У Львові 7-9 вересня 2026 року відбувся п'ятий Форум міської мобільності, що організовується командами CIVITAS та CIVINET  у партнерстві з ГО “Vision Zero”.

Особливістю цьогорічного Форуму була широка присутність представників центральної державної влади - урядовців, членів профільних парламентських комітетів, делегатів від обласних державних адміністрацій, а також, окрім традиційних тем сталої міської мобільності та безпеки руху, - представлення напрямків загальнонаціонального масштабу - таких як Національна транспортна модель України, мережа транспортних коридорів TEN-T, перспективи розвитку євроколії (1435 мм) в Україні, розвитку міжнародної логістики, портів, реформування Укрзалізниці (зокрема напрямку приміських перевезень), необхідні зміни до законодавства тощо.

Значна частина виступів була присвячена розвитку мікромобільності, транспортного моделювання, цифровим базам даних та загалом цифровізації послуг міської мобільності, доступності маломобільних категорій.

Команда ГО “Vision Zero” запропонувала дещо зменшити високі очікування від розвитку транспортної галузі в містах і регіонах держави, з огляду на триваючу повномасштабну війну росії проти України. Через значні економічні та соціальні втрати держави на п'ятий рік гарячої фази повномастшабної агресії ворога, необхідно роглянути більш прагматичний підхід до сьогодення та осяжного майбутнього та сконцентруватися на цілях життестійкості, управлінні наявними обмеженими ресурсами та менеджменті втрат у транспортній галузі, що неминуче ростуть внаслідок російських атак. Від імені ГО “Vision Zero” виступала Катерина Лозовенко.

Було висвітлено ключові виклики та ризики, зокрема в галузі громадського транспорту міст і громад:

• Кричуща нестача персоналу, зокрема кваліфікованих спеціалістів через загальну мобілізацію та відтік населення закордон: нема кому випускати транспорт на маршрути.
• Фізичне знищення інфраструктури, зокрема енергетики та зберігання рухомого складу, а також критична зношеність лінійної інфраструктури громадського транспорту.
• Колапс малих та приватних перевізників, особливо приміських, зокрема на периферії регіонів, у віддалених громадах: транспортна ізоляція багатьої сіл, містечок, малих міст і цілих громад.

Було запропоновано переглянути пріоритети та активності в транспортній галузі, зокрема:

• Змінити пріоритети: замість грандіозних проєктів будівництва об'єктів на мільярди гривень - зосередитись на збереженні, утриманні та захисті наявних активів.
• Змістити фокус з масштабних планів розвитку на утримання персоналу та підтримку робочого стану наявної техніки та інфраструктури.
• Максимізація ефективності мінімальними витратами: збільшення провізної здатності пришвидшенням обороту транспорту та мінімальними втручаннями в інфраструктуру.

Було згадано потрібні зміни та реформи, що назріли в контексті воєнної стійкості та повоєнного відновлення:

• Стара, надміру жорстка і директивна нормативна база призводить до перевитрат бюджетів на проєктах розвитку в транспортній галузі, тому що за чинними нормами - або “ідеальний світ”, або взагалі ніяк.
• Ремонти та реконструкції за радянськими лекалами змушують міста спалювати гроші на надміру дороговартісні рішення або на розширення доріг на шкоду сталій мобільності та громадському транспорту.
• Неможливо впроваджувати антикризовий менеджмент втрат в умовах війни за “мирними”, часто економічно невиправданими правилами минулого століття.

“В час повномасштабної війни, яка триває вже п'ятий рік без видимого кінця, говорити лише про якийсь масштабний повоєнний розвиток - непродуктивно. Для нас пріоритетом має бути впровадження менеджменту неминучих втрат, який полягає в оптимізації процесів, збереженні наявних ресурсів та досягненні максимально можливого ефекту мінімальними витратами”, - сказала Катерина Лозовенко.

Було сказано про роботу над проєктом нової редакції ДБН В.2.3-18 “Трамвайні та тролебусні лінії”, покликаним вирішити вищезгадані проблеми жорсткої директивності державних будівельних норм, що ускладнють експлуатацію та стримують розвиток електротранспорту в містах і громадах. На прикладі роботи над цими ДБН показано ключові потреби в модернізації та дерегуляції всієї нормативної бази України, а саме:

• Оновлення ДБН за принципами параметричного та цільового методів нормування замість розпорядчого (директивного) - на виконання Закону України “Про будівельні норми”.
• Гармонізація національних норм і стандартів з нормативною базою ЄС, зокрема з євростандартами (EN) та кращими національними практиками передових країн-членів.
• Децентралізація та лібералізація норм: повноваження в прийнятті рішень (що, де і як будувати) максимально передати від держави на місця - вирішувати мають громади, замовники (в особі управлінських структур органів місцевого самоврядування), підприємства - оператори інфраструктури і перевезень, інженери-проєктувальники (відповідальні за проєктні рішення), громадянське суспільство як кінцеві користувачі інфраструктури. Все що не суперечить вимогам безпеки та надійної експлуатації - має бути дозволене, а кращі рішення оберуть на місцях, виходячи з реальних потреб та можливостей.

Дерегуляція законодавства й нормативної бази, відхід від жорстких радянських лекал, передача громадам повноважень приймати оперативні та стратегічні рішення на місцях дозволить не тільки вистояти в період повномасштабної війни і зберегти транспортну галузь, а й отримати поштовх до якісного, людиноцентричного розвитку транспорту при повоєнному відновленні України.