Тег: інфраструктура

Середня швидкість трамваїв в містах України становить 13,5 км/год. Цей показник не відповідає державним будівельним нормам ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", які передбачають маршрутну швидкість цього виду електротранспорту 15-20 км/год. Цього рівня досягають менше третини усіх чинних трамвайних маршрутів у країні, а серед міст – лише два міста. Про це свідчить дослідження, проведене громадською організацією "Vision Zero", повідомляє сайт Асоціації “Енергоефективні міста України”.

Найшвидшими є трамвайні мережі Кривого Рогу (15,4 км/год), Києва (15 км/год) та Запоріжжя (14,7 км/год). На думку авторів дослідження, гарні показники цих міст викликані тим, що вони мають значно більшу кількість трамвайних ліній на відокремленому полотні та на вулицях без інтенсивного руху автомобілів, ніж інші міста. Найповільніше трамваї курсують у Дружківці (11,8 км/год), Львові (12,1 км/год) та Конотопі (12,2 км/год).

Як пришвидшити трамваї?

Для поліпшення трамвайного руху в містах України автори дослідження пропонують кілька рекомендацій органам державної влади та місцевого самоврядування. Передусім, центральним органам виконавчої влади необхідно визнати, що проблеми трамвайного транспорту мають загальнодержавний характер, а тому потребують дій на рівні держави у вигляді оновленої державної політики й механізмів фінансування.

По-друге, держава має створити механізми державного й міжнародного фінансування для оновлення трамвайної інфраструктури. І третя рекомендація на рівні держави стосується запровадження системи операційного фінансування громадського транспорту відповідно до Угоди про асоціацію та Регламенту ЄС 1370/2007 (зобов’язання з надання публічних транспортних послуг та оплата "транспортної роботи" операторам).

Рекомендації ГО "Vision Zero" органам місцевого самоврядування передбачають наступні заходи:

• при ремонтах, реконструкціях та новому будівництві трамвайних ліній забезпечувати конструктивно відокремлений рух трамваїв від автомобільного потоку або таку організацію дорожнього руху, щоб розклад руху трамвая не залежав від завантаженості вулиць; 
   
• забезпечити за допомогою організації руху пріоритет руху трамваїв на нерегульованих перехрестях та організувати адаптивне регулювання руху з пріоритетним проїздом трамваїв на перехрестях зі світлофорним регулюванням; 
   
• переглянути розклади руху маршрутів в бік прискорення на лініях після реконструкцій, капітальних чи поточних ремонтів та після оперативного усунення технічних недоліків інфраструктури, що призводять до обмежень швидкості;
   
• оновлювати застарілий рухомий склад трамваїв на сучасний, що відповідає вимогам безбар’єрності та енергоефективності, зокрема із залученням (майбутнього) державного співфінансування міжнародних джерел.
  Методологія дослідження

Команда ГО "Vision Zero" в межах "Дослідження трамвайних систем у містах України у 2023 році" проаналізувала 13 із 18 наявних в Україні трамвайних мереж (без окупованих міст). Ці системи складаються зі 106 маршрутів загальною протяжністю 2103 км.

Праця не враховує лінії швидкісного трамвая, оскільки цей вид транспорту не є міським трамваєм й скоріше належить до категорії LRT (Light Rail Transit). Цей вид транспорту в Україні діє в Києві та Кривому Розі. Для цих міст враховано дані лише з маршрутів звичайного трамвая.

Дослідження проведено на основі паспортних даних трамвайних маршрутів та розкладів руху, наданих комунальними підприємствами-перевізниками. У містах, в яких комунальні підприємства відмовились у наданні даних, автори дослідження змушені були користуватись іншими джерелами, що могло вплинути на точність даних та похибку результатів.

Натисніть на це зображення, щоб ознайомитися із повною версією дослідження:

 

 

За даними Державної служби статистики та Міністерства у справах ветеранів, станом на початок 2023 року, в Україні мають інвалідність 2,7 мільйона цивільних осіб та майже 500 тисяч учасників бойових дій.  

У 2022 році розпочалася повномасштабна війна росії проти України. Точна кількість поранених, тим більше за видами поранень, наразі невідома. Однак вже очевидно, що від загальної кількості військовослужбовців Сил Оборони (близько 1 млн осіб) та поранених цивільних: ця кількість збільшилась на декілька сотень тисяч. І ця цифра, на жаль, буде зростати. Мова йде про пошкодження або втрати кінцівок, ураження органів зору, слуху та інші види поранень.  

  Всі вищезгадані особи, котрі отримали інвалідність, приєднуються до загальної кількості маломобільних груп населення. Наразі інфраструктура міста здебільшого не пристосована для їх комфортного пересування. Відтак, це  обмежує їх у вільному доступі до різноманітних установ та  публічних просторів. Деякі пішохідні переходи м. Івано-Франківськ, що мають ненормативні пониження бордюрного каменя, (вул. Франка, м. Івано-Франківськ) Тому в рамках ГО "Віжн Зеро"  її члени створили власну громадську ініціативу "Доступний Франківськ". Обкладинка  офіційної групи та сторінки ініціативи в facebook. Мета ініціативи — привернути увагу органів місцевого самоврядування до проблеми інклюзивності, вплинути на те, аби  нові ремонти тротуарів відповідали чинним нормам та стандартам в частині доступності, а старіші об'єкти — почали приводити у відповідність до цих вимог. Рівність. Доступність. Інклюзивність. Безбар'єрність — на думку ініціативи, саме про це в першу чергу повинен думати та дбати  кожен очільник профільного департаменту, керівник комунального підприємства та, навіть, міський голова, коли мова йде про ремонт чи нове будівництво публічних просторів. Місто має бути дружнім до всіх без винятку маломобільних груп. Кожна людина у своєму житті якийсь період часу є маломобільною. Це не лише люди з інвалідністю, це люди з порушеннями опорно-рухового апарату, з порушенням зору  й слуху,  батьки з дитячими візочками, люди похилого віку, люди з багажем. Ті, хто  постійно чи тимчасово має труднощі з пересуванням. Зараз повномасштабне вторгнення внесло свої корективи в цю статистику.  Тому наша задача — сприяти створено та створювати умови для повноцінного життя. Попри те, що нормативна база  України з 2006 року передбачає наявність  понижень бордюрів — у багатьох містах  цим нехтують. На думку представників громадської ініціативи це не припустимо. "Якщо місто вже витрачає кошти на ремонти вулиць та тротуарів, то  чому одразу  не  робити все правильно, з дотриманням норм та стандартів? Окрім нового будівництва, наш фокус  спрямований й на старіші об'єкти, де за останні роки цілком можна було б понизити бордюри та зробити переходи доступними. Представники нашої громадської ініціативи вже подали ряд офіційних звернень до профільних органів місцевого самоврядування. Там фахово описані наявні проблеми із доступністю на деяких вулицях із посиланнями на чинні нормативні документи.  Їх зміст та окремі відповіді опублікуємо вже незабаром": - координаторка  громадської ініціативи, Катерина Лозовенко Приєднуйтеся до нашої групи та сторінки в Facebok. Там ми повідомляємо більш детально про поточну діяльність та інше, пов'язане із інклюзією.