Тег: ремені безпеки

Більш ніж половина водіїв в Україні все ще не користуються ременями безпеки, і лише 46% пристібаються за кермом. Такі дані показало цьогорічне дослідження під назвою “Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України”. Воно було проведене громадськими організаціями Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) і “Vision Zero” у рамках Кампанії “За безпечні дороги”.

Дослідження здійснювали шляхом спостереження за водіями у різних містах України. Загалом було охоплено 28607 водіїв у 18 обласних центрах. Кампанія “За безпечні дороги” проводить такі дослідження з 2017 року, щоб привернути увагу до проблеми нехтування ременями безпеки та змінити ставлення суспільства до цього явища. За оцінками ВООЗ, до 50% загиблих у смертельних аваріях можна було б врятувати за допомогою ременя безпеки.

“Ще у 2017 році ми обрали три ключові фактори ризику, які визначила ВООЗ. Першою була надмірна швидкість, а далі ми зокрема прагнули підвищувати рівень користування ременями безпеки та дитячими кріслами. Адже є прямий зв’язок між пристібанням і тяжкістю наслідків ДТП. За ці роки всі ми провели колосальну роботу у сфері підвищення рівня користування ременями безпеки”, – наголосила Олеся Холопік, директорка ЦЕДЕМ.

В середньому, рівень використання ременів безпеки у вивчених містах досяг 45,97%. Проте, у порівнянні з минулим роком, спостерігається позитивна тенденція — кількість водіїв, які пристібаються, збільшилася на 5,84%. Для порівняння, у 2017 році лише 15% водіїв використовували паски безпеки!

“Це суттєве зростання навіть порівняно з попереднім роком, а в порівнянні з “доковідними” часами рівень користування зріс удвічі”, – наголосив Віктор Загреба, дослідник державної політики з безпеки дорожнього руху Кампанії “За безпечні дороги”.

Ще помітніша позитивна динаміка у низці міст, котрі потрапили до групи лідерів: Києві (72,3%), Львові (69,6%) та Луцьку (60,3%). Тут користування ременями безпеки стало соціальною нормою, а ті, хто не пристібаються, перебувають у меншості. Водночас у Миколаєві, Сумах та Кропивницькому таких водіїв – менше третини серед загалу.

Дослідження показало, що у 15 з 18 досліджуваних міст відбулося збільшення частки водіїв, що користуються ременями безпеки відповідно до вимог Правил дорожнього руху. Найбільше зростання рівня користування зафіксовано в Одесі (+25,7%) та Луцьку (+22,4%). Водночас у 3 містах – Житомирі, Полтаві та Сумах рівень користування ременями у порівнянні з 2023 роком дещо знизився.

Повна версія звіту про результати дослідження “Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України” у 2024 році" доступна за цим посиланням.

За словами Віктора Загреби, загалом результат є вкрай позитивним, адже у 2018-2020 роках не було жодного міста, де пасками безпеки користувалися б більше половини водіїв. “Ті, хто дотримується правил, завжди були у меншості. Зараз же маємо 8 міст, де пристібаються понад половина водіїв, удвічі більше, ніж минулоріч. Ще відзначу, що в жодному місті не було рівня пристібання, меншого за 20%. А 4-5 років тому в деяких містах взагалі майже ніхто не пристібався”, – наголосив він.

Олеся Холопік зазначає, що серед причин таких позитивних змін є зміни в законодавстві за останні роки. Зокрема, було підвищено штраф за ігнорування ременів безпеки з 51 до 510 гривень, а також скасовано винятки, що дозволяли водіям, пасажирам таксі та інструкторам не пристібатися.

Як наголошує Максим Шульга, аналітик Кампанії “За безпечні дороги”, загалом погляди людей на це питання змінюються.

“Раніше ремені були чимось, що треба накидати, аби ДАІ не зупинила. Зараз же завдяки медіа люди бачать, що аварії трапляються постійно, в них багато загиблих і травмованих. Тож стає зрозуміло: проста звичка, яка займає 2-3 секунди, може врятувати життя. Думаю, і через війну люди усвідомлюють, що треба цінувати життя, бо багато хто віддає його за країну, тож треба докласти зусиль, аби рятувати життя тут”,  – пояснив він.

 

У Кампанії “За безпечні дороги” відзначають, що попри зміни, тема ременів безпеки лишається актуальною, адже зараз ми на етапі практичного втілення змін і контролю за дотриманням правил.

Організатори та автори 

Дослідження “Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України” у 2024 році проводилось спільно громадськими організаціями “Vision Zero” (ГО “Віжн Зеро”) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) в рамках Кампанії “За безпечні дороги”. 

Керівник дослідження: Віктор Загреба, координатор дослідження: Максим Шульга. Організатори висловлюють глибоку подяку представникам громадянського суспільства, які виступили в ролі спостерігачів і збирали інформацію на вулицях міст.

Кампанія “За безпечні дороги” – адвокаційна кампанія, спрямована на зменшення смертності та травматизму на дорогах України. Ініційована Центром демократії та верховенства права у партнерстві з ГО “Vision Zero”, U-Cycle та об’єднує міжнародних, українських експертів, представників законодавчої та виконавчої влади.

Про дослідження: 

Дослідження проводилося методом спостереження, відповідно до настанов Всесвітньої організації охорони здоров’я “Seat-belts and child restraints: a road safety manual for decision-makers and practitioners” (2009).

Середня вибірка водіїв у кожному досліджуваному місті склала 1589 осіб, а загалом – 28607 осіб. У кожному місті заміри проводились у 4-6 місцях, розташованих в різних частинах міста. Статична похибка замірів у містах складає не більше 5% з довірчим інтервалом 95%. Згідно з методологією, до дослідження включено водіїв легкових, вантажних автомобілів, мікроавтобусів та не включено водіїв маршрутного міського, приміського та міжміського громадського транспорту, автомобілів спеціальних та екстрених служб та військових автомобілів.

Спостерігачі використовували візуальний метод отримання інформації, обираючи максимально зручні для спостереження місця, щоб мінімізувати ймовірність помилок або неможливість виявити наявність чи відсутність паска безпеки на плечі водія. Спостерігачі заповнювали спеціальні форми підрахунку та робили фотографії на місці спостережень. При цьому спостереження проводилось таким чином, що водії не знали що за ними ведеться спостереження. Результати спостережень з кожного міста перевірені організаторами, також та проведено їх вибіркову верифікацію методом контрольних замірів.

Середній національний показник обчислювався як середнє арифметичне число показників у досліджених містах. Результати дослідження не враховують відмінності у кількості населення у досліджених містах, рівень користування пасками безпеки в інших містах, малих населених пунктах та на автомобільних дорогах поза межами населених пунктів. 

Важливо: У 2024 році організатори не проводили дослідження у Харкові, Сіверськодонецьку, Маріуполі, Дніпрі, Запоріжжі та Херсоні, а також АР Крим. Причина: воєнні дії / тимчасова окупація, наближеність воєнних дій та інше. Відсутність спостережень в цих містах спонукає з обережністю інтерпретувати виявлений середній показник, оскільки в разі отримання даних з цих міст, цей показник може зазнати зміни.

У середньому 40% водіїв в Україні використовують ремінь безпеки при кермуванні автомобілем. 

В приміщенні Укрінформ, 24.10.2023 р. було презентовано результати дослідження “Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України”. Його організаторами є громадські організації “Центр демократії та верховенства права” (ЦЕДЕМ) та “Vision Zero” (ГО “Віжн Зеро”). Проєкт здійснювався в рамках проведення Кампанії “За безпечні дороги”. 

У середньому 40% водіїв користуються ременями безпеки. Натомість близько 60% й досі не використовують цей засіб безпеки під час поїздок. Вибірка дослідження склала 30260 водіїв у 18 обласних центрах. Дослідження було проведене в містах, які віддалені від зони активних бойових дій.

Втім, такі цифри свідчать про позитивну динаміку. У 2020 р. середній показник використання ременів безпеки був на рівні 26,04%. За результатами цьогорічних замірів — приріст склав +14,1%

За результатами дослідження у 2020 р. в жодному з міст не було і половини водіїв, які б користувалися пасками безпеки. Натомість у 2023 р. одразу чотири міста досягли цієї позначки: Київ, Львів, Житомир та Рівне. В інших 14 містах показник пристебнутих водіїв також зріс, лише в Одесі та Миколаєві він зменшився.

Попри те, що рівень користування ременями безпеки в містах збільшився – більше половини водіїв авто досі їх ігнорують, наражаючи себе на додаткову небезпеку щоразу користуючись авто.

У Кампанії “За безпечні дороги” зазначають, що необхідно не зупинятися на досягнутому.

"Незважаючи на позитивну динаміку, більше половини водіїв в містах України (59,86%) й далі не виконують вимогу Правил дорожнього руху про обов’язкове користування ременями безпеки. Україна повинна прагнути досягти рівня 100%. Для досягнення цієї мети, ми повинні працювати далі – й громадянське суспільство, й органи державної влади." – прокоментував результати дослідження Віктор Загреба, координатор Кампанії “За безпечні дороги” й голова правління громадської організації “Vision Zero”.

У ЦЕДЕМ додають, що з боку громадськості є простий спосіб впливу на рівень користування ременями безпеки: пристебуватися самому та закликати робити це інших, хто в цей момент їде в авто разом з вами. При цьому, варто коротко розповідати, чому це потрібно робити, розвінчуючи найпопулярніші міфи про користування ременями безпеки. Їх спростування описане за цим посиланням https://cedem.org.ua/infographics/mify-remeni-bezpeky/

 

       

Громадська організація "Vision Zero" взяла участь в конференції щодо безпеки дорожнього руху, що її провела 03.02.2022 Консультативна Місія Європейського Союзу (EUAM). З 2021 року Місія має постійне представництво у Львові, яке відповідає за західні області України, і також з 2021 року до мандату Місії входить співпраця з громадським сектором за напрямком безпеки руху. Конференція мала міжнародний статус завдяки участі поважних представників з боку Європейського Союзу, які провели декілька цікавих презентацій та виступів щодо успішних практик менеджменту безпеки руху в країнах Союзу. Наша організація виступила на конференції з концепцією проекту щодо ременів безпеки, а також взяла участь у дискусіях та обміні ідеями. Концепція отримала схвальні відгуки від інших громадських організацій та від представників Місії, тому ми сподіваємось на її реалізацію як пілотного проекту у співпраці з підрозділами Національної поліції в одному з районів Львівської області. Дякуємо представникам EUAM за ініціативу з проведення цієї конференції і сподіваємось на подальші спільні кроки! Запрошуємо читчів відвідати веб-сайт EUAM, щоб дізнатися більше про цю організацію: https://www.euam-ukraine.eu/ua/ 

Перевірка на алкоголь як причина для зупинки автомобіля поліцейським, підняття штрафів за некористування ременями безпеки до 1000 гривень та проведення кампаній соціального маркетингу - такі зміни в державній політиці з безпеки руху запропонували експерти та народні депутати під час круглого столу “Керування у стані алкогольного сп’яніння та ігнорування ременів безпеки як головні вбивці за кермом”, який відбувся в Комітеті з питань транспорту Верховної Ради за підтримки Всесвітнього організації охорони здоров’я. Учасники констатували, що високі штрафи за водіння в нетверезому стані, запроваджені минулого року, не дали очікуваних позитивних результатів, явище нетверезого водіння нікуди не зникло і його масштаби не зменшились. Відтак, на думку учасників дискусії, необхідними є подальші зміни в державній політиці, зокрема надання поліції повноважень зупиняти транспортні засоби для перевірки водіїв на предмет вживання алкоголю двома способами: випадкові перевірки (random breath tests) та так звані “пункти тверезості” або “чекпоінти” (sobriety checkpoints). “Такі заходи відповідають європейській практиці та мають позитивний вплив на стримання людей від сідання за кермо напідпитку. Також ми вже внесли пропозиції щодо точкових змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, зокрема збільшити строк розгляду справ про нетверезе водіння до 6 місяців, дати поліції право оскаржувати рішення суду, та заборонити закривати за малозначимістю справи, у яких сума штрафу перевищує 1700 гривень. А штраф за водіння автомобіля особами, які попередньо позбавлені водійського посвідчення, має збільшиться у 10 разів, до 5 тисяч гривень. Це стосується в першу чергу тих, хто притягувався до відповідальності за нетверезе водіння”, - заявив народний депутат Мустафа Найєм. Народний депутат України Олександр Опанасенко запропонував свою концепцію законодавчих змін відносно боротьби з алкоголем за кермом. “Потрібно конфісковувати транспортний засіб у тих, кого повторно протягом трьох років затримали п’яними за кермом. Розумію, що таку норму буде важко провести, але щоб навести лад, потрібні жорсткі заходи”, - вважає народний депутат. Він також запропонував збільшити норму припустимого вмісту алкоголю в крові до 0,5 проміле, бо теперішні 0,2 він вважає заниженими порівняно з європейськими практиками. Учасники дійшли згоди про необхідність бодай диференціювання міри покарання залежно від рівня алкоголю в крові, адже несправедливим є однакова міра покарання для особи, яка має вміст алкоголю 0,25 проміле, і водія, який має 2,5 проміле. Відносно ременів безпеки, Кампанія “За безпечні дороги” представила результати щойно проведених досліджень у 20 містах України. “Наші волонтери, користуючись міжнародно визнаною методологією, вивчили поведінку близько 26 тисяч водіїв у 20 містах. Середній показник користування ременями  склав 14,9%, а в багатьох містах він значно нижчий за 10%” - повідомила координаторка кампанії Олеся Холопік. Для підвищення рівня користування ременями безпеки учасники події погодились у потребі збільшити суму штрафу хоча б до середньої вартості заправки автомобіля, тобто до 1000 грн. “Мета штрафів - не покарати людей, а стримувати їх від небезпечної поведінки. Нинішій штраф складає 51 грн., це ціна вартості двох літрів бензину  - це просто смішна сума. Вона не стримує учасників від цієї поведінки, а навпаки дає сигнал, що це порушення держава вважає неважливим”, - зауважив Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права. Експерти також вважають за необхідне разом зі зміною законодавства та запровадженням нових методів роботи поліції проводити кампанії соціального маркетингу. “Алкоголь і ремені - це поведінкові фактори ризику, які залежать від існуючих соціальних норм. Світовий досвід показує, що впливати на соціальні норми можна через добре продумані і реалізовані кампанії, які би поєднували просвітницькі заходи, медіа-висвітлення та зміни в роботі поліції. Прикладами успішних кампаній є “Click it or Ticket” про ремені безпеки в США та “Боб” про відповідальне вживання алкоголю в Бельгії, і Україні потрібно цьому вчитися” - зауважив Віктор Загреба, голова громадської організації “Vision Zero”. Народний депутат Ігор Діденко, голова підкомітету з питань безпеки автодорожнього руху,  зауважив, що точкові зміни в державній політиці важливі, але не менш важливим є системні зміни на рівні інституцій. “Україні потрібно нарешті створити координуючий орган з безпеки дорожнього руху, а також затвердити сильну державну стратегію. Це міжнародні рекомендації, світовий досвід. Ми вже тривалий час працюємо над цим, і запрошуємо всіх учасників брати активнішу участь в цих процесах”, - заявив він. Підсумки цього круглого столу будуть опубліковані на сайтах громадських організацій для публічного обговорення, після чого будуть перетворені на проекти змін до нормативно-правових актів і подані до парламенту. Організатори сподіваються, що зміни будуть прийняті та почнуть діяти вже до кінця 2017 року. За даними Кампанії “За безпечні дороги”, отриманими від Міністерства охорони здоров’я, у 2016 році в аваріях на дорогах України загинуло 4809 осіб, і 54950 було травмовано, без врахування територій, які тимчасово перебувають поза контролем уряду України. Україна має один з найгірших показників безпеки на Європейському континенті.

85% водіїв у Івано-Франківську не дотримуються вимоги Правил дорожнього руху про користування ременями безпеки, 71% перевищують дозволену швидкість руху, а 60% велосипедистів не виконують пункт правил про користування ліхтарем у темну пору доби. Такі результати дослідження стану безпеки дорожнього руху, яке провели активісти громадської організації “Vision Zero” у співпраці з мерією міста та Патрульною поліцією. Громадські активісти детально вивчили дані поліції про зареєстровані аварії, зокрема нанесли на електронні мапи дані про ДТП за 2014-2016 роки та відкрили їх для публічного доступу (лінк 1: смертельні ДТП за 2014-2016; лінк 2: всі ДТП за 2016). Також вони самостійно зібрали і проаналізували значний масив даних про так звані індикатори безпеки руху (Safety Performance Indicators), такі як користування ременями безпеки та швидкість руху, що було зроблено вперше. В результаті дослідження поведінки 1318 водіїв виявилось, що рівень користування ременями безпеки складає 15%. [caption id="attachment_103" align="aligncenter" width="600"] Активісти рахують рівень користування ременями безпеки[/caption] Також дослідники за допомогою радару вимірювали швидкість руху на магістральних вулицях, на яких стається значна частина ДТП з потерпілими, та виявили, що ця швидкість значно перевищує правила руху і безпечні показники. Із 1064 автомобілів, чия швидкість була виміряна, 756 автівок (або 71%) рухались понад 60 км/год, а 204 автівки (19,2%) - понад 80 км/год. На одній з вулиць (Крихівецькій), показник тих, хто перевищує дозволені законом 60 км/год, складає 89%, а 6% автомобілістів взагалі їдуть понад 100 км/год. За дві години замірів (в різний час доби) таких водіїв було виявлено 24. [caption id="attachment_102" align="aligncenter" width="600"] Активісти вимірюють швидкість руху на вул.Крихівецькій[/caption] Дослідження також виявило, що 60% велосипедистів не користуються жодними світловими приладами у темний час доби, а інші 15% користуються лише одним ліхтарем (переднім або заднім). Звернули увагу дослідники і на інфраструктуру міста. Вони зібрали та нанесли на електронну мапу (лінк 3) інформацію про шість існуючих та сім запланованих кільцевих перехресть, існуючі та майбутні острівці безпеки та припідняті пішохідні переходи. Також громадські активісти дослідили 18 світлофорів в центральній частині міста та виявили, що їхній стан незадовільний. Світлофори є морально та фізично застарілі, лише на одному з них є таймер очікування. Зелений миготливий сигнал для пішоходів відсутній на п’яти переходах та перехрестях з вісімнадцяти, на інших червоне світло засвічується раптово. На чотирьох світлофорах відсутня проміжна “жовта” фаза - пауза між вимиканням зеленого для пішоходів і вмиканням зеленого для автомобілів. Це створює небезпечні і нервові ситуації, коли пішохід, що законно йде на зелене світло, раптом опиняється перед автомобілями, які також починають рух на зелене. Звуковий супровід для безпеки і зручності незрячих і слабозрячих осіб, повною мірою функціонує лише на одному регульованому переході, і на чотирьох він діє частково. [caption id="attachment_104" align="aligncenter" width="600"] Співзасновники ГО "Vision Zero" Андрій Черніков та Віктор Загреба під час презентації дослідження. Івано-Франківськ, 27.07.2016[/caption] Дослідження було проведено у стислі терміни, протягом двох днів 27-28 липня 2016 року. “Ми зробили це, щоб покласти старт розробці “Стратегії нульової смертності”, яку ми пропонуємо мерії Івано-Франківська та інших міст. Ми підготували серйозний науково обґрунтований фундамент для розробки такої стратегії, і тепер сподіваємось спільно з мерією міста, депутатами міської ради, поліцією та іншими зацікавленими сторонами спільно визначити стратегічні напрямки роботи, аби покращити цю ситуацію” - каже Віктор Загреба, ініціатор проведеного дослідження. На презентації звіту про дослідження були присутні представники Патрульної поліції, які високо оцінили напрацювання активістів. “Ми дякуємо авторам цього дослідження, ви справді зробили важливу роботу. Ми вже вживаємо заходів для посиленого патрулювання місць підвищеної аварійності, і обов’язково врахуємо ваш звіт у цій роботі. Також ми найближчим часом почнемо профілактичну роботу стосовно користування ременями безпеки” - заявила командир батальйону Патрульної поліції у Івано-Франківську, лейтенант поліції Ірина Зелінська. [caption id="attachment_105" align="aligncenter" width="600"] Місця смертельних ДТП за 2014-2016 роки активісти нанесли на Google-мапу[/caption] За наявною у активістів інформацією, таке дослідження було проведено вперше в Україні, хоча для Європейського Союзу подібні речі є стандартною практикою. Участь у дослідженні на волонтерських засадах взяли засновники ГО “Vision Zero” Андрій Черніков, Віктор Загреба та Андрій Коман, а також активісти та небайдужі громадяни Андрій Шевчук, Андрій Майгутяк, Юлія Ляхович, Ярослав Яковлев, Павло Гогільчин, Денис Квасов та Олена Біла. Сприяння та необхідні матеріали надали Управління Патрульної поліції в Івано-Франківську та міський Департамент транспорту. Нагадаємо, аварійність на дорогах і вулицях є однією з серйозних проблем міст України. У 2015 році в Івано-Франківську 198 людей було травмовано та 13 загинуло внаслідок дорожніх аварій. За першу половину 2016 року, кількість загиблих вже склала 6 осіб, а травмованих - 102. Понад половина всіх, хто страждає в ДТП - пішоходи та велосипедисти. Водночас на Європейському континенті вже зараз є 614 міст з населенням понад 50 тисяч мешканців, які успішно досягнули так званого “Нульового бачення”, тобто нульової смертності на своїх вулицях (за даними DEKRA). Перша редакція аналітичного звіту вже опублікована на сайті www.visionzero.org.ua (лінк 4), однак найближчим часом активісти планують опублікувати для загалу та передати в мерію другу, розширену редакцію звіту. Контакти для запитань, коментарів та зауважень: Віктор Загреба, керівник ГО “Vision Zero”, тел. 067 442 14 94, viktor@zagreba.com, https://www.facebook.com/zagreba

Представляємо вашій увазі першу гарячу версію аналітичного звіту за результатами комплексного дослідження безпеки руху в Івано-Франківську, яке є новим для України. Організатори висловлюють подяку активістам та небайдужим громадянам, які допомогли зробити це дослідження: Андрій Шевчук, Андрій Майгутяк, Юлія Ляхович, Ярослав Яковлев, Павло Гогільчин, Денис Квасов та Олена Біла. Також ми вдячні за сприяння та необхідні матеріали Управлінню Патрульної поліції в Івано-Франківську (особисто Ірині Зелінській та Віталію Царьову) та міському Департамент транспорту. Друга, розширена версія звіту буде підготовлена та опублікована пізніше. Ваші відгуки і зауваження стосовно першої версії просимо надсилати на viktor@zagreba.com. 28.07.2016