Tag : дослідження

Правило про “денні вогні” виконують 90,6% водіїв

Ми любимо все досліджувати і вимірювати. Особливо те, що ще ніхто до  нас не вимірював. Тому коли ми їхали у відрядження з Франківська на південь України, ми провели пробне дослідження рівня користування денними ходовими вогнями або ближнім світлом фар. Адже такою є вимога Правил дорожнього руху:

“З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу — ближнє світло фар” – ст.9.8 ПДР України

Дослідження проводили методом спостереження (observational study). Форму для збору інформації зробили прямо на ходу. Рахували суцільними вибірками мінімум по 100 автомобілів, за межами населених пунктів. Окремо рахували фури і рейсові автобуси, щоб побачити, чи буде девіація від загальної маси, бо вантажні і пасажирські первізники є об’єктами особливого державного регулювання у сфері безпеки руху. Підрахунок проводили 31 січня – 2 лютого в трьох обоастях, вибірка склала 967 одиниць. Для інтересу ми порахували і Молодову (вибірка 356 одиниць).

Маєте коментарі або зауваження до цього пробного дослідження?

Будемо раді їх почути на Facebook сторінці: https://www.facebook.com/VisionZeroUA/


Конспект лекції з безпеки руху в Бельгії

В Університеті Хасселта (Бельгія, http://www.uhasselt.be/en) є “Школа транспортних наук”. Її студенти вивчають, серед інших предметів, безпеку дорожнього руху. Ми завітали на одну з лекцій, поспілкувались з професором та студентами, поробили фотографії. А також зробили конспект лекцій українською мовою, щоб ви могли бодай на 10 хвилин відчути себе у здоровому університеті здорової країни!

Головний вхід до корпусу, де вивчають транспорт
Головний вхід до корпусу, де вивчають транспорт

University of Hasselt, курс Road Safety Evaluation: Methods and Applications (3145)

Лекція “Oцінка проблем у сфері БДР у різних вимірах”, 06.12.2016

Викладач: Dr. Stijn Daniels, конспект: Віктор Загреба.

Що таке “проблема безпеки руху (БДР)”? Це будь-який фактор, який збільшує ймовірність і тяжкість наслідків аварій (ДТП). Наприклад, некористування ременями безпеки, перевищення встановленої швидкості, керування під впливом алкоголю, відволікання під час керування та ін.

Об’єктивний аналіз безпеки руху ставить за мету ідентифікувати проблеми, які роблять найбільший внесок в ДТП і піддаються впливу. Наприклад, водіння вночі чи в дощ збільшує ризики та наслідки ДТП, але мало піддається впливу. Хоча частково піддається – наприклад, в Голландії майже всі автомагістралі освітлені, а сучасні автомобілі мають більш ефективні системи для допомоги в керуванні в умовах слизької дороги. Інші проблеми піддаються впливу значно більше.

За Елвіком (2008), існує дев’ять вимірів проблем БДР:

  1. Магнітуда (magnitude, важливість) – population attributable risk (PAR) – пропорція людей в дорожньому русі, які “експонуються” цьому конкретному ризику, тобто можуть постраждати.
  2. Важкість (severity) – до яких наслідків призводить ця проблема? Вимірюється смертельними наслідками, важкими і легкими травмами.
  3. Екстернальність (externality) – активність певного актора яка впливає на благополуччя іншого актора, коли актор, який створює цей плив, не бере це до уваги в прийнятті рішень про цю активність. В БДР це ризики, який група користувачів доріг створює на іншу групу. Наприклад, екстернальність ДТП за участі вантажних автомобілів значно більша, ніж у ДТП з велосипедами. (категоризація ТЗ в дослідженнях і статистиці БДР в Бельгії: важкі ТЗ, легкі ТЗ, мотоцикли, мопеди, велосипеди, пішоходи)
  4. Нерівність (inequity) – розбіжності в ризиках між різними групами користувачів доріг за ознаками соціального, економічного, географічного, гендерного, вікового та ін. характеру
  5. Складність (complexity) – чи може певна проблема бути пов’язана лише з одним фактором ризику, чи до множинності чинників, кожен з яких робить незначний внесок та взаємодіють між собою у спосіб, який складно пояснити і вимірюв­­­ати
  6. Просторове поширення (spatial dispersion) – деякі проблеми поширені на окремих частинах дорожньої мережі. Це виявляється методом скрінінгу мережі (network screening), який локалізує місця або сегменти, на яких є найвища очікувана кількість ДТП з потерпілими.
  7. Часова стабільність – проблема є більш важливою коли вона зростає, ніж коли вона зменшується. Наприклад, в Бельгії зростає проблема відволікання під час водіння.
  8. Сприйняття загрозливості (perceived urgency) – одним з ризиків у сфері БДР може бути те, що проблема не сприймається користувачами як проблема. В такому випадку проблема може менше піддаватись розв’язанню, ніж, наприклад, коли вона всіма сприймається як важлива проблема, для якої потрібні сильніші заходи впливу.
  9. Піддаваність впливу (amenability to treatment) – наявність та перспективи успішності можливих заходів, які вирішать проблему або пом’якшать її магнітуду. На це впливає сприйняття громадян, і вартість інвестицій. Наприклад проблема швидкості менш піддається впливу, ніж проблема алкодрайвінгу та проблема видимості пішоходів і велосипедистів вночі.

Обмеження в аналізі проблем БДР за вимірами:

  • Деякі проблеми важко спостерігати і вимірювати (такі як відволікання, засинання за кермом)
  • Викривлені і неповні дані про ДТП. Статистика ДТП завжди неповна (частина ДТП не повідомляються в поліцію) і часто викривлена.
  • Вибір правильного рівня аналізу – для рівня країни можна виміряти проблеми за усіма 9 вимірами, але для регіону або міста це важче через брак даних і малу вибірку.
  • Кореляція між проблемами БДР – є асоціативність між, наприклад, вживанням алкоголю і перевищенням швидкості. Але важко виміряти ступінь впливу одного на друге.

Summary

Раніше у сфері безпеки руху був популярний т.зв. PHOG Approach (prejudice – hunch – opinion – guesswork, українською приблизно: “упередження – здогадки – опінії – вгадування”). Цього підходу треба уникати. Йому на зміну прийшов раціональний науковий аналіз, якому і вчить цей курс.

Розуміння проблем БДР за останні декади значно покращилося і зараз включає такі фундаментальні пункти:

  1. Не існує “чарівної пілюлі”, яка все вирішить. Проблеми комплексні, чинники завжди численні, .
  2. Концепції “причини” і “вини” не є корисними для менеджменту БДР. Вони є корисними для судочинства і страхових компаній, але не для аналізу та впливу на безпеку руху
  3. Важливо аналізувати і зменшувати наслідки, а не лише самі факти аварій. Наприклад, автомобілі стають все кращими у захисті учасників ДТП.
  4. Експозиція (exposure, тобто ризик потрапляння в ДТП) є важливим індикатором, не менш важливим ніж дані про ДТП .
  5. Статистичний аналіз це важливий інструмент для розуміння причин і прийняття поінформованих рішень.
  6. Результати досліджень можуть бути контрінтуїтивними, тому вони і корисні.
  7. Оцінка (evaluation) критично важлива. Повинна існувати постійна наукова оцінка всіх інтервенцій, зокрема в нормативних актах, дизайні доріг, тактиках полісінгу та ін.
  8. Раціональне визначення пріоритетів. Ресурси у держави завжди обмежені, тому треба виставляти пріоритети на основі наукового аналізу.

Примітки:

  1. Основне джерело цієї лекції: Dimensions of road safety problems and their measurement (Elvik, 2008).
  2. Кожен пункт ілюструється прикладами з Бельгії, Норвегії та інших країн, а також прикладами і питаннями з аудиторії.
  3. Статистика алкодрайвінгу в Бельгії (зі слайдів, що показувались на лекції): у будні в денний час 1% водіїв їздять під впливом алкоголю, у темний час доби в будні дні 6,4% водіїв мають вміст алкоголю до встановленого ліміту, та 2,3% — понад ліміт). У темний час доби у вихідні дні 8,7% водіїв мають вміст алкоголю до ліміту, і 2,9% – вище ліміту. Методика: випадковий контроль дихання поліцією.
  4. Соціальні наслідки від дорожніх аварій в ЄС досить високі (близько 40 тис загиблих на рік), але індивідуальний ризик в ЄС та зокрема в Бельгії насправді дуже низький. Наприклад, у 2014 було 727 смертей, в цьому році по дорогах Бельгії автомобілі проїхали близько 150 мільярдів кілометрів, тобто смертність складає орієнтовно 1 випадок на 200 мільйонів автомобілекілометрів.
  5. Курс читається англійською мовою, багато міжнародних студентів. Вартість навчання на магістратурі транспортних наук складає 1200 євро за рік, ця сума включає медичну страхову і не включає житло, книжки ітд.

***


“Громадське радіо”: Деякі водії у Франківську ганяють зі швидкістю 128 км/год

Ми оглянули 18 світлофорів у центрі міста на предмет безпечності для пішоходів. Близько третини потребують термінового ремонту, або заміни, — активіст Віктор Загреба ділиться результатами дослідження

Громадський активіст, голова франківської ГО «Vision Zero» Віктор Загреба  про результати дослідження, здійсненого у Івано-Франківську: наскільки безпечною є поведінка учасників дорожнього руху та інфраструктура міста, та що таке стратегія нульової смертності?

Ведучі Ольга Веснянка та Едуард Лозовий.

Едуард Лозовий: У дослідженні сказано, що дві третини водіїв у Івано-Франківську перевищують швидкість у місті. 85% не користуються пасками безпеки. Розкажіть, чому ви це досліджували і яка від цього користь?

Віктор Загреба: Безпека руху залежить від факторів, що лежать в трьох площинах: безпечні дороги, безпечні транспортні засоби, безпечні користувачі доріг. У нас в Україні поведінка людей не вивчалася ніколи, а вона прогнозує, наскільки ймовірним є ДТП.

Ми з колегами-активістами вирішили зробити те, що є стандартом для ЄС, США —спробувати виміряти і встановити превалюючу поведінку на дорогах та вулицях. Ми взяли Івано-Франківськ і спробувати там зробити це дослідження. Результати досить цікаві: для когось вражаючі, для нас — не дуже, щось таке ми очікували.

Віктор Загреба // «Громадське радіо»
Віктор Загреба. Фото  «Громадське радіо»
Едуард Лозовий: Ви перевіряли не лише водіїв, а і дорожню інфраструктуру?

Віктор Загреба: Ми перевіряли інфраструктуру частково, адже визначили два дні, щоб це зробити. Це все волонтерська робота. Більше уваги пішло на поведінку людей: водіїв, велосипедистів.

Ми встановили, що ця поведінка є небезпечною. 85% людей за кермом автомобілів не застібають паски безпеки, близько 60% велосипедистів вночі та ввечері ігнорують правило, що треба мати ліхтарик.

Ми оглянули 18 світлофорів у центрі міста на предмет безпечності для пішоходів. І близько третини потребують або термінового ремонту, або заміни, бо порушені режими, фази переключення. Лише один світлофор з 18-ти пристосований для людей з поганим зором.

Едуард Лозовий: Недавно було анонсовано, що Україна переходить на автоматичну фіксацію порушень правил дорожнього руху. Для Франківська це дало б ефект?

Віктор Загреба: Звісно дало б. Ми роздобули радар, яким користувалось ДАІ, та вимірювали швидкість. Деякі люди не соромляться їхати містом зі швидкостями і до128 км/год і в денний, і в нічний час. Якби стояла камера автоматичного контролю, люди б їхали спокійніше. Але друге питання, що багато хто думає, що ці камери ось-ось запрацюють. Але наскільки ми досліджували — рік-півтора їх не буде. Процес підготовки системи до запуску йде дуже повільно. І нам взагалі незрозуміло, чи йде. Робоча група Нацполіції, яка має розробляти щось, за сім місяців не показала жодного результату чи концепції, тому ми скептичні стосовно цього.

Едуард Лозовий: Я бачив, що ви хочете дати старт розробці стратегії нульової смертності і запропонувати мерії. Про що йдеться?

Віктор Загреба: Назва нашої організації означає «нульове бачення». Це сучасний підхід, коли міста або регіони ставлять за мету зменшити смертність на дорозі до нуля. Ми цього прагнемо для Франківська і надалі для Києва та інших міст.

Суть в тому, щоб вважати, що будь яка загибель є неприпустимою. За минулий рік по Франківську 13 смертельних випадків, за цей — вже шість. Ми хочемо спільно з мерією, поліцією розробити комплексну стратегію, яка впливатиме і на поведінку, і на безпечність доріг, інфраструктури, щоб через три-п’ять років Франківську ніхто не загинув на дорогах та вулицях.

30.07.2016
Оригінал публікації на сайті “Громадського радіо” (в т.ч. аудіоверсія): посилання.

2/3 водіїв у Івано-Франківську перевищують швидкість, а 85% не користуються ременями безпеки – результати дослідження

85% водіїв у Івано-Франківську не дотримуються вимоги Правил дорожнього руху про користування ременями безпеки, 71% перевищують дозволену швидкість руху, а 60% велосипедистів не виконують пункт правил про користування ліхтарем у темну пору доби. Такі результати дослідження стану безпеки дорожнього руху, яке провели активісти громадської організації “Vision Zero” у співпраці з мерією міста та Патрульною поліцією.

Громадські активісти детально вивчили дані поліції про зареєстровані аварії, зокрема нанесли на електронні мапи дані про ДТП за 2014-2016 роки та відкрили їх для публічного доступу (лінк 1: смертельні ДТП за 2014-2016; лінк 2: всі ДТП за 2016). Також вони самостійно зібрали і проаналізували значний масив даних про так звані індикатори безпеки руху (Safety Performance Indicators), такі як користування ременями безпеки та швидкість руху, що було зроблено вперше. В результаті дослідження поведінки 1318 водіїв виявилось, що рівень користування ременями безпеки складає 15%.

Активісти рахують рівень користування ременями безпеки
Активісти рахують рівень користування ременями безпеки

Також дослідники за допомогою радару вимірювали швидкість руху на магістральних вулицях, на яких стається значна частина ДТП з потерпілими, та виявили, що ця швидкість значно перевищує правила руху і безпечні показники. Із 1064 автомобілів, чия швидкість була виміряна, 756 автівок (або 71%) рухались понад 60 км/год, а 204 автівки (19,2%) – понад 80 км/год. На одній з вулиць (Крихівецькій), показник тих, хто перевищує дозволені законом 60 км/год, складає 89%, а 6% автомобілістів взагалі їдуть понад 100 км/год. За дві години замірів (в різний час доби) таких водіїв було виявлено 24.

Активісти вимірюють швидкість руху
Активісти вимірюють швидкість руху на вул.Крихівецькій

Дослідження також виявило, що 60% велосипедистів не користуються жодними світловими приладами у темний час доби, а інші 15% користуються лише одним ліхтарем (переднім або заднім).

Звернули увагу дослідники і на інфраструктуру міста. Вони зібрали та нанесли на електронну мапу (лінк 3) інформацію про шість існуючих та сім запланованих кільцевих перехресть, існуючі та майбутні острівці безпеки та припідняті пішохідні переходи. Також громадські активісти дослідили 18 світлофорів в центральній частині міста та виявили, що їхній стан незадовільний. Світлофори є морально та фізично застарілі, лише на одному з них є таймер очікування. Зелений миготливий сигнал для пішоходів відсутній на п’яти переходах та перехрестях з вісімнадцяти, на інших червоне світло засвічується раптово. На чотирьох світлофорах відсутня проміжна “жовта” фаза – пауза між вимиканням зеленого для пішоходів і вмиканням зеленого для автомобілів. Це створює небезпечні і нервові ситуації, коли пішохід, що законно йде на зелене світло, раптом опиняється перед автомобілями, які також починають рух на зелене. Звуковий супровід для безпеки і зручності незрячих і слабозрячих осіб, повною мірою функціонує лише на одному регульованому переході, і на чотирьох він діє частково.

Андрій Черніков та Віктор Загреба
Співзасновники ГО “Vision Zero” Андрій Черніков та Віктор Загреба під час презентації дослідження. Івано-Франківськ, 27.07.2016

Дослідження було проведено у стислі терміни, протягом двох днів 27-28 липня 2016 року. “Ми зробили це, щоб покласти старт розробці “Стратегії нульової смертності”, яку ми пропонуємо мерії Івано-Франківська та інших міст. Ми підготували серйозний науково обґрунтований фундамент для розробки такої стратегії, і тепер сподіваємось спільно з мерією міста, депутатами міської ради, поліцією та іншими зацікавленими сторонами спільно визначити стратегічні напрямки роботи, аби покращити цю ситуацію” – каже Віктор Загреба, ініціатор проведеного дослідження.

На презентації звіту про дослідження були присутні представники Патрульної поліції, які високо оцінили напрацювання активістів. “Ми дякуємо авторам цього дослідження, ви справді зробили важливу роботу. Ми вже вживаємо заходів для посиленого патрулювання місць підвищеної аварійності, і обов’язково врахуємо ваш звіт у цій роботі. Також ми найближчим часом почнемо профілактичну роботу стосовно користування ременями безпеки” – заявила командир батальйону Патрульної поліції у Івано-Франківську, лейтенант поліції Ірина Зелінська.

Місця смертельних ДТП за 2014-2016 роки активісти нанесли на Google-мапу
Місця смертельних ДТП за 2014-2016 роки активісти нанесли на Google-мапу

За наявною у активістів інформацією, таке дослідження було проведено вперше в Україні, хоча для Європейського Союзу подібні речі є стандартною практикою. Участь у дослідженні на волонтерських засадах взяли засновники ГО “Vision Zero” Андрій Черніков, Віктор Загреба та Андрій Коман, а також активісти та небайдужі громадяни Андрій Шевчук, Андрій Майгутяк, Юлія Ляхович, Ярослав Яковлев, Павло Гогільчин, Денис Квасов та Олена Біла. Сприяння та необхідні матеріали надали Управління Патрульної поліції в Івано-Франківську та міський Департамент транспорту.

Нагадаємо, аварійність на дорогах і вулицях є однією з серйозних проблем міст України. У 2015 році в Івано-Франківську 198 людей було травмовано та 13 загинуло внаслідок дорожніх аварій. За першу половину 2016 року, кількість загиблих вже склала 6 осіб, а травмованих – 102. Понад половина всіх, хто страждає в ДТП – пішоходи та велосипедисти. Водночас на Європейському континенті вже зараз є 614 міст з населенням понад 50 тисяч мешканців, які успішно досягнули так званого “Нульового бачення”, тобто нульової смертності на своїх вулицях (за даними DEKRA).

Перша редакція аналітичного звіту вже опублікована на сайті www.visionzero.org.ua (лінк 4), однак найближчим часом активісти планують опублікувати для загалу та передати в мерію другу, розширену редакцію звіту.

Контакти для запитань, коментарів та зауважень:

Віктор Загреба, керівник ГО “Vision Zero”, тел. 067 442 14 94, viktor@zagreba.com, https://www.facebook.com/zagreba


Безпека руху в Івано-Франківську: дослідження (перша редакція звіту)

Представляємо вашій увазі першу гарячу версію аналітичного звіту за результатами комплексного дослідження безпеки руху в Івано-Франківську, яке є новим для України.

Організатори висловлюють подяку активістам та небайдужим громадянам, які допомогли зробити це дослідження: Андрій Шевчук, Андрій Майгутяк, Юлія Ляхович, Ярослав Яковлев, Павло Гогільчин, Денис Квасов та Олена Біла. Також ми вдячні за сприяння та необхідні матеріали Управлінню Патрульної поліції в Івано-Франківську (особисто Ірині Зелінській та Віталію Царьову) та міському Департамент транспорту.

Друга, розширена версія звіту буде підготовлена та опублікована пізніше. Ваші відгуки і зауваження стосовно першої версії просимо надсилати на viktor@zagreba.com.

28.07.2016


БезМоб: анонс воркшопа у Івано-Франківську

27-28 липня 2016 року в Івано-Франківську в рамках просування бачення “Vision Zero” відбудеться дводенна майстерня з глибинного дослідження безпеки дорожнього руху.  За короткий час активісти та спеціалісти зроблять комплексне міждисциплінарне дослідження міста Івано-Франківська на предмет безпечного пересування. Вони зберуть і проаналізують всю можливу інформацію, кількісну та якісну, на основі якої буде розроблено концептуальне бачення “Стратегії нульової смертності”.

Об’єктами роботи дослідників-урбаністів стануть: (1) Поведінка мешканців міста у дорожньому русі (автомобілістів, пішоходів, велосипедистів); (2) Об’єкти інфраструктури, що забезпечує безпеку дорожнього руху (світлофори, переходи, перехрестя, знаки, розмітка, велосипедна інфраструктура та ін); (3) Дані про аварійність, травматизм та смертність у дорожньому русі (статистика, геолокація, виявлення закономірностей та аналіз факторів ризику).

До роботи в заході запрошуються усі зацікавлені особи, що працюють над темою міської мобільності як професінали або активісти, а також люди дотичних інтересами: урбаністи, соціологи, журналісти, студенти. Нашу подію підтримують та активно беруть участь муніципалітет Івано-Франківська, зокрема Департамент комунального господарства та Департамент транспорту, а також Управління Патрульної поліції у м.Івано-Франківську.

Чому це важливо? Дорожній рух є однією з серйозних проблем будь-якого міста України. У 2015 році в Івано-Франківську 198 людей було трамвовано та 13 загинуло внаслідок дорожніх аварій. За першу половину 2016 року, кількість загиблих вже склала 6 осіб, а травмованих – 102. Понад половина всіх, хто страждає в ДТП – це люди, які взагалі не користувались автомобілем (пішоходи та велосипедисти). Водночас в Європейському Союзі вже зараз є сотні міст, які поставили за мету і успішно досягнули “Нульового бачення” (Vision Zero) – нульової смертності на дорогах. Івано-Франківськ, таким чином, може стати першим містом України, яке розробить, а потім і втілить “Стратегію нульової смертності”. Наш воркшоп повинен закласти надійний науково обґрунтований фундамент для цієї стратегії і стати прогресивним прикладом для інших міст України.

Facebook-подія: https://www.facebook.com/events/1123085577751215/

Контакти координатора: Віктор Загреба, 067 442 14 94, viktor@zagreba.com.