Tag : дороги

Як інфраструктура вбиває людей: кейс вулиці Заболотного в Києві

9 березня 2017 року на нерегульованому пішохідному переході був збитий насмерть чоловік, що переходив дорогу, ведучи велосипед у руках. З відкритих джерел наразі відомо, що наїзд на пішохода з велосипедом в руках стався в пообідній час, погода була сухою, видимість – хорошою. Пішохід від отриманих травм помер на місці. Команда “Vision Zero” з власної ініціативи вирішила провести технічний аналіз місця, на якому сталося ДТП, на предмет його безпечності для водіїв та пішоходів. 19 березня було проведено огляд переходу, складено схему розстановки знаків на під’їздах до переходу, пораховано швидкості, з якими транспорт перетинає перехід. Даний звіт буде надано в департамент Превентивної діяльності Національної поліції міста Києва, балансоутримувачу даної вулиці – Комунальній корпорації “Київавтодор” та Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації для реалізації інфраструктурних змін на даній ділянці вулиці Заболотного та недопущення подібних ДТП у майбутньому.


Правило про “денні вогні” виконують 90,6% водіїв

Ми любимо все досліджувати і вимірювати. Особливо те, що ще ніхто до  нас не вимірював. Тому коли ми їхали у відрядження з Франківська на південь України, ми провели пробне дослідження рівня користування денними ходовими вогнями або ближнім світлом фар. Адже такою є вимога Правил дорожнього руху:

“З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу — ближнє світло фар” – ст.9.8 ПДР України

Дослідження проводили методом спостереження (observational study). Форму для збору інформації зробили прямо на ходу. Рахували суцільними вибірками мінімум по 100 автомобілів, за межами населених пунктів. Окремо рахували фури і рейсові автобуси, щоб побачити, чи буде девіація від загальної маси, бо вантажні і пасажирські первізники є об’єктами особливого державного регулювання у сфері безпеки руху. Підрахунок проводили 31 січня – 2 лютого в трьох обоастях, вибірка склала 967 одиниць. Для інтересу ми порахували і Молодову (вибірка 356 одиниць).

Маєте коментарі або зауваження до цього пробного дослідження?

Будемо раді їх почути на Facebook сторінці: https://www.facebook.com/VisionZeroUA/


Місто Павлоград – дослідження Vision Zero

На запрошення місцевих активістів та органів самоврядування, двоє співзасновників Vision Zero – Віктор Загреба та Андрій Коман – відвідали Дніпропетровську область, місто Павлоград, яке має населення 110 тисяч осіб. Публікуємо продукт нашого короткого робочого візиту – 9-сторінковий аналітичний звіт. Він був презентований та переданий керівництву міста, і тепер місцеві активісти разом з муніципалітетом та НацПоліцією продовжують роботу у цьому напрямку в рамках своєї кампанії “Нульова смертність на Дніпровській”. Ця громадська кампанія, як і експертний візит, стали можливими завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID), яке підтримало цей проект в рамках Української ініціативи з підвищення громадянської довіри (UCBI). Дякуємо за цю цікаву можливість попрацювати на сході України.


Аналітика за перші 5 місяців 2016 року

В Україні різко погіршується ситуація з безпекою на дорогах, при чому це відбувається як у великих містах, так і поза ними. Індекс небезпеки по Україні за перші 5 місяців зріс на 27%, а в обласних центрах – на 54%. В офіційних даних не вдалося виявити ознак системного позитивного впливу Патрульної поліції на безпеку дорожнього руху у містах чи на автодорогах, які вона обслуговує. Про це свідчить аналіз офіційної статистики Національної поліції України за підсумками перших 5 місяців 2016 року, здійснений громадською організацією “Vision Zero”.

DTP June 2016

Як ключовий показник безпеки руху у нашому аналітичному дослідженні використано кількість зареєстрованих поліцією дорожньо-транспортних подій з потерпілими, тобто таких подій, які призвели до травмування або смерті людей. Всього таких подій у звітному періоді було зафіксовано 9807. Такі показники як загальна кількість зареєстрованих ДТП, кількість загиблих і травмованих у них осіб не використовуються у цьому звіті через різні причини, зокрема сумніви у їхній правдивості.

За офіційними даними Національної поліції, показник ДТП з потерпілими по усіх областях України (без міста Києва), з яких є дані, за перші 5 місяців 2016 року зріс на 26,23% в порівнянні аналогічним періодом минулого року. Антилідерами за зміною станe безпеки доріг у 2016 році серед областей є Вінницька (101%), Миколаївська (77%), Тернопільська (77%), Рівненська (76%) та Волинська (71%). Не зросла кількість ДТП з потерпілими лише в одній області – Київській (-9,02%).

Дані Нацполіції стверджують, що погіршення ситуації в обласних центрах більш різке, ніж у країні загалом.  Втім варто відзначити, що більшаа кількість ДТП з потерпілими стається все-таки поза обласними центрами: за звітний період в обласних центрах сталося 2838 таких ДТП, а поза ними – 6059. В обласних центрах середній показник ДТП з потерпілими за перші 5 місяців 2016 року зріс на 54,7% відносно аналогічного періоду минулого року.  Антилідерами зі зміни стану безпеки руху серед обласних центрів стали чотири міста, в яких ситуація погіршилась більше ніж в два рази: Вінниця (зростання індикатора на 150%), Рівне (149%), Запоріжжя (148%) та Тернопіль (136%). Ситуація не погіршилась лише в трьох обласних містах – Суми, Одеса і Львів.

Ми спробували оцінити, чи справляє нова Патрульна поліція якийсь позитивний вплив на безпеку руху в обласних центрах, і не прийшли до однозначного висновку. Серед восьми міст, які весь 2016 рік обслуговуються новою поліцією, у шести рівень безпеки руху знизився. Це Миколаїв (96,6%), Луцьк (81%), Ужгород (80%), Хмельницький (78,7%), Київ (37,9%) та Харків (24,4%). Не знизився рівень безпеки руху, якщо вірити офіційним цифрам, у двох таких містах: це Одеса (-29%) та Львів (-3,8%).

Небезпечність дорожнього руху в

Також ми спробували оцінити, чи є покращення безпеки руху на автотрасах поза містами, які вже патрулюються поліцією. Для цього взяли статистику ДТП на автодорогах Львівської області, а також на трасі М-06, які з січня 2016 року повністю або значною мірою обслуговує Патрульна поліція, і побачили, що там зафіксовано погіршення стану безпеки руху: кількість ДТП з потерпілими на них зросла на 21%, зі 190 випадків до 230. Це менше ніж в середньому по Україні (27%), однак таку ситуацію навряд чи можна назвати досягненням

highways.

Основними факторами ризику, що призводять до найбільшої частини травм і смертей, як і раніше є алкоголь і надмірна швидкість: кількість потерпілих та загиблих з вини нетверезих водіїв, лише за офіційними даними, зросла на 27%, а через небезпечну швидкість – на 7%.

Стосовно видів ДТП, то зафіксовано погіршення ситуації за усіма видами, особливо: категорія “зіткнення” показала зростання на 48%, “наїзд на велосипедиста” – 23%, “наїзд на транспортний засіб, що стоїть” – 23%, “наїзд на пішохода” – 17%.

types

Якщо ви хочете перевірити наші підрахунки, побачити всі таблиці та погратися з власною інфографікою, запрошуємо скачати наш звіт у форматі ХLS за посиланням: https://drive.google.com/file/d/0B3l0B6k5XsVmTmYzcmJwRUg1X0k/view?usp=sharing

Скачати всю публічну статистику Національної Поліції стосовно ДТП в Україні (також у форматі XLS) можна на цій сторінці: http://www.sai.gov.ua/ua//ua/static/21.

Віктор ЗагребаВважаєте, що наші висновки хибні чи не зовсім обґрунтовані? Охоче візьмемо участь в дискусії і виправимо помилки, якщо вони є. 

З повагою,

Віктор Загреба, голова правління ГО “Віжн Зеро”, тел. 067 442 14 94, viktor@zagreba.com, https://www.facebook.com/zagreba/

23.06.2016


Безпечні дороги в Німеччині, Швейцарії та Італії

Наша команда приділяє величезну увагу зміні міської інфраструктури, але досить мало уваги міжміським дорогам. Тому сьогодні хотілося б поговорити саме про них. Що потрібно зробити для того, щоб отримати зручні і безпечні дороги між містами. Наша невеличка подорож пролягала трьома країнами: Німеччиною, Швейцарією та Італією. У кожній з них різні норми і закони, але простежують основні принципи, які є фактично аксіомами для будь якої країни.
Ці приниципи для вас дослідив, сфотографував та описав зрозумілою мовою Андрій Коман – архітектор, планувальник доріг, співзасновник ГО “Vision Zero”. Це його стаття та фотографії.
Німеччина – єдина країна Європи, де немає обмеження швидкості на автобанах, за винятком тунелів і небезпечних ділянок. А рекомендована швидкість становить 130 км/год. Максимальна ширина смуги на німецькому автобані 3,5 м ! Принцип такий: крайня права, де рухається великогабаритний транспорт – 3,5 м, центральна (якщо вона є) теж 3,5 м, а крайня ліва, на якій найшвидший потік авто – всього 3,25 м. В інших країнах смуги ще вужчі. А в нас в Україні (як на міжміських дорогах так і на центральних вулицях міст) смуга 3,75 м. Є двосторонні вулиці шириною 9 м, де нанесена лише осьова лінія, тобто ширина смуги там 4,5м. Яка рекомендована швидкість руху по смугах 3,75-4,5 м? А ви ще дивуєтесь, що в наших містах “літають” і збивають людей? Якщо вулиці самі спонукають порушувати швидкісний режим!
В містах ширина смуги в основному 3-3,25 м. Ввесь “зайвий” простір намагаються використати максимально раціонально. Наприклад влаштовують парковки. При чому паркувальні лоти обов’язково чергують із антикишенями. Навіть якщо немає переходу, то в антикишенях роблять озеленення. І в них ніхто не боїться, що якийсь п’яний водій влетить в ці “виступи на дорогу” вночі на шеленій швидкості, тому що саме вони і змушують сповільнюватися і дотримувати швидкісного режиму.
Часто роблять центральну розділювальну смугу в озелененні. В нас є безліч вулиць, де “зайвих” два метри могли б перетворити її на затишний бульвар!
Переважна більшість розв’язок за містом – із кільцевим рухом. В принципі і в самих містах на основних транзитних вулицях теж використовується кільце. При чому їх радіус значно менший, ніж змушують нас робити наші українські норми (привіт ДБНам, які відстають від світу вже більше ніж на пів століття!).
Ну а фото із кільцем малого радіусу і білим лебедем просто показове. Ви можете уявити, десь така в нас на наших “дорогах-вбивцях”?
Дорожня інфраструктура Швейцарії заслуговую окремого розгорнутого опису. Але якщо дуже коротко, то основні приципи такі:
- вечичезна кількість малих кілець. Обов’язково всюди напрямні острівці в бордюрі.
- майже всі переходи (навіть через двосмугову дорогу) обладнані острівцями безпеки
- зустрічаються комбінації острівця безпеки і піднятого пішохідного переходу
- перед переходом наноситься жовта крайова смуга, яка додатково нагадує, що 10м до переходу зупинятися не можна. Хоча із цим в них проблем взагалі-то немає, але додаткове нагадування – це добре.
В плані велоінфраструктури в основному використовуються велосмуги (на відміну від голандсько-датського варіанту, де велоінфраструктура будується фактично незалежно від автомобільної)
Двосмугова дорога із захисними велосмугами і острівцем безпеки. І це все на ширині проїжджої частини 9м. А в нас, нагадую, в таких випадках просто смуга яка ділить дорогу на дві частини і все! Ми хотіли реалізувати таке ж рішення на вул. Целевича (у Івано-Франківську) – на жаль нам не дали… В “них” можна, а в “нас” – ні.
Велосмуги часто зустрічаються і поза межами населених пунктів:
Якщо треба, то вело- і автодороги розводять. Швейцарці не пошкодували грошей навіть на окремий тунель для велосипедистів. Тут без коментарів.
Якщо поза населеним пунктом є примикаюча дорога і там не організований кільцевий рух, то обов’язково влаштувується накопичувальна смуга для лівого повороту.
(зверніть увагу, хоч це і поза населеним пунктом – велосмуга теж є!)
Тут хотілося б зупинитися трошки детальніше. В нас фактично неможливо знайти правильно організованого перехрестя чи заїзду в заклади сервісу поза межами населеного пункту! І це глобальна проблема по всій Україні! Всі роблять перехідно-швидкісні смуги (ПШС) для правого повороту і для розгону при виїзді із примикаючої дороги. Ми стикалися із багатьма проектантами із різних областей, і всі вони свято вірили, що мають бути саме ПШС, а не смуга накопичення для лівого повороту! І всі вони посилаються на ДБН_В.2.3-4, таблицю 9.5, не дивлячись, що розділ називається “9.2.3 Розв’язки доріг у різних рівнях”! ВСІ, без винятку! по всій Україні! Вдумайтесь в масштаб проблеми!
А найбільш обдаровані проектують ПШС в межах міста! Елемент інфраструктури, який використовується на розв’язках в різних рівнях!
Хоч в наших ДБНах і можна знайти посилання на те що повинні були саме смуги накопичення для лівого повороту, в СОУ 45.2-00018112-048:2010 ПРОЕКТ (СХЕМА) ОРГАНІЗАЦІЇ ДОРОЖНЬОГО РУХУ в Додатку А, де наводиться приклад оформлення проекту (схеми) ОДР використовується картинка із прикладом саме не правильно організованого перехреня. І це в офіційному документі! А оскільки складається враження, що норми ніхто не читає, а просто дивиться картинки і таблички, то цей не правильний приклад беруть за основу!
Ще раз нагадую. Правильне перехрестя виглядає так:
Перед в’їздами в населені пункти роблять напрамляючі острівці, для того щоб змусити водіїв скинути швидкість. Пройти такий віраж на швидкості більше дозволеної – неможливо. Скільки життів було врятовано завдяки цьому елементу важко навіть уявити
Взагалі напрямних острівців у Швейцарії дуже багато. Часто зустрічались ситуації, коли крайня права смуга була виділеною для громадського транспорту, а коли вона закінчувалась, то перед смугою руху загального користування зявлявся острівець. І це фактично перед кожним перехрестям. По таких дорогах не вдасться летіти на шаленій швидкості… В першу чергу безпека!
В Італії дороги ще вужчі, хоч це не заважає гарячим італійцям проходити повороти на серпантинах в стилі близькому до ралійного. Часто дорога настільки вузька, що на ній просто навіть не наносять розділювальну смугу.
В тунелі рух двосторонній!
Брак місця зробив із італійців просто майстрів парковки! В наших нормах паркульні лоти такі гігантські, що там злегкістю вміститься навіть танк.
Кільця в них ще менші, ніж в Німеччині чи Швейцарії:
А що в нас? Неприродньо широкі смуги руху, гігантські кільця із мінімальним радіусом 25м, відсутність антикишень і острівців безпеки, відсутність піднятих пішохідних переходів, відсутність напрямних острівців як в містах так і перед в’їздами в населені пункти, відсутність смуг накопичення для лівого повороту, відсутність велоінфраструктури і виділених смуг для громадського транспорту, гігантські паркувальні лоти і хаотична парковка. І все це підтверджено нормами, які пишуть для нас наші науково-дослідні інститути! І як наслідок небезпечні і незручні вулиці і дороги із одним із найвищих показників смертності в Європі.
***
Статтю оригінально опубліковано на Facebook.

Urban Space Radio: Віктор Загреба та Костянтин Скіпор – гості в студії

Засновник ГО “Vision Zero” Віктор Загреба та генеральний директор тренінгового центру “Автоакадемія водійської майстерності” (м.Київ) Костянтин Скіпор побували в гостях в ефірі радіостанції Urban Space Radio. Запрошуємо слухати їхню розмову про нову патрульну поліцію, правила дорожнього руху та безпечні дороги.