Інсайт в роботу бельгійської поліції

Під час приватної поїздки в Бельгію член нашої команди мав можливість познайомитись з бельгійським поліцейським. Далі пряма мова автора з його публікації на Facebook:

Розпитував його про особливості роботи, функціонал, розподіл обов’язків між місцевою і федеральною поліцією, ну і звісно ж про дорожній рух і його безпеку. Ніяких магічних секретів не довідався, все логічно і прозаїчно:

1) Є патрульні екіпажі, однак в основному робота здійснюється через реакцію на виклики (у них це називається “інтервенції”);
2) На місто з 120-тисячним населенням поліція має два непозначені патрульні автомобілі, на них немає написів “поліція” і вони мають неполіцейські кольори. Ці два автомобілі мають сирену та флеш-лампи (сховані біля радіатора), і активно зупиняють порушників. Вони також обладнані комплексами фіксації порушень, які генерують файли для автоматичного процесингу і розсилки штрафів за швидкість руху. В цих машинах їздять уніформенні та озброєні поліцейські, які мають абсолютно такі ж повноваження, як коли їздять в позначених автомобілях. Такими ж засобами користується і федеральна поліція на автотрасах.

Один з сотень непозначених патрульних автомобілів в Бельгії
Один з сотень непозначених патрульних автомобілів в Бельгії

3) В Бельгії перевірка на предмет вживання алкоголю є законною підставою для зупинки будь-якого автомобіля в будь-який час і в будь-якій точці країни. Кожен екіпаж має алкотестер. В разі позитивного результату, який перевищує 0,2 проміле, через 15 хвилин робиться повторний алкотест. По його результатах оформлюються документи.
4) В Бельгії є національний план боротьби з алкодрайвінгом, який включає: (а) просвітницьку і заохочувальну кампанію “БОБ”; (б) розроблені тактики і плани операцій “алкоконтроль” (я виставляв відео такої операції: https://www.youtube.com/watch?v=8s9AKpatZQg&t=1s ); (в) плани алкотестів на всю країну, на кожну провінцію і на кожне місто. Тобто є задача, наприклад, за місяць зробити 1000 алкотестів водіям. І цей план виконують, кожної доби роблячи по 35 алкотестів.
5) По місту і між містами стоїть величезна кількість камер фіксації перевищення швидкості, в тому числі віднедавна запроваджується сегментний контроль швидкості, коли вираховується середня швидкість на ділянці.

А ще мій знайомий коп зазначив, що Бельгія дуже відстає у сфері безпеки руху від сусідньої Голландії, і вони постійно вчаться від сусідів. І статистика підтверджує, що вчаться вони добре. І нам час прийшов вчитися хоча б у Бельгії. Я завтра вранці цим і займуся — йду послухаю лекцію в місцевому університеті, курс Road Safety. Постараюсь опублікувати конспект.

P.S. Ліміт вмісту алкоголю в крові – 0.2 проміле. Штраф за 0.21-0.35 проміле складає від 150 до 3000 євро. При сп’яніння понад 0.36 проміле штраф складає від 1200 до 12 000 євро. Міра покарання залежить від ступеню сп’яніння і від історії порушень (рішення приймає суд). Якщо проходиш тест на нуль, отримуєш і заохочувальний брелок з написом “ВОВ”, що означає свідомий тверезий водій.

Віктор Загреба, 05.12.2016


Місто Хмельницький – “33 канал”

2 листопада команда відвідала Хмельницький, на спільне запрошення мерії та національної поліції. Візит включав огляд декількох аварійно небезпечних вулиць та перехресть, а також виступ у мерії в рамках тематичного круглого столу. Також нас прийняв міський голова Олександр Симчишин. Про ключові пункти нашого візиту дивіться у сюжеті місцевого телебачення. Бажаємо Хмельницькому успіху на шляху до Vision Zero!  Будемо раді відвідати знову!

За запрошення та організацію візиту щиро дякуємо Інні Пронік (Головне управління Національної поліції) та Сергію Толстіхіну (радник міського голови). Також велика подяка за сприяння Управлінню Патрульної поліції та автоклубу “ХАЛК”.


Ужгород: подорожні нотатки

25 жовтня 2016 року команда “Vision Zero” в особі Віктора Загреби та Андрія Комана здійснила одноденний ознайомчий візит в Ужгород. Насичений і приємний візит! Відпрезентувались в міській раді, подивились на місто і його людей, поділились знаннями про наукові підходи та інфраструктурні рішення, отримали порцію позитиву. Подорожні нотатки – нижче.

14724492_1836783453218478_9091867745038775245_n
На фото: Віктор Загреба, Маріанна Собран, Андрій Коман, та міський голова Ужгорода Богдан Андріїв

Про місто:
– Ужгород — компактне європейське місто. З точки зору безпеки руху має природні переваги перед іншими містами західної України (не кажучи вже про східну) – вузькі вулички, бруківка, невисока швидкість руху, багато велосипедистів
– Кількість смертельних випадків за рік перебуває навколо позначки 5. До нуля дистанція зовсім невелика. З таким baseline Ужгород цілком може стати першим обласним центром, яке досягне нульової смертності! Скажімо, до 2020 року. До чого і закликаємо!
– Жодного підземного переходу чи розв’язки в двох рівнях нам побачити не вдалося, і це добре для людей! (хоча, можливо, вони десь і є?)
– Місто має багато кільцевих перехресть, аж “ріже око” – це також добре! Кільця – перевірене і високоефективне рішення з точки зору безпеки, оскільки вони: (а) збивають швидкість руху (б) зводять до нуля ризики найбільш травматичних сценаріїв зіткнень – бокових і фронтальних. Ми – фанати кілець!
– Незважаючи на короткий час візиту, ми встигли провести (за підтримки місцевих активістів — подяка!) дослідження рівня користування ременями безпеки. Він тут виявився навіть нижчий, ніж у Франківську, а там він – на рівні 15%. Достеменний результат опублікуємо окремо. Вибірка склала понад 1300 водіїв на 4 точках спостереження.
– Ще трохи мінусів: на багатьох нерегульованих переходах стоять досить дивні великогабаритні щити “Пішохід”, які ми не бачили в жодному іншому місті. Вони мали би привертати увагу, але водночас вони ховають від зору водія цілого пішохода, а пішоходу затуляють огляд на автомобілі. Сумнівна практика, якщо чесно. Цілком може бути, що шкоди від них в умовах міста більше, ніж користі, однак треба ще більш ретельно дослідити.
Про людей:
– До проблеми безпеки руху муніципалітет Ужгорода ставиться серйозно, на найвищому рівні! Наша презентація відбувалася в головному залі міської ради, і участь в події взяли усі керівники міста, на чолі з міським головою Богданом Андріївим, його першим заступником, головним архітектором, начальниками профільних відділів. Дякуємо за це, пане голово та панове керівники!
– Патрульна поліція Ужгорода та Мукачева, втім як майже в усіх містах, дуже активна і відкрита до співпраці та навчання – теж подяка за це, особливо керівнику Юрію Марценишину!
– На зустріч прийшло багато активістів та журналістів, з якими була цікава дискусія, від яких звучали влучні і продумані запитання. Дякуємо вам за це!
– Ініціатором візиту була Маріанна Собран – громадська активістка, а віднедавна радниця міського голови. Вона знайшла нас у Фейсбуці, запросила і все організувала. Це дуже тішить, що мер Ужгорода, як і мери деяких інших міст, бачать цінність в таких “агентах змін”, і дослухаються до них. Це добра практика, її розпочали свого часу Андрій Садовий (який свого часу запросив до роботи Олега Шміда), Володимир Гройсман як мер Вінниці, і Віталій Кличко в Києві (радниця Ксенія Семенова). Нарешті ця практика дійшла і до інших міст!
А тепер дещо взагалі не про Ужгород:
– Автодорога М-06 “Київ-Чоп”, яку ми проїхали двічі на ділянці від Стрия – таке собі видовище. На закарпатській стороні покриття вже розвалюється, ямковий ремонт ще пару років її потримає в терпимому стані, а потім вже треба буде середній. В організації руху є суттєві недоліки, хоча не системні. Системності взагалі-то якраз і бракує — цілком однакові ділянки реалізовані по-різному: інколи добре, інколи – з помилками, які негативно впливають на безпеку.
– Нагадаємо, “Київ-Чоп” – найнебезпечніша довга траса в Україні, в середньому вона має один труп на 4 кілометри за рік.
– На карпатській ділянці дороги стоїть величезне розмаїття типів та форм дорожніх знаків в дусі “Увага! Небезпечна ділянка!”. Ми зробили штук 20 фотографій, хоч виставку роби. Коли знаків стоять десятки, при чому інколи по 1-2 штуки на кілометр, то вони просто втрачають сенс і взагалі не працюють – мозок водія їх перестає помічати. Колись ми вивчимо це більш детально і підготуємо окрему презентацію. Цю знакофілію та самодіяльність місцевих “діячів” треба закінчувати.
– В дорозі зупинялись лише на OKKO і завжди все було класно. І їжа, і кава, і сервіс. Звідки береться ця ірраціональна лояльність до бренду? :)
– “Готель Ужгород” легко заткне за пояс будь-який одноіменний місту готель в будь-якому місті центрі України. Це наша гіпотеза, хтось може її підтвердити чи спросувати?

До зустрічі, Ужгороде!


Телеефір в Чернівцях

Пропонуємо вашій увазі живу розмову з двома співзасновниками ГО “Vision Zero”. Балачка ця відбулася 22 вересня 2016 року в студії каналі “Чернівецький промінь”. Після телевізійного етеру ми пересунулись в стіни міської ради, де провели презентацію на тему “Що не так з нашими вулицями і як це виправити?” та охоче подискутували з присутніми чиновниками, активістами та поліцейськими. Наш візит до Чернівців був організований Буковинською агенцією регіонального розвитку  за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Щиро дякуємо за запрошення і за вашу небайдужість і конкретні кроки для зменшення аварійності і смертності.

 


Враження про візит в Миколаїв

3-4 вересня на запрошення мерії міста Миколаєва (населення 500 тис.осіб)  ГО “Vision Zero” відвідала “Форум міського розвитку“. Наш представник Віктор Загреба мав нагоду провести в місті на Бузі два виступи – в рамках основної пленарної програми форуму та на “Майстерні міста” на центральні площі.

Миколаїв - Форум міського розвитку 2016
Організатори та спікери форуму (не всі)

Обидві доповіді були присвячені, звісно ж, нашим улюбленим речам: науковий підхід до оцінки безпеки руху; розумні і нерозумні рішення в дизайні вулиць; вплив інфраструктури на поведінку користувачів; практичний досвід якісних проектів в Україні.

В Миколаєві нам сподобалося:

1) Сам Миколаїв. Гарно сплановане, зелене, просторе місто з ідеальною квадратно-гніздовою сіткою – нагадує Чикаго або Нью-Йорк, а зовсім не Відень чи Івано-Франківськ. Вулиці дуже широкі, спокійно можна розвивати і робити їх більш безпечними, дружніми до велосипедистів і пішоходів. В Миколаєва є одна красива, широка, пішоходна вулиця. Правда, її пішоходність далеко не досконала, оскільки її постійно перетинають непішоходні вулиці з автомобільним трафіком. Але вона є, і вона приємна та популярна. І ще у Миколаєва є широке водне плесо і безкінечність кілометрів узбережжя. В такому місті жити і жити!

Миколаїв - як Чикаго!
Планування Миколаєва. Вигляд з космосу

 

2) Мер Миколаєва Олександр Сенкевич. Сучасний лідер і освічена, вдумлива людина, що прийшла в місцеве самоврядування з чесного ІТ-бізнесу, і, здобувши перемогу на виборах, щодня бореться за краще місто і кращу країну. Відчувається, що це важко, але йому це вдається вже показувати результати! За перші кілька місяців мер створив Агентство розвитку з прекрасною командою вмотивованих освічених людей, які розгойдують креативний клас, успішно (і чесно) співпрацюють з бізнесами, і підтягують міжнародну технічну допомогу та інтелект. Відчувається, що завдяки цьому меру і Агентству розвитку Миколаїв щомісяця стає амбітнішим і помітнішим. І що команда, яка працює з мером, отримує задоволення від роботи і від того, що з цим лідером багато ідей отримують зелене світло і full support. Для маленького класу ГО-шників та урбаністів в Україніі адекватний мер – то ніби виграш в лотерею, в яку ти навіть не грав, тому це самоочевидно, що місцевий проактивний клас з Сенкевичем просто щасливий і навіть ризикує впасти в культ особистості (а не треба!). Але навіть пересічні, тобто загалом пасивні та скептичні, мешканці Миколаєва, опитані нами в декількох машинах таксі, в барі і на пляжі, всі як один поважають свого мера і навіть, хоч як їм це незвично визнавати, довіряють йому. Хоча вибірка й не репрезентативна, та це для нас все-одно показник. Олександре, вперед! Ви самі створили ці високі очікування, доведеться тепер пахати як Ілон Маск! Тільки бережіть здоров’я.

14184513_10154468004626499_720723856681886929_n (1)
Загреба не зміг не зробити селфі з Сенкевичем

3) Реакція слухачів на наші меседжі і наші підходи. Люди, різного віку, статі і професій, розуміють та відчувають, що старі “ДАІшні” підходи до безпеки доріг не призводять ні до чого змістовного, що вони вичерпали свій потенціал, якщо колись його взагалі мали. Люди розуміють, що не можна досягнути нових результатів, не роблячи при цьому нічого нового, і що вулиці міста повинні бути не такі, як в Миколаєві. Ми пояснюємо, що конкретно в них “не так” та які які наші вулиці можуть і насправді повинні бути з точки зору безпеки, логіки, комфорту і естетики. Ми заявляємо, в який бік нашим містам потрібно рухатись в сфері безпеки руху – в бік нульової смертності. І нам приємно, що ці нові для України ідеї та підходи позитивно сприймаються місцевими лідерами, планувальниками, архітекторами, активістами, поліцейськими і простими громадянами.

14329330_1058114460903870_1558522550_o
“Майстерня міста”. На місці зеленого майданчика з жовтими квітами ще нещодавно стояв гранітний Ленін

Слід відзначити, що організація руху на вулицях Миколаєва нам переважно не сподобалась. Широчезні смуги, які спонукають до швидкості. Довжелезні переходи-зебри. Дивна пішохідна вулиця, на якій, якщо бути неуважним, можна потрапити під авто, яке їде 60-80 км/год. Сумнівні умови для велосипедистів, ледве жива трамвайна мережа. Але ці всі вади далеко не є унікальні – вони у нас по всіх містах, це наш совковий спадок. І вони аж ніяк не переважили наші позитивні враження від візиту. Крім того, відчувши динаміку, яке набирає місто, ми віримо, що його вулична інфраструктура також почне змінюватись на краще вже у найближчі рік-два.

Дякуємо Миколаєву за запрошення, якісну організацію заходів, гостинний прийом, енергію і амбітність! Персональні подяки йдуть Роланду, Дар’ї та Василю! Бажаємо вашому теплому місту сталого розвитку та безпеки на вулицях, і завжди відкриті до співпраці та подальшого професійного обміну.

***

Подобається, що ми робимо? Підпишіться на нашу сторінку на Facebook та на наш канал в Telegram!

 

 

 

 


Заява про підтримку ручних радарів швидкості

Польська поліція з радаром. Фото з сайту http://moto.wp.pl/Національна поліція планує повернутись до використання ручних радарів на дорогах. Таку новину поширили інформаційні агенції, наприклад “Українські новини”, з посиланням на заступника начальника Управління безпеки дорожнього руху Нацполіції Василя Брянцева.

Громадська організація “Vision Zero” висловлює цілковиту підтримку цим планам з причин, що наведені нижче:

  1. В Україні з 2015 року існує незрозуміла і суспільно шкідлива ситуація, коли на дорогах і вулицях повністю відсутній контроль швидкості, і, на наше переконання, це є однією з причин погіршення ситуації з аварійністю та травматизмом на дорогах, незважаючи на успішне розгортання Патрульної поліції;
  2. Використання мобільних (ручних) радарів є стандартною сучасною практикою усіх штатів США та усіх країнах Євросоюзу, оскільки науково доведено прямий вплив цієї практики на ключовий фактор ризику – надмірну швидкість руху; в цій практиці немає нічого “радянського” чи “ДАІшного”, чого варто було б боятися (див. фотодокази нижче);
  3. Оскільки Національна поліція та Міністерство внутрішніх справ вже протягом 8 місяців (після створення так званої робочої групи) не спромоглися надати суспільству жодних конкретних планів розгортання системи автоматичної фіксації порушень правил руху, ми очікуємо, що процес створення цієї системи в Україні займе ще від 2 до 5 років. Саме тому ручні радари повинні бути повернуті у використанні в найкоротші терміни з метою врятування сотень або тисяч життів людей. Людські життя не повинні бути ціною за зволікання чи брак компетентності в Національній поліції, МВС та уряді.

З огляду на це, ми просимо Національну поліцію та Міністерство внутрішніх справ:

  • В найкоротші терміни реалізувати озвучені наміри з повернення у використання ручних приладів контролю швидкості, якими мають бути устатковані управління Патрульної поліції, групи швидкого реагування, а де вони відсутні – підрозділи превентивної діяльності;
  • До кінця вересня 2016 року показати суспільству та організувати обговорення з зацікавленими сторонами (стейкхолдерами) розроблених за минулі 8 місяців планів, концепцій, ескізів, моделей, стратегій або будь-яких інших документів стосовно системи автоматизованої фіксації порушень правил руху, в т.ч. технічних, юридичних та фінансових складових цієї системи та критеріїв та нормативів вибору місць для розміщення камер.

Ми закликаємо свідому частину суспільства та автомобільного середовища, місцеві органи влади, адекватні громадські організації та засоби масової інформації активно підтримувати будь-які заходи з повернення контролю швидкості на дороги і вулиці України, адже ці заходи врятують сотні життів.

06.09.2016

Додаток: фотографії використання ручних радарів поліцією розвинених країн світу (джерело: пошук в Google Images). 

Хочете стежити за нашою боротьбою за нульову смертність?

Підписуйтесь:


Місто Павлоград – дослідження Vision Zero

На запрошення місцевих активістів та органів самоврядування, двоє співзасновників Vision Zero – Віктор Загреба та Андрій Коман – відвідали Дніпропетровську область, місто Павлоград, яке має населення 110 тисяч осіб. Публікуємо продукт нашого короткого робочого візиту – 9-сторінковий аналітичний звіт. Він був презентований та переданий керівництву міста, і тепер місцеві активісти разом з муніципалітетом та НацПоліцією продовжують роботу у цьому напрямку в рамках своєї кампанії “Нульова смертність на Дніпровській”. Ця громадська кампанія, як і експертний візит, стали можливими завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID), яке підтримало цей проект в рамках Української ініціативи з підвищення громадянської довіри (UCBI). Дякуємо за цю цікаву можливість попрацювати на сході України.


“Громадське радіо”: Деякі водії у Франківську ганяють зі швидкістю 128 км/год

Ми оглянули 18 світлофорів у центрі міста на предмет безпечності для пішоходів. Близько третини потребують термінового ремонту, або заміни, — активіст Віктор Загреба ділиться результатами дослідження

Громадський активіст, голова франківської ГО «Vision Zero» Віктор Загреба  про результати дослідження, здійсненого у Івано-Франківську: наскільки безпечною є поведінка учасників дорожнього руху та інфраструктура міста, та що таке стратегія нульової смертності?

Ведучі Ольга Веснянка та Едуард Лозовий.

Едуард Лозовий: У дослідженні сказано, що дві третини водіїв у Івано-Франківську перевищують швидкість у місті. 85% не користуються пасками безпеки. Розкажіть, чому ви це досліджували і яка від цього користь?

Віктор Загреба: Безпека руху залежить від факторів, що лежать в трьох площинах: безпечні дороги, безпечні транспортні засоби, безпечні користувачі доріг. У нас в Україні поведінка людей не вивчалася ніколи, а вона прогнозує, наскільки ймовірним є ДТП.

Ми з колегами-активістами вирішили зробити те, що є стандартом для ЄС, США —спробувати виміряти і встановити превалюючу поведінку на дорогах та вулицях. Ми взяли Івано-Франківськ і спробувати там зробити це дослідження. Результати досить цікаві: для когось вражаючі, для нас — не дуже, щось таке ми очікували.

Віктор Загреба // «Громадське радіо»
Віктор Загреба. Фото  «Громадське радіо»
Едуард Лозовий: Ви перевіряли не лише водіїв, а і дорожню інфраструктуру?

Віктор Загреба: Ми перевіряли інфраструктуру частково, адже визначили два дні, щоб це зробити. Це все волонтерська робота. Більше уваги пішло на поведінку людей: водіїв, велосипедистів.

Ми встановили, що ця поведінка є небезпечною. 85% людей за кермом автомобілів не застібають паски безпеки, близько 60% велосипедистів вночі та ввечері ігнорують правило, що треба мати ліхтарик.

Ми оглянули 18 світлофорів у центрі міста на предмет безпечності для пішоходів. І близько третини потребують або термінового ремонту, або заміни, бо порушені режими, фази переключення. Лише один світлофор з 18-ти пристосований для людей з поганим зором.

Едуард Лозовий: Недавно було анонсовано, що Україна переходить на автоматичну фіксацію порушень правил дорожнього руху. Для Франківська це дало б ефект?

Віктор Загреба: Звісно дало б. Ми роздобули радар, яким користувалось ДАІ, та вимірювали швидкість. Деякі люди не соромляться їхати містом зі швидкостями і до128 км/год і в денний, і в нічний час. Якби стояла камера автоматичного контролю, люди б їхали спокійніше. Але друге питання, що багато хто думає, що ці камери ось-ось запрацюють. Але наскільки ми досліджували — рік-півтора їх не буде. Процес підготовки системи до запуску йде дуже повільно. І нам взагалі незрозуміло, чи йде. Робоча група Нацполіції, яка має розробляти щось, за сім місяців не показала жодного результату чи концепції, тому ми скептичні стосовно цього.

Едуард Лозовий: Я бачив, що ви хочете дати старт розробці стратегії нульової смертності і запропонувати мерії. Про що йдеться?

Віктор Загреба: Назва нашої організації означає «нульове бачення». Це сучасний підхід, коли міста або регіони ставлять за мету зменшити смертність на дорозі до нуля. Ми цього прагнемо для Франківська і надалі для Києва та інших міст.

Суть в тому, щоб вважати, що будь яка загибель є неприпустимою. За минулий рік по Франківську 13 смертельних випадків, за цей — вже шість. Ми хочемо спільно з мерією, поліцією розробити комплексну стратегію, яка впливатиме і на поведінку, і на безпечність доріг, інфраструктури, щоб через три-п’ять років Франківську ніхто не загинув на дорогах та вулицях.

30.07.2016
Оригінал публікації на сайті “Громадського радіо” (в т.ч. аудіоверсія): посилання.

2/3 водіїв у Івано-Франківську перевищують швидкість, а 85% не користуються ременями безпеки – результати дослідження

85% водіїв у Івано-Франківську не дотримуються вимоги Правил дорожнього руху про користування ременями безпеки, 71% перевищують дозволену швидкість руху, а 60% велосипедистів не виконують пункт правил про користування ліхтарем у темну пору доби. Такі результати дослідження стану безпеки дорожнього руху, яке провели активісти громадської організації “Vision Zero” у співпраці з мерією міста та Патрульною поліцією.

Громадські активісти детально вивчили дані поліції про зареєстровані аварії, зокрема нанесли на електронні мапи дані про ДТП за 2014-2016 роки та відкрили їх для публічного доступу (лінк 1: смертельні ДТП за 2014-2016; лінк 2: всі ДТП за 2016). Також вони самостійно зібрали і проаналізували значний масив даних про так звані індикатори безпеки руху (Safety Performance Indicators), такі як користування ременями безпеки та швидкість руху, що було зроблено вперше. В результаті дослідження поведінки 1318 водіїв виявилось, що рівень користування ременями безпеки складає 15%.

Активісти рахують рівень користування ременями безпеки
Активісти рахують рівень користування ременями безпеки

Також дослідники за допомогою радару вимірювали швидкість руху на магістральних вулицях, на яких стається значна частина ДТП з потерпілими, та виявили, що ця швидкість значно перевищує правила руху і безпечні показники. Із 1064 автомобілів, чия швидкість була виміряна, 756 автівок (або 71%) рухались понад 60 км/год, а 204 автівки (19,2%) – понад 80 км/год. На одній з вулиць (Крихівецькій), показник тих, хто перевищує дозволені законом 60 км/год, складає 89%, а 6% автомобілістів взагалі їдуть понад 100 км/год. За дві години замірів (в різний час доби) таких водіїв було виявлено 24.

Активісти вимірюють швидкість руху
Активісти вимірюють швидкість руху на вул.Крихівецькій

Дослідження також виявило, що 60% велосипедистів не користуються жодними світловими приладами у темний час доби, а інші 15% користуються лише одним ліхтарем (переднім або заднім).

Звернули увагу дослідники і на інфраструктуру міста. Вони зібрали та нанесли на електронну мапу (лінк 3) інформацію про шість існуючих та сім запланованих кільцевих перехресть, існуючі та майбутні острівці безпеки та припідняті пішохідні переходи. Також громадські активісти дослідили 18 світлофорів в центральній частині міста та виявили, що їхній стан незадовільний. Світлофори є морально та фізично застарілі, лише на одному з них є таймер очікування. Зелений миготливий сигнал для пішоходів відсутній на п’яти переходах та перехрестях з вісімнадцяти, на інших червоне світло засвічується раптово. На чотирьох світлофорах відсутня проміжна “жовта” фаза – пауза між вимиканням зеленого для пішоходів і вмиканням зеленого для автомобілів. Це створює небезпечні і нервові ситуації, коли пішохід, що законно йде на зелене світло, раптом опиняється перед автомобілями, які також починають рух на зелене. Звуковий супровід для безпеки і зручності незрячих і слабозрячих осіб, повною мірою функціонує лише на одному регульованому переході, і на чотирьох він діє частково.

Андрій Черніков та Віктор Загреба
Співзасновники ГО “Vision Zero” Андрій Черніков та Віктор Загреба під час презентації дослідження. Івано-Франківськ, 27.07.2016

Дослідження було проведено у стислі терміни, протягом двох днів 27-28 липня 2016 року. “Ми зробили це, щоб покласти старт розробці “Стратегії нульової смертності”, яку ми пропонуємо мерії Івано-Франківська та інших міст. Ми підготували серйозний науково обґрунтований фундамент для розробки такої стратегії, і тепер сподіваємось спільно з мерією міста, депутатами міської ради, поліцією та іншими зацікавленими сторонами спільно визначити стратегічні напрямки роботи, аби покращити цю ситуацію” – каже Віктор Загреба, ініціатор проведеного дослідження.

На презентації звіту про дослідження були присутні представники Патрульної поліції, які високо оцінили напрацювання активістів. “Ми дякуємо авторам цього дослідження, ви справді зробили важливу роботу. Ми вже вживаємо заходів для посиленого патрулювання місць підвищеної аварійності, і обов’язково врахуємо ваш звіт у цій роботі. Також ми найближчим часом почнемо профілактичну роботу стосовно користування ременями безпеки” – заявила командир батальйону Патрульної поліції у Івано-Франківську, лейтенант поліції Ірина Зелінська.

Місця смертельних ДТП за 2014-2016 роки активісти нанесли на Google-мапу
Місця смертельних ДТП за 2014-2016 роки активісти нанесли на Google-мапу

За наявною у активістів інформацією, таке дослідження було проведено вперше в Україні, хоча для Європейського Союзу подібні речі є стандартною практикою. Участь у дослідженні на волонтерських засадах взяли засновники ГО “Vision Zero” Андрій Черніков, Віктор Загреба та Андрій Коман, а також активісти та небайдужі громадяни Андрій Шевчук, Андрій Майгутяк, Юлія Ляхович, Ярослав Яковлев, Павло Гогільчин, Денис Квасов та Олена Біла. Сприяння та необхідні матеріали надали Управління Патрульної поліції в Івано-Франківську та міський Департамент транспорту.

Нагадаємо, аварійність на дорогах і вулицях є однією з серйозних проблем міст України. У 2015 році в Івано-Франківську 198 людей було травмовано та 13 загинуло внаслідок дорожніх аварій. За першу половину 2016 року, кількість загиблих вже склала 6 осіб, а травмованих – 102. Понад половина всіх, хто страждає в ДТП – пішоходи та велосипедисти. Водночас на Європейському континенті вже зараз є 614 міст з населенням понад 50 тисяч мешканців, які успішно досягнули так званого “Нульового бачення”, тобто нульової смертності на своїх вулицях (за даними DEKRA).

Перша редакція аналітичного звіту вже опублікована на сайті www.visionzero.org.ua (лінк 4), однак найближчим часом активісти планують опублікувати для загалу та передати в мерію другу, розширену редакцію звіту.

Контакти для запитань, коментарів та зауважень:

Віктор Загреба, керівник ГО “Vision Zero”, тел. 067 442 14 94, viktor@zagreba.com, https://www.facebook.com/zagreba


Безпека руху в Івано-Франківську: дослідження (перша редакція звіту)

Представляємо вашій увазі першу гарячу версію аналітичного звіту за результатами комплексного дослідження безпеки руху в Івано-Франківську, яке є новим для України.

Організатори висловлюють подяку активістам та небайдужим громадянам, які допомогли зробити це дослідження: Андрій Шевчук, Андрій Майгутяк, Юлія Ляхович, Ярослав Яковлев, Павло Гогільчин, Денис Квасов та Олена Біла. Також ми вдячні за сприяння та необхідні матеріали Управлінню Патрульної поліції в Івано-Франківську (особисто Ірині Зелінській та Віталію Царьову) та міському Департамент транспорту.

Друга, розширена версія звіту буде підготовлена та опублікована пізніше. Ваші відгуки і зауваження стосовно першої версії просимо надсилати на viktor@zagreba.com.

28.07.2016