомобілі стають все кращими у захисті учасників ДТП.
4. Експозиція (exposure, тобто ризик потрапляння в ДТП) є важливим індикатором, не менш важливим ніж дані про ДТП .
5. Статистичний аналіз це важливий інструмент для розуміння причин і прийняття поінформованих рішень.
6. Результати досліджень можуть бути контрінтуїтивними, тому вони і корисні.
7. Оцінка (evaluation) критично важлива. Повинна існувати постійна наукова оцінка всіх інтервенцій, зокрема в нормативних актах, дизайні доріг, тактиках полісінгу та ін.
8. Раціональне визначення пріоритетів. Ресурси у держави завжди обмежені, тому треба виставляти пріоритети на основі наукового аналізу.

Примітки:

1. Основне джерело цієї лекції: Dimensions of road safety problems and their measurement (Elvik, 2008).
2. Кожен пункт ілюструється прикладами з Бельгії, Норвегії та інших країн, а також прикладами і питаннями з аудиторії.
3. Статистика алкодрайвінгу в Бельгії (зі слайдів, що показувались на лекції): у будні в денний час 1% водіїв їздять під впливом алкоголю, у темний час доби в будні дні 6,4% водіїв мають вміст алкоголю до встановленого ліміту, та 2,3% -- понад ліміт). У темний час доби у вихідні дні 8,7% водіїв мають вміст алкоголю до ліміту, і 2,9% - вище ліміту. Методика: випадковий контроль дихання поліцією.
4. Соціальні наслідки від дорожніх аварій в ЄС досить високі (близько 40 тис загиблих на рік), але індивідуальний ризик в ЄС та зокрема в Бельгії насправді дуже низький. Наприклад, у 2014 було 727 смертей, в цьому році по дорогах Бельгії автомобілі проїхали близько 150 мільярдів кілометрів, тобто смертність складає орієнтовно 1 випадок на 200 мільйонів автомобілекілометрів.
5. Курс читається англійською мовою, багато міжнародних студентів. Вартість навчання на магістратурі транспортних наук складає 1200 євро за рік, ця сума включає медичну страхову і не включає житло, книжки ітд.

***

Під час приватної поїздки в Бельгію член нашої команди мав можливість познайомитись з бельгійським поліцейським. Далі пряма мова автора з його публікації на Facebook: Розпитував його про особливості роботи, функціонал, розподіл обов'язків між місцевою і федеральною поліцією, ну і звісно ж про дорожній рух і його безпеку. Ніяких магічних секретів не довідався, все логічно і прозаїчно: 1) Є патрульні екіпажі, однак в основному робота здійснюється через реакцію на виклики (у них це називається "інтервенції"); 2) На місто з 120-тисячним населенням поліція має два непозначені патрульні автомобілі, на них немає написів "поліція" і вони мають неполіцейські кольори. Ці два автомобілі мають сирену та флеш-лампи (сховані біля радіатора), і активно зупиняють порушників. Вони також обладнані комплексами фіксації порушень, які генерують файли для автоматичного процесингу і розсилки штрафів за швидкість руху. В цих машинах їздять уніформенні та озброєні поліцейські, які мають абсолютно такі ж повноваження, як коли їздять в позначених автомобілях. Такими ж засобами користується і федеральна поліція на автотрасах. [caption id="attachment_199" align="aligncenter" width="600" class=" "] Один з сотень непозначених патрульних автомобілів в Бельгії[/caption] 3) В Бельгії перевірка на предмет вживання алкоголю є законною підставою для зупинки будь-якого автомобіля в будь-який час і в будь-якій точці країни. Кожен екіпаж має алкотестер. В разі позитивного результату, який перевищує 0,2 проміле, через 15 хвилин робиться повторний алкотест. По його результатах оформлюються документи. 4) В Бельгії є національний план боротьби з алкодрайвінгом, який включає: (а) просвітницьку і заохочувальну кампанію "БОБ"; (б) розроблені тактики і плани операцій "алкоконтроль" (я виставляв відео такої операції: https://www.youtube.com/watch?v=8s9AKpatZQg&t=1s ); (в) плани алкотестів на всю країну, на кожну провінцію і на кожне місто. Тобто є задача, наприклад, за місяць зробити 1000 алкотестів водіям. І цей план виконують, кожної доби роблячи по 35 алкотестів. 5) По місту і між містами стоїть величезна кількість камер фіксації перевищення швидкості, в тому числі віднедавна запроваджується сегментний контроль швидкості, коли вираховується середня швидкість на ділянці.