Tag : навчання

Конспект лекції з безпеки руху в Бельгії

В Університеті Хасселта (Бельгія, http://www.uhasselt.be/en) є “Школа транспортних наук”. Її студенти вивчають, серед інших предметів, безпеку дорожнього руху. Ми завітали на одну з лекцій, поспілкувались з професором та студентами, поробили фотографії. А також зробили конспект лекцій українською мовою, щоб ви могли бодай на 10 хвилин відчути себе у здоровому університеті здорової країни!

Головний вхід до корпусу, де вивчають транспорт
Головний вхід до корпусу, де вивчають транспорт

University of Hasselt, курс Road Safety Evaluation: Methods and Applications (3145)

Лекція “Oцінка проблем у сфері БДР у різних вимірах”, 06.12.2016

Викладач: Dr. Stijn Daniels, конспект: Віктор Загреба.

Що таке “проблема безпеки руху (БДР)”? Це будь-який фактор, який збільшує ймовірність і тяжкість наслідків аварій (ДТП). Наприклад, некористування ременями безпеки, перевищення встановленої швидкості, керування під впливом алкоголю, відволікання під час керування та ін.

Об’єктивний аналіз безпеки руху ставить за мету ідентифікувати проблеми, які роблять найбільший внесок в ДТП і піддаються впливу. Наприклад, водіння вночі чи в дощ збільшує ризики та наслідки ДТП, але мало піддається впливу. Хоча частково піддається – наприклад, в Голландії майже всі автомагістралі освітлені, а сучасні автомобілі мають більш ефективні системи для допомоги в керуванні в умовах слизької дороги. Інші проблеми піддаються впливу значно більше.

За Елвіком (2008), існує дев’ять вимірів проблем БДР:

  1. Магнітуда (magnitude, важливість) – population attributable risk (PAR) – пропорція людей в дорожньому русі, які “експонуються” цьому конкретному ризику, тобто можуть постраждати.
  2. Важкість (severity) – до яких наслідків призводить ця проблема? Вимірюється смертельними наслідками, важкими і легкими травмами.
  3. Екстернальність (externality) – активність певного актора яка впливає на благополуччя іншого актора, коли актор, який створює цей плив, не бере це до уваги в прийнятті рішень про цю активність. В БДР це ризики, який група користувачів доріг створює на іншу групу. Наприклад, екстернальність ДТП за участі вантажних автомобілів значно більша, ніж у ДТП з велосипедами. (категоризація ТЗ в дослідженнях і статистиці БДР в Бельгії: важкі ТЗ, легкі ТЗ, мотоцикли, мопеди, велосипеди, пішоходи)
  4. Нерівність (inequity) – розбіжності в ризиках між різними групами користувачів доріг за ознаками соціального, економічного, географічного, гендерного, вікового та ін. характеру
  5. Складність (complexity) – чи може певна проблема бути пов’язана лише з одним фактором ризику, чи до множинності чинників, кожен з яких робить незначний внесок та взаємодіють між собою у спосіб, який складно пояснити і вимірюв­­­ати
  6. Просторове поширення (spatial dispersion) – деякі проблеми поширені на окремих частинах дорожньої мережі. Це виявляється методом скрінінгу мережі (network screening), який локалізує місця або сегменти, на яких є найвища очікувана кількість ДТП з потерпілими.
  7. Часова стабільність – проблема є більш важливою коли вона зростає, ніж коли вона зменшується. Наприклад, в Бельгії зростає проблема відволікання під час водіння.
  8. Сприйняття загрозливості (perceived urgency) – одним з ризиків у сфері БДР може бути те, що проблема не сприймається користувачами як проблема. В такому випадку проблема може менше піддаватись розв’язанню, ніж, наприклад, коли вона всіма сприймається як важлива проблема, для якої потрібні сильніші заходи впливу.
  9. Піддаваність впливу (amenability to treatment) – наявність та перспективи успішності можливих заходів, які вирішать проблему або пом’якшать її магнітуду. На це впливає сприйняття громадян, і вартість інвестицій. Наприклад проблема швидкості менш піддається впливу, ніж проблема алкодрайвінгу та проблема видимості пішоходів і велосипедистів вночі.

Обмеження в аналізі проблем БДР за вимірами:

  • Деякі проблеми важко спостерігати і вимірювати (такі як відволікання, засинання за кермом)
  • Викривлені і неповні дані про ДТП. Статистика ДТП завжди неповна (частина ДТП не повідомляються в поліцію) і часто викривлена.
  • Вибір правильного рівня аналізу – для рівня країни можна виміряти проблеми за усіма 9 вимірами, але для регіону або міста це важче через брак даних і малу вибірку.
  • Кореляція між проблемами БДР – є асоціативність між, наприклад, вживанням алкоголю і перевищенням швидкості. Але важко виміряти ступінь впливу одного на друге.

Summary

Раніше у сфері безпеки руху був популярний т.зв. PHOG Approach (prejudice – hunch – opinion – guesswork, українською приблизно: “упередження – здогадки – опінії – вгадування”). Цього підходу треба уникати. Йому на зміну прийшов раціональний науковий аналіз, якому і вчить цей курс.

Розуміння проблем БДР за останні декади значно покращилося і зараз включає такі фундаментальні пункти:

  1. Не існує “чарівної пілюлі”, яка все вирішить. Проблеми комплексні, чинники завжди численні, .
  2. Концепції “причини” і “вини” не є корисними для менеджменту БДР. Вони є корисними для судочинства і страхових компаній, але не для аналізу та впливу на безпеку руху
  3. Важливо аналізувати і зменшувати наслідки, а не лише самі факти аварій. Наприклад, автомобілі стають все кращими у захисті учасників ДТП.
  4. Експозиція (exposure, тобто ризик потрапляння в ДТП) є важливим індикатором, не менш важливим ніж дані про ДТП .
  5. Статистичний аналіз це важливий інструмент для розуміння причин і прийняття поінформованих рішень.
  6. Результати досліджень можуть бути контрінтуїтивними, тому вони і корисні.
  7. Оцінка (evaluation) критично важлива. Повинна існувати постійна наукова оцінка всіх інтервенцій, зокрема в нормативних актах, дизайні доріг, тактиках полісінгу та ін.
  8. Раціональне визначення пріоритетів. Ресурси у держави завжди обмежені, тому треба виставляти пріоритети на основі наукового аналізу.

Примітки:

  1. Основне джерело цієї лекції: Dimensions of road safety problems and their measurement (Elvik, 2008).
  2. Кожен пункт ілюструється прикладами з Бельгії, Норвегії та інших країн, а також прикладами і питаннями з аудиторії.
  3. Статистика алкодрайвінгу в Бельгії (зі слайдів, що показувались на лекції): у будні в денний час 1% водіїв їздять під впливом алкоголю, у темний час доби в будні дні 6,4% водіїв мають вміст алкоголю до встановленого ліміту, та 2,3% — понад ліміт). У темний час доби у вихідні дні 8,7% водіїв мають вміст алкоголю до ліміту, і 2,9% – вище ліміту. Методика: випадковий контроль дихання поліцією.
  4. Соціальні наслідки від дорожніх аварій в ЄС досить високі (близько 40 тис загиблих на рік), але індивідуальний ризик в ЄС та зокрема в Бельгії насправді дуже низький. Наприклад, у 2014 було 727 смертей, в цьому році по дорогах Бельгії автомобілі проїхали близько 150 мільярдів кілометрів, тобто смертність складає орієнтовно 1 випадок на 200 мільйонів автомобілекілометрів.
  5. Курс читається англійською мовою, багато міжнародних студентів. Вартість навчання на магістратурі транспортних наук складає 1200 євро за рік, ця сума включає медичну страхову і не включає житло, книжки ітд.

***


BBC Україна: “Активісти вчать патрульних безпечної їзди”

Українські активісти допомагають новим поліціантам освоїти навички безпечного водіння. Засновник кампанії “Vision Zero” Віктор Загреба разом з волонтерами організував перший тренінг для трьох патрульних з Івано-Франківська. Тепер вони мають передати нові знання своїм колегам. Організатори очікують, що цю ініціативу підхопить Національна поліція і проведе схожі тренінги для поліціантів з інших міст.

Відео Сергія Полякова і Олега Карп’яка.

Опубліковано на сайті Бі-Бі-Сі 20 травня 2016 року.


“Українська правда”: Дзвінок для копа. Чому поліцейські ставатимуть шкільними вчителями

01.03.2016 – Ольга Клінова, спеціально для УП.Життя. Фото надані департаментом комунікації МВС.

Міністерство внутрішніх справ спільно із освітянами започаткували інтерактивні уроки від патрульної поліції.

– Будь ласка, не говоріть своїм дітям, що ми прийдемо і заберемо їх в тюрму, якщо вони нечемно поводяться. Ми хочемо, аби вони бігли до поліцейських, коли їм страшно, а не боялися їх. Ми знаємо як бути ближче, – так свою мету пояснюють засновники проекту.

ЩО ТАКЕ БЕЗПЕКА?

Біля київської школи №78 паркується біла “Toyota” патрульної поліції. Тут “копи” проведуть перший відкритий урок для третьокласників.

У холі школи тихо. Територію “патрулюють” двоє дівчат-поліцейських і кілька старшокласників. Перед актовою залою перешіптуються троє вчительок.

За кілька хвилин приїжджає заступниця міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе. На урядовиці чорний брючний костюм.

Ека заходить до зали у супроводі Олександра Фацевича. Вже кілька місяців цей військовик працює заступником голови Національної поліції Хатії Деканоїдзе.

– Бажаю здоров’я! – вітаються з керівництвом троє патрульних.

Усміхнена Ека тисне усім руки. В актовій залі стає гамірно. Місця у перших рядах займають третьокласники.

Перші ряди віддали третьокласникам

– Мені дуже подобається нова поліція! У них гарна форма! діти у жилетках і светриках з емблемою школи обговорюють запрошених “вчителів”.

– Тут два третіх класи, – розповідає директорка школи Світлана Леонтіївна. – Всього у нас чотири паралелі, але ми навмисне привели менше дітей, щоби поліцейським було зручніше працювати.

Патрульні починають заняття із запитання: “Що таке безпека?”. У залі здіймаються кілька рук.

– Це коли тобі нічого не загрожує, – тоненьким, але впевненим голосом відповідає дівчинка.

 Діти активно відповідали напитання і задавали свої

Відкритий урок присвятили безпеці дорожнього руху. Загалом програмна частина з цієї теми включає шість уроків для школярів різного віку.

ПРО ЩО ГОВОРИТИМУТЬ

Над програмою уроків поліцейські співпрацювали спільно з освітянами, UNICEF, ОБСЄ, Посольством США, інформаційно-консультаційним центром “Ла-Страда Україна”, канадським проектом РСКЮ, Консультативною місією ЄС, Всеукраїнським громадським центром “Волонтер” і активістами з безпеки руху.

Методику розробляв активіст Vision Zero for Ukraine Віктор Загреба. Дізнавшись про програму інтерактивних уроків, він запропонував МВС свою допомогу і згодом долучився до експертної групи. Розробники використали досвід державної програми THINK з безпеки на дорогах, започаткованої у Великій Британії.

Заступниця міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе і активіст Віктор Загреба сиділи позаду

– Цю тему я вивчав за кордоном, – розказує Загреба. – Британія – одна з найкращих країн у світі за рівнем безпеки руху. За змістом ці уроки – не чиясь особиста думка чи інтуїція якогось експерта, а справді перевірені світові практики.

Проте усе це не працюватиме, якщо не буде розуміння з боку батьків. Експерти, поліцейські, вчителі можуть як завгодно довго розповідати, як важливо пристібатися паском безпеки, не відволікатися за кермом, але якщо батьки цих дітей не дотримуються основних правил і не мають розуміння безпеки, то з нашого боку праця буде марною.

 

На уроках для наймолодших школярів розповідатимуть, як поводитися з незнайомцями, що робити, якщо загубився чи опинився у небезпечній ситуації. Вчитимуть правил дорожнього руху, поведінці у транспорті і громадських місцях.

З учнями 6-11 класів говоритимуть про права і їх захист, відповідальність за правопорушення та інтернет-безпеку. Пояснять, як поводитися, якщо затримує поліція. Також проводитимуть профілактику втеч з дому та запобігатимуть вживанню наркотиків і домашньому насиллю.

Підлітків вчитимуть правил безпеки велосипедистів, першій домедичній допомозі, базовій самообороні та попередженню боулінгу (психологічного терору, побиття і травлі однолітками, – ред.).

1001 ПОВОРОТ

Протягом відкритого уроку третьокласники не соромляться ставити поліцейським запитання:

– Скільки злочинців ви вже спіймали?

– Які правила порушують найчастіше?

– Чому тролейбус треба обходити спереду, а автобус ззаду?

– Кого у поліції більше: дівчат чи хлопців?

– Чи не важко працювати вночі?

– Навіщо вам жетон?.

– А хто частіше порушує правила: чоловіки чи жінки? – зриває хвилю сміху дорослих школярка.

– Я як дівчина відповім, що жінки все-таки дисциплінованіше, – говорить патрульна Катерина Белугіна. – Хто зі мною згоден?

Руки підіймають здебільшого дівчата.

– У неї шпаргалка, усміхається Ека Згуладзе. Третьокласниця у ряду перед заступницею міністра, стискає у руках папірець із запитанням.

 Патрульні вчили школярів користуватися паском безпеки

– Діти в захваті від таких занять. Їм би тільки на звичних уроках не сидіти, – говорить класна керівниця Наталя Володимирівна. – Проте це дуже корисно. Навіть коли я вчу їх правил дорожнього руху з інтерактивною дошкою, це не справляє такого враження як зустріч із справжніми поліцейськими.

Вони у формі та проводять практичні вправи. От як би ми вчили їх користуватися паском безпеки? А патрульні приносять з собою інвентар. Це щось нове, свіже. Схожі уроки ми проводимо із пожежником.

Урок завершують подарунками. Патрульні роздають дітям книжки із правилами дорожнього руху “1000 і 1 поворот”.

– Від учнів нашої школи ми хочемо подарувати вам малюнки, – вручає поліцейським пухку папку діловитий хлопчик. – І хочемо побажати вам щастя, здоров’я, успіхів у праці і менше порушників!

 Хлопчик вручив поліцейським пухку папку малюнків

Школярі не втрачають нагоди зробити з патрульними селфі. У свою чергу поліцейські фотографуються зі Згуладзе.

– Це якась дівчинка особисто мені подарувала, – ніяковіє патрульний. У руках Юрій тримає дитячу картину на полотні.

Дівчата-поліцейські показують сплетені з жовтих і синіх гумок браслети:

– Кожного разу після уроків у школах ми із собою щось привозимо. І всі потім сперечаються, хто який малюнок повісить поруч із собою.

ДОБРОВІЛЬНО НА ПЕРСПЕКТИВУ

Проводити заняття у школах поліцейські зголошуються добровільно. У кожному районі Києва згодом працюватимуть по 3-5 шкільних офіцерів.

У МВС прагнуть зробити інтерактивні уроки в школах частиною роботи патрульної поліції.

Поліцейські проводитимуть навчання не лише у класах, а й на свіжому повітрі. У дітей попереду спільні ігри у футбол та баскетбол з поліцейськими, зустрічі у бібліотеках, конкурси, програма “Стань поліцейським на один день”.

– Я хочу стати копом. Мені снився сон, ніби мене вкрав бандит. А поліцейський мене врятував, розповідає після відкритого уроку 9-річний Любомир. – Ще хочу бути лікарем, військовим або футболістом.

Протягом двох місяців інтерактивні уроки запустять у всіх містах, де є патрульна поліція. Окрім столиці, заняття вже відбуваються у Львові, Харкові і Дніпропетровську.

Заступниця міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе

– Якщо не пояснити дітям базових речей, то ми не вирішимо, наприклад, проблему паркінгу у Києві, – розповідає Ека Згуладзе. – Це робота на перспективу, яка впливає на загальну етику і культуру. В результаті ми отримуємо безпечне місто.

Діти краще за патрульних нагадуватимуть батькам правила дорожнього руху, не говорячи вже про серйозніші речі. Через дітей працювати на дорослих – це теж добра ідея.

Щоб такі заняття проводили у школі де вчаться ваші діти – надішліть запит на Департамент патрульної поліції міста.

(more…)


“Станіславське телебачення”: Патрульні поліцейські показали, як водять автомобіль

Сюжет Stanislavske.tv про пілотний проект “Vision Zero” у співпраці з Департаментом патрульної поліції та тренінговим центром “Автоакадемія водійської майстерності” (м.Київ). В сюжеті показано другу частину проекту – тестування практичних навичок поліцейських Івано-Франківська, яке відбулося у січні 2016 року, за тиждень до присяги.


Urban Space Radio: Віктор Загреба та Костянтин Скіпор – гості в студії

Засновник ГО “Vision Zero” Віктор Загреба та генеральний директор тренінгового центру “Автоакадемія водійської майстерності” (м.Київ) Костянтин Скіпор побували в гостях в ефірі радіостанції Urban Space Radio. Запрошуємо слухати їхню розмову про нову патрульну поліцію, правила дорожнього руху та безпечні дороги.