Home

Tag : recovery

Врятувати громадський транспорт: у Львові назвали 10 кроків, як держава може покращити його функціонування

12.04.2024 р. громадська організація “Vision Zero” організувала круглий стіл на тему “Врятувати громадський транспорт: 10 дій на рівні держави”, який провели у Львові. Його метою було привернути увагу до необхідних кроків у державній політиці, які дозволять містам забезпечити функціонування громадського транспорту в умовах воєнного стану в Україні.

«Громадський транспорт занепадає останні 10 років» – це дуже радикальна фраза, не завжди це так. В Україні спостерігається різна ситуація. У містах періодично з’являються нові трамваї та тролейбуси, й людям це подобається. Справді занепадає інфрастуктура. Проблеми громадського транспорту, за нашими дослідженнями, ще не помітні широкому загалу, однак депутати не бачать браку водіїв та втомлену інфраструктуру», – зазначив під час круглого столу голова правління ГО «Vision Zero» Віктор Загреба.

IVN_8958

Ще з 2023 року експерти громадського організації «Vision Zero» починали працювати з новоствореною командою по напрямку громадського транспорту Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. На початку січня 2024 року була спільна нарада з представниками міст і комунальних підприємств. Загалом понад 50 учасників взяли участь у нараді. Питання були різні: від відсутності водіїв, збільшення тривалості роботи і до фінансування капітальних видатків на інфраструктуру, зокрема, у Херсоні, де все дуже і дуже складно.

Як розповів аналітик, дослідник міської мобільності та громадського транспорту (Львів), ГО «Vision Zero» Дем’ян Данилюк, експерти організації впорядкували усі пропозиції та скарги міст. У результаті вийшло 25 сторінок тексту, які містять 76 пропозицій від 16 зацікавлених сторін.

Проаналізувавши усі пропозиції в лютому, видали рекомендації для покращення роботи громадського транспорту у містах України у різних аспектах:

Проблема кадрів:

навчання і робота водіїв тролейбусів та автобусів з 18 років;
внести зміни в нормативну базу для спрощеної процедури залучення водіїв тролейбусів до керування автобусами і навпаки;
продовжений робочий час водіїв до завершення воєнного стану;
забезпечити механізм бронювання водіїв від мобілізації у прийнятних часових рамка.

Електрична енергія:

щодо пропозиції “На постійній основі застосовувати для КП тарифи на електричну енергію, встановлені для населення”, рекомендується не втілювати цю пропозицію;
розроблення та ухвалення постанови КМУ щодо визначення конкретного документу стосовно коливання цін;
створювати юридичні можливості та стимули для КП щодо генерування та продажу електричної енергії.

Використання на маршрутах транспорту, отриманого як гуманітарна допомога:

внести зміни до нормативно-правових актів, що дозволять використання рухомого складу отриманого як гуманітарна допомога, на маршрутах з отриманням доходу (оплати за проїзд).

Реформа державної політики щодо громадського транспорту:

якомога скоріше імплементувати Регламент Європейської Комісії 1370/2007;
звернутись до Німеччини та Швейцарії для технічної допомоги в розробці комплексної візії державної політики щодо законодавчого й технічного регулювання громадського транспорту.

Запрошуємо вас переглянути повну версію круглого столу:

4-17-2024 |

Про План електромобільності Львова та інтеграцію ВДЕ: підсумки вебінару

4 квітня 2024 р. ГО “Vision Zero” разом Асоціацією “Енергоефективні міста України” провели вебінар на тему “План електромобільності Львова та інтеграція відновлюваних джерел енергії (ВДЕ)”.

Цей вебінар відбувся за участі понад 40 учасників та учасниць з 35 населених пунктів України.
Галузевими доповідачами були: начальник Управління транспорту Львівської міської ради Орест Олеськів та експерт ГО “Vision Zero” з громадського транспорту Дем’ян Данилюк.

Серед всього, йшлося про “План розвитку електромобільності м. Львова до 2035 року” і те, що він передбачає, а також про можливі сценарії використання ВДЕ для розвитку електромобільності у Львові.

У завершальній частині, учасники та учасниці ставили питання доповідачам.
Більш детально про вебінар, доповіді-презентації-питання у публікації за посиланням: https://bit.ly/3VXVeGY
А запис трансляції доступний для перегляду ось тут:

4-04-2024 |

Бібліотека матеріалів на тему сталої міської мобільності

З червня 2023 року ГО “Vision Zero” та Асоціація “Енергоефективні міста України” розпочали співпрацю в рамках нового однорічного проєкту, головна мета якого — сприяння модернізації та розвитку електричного громадського транспорту у містах України через включення його в документи державної політики, зокрема в плани модернізації та відновлення.

Один з напрямків роботи — це підготовка та поширення матеріалів на тему сталої мобільності та громадського електротранспорту.

Наразі на сайт Асоціації доступна бібліотека, що складається з серії навчально-практичних публікацій, в яких наведений досвід різних країн в галузі розвитку громадського електротранспорту, переклади статей на тему сталої міської мобільності та галузевих документів Європейського союзу, а також дослідження та аналітичні документи. Ці всі матеріали було підготовлено та оформлено ГО “Vision Zero”.

Станом на сьогодні, цей розділ містить 24 матеріали, багато з яких вперше публікуються українською мовою. Найбільш свіжими матеріалами є переклад статтей “10 статистичних фактів про жінок у транспортів, які показують, чому громадський транспорт важливий“ та “Результати соціологічного дослідження щодо наявності автомобілів у домогосподарствах українців станом на січень 2024 року“, які показують, на скільки важливим є розвиток громадського транспорту. Адже більшість українців не мають автомобіля та залежать від інших способів мобільності, в т.ч. громадського транспорту.

В контексті містопланування та містобудування, в бібліотеці ви знайдете бюлетень про успішний досвід м. Лунд (Швеція) щодо будівництва нової трамвайної лінії і як вона вплинула на розвиток довколишніх територій за принципом Transit oriented development.
Бібліотека продовжує наповнюватися, ми готуємо нові матеріали та переклади!

Більше матеріалів ви знайдете за посиланням: https://enefcities.org.ua/biblioteka/publikatsi/?tab=15

3-29-2024 |

Модель Public Service Obligation (PSO) — як частина євроінтеграції України

У лютому 2024 року на сайті наших партнерів Асоціації “Енергоефективні міста України” було опубліковано аналітичний огляд “Зобов’язання з надання транспортних послуг (модель PSO) як частина євроінтеграції України”. Він є підсумком дослідження, що було проведене громадською організацією “Vision Zero”.

Документ містить визначення моделі PSO та впровадження моделі в контексті Євроінтеграції України, описує механізм роботи моделі, досвід секторального впровадження даної моделі в Україні та підсумки.

фото з порталу “Alltransua”, автор KT_Alex

Що таке Public Service Obligation?

У контексті законодавства Європейського Союзу, зобов’язання щодо надання публічних послуг — це зобов’язання, покладене на організацію законодавством або договором, надавати послуги, що становлять загальний інтерес на території ЄС. Public service obligation (PSO) можуть діяти в будь-якій галузі суспільних послуг, але поштові послуги, соціальні послуги, енергетика, транспорт і банківська справа — це конкретні сектори, де ця модель є актуальною.

Євроінтеграційні зобов’язання України щодо транспортного законодавства

Одним із фундаментальних положень Угоди про асоціацію Україна-ЄС є реформування транспортного сектору нашої країни через запровадження моделі PSO у пасажирських перевезеннях громадським транспортом. Попри це, гармонізація українського законодавства з європейськими директивами у цій царині просувається вкрай повільно.

У дослідженні йдеться про те, що втілення євроінтеграційних зобов’язань України у секторі транспорту з боку Верховної Ради перебуває на рівні 19%, що є одним із найгірших секторальних показників. Зволікання із запровадженням моделі PSO в Україні перешкоджає розвитку громадського транспорту та може призвести до руйнації цього сектору.

Законодавчі зміни для впровадження PSO

Зараз міський та приміський громадський пасажирський транспорт в Україні діє в рамках трьох головних законів: закону 1914-IV “Про міський електричний транспорт”, закону 2344-III “Про автомобільний транспорт” та закону 273/96-ВР “Про залізничний транспорт”. Це перешкоджає синергії різних видів громадського транспорту та їхньому подальшому розвитку.

Для імплементації положень Регламенту 1370/2007/EC, що є законодавчою основою моделі PSO, Верховна Рада повинна ухвалити низку законопроєктів. “На міському громадському транспорті впровадження Регламенту планується законопроєктом 5149 та ще кількома законопроєктами, які системно доповнюють його: 5150, 5151, 5152 та 5185″. Зокрема, законопроєкт 5149 передбачає запровадження моделі PSO, тобто нового механізму з надання послуги перевезення пасажирів, що розглядається як послуга загального економічного інтересу та для здійснення котрої необхідно залучити кошти відповідних бюджетів.

“Якщо ж політики України будуть й далі затягувати з виконанням цих зобов’язань, це може призвести до подальшої руйнації сектору громадського транспорту, до припинення діяльності транспортних підприємств та поступового зупинення надання послуг громадського транспорту в сотнях сіл, селищ й міст України. Це, своєю чергою, буде мати масштабні соціальні, економічні, демографічні та політичні наслідки”, — підсумовують аналітики ГО “Vision Zero”.

Ознайомитись з аналітичним оглядом детальніше можна за посиланням.

2-15-2024 |

Прогрес у транспортній євроінтеграції України в 2023 році склав лише 2%

Україна в 2023 році лише на 2% наблизилась до виконання своїх євроінтеграційних зобов’язань у галузі транспорту, збільшивши частку імплементації європейських директив із 53% до 55%. Такі показники ми отримали, проаналізувавши інформацію з урядового сайту “Пульс Угоди” за підсумками 2023 та 2022 років.

За даними сайту, Кабінет Міністрів України додав до свого “портфелю” два відсоткові пункти, підвищивши показник імплементації з 56% до 58%. Комітет Верховної Ради України (ВРУ) з питань транспорту та інфраструктури не досягнув за рік взагалі жодного прогресу, залишаючись на позначці 19%. Найбільшого прогресу досягли Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України та інші центральні органи виконавчої влади у галузі транспорту, їхній спільний показник виконання Угоди про асоціацію зріс з 33% до 42%.

Скріншот сайту “Пульс угоди” станом на 10.01.2024 року

Станом на 10 січня 2023 року, частка прострочених зобов’язань, за даними урядового сайту, становить:

Кабінет Міністрів України: 42% невиконання;
Інші центральні органи виконавчої влади: 68% невиконання;
Комітет ВРУ з питань транспорту та інфраструктури: 81% невиконання.

Серед євроінтеграційних проєктів законів, які минулоріч не розглядав транспортний комітет ВРУ, є імплементація Регламенту 1370/2007/ЄC. Пакет із п’яти проєктів законів (5149 як головний та доповнювальні 5150, 5151, 5152 та 5185) зареєстрований ще три роки тому, задовго до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Цей пакет законодавчих змін потрібен як для набуття Україною членства в ЄС, так і для створення можливості організаторам перевезень на місцях перейти на сучасні принципи замовлення та фінансування послуг громадського транспорту.

З проханням прийняти цей пакет законів до законодавців неодноразово звертались різні міста. Також близько 100 представників органів місцевого самоврядування, які брали участь у Всеукраїнському форумі міської мобільності, що відбувся у Львові 26-28 квітня 2023 року, скерували до парламенту спільне звернення з проханням пришвидшити розгляд цього питання.

Скріншот сайту “Пульс угоди” станом на 03.01.2023 року

На думку громадської організації “Vision Zero”, такий повільний прогрес імплементації Угоди віддаляє в часі євроінтеграцію України та ускладнює життя міст та громадян вже зараз.

“Приватні та комунальні транспортні підприємства ледве виживають у постійних кризових умовах, які розпочались ще у 2020 році з пандемією коронавірусу й лише погіршились у 2022-2023 роках. Як наслідок, якість та надійність послуг громадського транспорту постійно та стрімко знижується. Найбільше від цього страждають малі громади, особливо в сільській місцевості, де автобусні перевезення повністю припиняються через збитковість та відсутність юридичної можливості їхнього дофінансування. Ці проблеми, які відчуває більшість населення України, напевно, невідомі членам транспортного комітету ВРУ, які пересуваються містами й країною лише на автомобілях. Органи місцевого самоврядування намагаються щось змінити, але через застаріле й недосконале законодавство вони обмежені у можливостях щодо запровадження транспортних змін на місцевому рівні”, — прокоментував ситуацію Віктор Загреба, голова правління громадської організації “Vision Zero”.

Громадська організація нагадує, що Україна ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом 16 вересня 2014 року, тобто цьогоріч буде 10-річний ювілей цієї події. Набуття Україною статусу кандидата на вступ до ЄС не скасовує необхідність виконання зобов’язань, визначених в Угоді про асоціацію. Навпаки, на додачу до цих зобов’язань, ВРУ та уряд повинні будуть розробити й схвалити велику кількість додаткових документів із державної політики, зокрема й у галузі транспорту. Відтак, виконання пунктів Угоди про асоціацію у галузі транспорту надалі залишається вкрай необхідним та обов’язковим з боку ВРУ, Кабміну та інших центральних органів державної влади.

1-12-2024 |

Дискусія у Варшаві щодо відновлення громад та міст України

У Варшаві 15.11.2023 відбулася панельна дискусія “Наскільки зелене це відновлення? Погляд громадянського суспільства”. Подія була ініційована ГО “Vision Zero” та спільно організована з оргкомітетом “Rebuild Ukraine“ - компанією “Premier Expo”. Форум включав бізнес-виставку за участі 304 компаній-експонентів, а також дводенну конференцію, що відбувалася одночасно на трьох конференц-залах.

джерело фото: https://bit.ly/40RzHAi

Метою дискусії було поширити оцінки, погляди й стратегічні позиції організацій громадянського суспільства щодо відновлення України, яке вже здійснюється, та майбутніх кроків (викладених у “Плані України”) з точки зору Цілей сталого розвитку та принципів Європейської Зеленої Угоди.

Аудиторією дискусії були представники донорських організацій, проєктів міжнародної допомоги України, міжнародних фінансових організацій, компаній та бізнес-асоціацій з держав-членів ЄС. Тому мовою дискусії було обрано англійську.

Спікерами на панельній дискусії були:

Віктор Загреба, голова правління ГО “Vision Zero”;

Юліана Оніщук, засновниця та CEO Фонду “Energy act for Ukraine”;

Марина Ратушна, керівниця програм ГО “Еко-дія”;

Наталія Холодова, проєктна менеджерка ГО “Екоклуб”;

Олександра Нарижина, голова ГО “Міські реформи”;

Марія Лук’янова, національна координаторка в Україні сектору мережа бенквоч;

Олена Колтик, голова організації “UST”.

Модерувала подію Анастасія Верещинська, менеджерка з питань партнерства фонду “Energy act for Ukraine Foundation”.

Під час дискусії учасники обговорили процес та якість підготовлених Україною механізмів і планів щодо післявоєнного відновлення, роботу безпосередньо з містами, селищними та сільськими громадами над проєктами автономного енерговиробництва, масштаб, тенденції та загрози для галузі електричного громадського транспорту, джерела й механізми фінансування проєктів відновлення й модернізації. Також темою обговорення були пропозиції й побажання організацій громадянського суспільства до уряду й міжнародних партнерів України.

Це вже третя представницька подія, організована й проведена ГО “Vision Zero” у 2023 році. Першою був круглий стіл для представників органів місцевого самоврядування та профільних комунальних підприємств на тему “Розвиток електричного громадського транспорту та післявоєнне відновлення України” 27.04.2023 р. у Львові. Його підсумки, серед іншого, були відображені у “Резолюції Всеукраїнського форуму міської мобільності”.
Другою подією був круглий стіл на тему повоєнного відновлення громадського транспорту, ключових завдань і викликів. Його провели у Києві спільно із “Центром транспортних стратегій”.

11-20-2023 |

Прогресивний досвід Чернігова у реорганізації системи перевезень: підсумки вебінару

27 жовтня 2023 року на платформі Асоціації “Енергоефективні міста України” успішно відбувся навчальний вебінар на тему “Досвід Чернігова щодо реорганізації системи пасажирських перевезень у 2022-2023 роках”, учасниками якого стали близько 90 представників з понад 50 міст України. Головним спікером вебінару був Олександр Рижий, начальник управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв’язку Чернігівської міської ради.

“Оновлення громадського транспорту має бути стратегічною ціллю для України, для повоєнного відновлення та економіки країни, а також для повернення вимушених мігрантів та переселенців до України та до тих областей, що постраждали внаслідок війни”, – заявив Віктор Загреба, голова правління ГО “Vision Zero”, який модерував захід. Він наголосив, що за підсумками круглого столу, який відбувся раніше цьогоріч, учасники дійшли висновку, що чинні закони, підзаконні акти, державні будівельні норми та стандарти часом не сприяють модернізації й розвитку громадського транспорту, а гальмують цей розвиток. Він закликав міста та громади бути проактивними та створювати запит на якісний громадський транспорт й відповідні законодавчі зміни.

Вебінар складався з двох частин. Перша була присвячена презентації та обговоренню досвіду Чернігова з реорганізації системи пасажирських перевезень. Олександр Рижий розповів про особливості запровадження та функціонування нової моделі роботи громадського транспорту Чернігова після деблокади. “Місто йшло до цієї моделі близько трьох років. Ми ретельно аналізували законодавство, досвід міст Європи, досвід міст України. Якраз у 2022 році мали закінчитись договори на перевезення, й ми скористалися цією юридичною можливістю, щоб запровадити абсолютно нову маршрутну мережу й нову систему взаємодії з перевізниками”, – зауважив начальник управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв’язку Чернігівської міської ради.

Під час свого виступу він також торкнувся кількох дотичних питань, а саме: функціонування електронного квитка, який працює в місті на основі приватно-державного партнерства, забезпечення надійних та якісних послуг пасажирських перевезень, а також налагодження прозорої й ефективної моделі взаємодії з приватними перевізниками, яка заохочує їх інвестувати в оновлення рухомого складу. “Ми встановили тарифи для автобусів за пасажиромісткістю та роком виготовлення. Таким чином місто стимулює перевізників купувати нові транспортні засоби. Ми гарантуємо те, що в них завтра буде майбутнє”, – додав Олександр Рижий.

Друга частина події стосувалась норм та практик організації міських та приміських перевезень у країнах Європейського Союзу. Дем’ян Данилюк, експерт із громадського транспорту ГО “Vision Zero”, на прикладі польських міст пояснив, що громадський транспорт у сусідній країні не є прибутковим і функціонує на основі Регламенту ЄС №1370/2007, який передбачає здійснення пасажирських перевезень як Public Service Obligation (PSO). Ця модель передбачає замовлення транспортних послуг державою або місцевою владою, які оплачують перевізникам транспортну роботу на маршрутах громадського транспорту. “Суспільно важливі послуги не повинні бути прибутковими, хоча й можуть такими бути. Школи, поліклініки, дороги не приносять прямого прибутку, але без них суттєво погіршиться розвиток людського капіталу та якість життя”, – заявив Дем’ян Данилюк.

Також експерт ГО “Vision Zero” у своїй доповіді проаналізував юридичні норми, які Україна має ухвалити задля гармонізації свого законодавства з європейським, що є одним із євроінтеграційних зобов’язань нашої держави. Він зазначив, що Чернігів вже перебуває на шляху запровадження принципу PSO та закликав інші громади, що брали участь у вебінарі, переймати досвід цього міста та змінювати свої підходи до організації роботи громадського транспорту.

Із записом вебінару ви можете ознайомитися за цим посиланням: https://bit.ly/3QzE27s

Вебінар був організований в рамках проєкту “Промоція електричного громадського транспорту як елемента державної політики України”, що втілюється ГО “Vision Zero” та Асоціацією “Енергоефективні міста України” за підтримки Європейської кліматичної фундації (European Climate Foundation).

10-30-2023 |

8 українських міст закуповують електричний транспорт, сумарно на понад 4,5 млрд грн — моніторинг

Протягом травня-серпня 2023 року міста України оголосили закупівлі на понад 160 одиниць рухомого складу електричного транспорту.

ГО Vision Zero здійснило моніторинг відкритої інформації тендерних майданчиків щодо закупівель рухомого складу електротранспорту за травень-серпень 2023 року.

Фото: Олександр Шутюк

Всього зафіксовано 10 оголошених закупівель на 166 одиниць рухомого складу й загальну суму близько 4,6 млрд грн, інформує Асоціація “Енергоефективні міста України”.

Чотири закупівлі вже завершились, одна не відбулася, а п’ять ще тривають. З 10 тендерів, 6 відбуваються в рамках кредитних проєктів з міжнародними фінансовими організаціями ЄІБ та ЄБРР.

Закупівлі оголошували 8 міст: Івано-Франківськ, Хмельницький, Тернопіль, Запоріжжя, Чернівці, Львів, Харків та Вінниця.

Найбільше міста закуповують нові тролейбуси. Декілька закупівель стосуються вживаного рухомого складу тролейбусів, а також нових трамваїв та батарейних автобусів.

Найбільшою закупівлею є оголошення м.Чернівці на придбання 50 тролейбусів за кредитні кошти Європейського Інвестиційного Банку.

“Активна діяльність міст щодо оновлення рухомого складу є позитивним явище, навіть в умовах війни. Перше, в більшості це — зовнішні фінансові ресурси, які надходять в Україну. У великій частині тендерів перемогу здобувають українські виробники, це дозволяє підтримувати економіку, зберігати працездатність підприємств машинобудування, зберегти персонал, сплачувати податки та збори. По-друге, рухомий склад в багатьох містах справді перебуває у плачевному стані, й не відповідає вимогам доступності — не має низької підлоги, що вкрай важливо. По-третє, сучасний рухомий склад має вищі показники енергоефективності, ніж застарілі та аварійні трамваї та тролейбуси, яким він прийде на заміну. Це означатиме економію коштів місцевих бюджетів й зменшення енергоспоживання з єдиної енергомережі, й звісно, позитивний вплив на якість повітря й здоров’я населення – особливо, коли новий транспорт замінить старі дизельні автобуси. Всі ці питання стали ще більш важливими в умовах війни” – коментує результати моніторингу Віктор Загреба, голова правління громадської організації “Vision Zero”.

За інформацією ГО “Vision Zero”, Україна вже зараз належить до країн Європи з найбільшою кількістю систем електричного громадського транспорту. В містах України станом на 2021 рік працювали 41 тролейбусна та 18 трамвайних систем.

Детальніше зі списком закупівель електричного громадського транспорту містами України можна ознайомитися нижче. Зауважимо, що цей список може бути не вичерпним і якісь закупівлі не потрапили в наш моніторинг.

Тендери міст України на придбання електричного громадського транспорту у травні-серпні 2023 року:

9-08-2023 |

Резолюція Всеукраїнського форуму міської мобільності

Протягом 26-28 квітня 2023 року, у Львові відбувся Всеукраїнський форум мобільності. Він об’єднав понад 100 фахівців у сфері сталої міської мобільності. Детальніше ми писали про подію в одній з минулих публікацій.

Метою заходу був обмін знаннями, досвідом та формування подальших скоординованих планів щодо розвитку міської мобільності. А за підсумками події була сформована відповідна резолюція учасників. Резолюцією стали консолідовані тези щодо основних проблем, пов’язаних зі сталою міською мобільністю в містах України.

Резолюція Всеукраїнського форуму міської мобільності м. Львів, 26-28 квітня 2023 року

Преамбула

26-29 квітня 2023 року у Львові відбувся Всеукраїнський форум міської мобільності. Подія організована командою Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради у співпраці із ГО “Vision Zero”, в рамках проєкту “TUMIVolt — міська мобільність з відновлювальних джерел енергії”, що втілюється “Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH” за фінансування Федерального Міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини. Участь взяли понад 150 представників міських рад, підприємств, громадських організацій із України та закордону.

Подія стала майданчиком для діалогу між представниками центральної влади та місцевого самоврядування, експертами у сфері міської мобільності, транспорту та інфраструктури, представниками бізнесу і громадських організацій. Учасники обмінялися досвідом, ознайомилися з найкращими практиками та узгодили наступні кроки. Підсумком форуму є ця Pезолюція.

Безбар’єрність вуличної та транспортної інфраструктури

1. Безбар’єрність міст та транспортної інфраструктури є стратегічно важливою спільною метою гуманітарного характеру. Міста, міський та міжміський транспорт повинні функціонувати у злагоджений спосіб та бути доступними для маломобільних груп.

2. Учасники форуму підтримують цілі держави на досягнення безбар’єрності, закріплені у Національній стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні, й вже вживають заходів, щоб зробити аудит безбар’єрності та покращити ситуацію з доступністю. Однак для досягнення безбар’єрності міст, транспортної інфраструктури й транспортних послуг, необхідна змістовна співпраця й сприяння на рівні державних органів виконавчої влади й державних підприємств.

3. Учасники форуму вважають критично важливим забезпечити безбар’єрність залізничних вокзалів та станцій як ключових транспортних вузлів. Міські ради готові співпрацювати в цьому напрямку з “Укрзалізницею”, щоб платформи, будівлі вокзалів та привокзальні площі, зупинки громадського транспорту, простори для паркування та інші елементи інфраструктури стали безбар’єрними, й очікують на відкриту та активну співпрацю з боку “Укрзалізниці”, і відповідне державне фінансування проєктних та будівельних робіт.

Міський громадський транспорт

4. Україна повинна якомога скоріше імплементувати Директиву Європейської Комісії 1370/2007 відповідно до пункту 1875 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (щодо громадських послуг пасажирських перевезень залізничним і автомобільним транспортом). Це відкриє можливість містам перейти до сучасної та сталої системи закупівлі транспортної роботи замість застарілої й неефективної системи конкурсів для автобусних маршрутів. Проєкти відповідних Законів України зареєстровано у ВРУ за № 5149 від 25.02.2021, № 5150 від 25.02.2021, № 5151 від 25.02.2021, № 5152 від 25.02.2021, № 5185 від 02.03.2021, однак вони за понад два роки не розглядалися Верховною Радою.

5. Громадський транспорт та загалом міська мобільність повинні стати предметом уваги з боку законодавчих та виконавчих органів державної влади, і посісти важливе місце у державній політиці, відповідно до документів й найкращих практик Європейського Союзу. Комітету з транспорту та інфраструктури Верховної Ради України доцільно відновити включення законопроєктів щодо міської мобільності до порядку денного своїх засідань, а до сфер повноважень Мінінфраструктури слід додати розробку й втілення державної політики сприяння розвитку сталої міської мобільності, зокрема громадського транспорту, велосипедного руху й безпеки дорожнього руху.

6. Міста переживають кризу кадрів у комунальних підприємствах, особливо відчутний брак водіїв та технічних працівників підприємств громадського транспорту. Нове російське вторгнення в Україну в 2022 році посилило цю проблему; наприклад, у Вінницькій транспортній компанії понад 100 працівників мобілізовані до лав Збройних сил України. Криза кадрів призводить до того, що новим рухомим складом не буде кому керувати й не буде кому обслуговувати. Міста не зможуть вирішити цю проблему без законодавчих змін, зокрема щодо системи фінансування громадського транспорту, щодо навчання водіїв та ін. Необхідне також державне сприяння професійно-технічній освіті у сфері громадського транспорту.

7. Закон України “Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів” в частині квот на електричні автобуси при закупівлях рухомого складу після 2024 року, учасники форуму вважають нереалістичним й не чутливим до ситуації в містах та до галузі міського громадського транспорту загалом, і таким, що не враховує необхідність оновлення та розвитку вже наявних трамвайних та тролейбусних систем у містах, і не стимулює громади до заміни приватного автотранспорту автобусами. Для багатьох маршрутів та населених пунктів якісне сполучення автобусами вже сьогодні дасть кращий вплив на екологію ніж незначна кількість електробусів через кілька років. Норми цього Закону слід вдосконалити та доповнити подальшими законодавчими змінами.

8. На рівні державних органів варто визнати, що електричний громадський транспорт як сектор економіки має значний потенціал для післявоєнного відновлення України та інтеграції в ЄС. Українські батарейні автобуси, тролейбуси й трамваї, рухомий склад залізниці можуть бути конкурентними на внутрішньому й іноземних ринках, приносячи державі податкові платежі, якісні робочі місця, інноваційний технологічний розвиток та експортні надходження. В Україні є спроможність виробляти понад 1 тис. автобусів, тролейбусів, трамваїв на рік, однак виробляється лише кілька десятків. На рівні державної політики й міських політик закупівлі, доцільно пріоритизувати українського виробника та забезпечити відсоток локалізації виробництва.

9. Дерегуляція міської транспортної інфраструктури: у співпраці муніципалітетів та державних органів, на основі найкращих практик ЄС, слід ліквідувати численні перешкоди для міст щодо розвитку електричного громадського транспорту, які містять норми законодавства (наприклад необхідність проводити оцінку впливу на довкілля для трамвайних ліній, коли така оцінка не вимагається для автомобільних доріг, заборона трамвайного та тролейбусного руху через залізничні переїзди, на яких дозволений рух автобусів), державні будівельні норми й державні стандарти (наприклад, обмеження щодо проєктування колій, контактних мереж та метрополітену). ДБН й ДСТУ повинні бути реформовані в Україні, щоб зняти застарілі нормативні вимоги, яких немає в країнах ЄС. В оптимальному сценарії, ці норми повинні бути переведені на параметричний підхід, фіксуючи критерії до кінцевого результату, а не вимоги щодо технічних параметрів. (наприклад, нормативну вимогу щодо мінімальної відстані в 20 метрів від трамвайної колії до найближчих житлових будинків слід замінити на вимогу максимально допустимого рівня шуму й вібрації в житлових будинках, спричинених рухом трамваїв). Важливою також є дерегуляція ціноутворення та надання пільг на користування громадським транспортом.

10. Податкові заохочення для громадського транспорту. Учасники форуму пропонують розглянути скасування або зменшення ПДВ на рухомий склад та інфраструктуру громадського електротранспорту, зокрема звільнити від ПДВ закупівлі, що відбуваються із залученням міжнародних фінансових організацій. Це дозволить містам швидше оновлювати рухомий склад та інфраструктуру електротранспорту, потреба в чому є дуже значною. Важливою складовою сталості фінансування міських пасажирських перевезень є відновлення державної субвенції на компенсацію пільг на проїзд у громадському транспорті, які були введені державою.

11. Зони низьких та нульових викидів у містах. Необхідними є зміни до Закону України про місцеве самоврядування, Закону України про дорожній рух та законодавства, яке регулює механізми фіксації порушень, які дозволять містам планувати й запроваджувати зони з низькими викидами, за прикладом того, як це робиться в містах Європейського Союзу.

Безпека дорожнього руху

12. Планування перед проєктуванням. Для інфраструктурних проєктів (доріг, вулиць, мостів, тунелів, станцій) слід передбачити стадію планування (feasibility study) як обов’язкову стадію, яка передує проєктуванню. Внести зміни до законодавства та підзаконних актів. До стадії планування інфраструктурних проєктів віднести декілька нових інструментів планування (крім наявного ТЕО): пре-ТЕО (попереднє ТЕО), транспортна концепція, оцінка впливу на безпеку дорожнього руху, консультації із зацікавленими сторонами.

13. Чинник швидкості — проблема номер один. Необхідно вживати рішучих заходів для зменшення надмірної швидкості як ключового чинника, який спричиняє більшість ДТП з потерпілими в Україні, зокрема: ліквідувати або зменшити поріг толерантності, який зараз складає 20 км/год, що не відповідає практикам жодної країни ЄС; запровадити зміни до штрафів за перевищення швидкості з прогресивним зростанням суми штрафу за кожні 10 км/год; почати розробку системи штрафних балів для позитивного впливу на меншу частину водіїв, яка створює більшу частину проблем, й для якої монетарні санкції (штрафи) не є стримуючим фактором.

14. Продовження децентралізації у сфері організації дорожнього руху. Вже зараз закон України “Про дорожній рух” визначає відповідальність місцевих органів влади за безпеку дорожнього руху на території громад, а Закон України “Про автомобільні дороги” визначає необхідність проведення аудитів безпеки автомобільних доріг та кваліфікаційні вимоги аудиторів. Проте не внормовано проведення аудиту з безпеки автомобільних доріг на автомобільних дорогах, що проходять в межах населених пунктів та залишається дублювання у формі вимоги одночасного погодження змін до організації дорожнього руху органами патрульної поліції, які далеко не завжди мають на місцях фахівців необхідної кваліфікації. Таким чином поле діяльності кваліфікованих експертів, що пройшли відповідну сертифікацію є більш обмеженим аніж повноваження регіональних підрозділів патрульної поліції, які не мають відповідних кваліфікаційних вимог.

Транспортна інтеграція міст з передмістями

15. Міжмуніципальне співробітництво. Розвивати законодавчу базу у галузі міжмуніципального співробітництва – оновити Закон України «Про співробітництво територіальних громад», оскільки він застарілий й не відображає реформу децентралізації, яка відбулася пізніше (створення об’єднаних громад). За 9 років існування закону, жодне велике місто не уклало договору з сусідніми громадами про міжмуніципальне співробітництво, що свідчить про недієвість закону.

16. Закон про агломерації. Розпочати розробку спеціалізованого закону про міські агломерації, на прикладі країн ЄС, який дозволить організовувати дієву співпрацю великих міст з навколишніми громадами у секторі транспортних послуг, розвитку інфраструктури та інших послугах.

Велосипедний рух та мікромобільність

17. Надати повноваження Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України: Внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 460 “Про затвердження Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України” від 30 червня 2015 в частині повноважень Міністерства що стосуються формування та реалізації державної політики у секторі велосипедного та легкого персонального транспорту.

18. Завершити роботу над Національною велосипедною стратегією України, чернетку якої напрацювали представники громадянського суспільства за участі міст у 2019-2021 роках. Необхідність розвитку велосипедної інфраструктури й державної підтримки цього розвитку лише посилилась внаслідок повномасштабної війни.

19. Розглянути зміни до митного й податкового законодавства щодо звільнення від ввізного мита та ПДВ електричних засобів мікромобільності — самокатів й електровелосипедів, за прикладом того, як це зроблено з приватними електричними автомобілями. Електричні автомобілі створюють затори й займають міський простір в такій самій мірі, як неелектричні автомобілі. Засоби мікромобільності, натомість, цього не роблять.

20. Внести зміни до Правил дорожнього руху, деталізувавши правила пересування легкого персонального транспорту та внести зміни щодо правил руху велосипедистів, чернетка змін до яких напрацьована громадянським суспільством.

21. Передбачити будівництво велошляхів в межах будівництва доріг загального користування І та ІІ категорій.

Дерегуляція паркування

22. Внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №1342 “Про затвердження Правил паркування транспортних засобів” від 3 грудня 2009 та Постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 “Про Правила дорожнього руху” та дозволити паркування ближче, ніж вказано в обмеженнях, якщо це передбачено чинною схемою організації дорожнього руху, не перешкоджає руху та не порушує безпеку учасників дорожнього руху, а саме: допустити можливість зменшених відстаней від зупинок громадського транспорту, пішохідних переходів, заїздів до прилеглих територій, залізничних переїздів, майданчиків ТПВ тощо.

23. Розробити окремі Державні будівельні норми для вуличного паркування з урахуванням Європейського досвіду, оскільки на сьогодні, для організації вуличного паркування використовуються норми для будівництва багаторівневих гаражів (ДБН В.2.3-15:2007 “Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів”).

24. Внести зміни в Постанову Кабінету Міністрів України № 258 “Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів” від 2 березня 2010, оскільки наявне ціноутворення не враховує сучасні підходи до організації паркування (зокрема, ввести коефіцієнт оплаченої завантаженості, дозволити динамічне ціноутворення, тощо).

Залізниця

25. Створити можливість передачі на баланс або експлуатацію громад, зокрема, в формі державно-приватного партнерства, залізничних колій та станцій. Це повинно спростити органам місцевого самоврядування можливість інвестувати в залізничний транспорт, не лише у міський та приміський пасажирський, але й загалом у інфраструктуру залізничного транспорту, що розташована в межах громад.

26. Зміни до Закону України “Про залізничний транспорт”: Створити можливість поєднання розкладів прибуття і відправлення залізничного транспорту з міським громадським транспортом. Надання місцевим органам влади можливості впливати на розподіл пропускної здатності залізничного транспорту таким чином щоб синхронізувати різні види транспорту між собою для ефективнішого перевезення пасажирів, зокрема, завдяки переходу до процедури закупівлі громадських послуг пасажирських перевезень залізничним і дорожнім транспортом.

За підсумками Форуму текст резолюції сформулювали члени оргкомітету:

Орест Олеськів, Управління транспорту, Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради,

Павло Сирватка, Управління вуличної інфраструктури, Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради,

Марта Пастух, Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH (GIZ),

Віктор Загреба, громадська організація “Vision Zero”.

5-29-2023 |

ГО “Віжн Зеро” стала членами коаліції RISE!

Фото: rise.org.ua

RISE UA – це коаліція українських і міжнародних громадських організацій, ініціатив, державних установ та активістів, які підтримують Принципи відбудови та модернізації України шляхом конструктивного діалогу з владою та міжнародними партнерами.

Наразі до коаліції входить понад 35 громадських організацій. Мета такого об’єднання – підтримати відбудову та модернізацію України після повномасштабного військового вторгнення росії.

“Ми хочемо допомогти країні краще розбудовуватися, роблячи реконструкцію взірцем прозорості, підзвітності, доброчесності та ефективності. Ми зробимо це за допомогою інклюзивного діалогу, відкритих даних і новітніх цифрових технологій, щоб надати інформацію про статус проєкту та використання коштів будь-кому і будь-де.” – таке бачення майбутнього для нашої країни мають засновники коаліції.

Основна ціль коаліції – підтримати відновлення та модернізацію України після війни та збільшити обсяг коштів, виділених на відбудову України, забезпечити їх прозоре та ефективне використання.

З принципами й баченням RISE ви можете ознайомитися на їх сайті

Долучитися до RISE може будь-яка організація, які підтримує принципи коаліції. Для цього потрібно зв’язатися з засновниками електронною поштою info@rise.org.ua.

5-17-2023 |