Tag : дослідження

Прогрес у транспортній євроінтеграції України в 2023 році склав лише 2%

Україна в 2023 році лише на 2% наблизилась до виконання своїх євроінтеграційних зобов’язань у галузі транспорту, збільшивши частку імплементації європейських директив із 53% до 55%. Такі показники ми отримали, проаналізувавши інформацію з урядового сайту “Пульс Угоди” за підсумками 2023 та 2022 років.

За даними сайту, Кабінет Міністрів України додав до свого “портфелю” два відсоткові пункти, підвищивши показник імплементації з 56% до 58%. Комітет Верховної Ради України (ВРУ) з питань транспорту та інфраструктури не досягнув за рік взагалі жодного прогресу, залишаючись на позначці 19%. Найбільшого прогресу досягли Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України та інші центральні органи виконавчої влади у галузі транспорту, їхній спільний показник виконання Угоди про асоціацію зріс з 33% до 42%.

1Скріншот сайту “Пульс угоди” станом на 10.01.2024 року

Станом на 10 січня 2023 року, частка прострочених зобов’язань, за даними урядового сайту, становить:

  • Кабінет Міністрів України: 42% невиконання;
  • Інші центральні органи виконавчої влади: 68% невиконання;
  • Комітет ВРУ з питань транспорту та інфраструктури: 81% невиконання.

Серед євроінтеграційних проєктів законів, які минулоріч не розглядав транспортний комітет ВРУ, є імплементація Регламенту 1370/2007/ЄC. Пакет із п’яти проєктів законів (5149 як головний та доповнювальні 5150, 5151, 5152 та 5185) зареєстрований ще три роки тому, задовго до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Цей пакет законодавчих змін потрібен як для набуття Україною членства в ЄС, так і для створення можливості організаторам перевезень на місцях перейти на сучасні принципи замовлення та фінансування послуг громадського транспорту.

З проханням прийняти цей пакет законів до законодавців неодноразово звертались різні міста. Також близько 100 представників органів місцевого самоврядування, які брали участь у Всеукраїнському форумі міської мобільності, що відбувся у Львові 26-28 квітня 2023 року, скерували до парламенту спільне звернення з проханням пришвидшити розгляд цього питання.

2Скріншот сайту “Пульс угоди” станом на 03.01.2023 року

На думку громадської організації “Vision Zero”, такий повільний прогрес імплементації Угоди віддаляє в часі євроінтеграцію України та ускладнює життя міст та громадян вже зараз.

“Приватні та комунальні транспортні підприємства ледве виживають у постійних кризових умовах, які розпочались ще у 2020 році з пандемією коронавірусу й лише погіршились у 2022-2023 роках. Як наслідок, якість та надійність послуг громадського транспорту постійно та стрімко знижується. Найбільше від цього страждають малі громади, особливо в сільській місцевості, де автобусні перевезення повністю припиняються через збитковість та відсутність юридичної можливості їхнього дофінансування. Ці проблеми, які відчуває більшість населення України, напевно, невідомі членам транспортного комітету ВРУ, які пересуваються містами й країною лише на автомобілях. Органи місцевого самоврядування намагаються щось змінити, але через застаріле й недосконале законодавство вони обмежені у можливостях щодо запровадження транспортних змін на місцевому рівні”, — прокоментував ситуацію Віктор Загреба, голова правління громадської організації “Vision Zero”.

Громадська організація нагадує, що Україна ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом 16 вересня 2014 року, тобто цьогоріч буде 10-річний ювілей цієї події. Набуття Україною статусу кандидата на вступ до ЄС не скасовує необхідність виконання зобов’язань, визначених в Угоді про асоціацію. Навпаки, на додачу до цих зобов’язань, ВРУ та уряд повинні будуть розробити й схвалити велику кількість додаткових документів із державної політики, зокрема й у галузі транспорту. Відтак, виконання пунктів Угоди про асоціацію у галузі транспорту надалі залишається вкрай необхідним та обов’язковим з боку ВРУ, Кабміну та інших центральних органів державної влади.

 


Рівень користування ременями безпеки серед водіїв України: результати дослідження

У середньому 40% водіїв в Україні використовують ремінь безпеки при кермуванні автомобілем. 

В приміщенні Укрінформ, 24.10.2023 р. було презентовано результати дослідження “Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України”. Його організаторами є громадські організації “Центр демократії та верховенства права” (ЦЕДЕМ) та “Vision Zero” (ГО “Віжн Зеро”). Проєкт здійснювався в рамках проведення Кампанії “За безпечні дороги”. 

У середньому 40% водіїв користуються ременями безпеки. Натомість близько 60% й досі не використовують цей засіб безпеки під час поїздок. Вибірка дослідження склала 30260 водіїв у 18 обласних центрах. Дослідження було проведене в містах, які віддалені від зони активних бойових дій.

 

 

 

PNG_Rating_infographic_24_10_2023-1024x538Втім, такі цифри свідчать про позитивну динаміку. У 2020 р. середній показник використання ременів безпеки був на рівні 26,04%. За результатами цьогорічних замірів — приріст склав +14,1%

За результатами дослідження у 2020 р. в жодному з міст не було і половини водіїв, які б користувалися пасками безпеки. Натомість у 2023 р. одразу чотири міста досягли цієї позначки: Київ, Львів, Житомир та Рівне. В інших 14 містах показник пристебнутих водіїв також зріс, лише в Одесі та Миколаєві він зменшився.

 

PNG_Map_infographic_24_10_2023-1024x538

Попри те, що рівень користування ременями безпеки в містах збільшився – більше половини водіїв авто досі їх ігнорують, наражаючи себе на додаткову небезпеку щоразу користуючись авто.

У Кампанії “За безпечні дороги” зазначають, що необхідно не зупинятися на досягнутому.

“Незважаючи на позитивну динаміку, більше половини водіїв в містах України (59,86%) й далі не виконують вимогу Правил дорожнього руху про обов’язкове користування ременями безпеки. Україна повинна прагнути досягти рівня 100%. Для досягнення цієї мети, ми повинні працювати далі – й громадянське суспільство, й органи державної влади.” – прокоментував результати дослідження Віктор Загреба, координатор Кампанії “За безпечні дороги” й голова правління громадської організації “Vision Zero”.

У ЦЕДЕМ додають, що з боку громадськості є простий спосіб впливу на рівень користування ременями безпеки: пристебуватися самому та закликати робити це інших, хто в цей момент їде в авто разом з вами. При цьому, варто коротко розповідати, чому це потрібно робити, розвінчуючи найпопулярніші міфи про користування ременями безпеки. Їх спростування описане за цим посиланням https://cedem.org.ua/infographics/mify-remeni-bezpeky/

 

 

 

 


ГО “Віжн Зеро” розпочала співпрацю із Асоціацією “Енергоефективні міста України”

ГО “Vision Zero” та Асоціація “Енергоефективні міста України” розпочинають співпрацю у рамках нового однорічного проєкту, головна мета якого — сприяння модернізації та розвитку електричного громадського транспорту у містах України через включення його в документи державної політики, зокрема в плани модернізації та відновлення.

АЕМУ

Експертна команда ГО “Vision Zero” надаватиме підтримку Асоціації в частині розробки проєктів та компонентів на тему сталої міської мобільності, збір та поширення актуальної інформації на інформаційних ресурсах, підготовки й проведення навчальних вебінарів, круглих столів та інших заходів.

Електричний громадський транспорт — насамперед трамваї, тролейбуси та батарейні тролейбуси — належить до найбільш сталих засобів міської мобільності з найменшими викидами забруднювальних речовин й парникових газів. Державна й міжнародна підтримка модернізації й розвитку цього виду транспорту є критично важливими для досягнення кліматичних цілей України, і виконання інших міжнародних зобов’язань на шляху до європейської інтеграції.

За інформацією ГО “Vision Zero”, Україна вже зараз належить до країн Європи з з найбільшою кількістю систем електричного громадського транспорту: 41 тролейбусна система та 18 трамвайних систем. Всього в Україні перед початком повномасштабного вторгнення налічувалося 1734 кілометри трамвайних колій та 2314 вагонів, а також 4397 кілометрів тролейбусних ліній та 3889 тролейбусів.

Проєкт співпраці між ГО “Vision Zero” та АЕМУ підтримується Європейською кліматичною фундацією, і триватиме з 1 серпня 2023 року до 31 липня 2024 року.


Надвірна: невелике місто з бажанням покращувати міську мобільність

22 червня експерти ГО “Віжн Зеро” приїхали до м. Надвірна, Івано-Франківської обл. Цей ознайомчий візит мав на меті зібрати актуальну інформацію щодо роботи громадського транспорту та нюансів в його роботі.

IMG_20230622_123900У приміщенні міської ради ми поспілкувалися із тамтешніми представниками органів місцевого самоврядування. Серед інших, із заступником міського голови з питань фінансово–економічного і соціального розвитку Ігорем Писклинцем, провідною спеціалісткою відділу торгівлі, транспорту та АПК Іриною Бабій та начальником управління економіки Тарасом Новосельським.

Ірина Бабій розповіла, що в Надвірній є 6 міських автобусних маршрутів. Всі вони обслуговуються приватними перевізниками із автобусами малого класу. Скарги на їх роботу від пасажирів трапляються нечасто. Здебільшого це в разі підвищення тарифу і якусь неввічливість з боку водія.
Вартість проїзду в міських “маршрутках” становить 10 грн, а для студентів це 8 грн. У пільгових категорій (і школярів) проїзд безкоштовний, одначе компенсації з міського бюджету перевізники не отримують. Тому існує “негласне” правило двох пільгових місць в одному автобусі.

photo_2023-06-23_11-00-32 (2)

У міських очільників є бажання створити муніципального перевізника задля власного контролю та організації перевезень. Одначе від початку повномасштабної війни міський бюджет цього не може дозволити. Кажуть зробити це буде можливо виключно завдяки ґрантовій підтримці від міжнародних донорів.

А от щодо перевезень приміських та районних між селами Надвірнянської територіальної громади стан справ набагато гірший. Фактично на кожен з маршрутів є свій перевізник із одним-двома автобусами. Тариф варіюється залежно від кілометражу. Пільги на проїзд там не діють.

Головною проблемою цих перевезень є стан дорожнього покриття як в селах, так і між ними. Є декілька сіл, куди очільники територіальної громади дуже просять наявного перевізника здійснювати бодай невелику кількість рейсів.

IMG_20230622_133634

Також в Надвірній є проблема із організацією системи паркування в місті. Станом на зараз воно дуже хаотичне, розповів Тарас Новосельський. Безготівкова оплата паркування неможлива, оскільки не знайшлося оператора паркування, який встановив би дороговартісний паркомат.
А ще водії “маршруток” серед міста влаштували собі стійну “автостанцію”, яка заважає руху іншого транспорту. Побороти це остаточно міська адміністрація не може.
У місті є декілька проблемних перехресть, які потребують фахового дослідження та рішень.

IMG_20230622_133737

Фахівцям ГО “Віжн Зеро вдалося натурно дослідити їх, а також деякі інші частини вулиць, де можна реалізувати новітні інфраструктурні рішення.

На завершення Ігор Писклинець розповів, що міські очільники хочуть реалізувати перетворення однієї із вулиць в центральній частині міста на пішохідну. Одначе є перепони із погодженням такого рішення в поліції та дискусією між мешканцями.


Системи сягнень за порушення ПДР: аналітичний звіт

Експерти ГО “Віжн Зеро” Віктор Загреба та Максим Шульга в рамках кампанії “За безпечні дороги” розробили “Аналітичний звіт щодо систем стягнень за порушення Правил дорожнього руху в Україні та міжнародній практиці”. Замовником та видавцем звіту є Центр демократії та верховенства права, який вже провів публічну презентацію та обговорення цього звіту. Мета звіту – інформувати суспільство про системи покарань та потребу допомогати в адвокації змін, які зменшать рівень смертності та травматизму на дорогах України. Звіт містить огляд теорії покарань у системі безпеки дорожнього руху, рекомендовані інструменти покарання, а також розглядає фактичну ситуацію з наявністю різних інструментів у національних правових системах України та 4  інших країн.

З файлом звіту у форматі PDF можна ознаомитись тут: Аналітичний звіт щодо систем стягнень за порушення ПДР в Україні та міжннародній практиці.

Analityka1

 


Правило про “денні вогні” виконують 90,6% водіїв

Ми любимо все досліджувати і вимірювати. Особливо те, що ще ніхто до  нас не вимірював. Тому коли ми їхали у відрядження з Франківська на південь України, ми провели пробне дослідження рівня користування денними ходовими вогнями або ближнім світлом фар. Адже такою є вимога Правил дорожнього руху:

“З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу — ближнє світло фар” – ст.9.8 ПДР України

Дослідження проводили методом спостереження (observational study). Форму для збору інформації зробили прямо на ходу. Рахували суцільними вибірками мінімум по 100 автомобілів, за межами населених пунктів. Окремо рахували фури і рейсові автобуси, щоб побачити, чи буде девіація від загальної маси, бо вантажні і пасажирські первізники є об’єктами особливого державного регулювання у сфері безпеки руху. Підрахунок проводили 31 січня – 2 лютого в трьох обоастях, вибірка склала 967 одиниць. Для інтересу ми порахували і Молодову (вибірка 356 одиниць).

Маєте коментарі або зауваження до цього пробного дослідження?

Будемо раді їх почути на Facebook сторінці: https://www.facebook.com/VisionZeroUA/


Конспект лекції з безпеки руху в Бельгії

В Університеті Хасселта (Бельгія, http://www.uhasselt.be/en) є “Школа транспортних наук”. Її студенти вивчають, серед інших предметів, безпеку дорожнього руху. Ми завітали на одну з лекцій, поспілкувались з професором та студентами, поробили фотографії. А також зробили конспект лекцій українською мовою, щоб ви могли бодай на 10 хвилин відчути себе у здоровому університеті здорової країни!

Головний вхід до корпусу, де вивчають транспорт
Головний вхід до корпусу, де вивчають транспорт

University of Hasselt, курс Road Safety Evaluation: Methods and Applications (3145)

Лекція “Oцінка проблем у сфері БДР у різних вимірах”, 06.12.2016

Викладач: Dr. Stijn Daniels, конспект: Віктор Загреба.

Що таке “проблема безпеки руху (БДР)”? Це будь-який фактор, який збільшує ймовірність і тяжкість наслідків аварій (ДТП). Наприклад, некористування ременями безпеки, перевищення встановленої швидкості, керування під впливом алкоголю, відволікання під час керування та ін.

Об’єктивний аналіз безпеки руху ставить за мету ідентифікувати проблеми, які роблять найбільший внесок в ДТП і піддаються впливу. Наприклад, водіння вночі чи в дощ збільшує ризики та наслідки ДТП, але мало піддається впливу. Хоча частково піддається – наприклад, в Голландії майже всі автомагістралі освітлені, а сучасні автомобілі мають більш ефективні системи для допомоги в керуванні в умовах слизької дороги. Інші проблеми піддаються впливу значно більше.

За Елвіком (2008), існує дев’ять вимірів проблем БДР:

  1. Магнітуда (magnitude, важливість) – population attributable risk (PAR) – пропорція людей в дорожньому русі, які “експонуються” цьому конкретному ризику, тобто можуть постраждати.
  2. Важкість (severity) – до яких наслідків призводить ця проблема? Вимірюється смертельними наслідками, важкими і легкими травмами.
  3. Екстернальність (externality) – активність певного актора яка впливає на благополуччя іншого актора, коли актор, який створює цей плив, не бере це до уваги в прийнятті рішень про цю активність. В БДР це ризики, який група користувачів доріг створює на іншу групу. Наприклад, екстернальність ДТП за участі вантажних автомобілів значно більша, ніж у ДТП з велосипедами. (категоризація ТЗ в дослідженнях і статистиці БДР в Бельгії: важкі ТЗ, легкі ТЗ, мотоцикли, мопеди, велосипеди, пішоходи)
  4. Нерівність (inequity) – розбіжності в ризиках між різними групами користувачів доріг за ознаками соціального, економічного, географічного, гендерного, вікового та ін. характеру
  5. Складність (complexity) – чи може певна проблема бути пов’язана лише з одним фактором ризику, чи до множинності чинників, кожен з яких робить незначний внесок та взаємодіють між собою у спосіб, який складно пояснити і вимірюв­­­ати
  6. Просторове поширення (spatial dispersion) – деякі проблеми поширені на окремих частинах дорожньої мережі. Це виявляється методом скрінінгу мережі (network screening), який локалізує місця або сегменти, на яких є найвища очікувана кількість ДТП з потерпілими.
  7. Часова стабільність – проблема є більш важливою коли вона зростає, ніж коли вона зменшується. Наприклад, в Бельгії зростає проблема відволікання під час водіння.
  8. Сприйняття загрозливості (perceived urgency) – одним з ризиків у сфері БДР може бути те, що проблема не сприймається користувачами як проблема. В такому випадку проблема може менше піддаватись розв’язанню, ніж, наприклад, коли вона всіма сприймається як важлива проблема, для якої потрібні сильніші заходи впливу.
  9. Піддаваність впливу (amenability to treatment) – наявність та перспективи успішності можливих заходів, які вирішать проблему або пом’якшать її магнітуду. На це впливає сприйняття громадян, і вартість інвестицій. Наприклад проблема швидкості менш піддається впливу, ніж проблема алкодрайвінгу та проблема видимості пішоходів і велосипедистів вночі.

Обмеження в аналізі проблем БДР за вимірами:

  • Деякі проблеми важко спостерігати і вимірювати (такі як відволікання, засинання за кермом)
  • Викривлені і неповні дані про ДТП. Статистика ДТП завжди неповна (частина ДТП не повідомляються в поліцію) і часто викривлена.
  • Вибір правильного рівня аналізу – для рівня країни можна виміряти проблеми за усіма 9 вимірами, але для регіону або міста це важче через брак даних і малу вибірку.
  • Кореляція між проблемами БДР – є асоціативність між, наприклад, вживанням алкоголю і перевищенням швидкості. Але важко виміряти ступінь впливу одного на друге.

Summary

Раніше у сфері безпеки руху був популярний т.зв. PHOG Approach (prejudice – hunch – opinion – guesswork, українською приблизно: “упередження – здогадки – опінії – вгадування”). Цього підходу треба уникати. Йому на зміну прийшов раціональний науковий аналіз, якому і вчить цей курс.

Розуміння проблем БДР за останні декади значно покращилося і зараз включає такі фундаментальні пункти:

  1. Не існує “чарівної пілюлі”, яка все вирішить. Проблеми комплексні, чинники завжди численні, .
  2. Концепції “причини” і “вини” не є корисними для менеджменту БДР. Вони є корисними для судочинства і страхових компаній, але не для аналізу та впливу на безпеку руху
  3. Важливо аналізувати і зменшувати наслідки, а не лише самі факти аварій. Наприклад, автомобілі стають все кращими у захисті учасників ДТП.
  4. Експозиція (exposure, тобто ризик потрапляння в ДТП) є важливим індикатором, не менш важливим ніж дані про ДТП .
  5. Статистичний аналіз це важливий інструмент для розуміння причин і прийняття поінформованих рішень.
  6. Результати досліджень можуть бути контрінтуїтивними, тому вони і корисні.
  7. Оцінка (evaluation) критично важлива. Повинна існувати постійна наукова оцінка всіх інтервенцій, зокрема в нормативних актах, дизайні доріг, тактиках полісінгу та ін.
  8. Раціональне визначення пріоритетів. Ресурси у держави завжди обмежені, тому треба виставляти пріоритети на основі наукового аналізу.

Примітки:

  1. Основне джерело цієї лекції: Dimensions of road safety problems and their measurement (Elvik, 2008).
  2. Кожен пункт ілюструється прикладами з Бельгії, Норвегії та інших країн, а також прикладами і питаннями з аудиторії.
  3. Статистика алкодрайвінгу в Бельгії (зі слайдів, що показувались на лекції): у будні в денний час 1% водіїв їздять під впливом алкоголю, у темний час доби в будні дні 6,4% водіїв мають вміст алкоголю до встановленого ліміту, та 2,3% — понад ліміт). У темний час доби у вихідні дні 8,7% водіїв мають вміст алкоголю до ліміту, і 2,9% – вище ліміту. Методика: випадковий контроль дихання поліцією.
  4. Соціальні наслідки від дорожніх аварій в ЄС досить високі (близько 40 тис загиблих на рік), але індивідуальний ризик в ЄС та зокрема в Бельгії насправді дуже низький. Наприклад, у 2014 було 727 смертей, в цьому році по дорогах Бельгії автомобілі проїхали близько 150 мільярдів кілометрів, тобто смертність складає орієнтовно 1 випадок на 200 мільйонів автомобілекілометрів.
  5. Курс читається англійською мовою, багато міжнародних студентів. Вартість навчання на магістратурі транспортних наук складає 1200 євро за рік, ця сума включає медичну страхову і не включає житло, книжки ітд.

***


“Громадське радіо”: Деякі водії у Франківську ганяють зі швидкістю 128 км/год

Ми оглянули 18 світлофорів у центрі міста на предмет безпечності для пішоходів. Близько третини потребують термінового ремонту, або заміни, — активіст Віктор Загреба ділиться результатами дослідження

Громадський активіст, голова франківської ГО «Vision Zero» Віктор Загреба  про результати дослідження, здійсненого у Івано-Франківську: наскільки безпечною є поведінка учасників дорожнього руху та інфраструктура міста, та що таке стратегія нульової смертності?

Ведучі Ольга Веснянка та Едуард Лозовий.

Едуард Лозовий: У дослідженні сказано, що дві третини водіїв у Івано-Франківську перевищують швидкість у місті. 85% не користуються пасками безпеки. Розкажіть, чому ви це досліджували і яка від цього користь?

Віктор Загреба: Безпека руху залежить від факторів, що лежать в трьох площинах: безпечні дороги, безпечні транспортні засоби, безпечні користувачі доріг. У нас в Україні поведінка людей не вивчалася ніколи, а вона прогнозує, наскільки ймовірним є ДТП.

Ми з колегами-активістами вирішили зробити те, що є стандартом для ЄС, США —спробувати виміряти і встановити превалюючу поведінку на дорогах та вулицях. Ми взяли Івано-Франківськ і спробувати там зробити це дослідження. Результати досить цікаві: для когось вражаючі, для нас — не дуже, щось таке ми очікували.

Віктор Загреба // «Громадське радіо»
Віктор Загреба. Фото  «Громадське радіо»
Едуард Лозовий: Ви перевіряли не лише водіїв, а і дорожню інфраструктуру?

Віктор Загреба: Ми перевіряли інфраструктуру частково, адже визначили два дні, щоб це зробити. Це все волонтерська робота. Більше уваги пішло на поведінку людей: водіїв, велосипедистів.

Ми встановили, що ця поведінка є небезпечною. 85% людей за кермом автомобілів не застібають паски безпеки, близько 60% велосипедистів вночі та ввечері ігнорують правило, що треба мати ліхтарик.

Ми оглянули 18 світлофорів у центрі міста на предмет безпечності для пішоходів. І близько третини потребують або термінового ремонту, або заміни, бо порушені режими, фази переключення. Лише один світлофор з 18-ти пристосований для людей з поганим зором.

Едуард Лозовий: Недавно було анонсовано, що Україна переходить на автоматичну фіксацію порушень правил дорожнього руху. Для Франківська це дало б ефект?

Віктор Загреба: Звісно дало б. Ми роздобули радар, яким користувалось ДАІ, та вимірювали швидкість. Деякі люди не соромляться їхати містом зі швидкостями і до128 км/год і в денний, і в нічний час. Якби стояла камера автоматичного контролю, люди б їхали спокійніше. Але друге питання, що багато хто думає, що ці камери ось-ось запрацюють. Але наскільки ми досліджували — рік-півтора їх не буде. Процес підготовки системи до запуску йде дуже повільно. І нам взагалі незрозуміло, чи йде. Робоча група Нацполіції, яка має розробляти щось, за сім місяців не показала жодного результату чи концепції, тому ми скептичні стосовно цього.

Едуард Лозовий: Я бачив, що ви хочете дати старт розробці стратегії нульової смертності і запропонувати мерії. Про що йдеться?

Віктор Загреба: Назва нашої організації означає «нульове бачення». Це сучасний підхід, коли міста або регіони ставлять за мету зменшити смертність на дорозі до нуля. Ми цього прагнемо для Франківська і надалі для Києва та інших міст.

Суть в тому, щоб вважати, що будь яка загибель є неприпустимою. За минулий рік по Франківську 13 смертельних випадків, за цей — вже шість. Ми хочемо спільно з мерією, поліцією розробити комплексну стратегію, яка впливатиме і на поведінку, і на безпечність доріг, інфраструктури, щоб через три-п’ять років Франківську ніхто не загинув на дорогах та вулицях.

30.07.2016
Оригінал публікації на сайті “Громадського радіо” (в т.ч. аудіоверсія): посилання.

2/3 водіїв у Івано-Франківську перевищують швидкість, а 85% не користуються ременями безпеки – результати дослідження

85% водіїв у Івано-Франківську не дотримуються вимоги Правил дорожнього руху про користування ременями безпеки, 71% перевищують дозволену швидкість руху, а 60% велосипедистів не виконують пункт правил про користування ліхтарем у темну пору доби. Такі результати дослідження стану безпеки дорожнього руху, яке провели активісти громадської організації “Vision Zero” у співпраці з мерією міста та Патрульною поліцією.

Громадські активісти детально вивчили дані поліції про зареєстровані аварії, зокрема нанесли на електронні мапи дані про ДТП за 2014-2016 роки та відкрили їх для публічного доступу (лінк 1: смертельні ДТП за 2014-2016; лінк 2: всі ДТП за 2016). Також вони самостійно зібрали і проаналізували значний масив даних про так звані індикатори безпеки руху (Safety Performance Indicators), такі як користування ременями безпеки та швидкість руху, що було зроблено вперше. В результаті дослідження поведінки 1318 водіїв виявилось, що рівень користування ременями безпеки складає 15%.

Активісти рахують рівень користування ременями безпеки
Активісти рахують рівень користування ременями безпеки

Також дослідники за допомогою радару вимірювали швидкість руху на магістральних вулицях, на яких стається значна частина ДТП з потерпілими, та виявили, що ця швидкість значно перевищує правила руху і безпечні показники. Із 1064 автомобілів, чия швидкість була виміряна, 756 автівок (або 71%) рухались понад 60 км/год, а 204 автівки (19,2%) – понад 80 км/год. На одній з вулиць (Крихівецькій), показник тих, хто перевищує дозволені законом 60 км/год, складає 89%, а 6% автомобілістів взагалі їдуть понад 100 км/год. За дві години замірів (в різний час доби) таких водіїв було виявлено 24.

Активісти вимірюють швидкість руху
Активісти вимірюють швидкість руху на вул.Крихівецькій

Дослідження також виявило, що 60% велосипедистів не користуються жодними світловими приладами у темний час доби, а інші 15% користуються лише одним ліхтарем (переднім або заднім).

Звернули увагу дослідники і на інфраструктуру міста. Вони зібрали та нанесли на електронну мапу (лінк 3) інформацію про шість існуючих та сім запланованих кільцевих перехресть, існуючі та майбутні острівці безпеки та припідняті пішохідні переходи. Також громадські активісти дослідили 18 світлофорів в центральній частині міста та виявили, що їхній стан незадовільний. Світлофори є морально та фізично застарілі, лише на одному з них є таймер очікування. Зелений миготливий сигнал для пішоходів відсутній на п’яти переходах та перехрестях з вісімнадцяти, на інших червоне світло засвічується раптово. На чотирьох світлофорах відсутня проміжна “жовта” фаза – пауза між вимиканням зеленого для пішоходів і вмиканням зеленого для автомобілів. Це створює небезпечні і нервові ситуації, коли пішохід, що законно йде на зелене світло, раптом опиняється перед автомобілями, які також починають рух на зелене. Звуковий супровід для безпеки і зручності незрячих і слабозрячих осіб, повною мірою функціонує лише на одному регульованому переході, і на чотирьох він діє частково.

Андрій Черніков та Віктор Загреба
Співзасновники ГО “Vision Zero” Андрій Черніков та Віктор Загреба під час презентації дослідження. Івано-Франківськ, 27.07.2016

Дослідження було проведено у стислі терміни, протягом двох днів 27-28 липня 2016 року. “Ми зробили це, щоб покласти старт розробці “Стратегії нульової смертності”, яку ми пропонуємо мерії Івано-Франківська та інших міст. Ми підготували серйозний науково обґрунтований фундамент для розробки такої стратегії, і тепер сподіваємось спільно з мерією міста, депутатами міської ради, поліцією та іншими зацікавленими сторонами спільно визначити стратегічні напрямки роботи, аби покращити цю ситуацію” – каже Віктор Загреба, ініціатор проведеного дослідження.

На презентації звіту про дослідження були присутні представники Патрульної поліції, які високо оцінили напрацювання активістів. “Ми дякуємо авторам цього дослідження, ви справді зробили важливу роботу. Ми вже вживаємо заходів для посиленого патрулювання місць підвищеної аварійності, і обов’язково врахуємо ваш звіт у цій роботі. Також ми найближчим часом почнемо профілактичну роботу стосовно користування ременями безпеки” – заявила командир батальйону Патрульної поліції у Івано-Франківську, лейтенант поліції Ірина Зелінська.

Місця смертельних ДТП за 2014-2016 роки активісти нанесли на Google-мапу
Місця смертельних ДТП за 2014-2016 роки активісти нанесли на Google-мапу

За наявною у активістів інформацією, таке дослідження було проведено вперше в Україні, хоча для Європейського Союзу подібні речі є стандартною практикою. Участь у дослідженні на волонтерських засадах взяли засновники ГО “Vision Zero” Андрій Черніков, Віктор Загреба та Андрій Коман, а також активісти та небайдужі громадяни Андрій Шевчук, Андрій Майгутяк, Юлія Ляхович, Ярослав Яковлев, Павло Гогільчин, Денис Квасов та Олена Біла. Сприяння та необхідні матеріали надали Управління Патрульної поліції в Івано-Франківську та міський Департамент транспорту.

Нагадаємо, аварійність на дорогах і вулицях є однією з серйозних проблем міст України. У 2015 році в Івано-Франківську 198 людей було травмовано та 13 загинуло внаслідок дорожніх аварій. За першу половину 2016 року, кількість загиблих вже склала 6 осіб, а травмованих – 102. Понад половина всіх, хто страждає в ДТП – пішоходи та велосипедисти. Водночас на Європейському континенті вже зараз є 614 міст з населенням понад 50 тисяч мешканців, які успішно досягнули так званого “Нульового бачення”, тобто нульової смертності на своїх вулицях (за даними DEKRA).

Перша редакція аналітичного звіту вже опублікована на сайті www.visionzero.org.ua (лінк 4), однак найближчим часом активісти планують опублікувати для загалу та передати в мерію другу, розширену редакцію звіту.

Контакти для запитань, коментарів та зауважень:

Віктор Загреба, керівник ГО “Vision Zero”, тел. 067 442 14 94, viktor@zagreba.com, https://www.facebook.com/zagreba


Безпека руху в Івано-Франківську: дослідження (перша редакція звіту)

Представляємо вашій увазі першу гарячу версію аналітичного звіту за результатами комплексного дослідження безпеки руху в Івано-Франківську, яке є новим для України.

Організатори висловлюють подяку активістам та небайдужим громадянам, які допомогли зробити це дослідження: Андрій Шевчук, Андрій Майгутяк, Юлія Ляхович, Ярослав Яковлев, Павло Гогільчин, Денис Квасов та Олена Біла. Також ми вдячні за сприяння та необхідні матеріали Управлінню Патрульної поліції в Івано-Франківську (особисто Ірині Зелінській та Віталію Царьову) та міському Департамент транспорту.

Друга, розширена версія звіту буде підготовлена та опублікована пізніше. Ваші відгуки і зауваження стосовно першої версії просимо надсилати на viktor@zagreba.com.

28.07.2016