22 червня експерти ГО “Віжн Зеро” приїхали до м. Надвірна, Івано-Франківської обл. Цей ознайомчий візит мав на меті зібрати актуальну інформацію щодо роботи громадського транспорту та нюансів в його роботі.
У приміщенні міської ради ми поспілкувалися із тамтешніми представниками органів місцевого самоврядування. Серед інших, із заступником міського голови з питань фінансово–економічного і соціального розвитку Ігорем Писклинцем, провідною спеціалісткою відділу торгівлі, транспорту та АПК Іриною Бабій та начальником управління економіки Тарасом Новосельським.
Ірина Бабій розповіла, що в Надвірній є 6 міських автобусних маршрутів. Всі вони обслуговуються приватними перевізниками із автобусами малого класу. Скарги на їх роботу від пасажирів трапляються нечасто. Здебільшого це в разі підвищення тарифу і якусь неввічливість з боку водія.
Вартість проїзду в міських “маршрутках” становить 10 грн, а для студентів це 8 грн. У пільгових категорій (і школярів) проїзд безкоштовний, одначе компенсації з міського бюджету перевізники не отримують. Тому існує “негласне” правило двох пільгових місць в одному автобусі.
У міських очільників є бажання створити муніципального перевізника задля власного контролю та організації перевезень. Одначе від початку повномасштабної війни міський бюджет цього не може дозволити. Кажуть зробити це буде можливо виключно завдяки ґрантовій підтримці від міжнародних донорів.
А от щодо перевезень приміських та районних між селами Надвірнянської територіальної громади стан справ набагато гірший. Фактично на кожен з маршрутів є свій перевізник із одним-двома автобусами. Тариф варіюється залежно від кілометражу. Пільги на проїзд там не діють.
Головною проблемою цих перевезень є стан дорожнього покриття як в селах, так і між ними. Є декілька сіл, куди очільники територіальної громади дуже просять наявного перевізника здійснювати бодай невелику кількість рейсів.
Також в Надвірній є проблема із організацією системи паркування в місті. Станом на зараз воно дуже хаотичне, розповів Тарас Новосельський. Безготівкова оплата паркування неможлива, оскільки не знайшлося оператора паркування, який встановив би дороговартісний паркомат.
А ще водії “маршруток” серед міста влаштували собі стійну “автостанцію”, яка заважає руху іншого транспорту. Побороти це остаточно міська адміністрація не може.
У місті є декілька проблемних перехресть, які потребують фахового дослідження та рішень.
Фахівцям ГО “Віжн Зеро вдалося натурно дослідити їх, а також деякі інші частини вулиць, де можна реалізувати новітні інфраструктурні рішення.
На завершення Ігор Писклинець розповів, що міські очільники хочуть реалізувати перетворення однієї із вулиць в центральній частині міста на пішохідну. Одначе є перепони із погодженням такого рішення в поліції та дискусією між мешканцями.
Тезу про важливість транспортної інфраструктури більше розвинув Павло Савцов, керівник продажів з напрямків міськелектротранспорту, метрополітену ПрАТ “Плутон”. Здебільшого міста України, які до повномасштабної війни масово оновлювали різноманітний рухомий склад електричного транспорту – найчастіше не оновлювали інфраструктуру до нього (колійне господарство, підстанції, контактна мережа тощо). А якщо вже оновлюють, то досить точково, коли стається серйозний вихід з ладу тих чи інших компонентів. Цей підхід необхідно змінити, оскільки нові тролейбуси та трамваї швидко перетворяться на все те ж, що їздило 10 років тому.
