Тег: стала міська мобільність

Конотоп шукає можливості для реалізації проєктів сталого відновлення, що були розроблені для міста громадською організацією "Vision Zero"

Конотоп шукає можливості для реалізації проєктів сталого відновлення, що були розроблені для міста громадською організацією "Vision Zero"

30 жовтня 2025 р., у приміщенні Дипломатичної академії України ім. Г. Удовенка при МЗС України (Київ), відбулася міжнародна конференція “Стійкість та європейське майбутнє Сумської області”.

Мета міжнародної конференції – зосередити увагу міжнародних партнерів на Сумській області, яка є «східними воротами Європи» та, незважаючи на виклики війни, демонструє стійкість українського народу. 

Учасниками події стали: Віктор Микита (заступник Керівника Офісу Президента України), Олексій Кулеба (віце-прем’єр з відновлення, міністр розвитку громад і територій), Андрій Сибіга (міністр закордонних справ), Олег Ляшко (міністр охорони здоров’я), Руслан Приходько (міністр у справах ветеранів), Олег Григоров (голова Сумської облдержадміністрації), міські голови Конотопа, Шостки, Тростянця, представники медичних та реабілітаційних закладів Сумщини, представники ООН, Європейського Інвестиційного Банку, високі представники країн ЄС та інших міжнародних організацій. 
Громадська організація “Vision Zero” представлена як партнер конференції за сприяння Конотопської міської громади.

Одним із проєктів, представлених на конференції для міжнародних партнерів, була Концепція реконструкції Двірцевої (Привокзальної) площі в місті Конотоп, розроблена ГО "Vision Zero", яку особисто презентував міський голова Конотопа, Артем Семеніхін.

Концепцію розроблено у співпраці з громадою міста в рамках проєкту “Кліматично-нейтральна та доступна транспортна інфраструктура м. Конотоп” за підтримки Європейської Кліматичної Фундації (European Climate Foundation).

Двірцева (Привокзальна) площа в Конотопі — один із головних міських громадських просторів та важливий транспортно-пересадковий вузол. Концепція передбачає переосмислення простору площі та прилеглих перехресть та вул. Свободи за принципами універсального дизайну, людиноцентричності та кліматичної стійкості.

Міський голова Конотопа зазначив, що площа покликана стати зручним простором для перебування та відпочинку не тільки поранених військових, що проходять реабілітацію чи постраждалих від воєнних дій громадян, а й націлена на комфорт і безпеку дітей, людей похилого віку, інших мешканців і гостей міста, вона має стати міським простором європейського зразка, візитівкою та першим враженням від міста при виході з потяга.

Основна тема конференції була присвячена реабілітації та відновленню діючих військових та ветеранів, відновленню, захисту від обстрілів та забезпеченню діяльності медичних (реабілітаційних) закладів в умовах війни, створенню безбар'єрного та інклюзивного середовища в громадах Сумської області.

За словами Олексія Кулеби, 2025 року Уряд уже спрямував 200 млн грн дотацій для 25 прифронтових громад області і готує другий транш в розмірі 100 млн грн. Минулоріч міжнародна підтримка Сумщини склала майже 55 млн дол., завдяки підтримці іноземних партнерів залучено ще понад 35 млн дол. допомоги, і робота триває. 

 


Українське радіо: "Україна посідає третє місце в Європі за використанням трамваїв" — Загреба

Українське радіо: "Україна посідає третє місце в Європі за використанням трамваїв" — Загреба

Україна посідає третє місце в Європі після Франції та Німеччини за кількістю трамвайних систем. Про це 1 вересня 2025 року в ефірі Українського Радіо розповів дослідник трамвайних систем в Україні та ЄС Віктор Загреба, голова правління ГО “Vision Zero”. Головні тези зі спілкування наводимо нижче.

Вісімнадцять міст України мають трамвайні маршрути, каже експерт. І водночас додає: лише у Львові, Вінниці, Дніпрі та Одесі намагаються модернізувати такий вид транспорту. Решта 14 міст України, де є трамваї, не виявляють ентузіазму. А дарма, вважає Загреба. Адже коефіцієнт корисної дії електричного транспорту на одиницю спожитої енергії в рази перевищує двигуни внутрішнього згоряння тих же маршруток. Тролейбуси, яких в Україні понад 4 тисячі, теж мають право на існування, зазначає експерт. Однак це все-таки електричні автобуси, не здатні вмістити 300 пасажирів, як сучасні трамваї. 

"Державні норми і стандарти застаріли ще більше, ніж наші трамваї"

Чому трамвайних маршрутів у наших містах об'єктивно менше, ніж у Європі?

Трамваї і тролейбуси – це дуже великий недооцінений ресурс українських міст, який нам дістався у спадок від радянської системи. Вони можуть здаватися повільними й нецікавими. Проте це дуже цінний актив, який слід зберегти і розвивати. Трамвайні системи в нас застарілі. Однак державні норми і стандарти в Україні застаріли ще більше, ніж наші трамваї. Тому слід починати зміни саме з державних документів. Тоді це відкриє можливість, щоб наші трамваї стали сучасними.

Львів – лідер зі збереження і розвитку трамвайних систем

Чому в держави таке ставлення до трамваїв?

Тут потрібно відділяти державу від органів місцевого самоврядування, тому що міський транспорт – це передусім прерогатива наших мерій. В Україні є деякі мери, які виявляють симпатію, чому трамваї – це корисно для міста. Єдине місто, яке розбудовує трамвайну мережу за останні 35 років – це Львів. Він лідер зі збереження і розвитку трамвайних систем. Крім Львова позитивно дивляться на трамваї також Вінниця, Дніпро та Одеса. Вони намагаються їх модернізувати, збільшувати швидкість трамваїв. Решта 14 міст України, де є трамваї, не виявляють ентузіазму. Навпаки в Києві, Житомирі, Харкові трамвайний рух скорочується.

Трамваї і тролейбуси – не масовий транспорт, а соціальний

Чому трамвай – це добре для міста?

Сучасні трамвайні системи – це добре для міста з кількох причин. Вони дають варіант вибору, щоб доїхати кудись надійно, швидко і дешево. Трамвай, або поєднання трамвая і метро в сучасному місті в Європі – це зазвичай швидше, ніж автомобіль. Коли є розвинений громадський транспорт, це спонукає людей не їздити на автомобілі без нагальної потреби. Таким чином це розвантажує місто і зменшує затори. Відтак люди з обмеженими транспортними можливостями – державні й місцеві політики, а також поліція, швидка допомога мають можливість пересуватися по місту швидше. В Україні ця система не працює. Трамваї і тролейбуси – в нас це не масовий громадський транспорт, а соціальний. А масовий транспорт у нас якраз автомобілі й маршрутки.  

З технічної точки зору трамвай кращий за інші види транспорту, оскільки залізничний транспорт значно ефективніший за дорожній. Також електродвигуни: коефіцієнт корисної дії електричного транспорту на одиницю спожитої енергії в рази перевищує двигуни внутрішнього згоряння. Крім того, сучасні трамваї мають дуже велику місткість. Трамваї Берліна, Варшави чи Будапешта можуть провезти одночасно близько 350 людей. Це як дуже великий літак. Провізна здатність сучасної трамвайної лінії наближається до показників метро.

Мости і трамваї чудово поєднуються

Наскільки сумісні трамваї і мости? Наприклад, місь Патона в Києві.

Мости і трамваї чудово поєднуються. Мости – це окрема проблемна болюча тема для України загалом. З мосту Патона в Києві свого часу забрали трамвай не через його аварійний стан, а щоб додати смугу руху для автотранспорту. Це хибне уявлення, що одна смуга вирішить питання заторів.

 Питання стратегії і політичного розуміння керівників міст

Як помирають трамвайні системи і чим їх зміняють?

У Житомирі, наприклад, залишився лише один трамвайний маршрут. В часи ковіду і повномасштабного вторгнення його зупинили і були сумніви, чи він взагалі запрацює.  Це не питання фінансів. Це питання стратегії і політичного розуміння керівників міст. Київ, Одеса, Харків – це міста з великими бюджетами і ми бачимо як ці бюджети марнуються на якісь ультрадорогі капітальні ремонти. У міст, в яких не вистачає грошей, завжди є міжнародні джерела фінансування, які готові дати пільгові кредити або гранти. Поки що такими можливостями користуються міста на закупівлю рухомого складу. Купують трамваї і тролейбуси. Проте збудувати нову лінію чи депо лише Львів спромігся. В інших містах підстанції дуже старі.

В Україні понад 4 тисячі тролейбусів

Що вимагає більше інвестицій: трамвай чи тролейбус?

Тролейбуси, безумовно, корисні також. Це по суті електричні автобуси. Зараз у світі є тренд на електромобільність. Україна вже має електроавтобуси. У нас понад 4 тисячі електробусів, які в нас називаються тролейбусами. Тролейбуси – це частина міської мобільності, але мають у сприйнятті такий самий низький статус, як трамваї. Повільні, з великими інтервалами руху. Це соціальний транспорт, а не масовий. Тролейбуси повинні зберегтися, проте вони не конкурент трамваю. Це все ж таки автобуси, які їздять по дорозі і не можуть вмістити 300 пасажирів, як сучасні трамваї. Вони повинні залишитися, проте не заміняти трамваї.

Трамваї Vevey та Електро́н T5L64 на Двірцевій площі м. Львова; фото: Володимир Караїм.

"Україна на третьому місці в Європі за кількістю трамвайних систем"

Які країни є лідерами за кількістю трамвайних систем?

Трамваї – це доволі консервативна сфера в Європі. Найбільше трамвайних систем є у Німеччині та Франції. Україна на третьому місці в Європі за кількістю трамвайних систем. У нас їх 18. У Польщі, Іспанії менше, ніж у нас. Однак їх там модернізують і підтримують у гарному стані. Трамваї їздять швидко, вони великі і безбар’єрні, інтервал руху – 10-15 хвилин.

Необхідно змінити будівельні норми

Як вирішити питання шуму від трамваїв?

Є технології зменшення шуму. Нові лінії роблять вже з шумопоглинанням. Наші будівельні норми містять багато заборон. Не можна будувати трамвайні лінії, якщо до найближчих будинків менше 20 метрів. Це означає, що на жодні вулиці в центрі Києва чи у Львові не можна відновити трамвайну лінію там, де вона колись була. Мета – напевно, захистити мешканців будинків від вібрацій і шуму. За кордоном цю проблему вирішують, наприклад, заміною вікон прилеглих будинків на сучасні енергоефективні вікна із шумовим захистом. Це входить в бюджет будівництва трамвайної лінії. Таким чином мешканці задоволені, оскільки трамвай проходить там, де їм потрібно і немає шуму і вібрацій.


Концепція реконструкції Привокзальної площі м. Конотоп

Концепція реконструкції Привокзальної площі м. Конотоп

Конотоп – місто в північній частині України, у Сумській області, розташоване за 240 км від Києва та за 90 км від кордону з РФ. Населення становить близько 85 тисяч осіб (станом на 2022 рік),На початку повномасштабного вторгнення місто зазнало оточення, однак вистояло та не було окуповане росією. 

Одним з головних об’єктів міста є площа перед залізничним вокзалом. Реконструкція цієї площі належить до переліку стратегічних проєктів міста, затвердженого Програмою комплексного відновлення території Конотопської міської територіальної громади.

 

У 2024-2025 роках, в рамках меморандуму про співпрацію з містом, проєктна команда громадської організації “Vision Zero”, із залученням громади та інших зацікавлених сторін, розробила Концепцію реконструкції Привокзальної площі в місті Конотопі Сумської області.

Основні принципи та філософія проєкту

Концепція базується на трьох ключових принципах, що визначають її сучасний та орієнтований на майбутнє підхід:

  • Універсальний дизайн: інфраструктура площі буде максимально зручною для всіх категорій населення, усуваючи потребу в подальшій адаптації.
  • Людиноцентричність: головним фокусом проєкту є потреби, комфорт та сприйняття людини. Автомобільний транспорт більше не домінуватиме над громадським простором.
  • Кліматична стійкість: запроваджуються рішення, що враховують зростаючу частоту та інтенсивність екстремальних погодних явищ, таких як спека, посухи, зливи та морози.

Голос громади: результати воркшопу

Важливою складовою переосмислення площі став планувальний воркшоп, проведений у листопаді 2024 року в Конотопі. У заході взяли участь 30 представників громади міста різного віку, статі та економічного становища. Завдяки цій події вдалося визначити ключові потреби та очікування мешканців від майбутньої площі, які були ретельно опрацьовані командою планувальників та інтегровані в розробку концепції. 

 
Планувальний воркшоп з представниками громади м. Конотоп (29.11.2024)

Серед основних побажань громади, виявлених в результаті воркшопу:

  • Безбар’єрний простір: вільне пересування для всіх.
  • Більше озеленення та тіні: перетворення сірого асфальтового простору на зелену оазу.
  • Зони для відпочинку: можливість зробити паузу, перепочити та провести час.
  • Зручний транспортний вузол: комфортні пересадки між трамваями, автобусами, авто та таксі.
  • Заклади харчування та магазини: важливість їхньої присутності поблизу площі.
  • Паркування: забезпечення місць для автомобілів та велосипедів.
  • Відновлення фонтану: повернення історичного елементу площі.
  • Вшанування конотопського трамвая: підкреслення унікального феномену міста.
  • Фотозона: створення впізнаваного місця для пам'ятних фото.

План площі та позначення об’єктів

Ескізне креслення Концепції реконструкції Привокзальної площі у м. Конотоп Сумської обл.
Ескізне креслення Концепції реконструкції Привокзальної площі у м. Конотоп Сумської обл.

 

Візуалізації реалізації проєкту

Візуалізації реалізації проєкту

 

Багатофункціональність площі після реконструкції

Концепція реконструкції Привокзальної площі передбачає її багатофункціональне використання, включаючи:

  • Транспортна функція: оптимізована інфраструктура для прибуття та відбуття пасажирів, зустрічей та проводжань, що включає сучасні тротуари, зупинки трамвая, міських та приміських автобусів, таксі, зону висадки пасажирів з авто, паркінг та розвинену велосипедну інфраструктуру.
  • Перебування та спілкування: створення комфортних зон для очікування та проведення часу, обладнаних лавицями, озелененням, фонтаном та велосипедною інфраструктурою.
  • Торгівля та харчування: можливість придбати продукти, готову їжу, напої. Передбачається розміщення комерційних закладів та навіть облаштування кафе у формі старого трамвая.
  • Іміджева функція: створення позитивного враження на гостей міста та привабливого місця для фотографування, що стане символом відновлення та розвитку Конотопа. Це буде досягнуто за рахунок привабливих просторів, якісних матеріалів, сучасних вуличних меблів, фонтану та велосипедної інфраструктури.
  • Містобудівна функція: Площа має стати одним з головних громадських центрів міста, що сприятиме подальшому розвитку сфери послуг, торгівлі, закладів харчування, офісних будівель та готелів.

 

Загальний вигляд проєкту реконструкції площі

 

Безбар’єрний простір – пріоритет реконструкції

Відповідно до Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та чинних ДБН В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд”, Привокзальна площа після реконструкції буде безбар’єрним простором. Проєкт передбачає:

  • Пониження «в нуль» на переходах: усі переходи через площу будуть обладнані пониженими бордюрами до рівня проїзної частини або виконані в одному рівні з пішохідною частиною.
  • Підвищений пішохідний перехід через вул. Свободи: автомобілі підніматимуться для переїзду через перехід, замість того, щоб пішоходи спускалися на дорогу.
  • Тактильне покриття: спеціальні орієнтувальні та попереджуючі смуги для людей із порушенням зору.
  • Широкі проходи та під'їзди: достатня ширина маршрутів для вільного руху, зокрема для людей на кріслах колісних чи з іншими допоміжними засобами пересування.
  • Пандуси на вході до парку: зручний доступ для людей на кріслах колісних, з дитячими візками, валізами та велосипедами.
  • Платформи на зупинках громадського транспорту: за умови низькопідлогового рухомого складу, це забезпечить зручну та безбар’єрну посадку й висадку пасажирів.

Кліматична стійкість

Після реконструкції площа буде адаптована до майбутніх кліматичних змін завдяки таким рішенням: 

  • Дерева та фонтан: 264 одиниць нових дерев створюють природне затінення для людей та припаркованих автомобілів, зменшують температуру на площі у спекотні дні. А фонтан крім охолодження також й зволожує повітря, покращуючи мікроклімат;
  • Навіси (павільйони) на зупинках: захищають людей від перегріву під прямим сонцем, а також від злив, снігопадів та сильного вітру, забезпечуючи комфортне очікування транспорту за будь-якої погоди;
  • Бруківка замість асфальту: бетоні елементи мощення мають значно нижчу теплопровідність, ніж асфальт, що сприяє зниженню нагрівання площі влітку; 
  • Трав'яний покрив (14571 кв. метрів): це газони, зелені дахи павільйонів зупинок та еко-бруківка на парковці працюють за принципом "зеленої губки", вбираючи дощову воду й зменшуючи ризик затоплень.

Стала міська мобільність

Концепція надає пріоритети сталій мобільності: замість суцільного простору для автомобілів – площа, де спочатку пішоходи, вело- та мікромобільність, а також громадський транспорт (зокрема трамвай). Площа – транспортно-пересадковий вузол між видами громадського транспорту (міськими, приміськими, міжміськими) та видами мобільності (напр. залізниця - велосипед).

Вигляд на зупинку громадського транспорту, поруч з якою велодоріжка та велопарковки

 

Озеленення та паркування

Концепція нової площі передбачає зменшення нефункціональних площ проїзної частини: замість суцільної площі-парковки – пішохідні простори, озеленення, послуги громадського харчування, зупинки громадського транспорту, місця відпочинку тощо.

Вигляд на алею з деревами та паркувальний майданчик відповідно до концепції

 

Файли для перегляду та скачування (PDF): 

   

 

 

 

Про проєкт:

Матеріали розроблено в рамках проєкту “Кліматично нейтральна та доступна транспортна інфраструктура Конотопа”, що втілювався ГО “Vision Zero” з 01.11.2024 року до 31.05.2025 року. Проєкт реалізовано у співпраці із Конотопською міською радою в рамках грантової підтримки Європейської кліматичної фундації (The European Climate Foundation (ECF) у 2024-2025 рр. Відповідальність за інформацію та погляди, висловлені у цьому проєкті, лежить на його авторах. Європейська кліматична фундація не може бути визнана відповідальною за будь-яке використання інформації, яка викладена в цій публікації та не обов’язково поділяє думки, оцінки та висновки, наведені у ній.

 


Запрошення на онлайн-презентацію “Повоєнне відновлення транспортної інфраструктури Конотопа”

Запрошення на онлайн-презентацію “Повоєнне відновлення транспортної інфраструктури Конотопа”

2 червня 2025 року громадська організація “Vision Zero” проведе англомовну онлайн-презентацію результатів проєкту сталого повоєнного відновлення для громади міста Конотоп Сумської області, Україна. Цей проєкт, що тривав з жовтня 2024 року по травень 2025 року, був зосереджений на двох ключових компонентах:

  1. Концепція реконструкції Привокзальної площі в місті Конотопі Сумської області: Місто прагне перетворити нинішню паркувальну зону перед Привокзальною площею на сучасний, безбар’єрний та кліматично-стійкий громадський простір та осередок сталої міської мобільності. Концепція реконструкції розроблена відповідно до найкращих практик України та ЄС інтегрує громадський транспорт, велосипедну інфраструктуру, паркування, громадські простори та можливості для ведення бізнесу.
  2. Стратегія модернізації та розвитку трамвайної системи Конотопа: В рамках проєкту розроблено комплексну стратегію для трамвайної системи Конотопа до 2050 року. Стратегія базується на ретельному аналізі поточної ситуації та бере до уваги практики збереження й розвитку трамваїв в середніх містах Європи. Стратегія представляє амбітне, але водночас реалістичне бачення майбутнього вдосконалення мережі та збалансований підхід до використання й оновлення рухомого складу.

Нова дата: 2 червня 2025 року; 
Час: 13:30 за центральноєвропейським часом / 14:30 за київським часом.; 
Формат заходу: онлайн (деталі доступу будуть надані після реєстрації); Мова заходу: англійська.
Реєстрація: реєстраційна форма : https://bit.ly/4kkiKXE

Мета і зміст цього проєкту є дуже актуальними для багатьох інших міст України. Станом на 2022 рік 18 українських міст експлуатують трамвайні системи, які часто стикаються з подібними до Конотопа викликами. Крім того, сотні міст України мають великі привокзальні площі, які наразі використовуються як зони паркування для приватних авто. Тож це є нагальною потребою для переосмислення, сучасної і сталої реконструкції.

Цей захід є частиною проекту “Кліматично нейтральна та доступна транспортна інфраструктура Конотопа”, який реалізує ГО "Vision Zero" за підтримки Європейської кліматичної фундації в рамках Меморандуму про співпрацю з містом Конотоп. ГО "Vision Zero" заснована у Івано-Франківську у 2016 році та є учасницею Платформи “Build Ukraine Back Better”, Коаліції ”RISE Ukraine" та міжнародної асоціації “Transport & Environment”


ГО "Vision Zero" представила підсумки проєкту щодо післявоєнного відновлення Конотопа

ГО "Vision Zero" представила підсумки проєкту щодо післявоєнного відновлення Конотопа

12 травня 2025 року у Києві відбувся захід "Післявоєнне відновлення Конотопа: візійні підходи до сталого розвитку міста". Організаторами події були ГО “Vision Zero“, Конотопська міська рада та Київська школа економіки (Програма з урбаністики та повоєнної відбудови), яка й надала майданчик для проведення заходу.

Метою події було представити стратегічні візійні документи сталого відновлення Конотопа після завершення воєнного стану: 

  • Концепцію реконструкції Привокзальної площі на принципах сталості, кліматичної стійкості та доступності;
  • Стратегію модернізації та розвитку трамвайної системи в м. Конотоп.

"Двірцева площа — це точка відліку, стартова точка з якої ми повинні розвиватися. З неї та із залізничного вокзалу починається доступність, паркінг, продумана транспортна розв'язка: автобуси, трамваї і в т.ч. залізниця", заявив міський голова Конотопа Артем Семеніхін.


Міський голова м. Конотоп Артем Семеніхін


Директор КП “Конотопське транспортне управління” Віктор Тимошенко

Транспортний планувальник та експерт ГО “Vision Zero“ Юрій Лозовенко, презентуючи концепцію реконструкції Привокзальної площі м. Конотоп, показав, що площа перед залізничним вокзалом передбачається як транспортно-пересадковий вузол і міський громадський простір. “Одним з важливих етапів проєкту був воркшоп наживо із різними представниками громади. За його підсумками ми визначили їх потреби та побажання – це безбар’єрний простір, більше озеленення та супутньої інфраструктури для перепочинку і проведення часу, фотозона на згадку, фонтан перед вокзалом, а також символ Конотопського трамвая”.


Візуалізація загального вигляду Площі, де враховані потреби та побажання громади

Доповідаючи експерт розповів, що надалі планувальне рішення має включати: 

  • збільшення пішохідного простору і прямий прохід від центрального входу
  • зменшення площі проїзної частини та автостоянки зі збереженням функції
  • влаштування зручних трамвайних зупинок та зупинок приміських автобусів на площі
  • безпечні транспортні розв’язки та організацію руху на прилеглих вулицях
  • зменшення площі асфальту і збільшення озеленення
  • розміщення “трамвая-кав’ярні”, фонтану, відпочинкових зон тощо
  • інтеграцію прилеглого парку Свободи із площею


Модератор заходу та архітектор Артем Полюх і транспортний планувальник Юрій Лозовенко

Підсумовуючи Юрій Лозовенко підкреслив, що реконструкція повинна відбуватися за принципами універсального дизайну, людиноцентричності та кліматичної стійкості. 

Наступною частиною події була презентація результатів другого компонента проєкту “Стратегія модернізації й розвитку трамвайної системи міста Конотоп”. Його метою було запропонувати концепцію (стратегічну візію) розвитку трамвайної мережі Конотопа, яка включатиме заходи, які б підвищили ефективність роботи трамвая в місті та перетворили його на основний вид транспорту міста. При цьому фокус експертів був саме на підвищенні ефективності роботи основної частини його мережі. 

Після ретельного вивчення сильних та слабких сторін Конотопського трамвая, було визначено черговість і пріоритети у реконструкції трамвайної системи. Критична ділянка системи (частина мережі, де зараз проходять всі три маршрути: по вул. Свободи від вул. Прорізної до просп. Миру) потребує реконструкції в першу чергу, оскільки від її пропускної здатності та стану залежить функціонування всієї трамвайної системи. 


Експерт з громадського транспорту Антон Гаген

“Реконструкція критичної одноколійної ділянки системи без закриття руху є майже неможливою, тож варто розглядати можливість поєднання цих робіт з роботами на інших важливих ділянках, що також були визначені в цьому проєкті”, розповів у своїй доповіді Антон Гаген, експерт з громадського транспорту ГО “Vision Zero”. Він додав, що паралельно необхідно здійснювати не менш важливі заходи, такі як реконструкція трамвайного депо, спорудження платформ на зупинках, модернізацію колій на інших ділянках, відповідно до пріоритетності та з урахуванням планів щодо довгострокового розвитку, а також реконструкція кінцевих з укладанням більш комфортних для експлуатації радіусів з організацією посадки пасажирів на прямих ділянках”.

Завершилась подія дискусією та нетворкінгом між гостями та доповідачами про те, як відбувається процес розробки проєктних рішень. 

Над проєктом працювали:

З боку міста Конотопа – міський голова Артем Семеніхін, заступниця міського голови Світлана Самсоненко; 
КП “Конотопське транспортне управління” – директор Віктор Тимошенко, Наталія Яблонська та Сергій Тягній; 
Конотопська міська рада –  відділ містобудування та архітектури Олена Сидоренко, Олена Коваленко.

З боку громадської організації “Vision Zero” : Голова правління Віктор Загреба, координаторка Катерина Лозовенко, Експертна команда: Антон Гаген, Юрій Лозовенко, Артем Полюх.

Про проєкт:

Проєкт “Кліматично нейтральна та доступна транспортна інфраструктура Конотопа” втілювався ГО “Vision Zero” з 01.11.2024 року до 31.05.2025 року. Проєкт реалізовується у співпраці із Конотопською міською радою в рамках грантової підтримки Європейської кліматичної фундації (The European Climate Foundation (ECF) у 2024-2025 рр.

Джерело всіх фото: Конотопська міська рада.


 <iframe frameborder="0" class="juxtapose" width="100%" height="1530" src="https://cdn.knightlab.com/libs/juxtapose/latest/embed/index.html?uid=ab94711c-3bb9-11f0-bb24-0936e1cb08fb"></iframe>