Tag : міста

Дозвіл повороту на червоне світло не слід підтримувати – експрес-оцінка

no turn on redУ Верховній Раді зареєстрований законопроект №6443 (Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про дорожній рух” (щодо впровадження світового досвіду у розвантаженні транспортних потоків). До нас звертаються з проханнями дати коментар цій законодавчій ініціативі депутатів Шиньковича і Гереги, які не є членами профільного комітету ВРУ. Законопроект планує дозволити повороти на червоний сигнал світлофора.

Ми оцінили цю законотворчу ініціативу з точки зору безпеки дорожнього руху і дійшли негативного висновку. Якщо ця ідея буде реалізована, це створить зайві ризики і скоріш за все буде мати негативні ефекти на дорожній рух і безпеку користувачів доріг. Країни Європейського Союзу не мають такого правила руху, яке пропонують українські депутати.

Суть законопроекту в пояснювальній записці не є аргументованою. Посилання на досвід іноземних країни, таких як США, Канада і Корея, хоч є цікавим, однак не є виправданим, оскільки ці країни мають специфіку дорожнього руху, їхні правила дорожнього руху і дорожні знаки суттєво відрізняються від європейських. Наприклад, в багатьох штатах США дозволено перетин подвійної суцільної лінії.  Більше того, правила руху суттєво відрізняються між самими штатами США і провінціями Канади. Крім того варто зауважити, що ці заокеанські країни, на відміну від України, не є учасниками Віденської конвенції. Посилання ці країни, а також на Домініканську Республіку і Китай є сумнівним через непереконливі досягнення цих країн в сфері безпеики руху. В Європейському Союзі і окремих країнах лідерах за рівнем безпеки (Швеція, Голландія, Данія, Швейцарія) практика повсюдного дозволу на поворот на червоний сигнал відсутня. Принаймні нам невідомо про її наявність в жодній країні ЄС. Водночас в деяких країнах існують практики ознакованого дозволу такого маневру на конкретних перехрестях, про що розміщується відповідне знакування (додатковий знак або секція світлофору), подібно до України.

Окрім недоречності згаданого авторами законопроекту іноземного досвіду, вони абсолютно не врахували існуючий контекст України. Зокрема низьку дисципліну дорожнього руху (наприклад, водії часто зупиняються за стоп-лінією), відсутність камер контролю проїзду перехресть, низький рівень  знання ПДР учасниками руху, велику кількість водіїв з підробленими або придбаними водійськими посвідченнями, та інші фактори ризику, які характерні для України станом на 2017 рік. За цих умов, схвалення законопроекту очікувано призведе до низки негативних ефектів:

  • збільшення кількості зіткнень між транспортними засобами
  • збільшення кількості наїздів на пішоходів і велосипедистів, що перетинають вулицю на зелений сигнал світлофора
  • конфлікти на дорозі між автомобілістами, які вважають, що їм повинні звільнити смугу для повороту на червоний сигнал
  • конфлікти між автомобілістами і пішоходами/велосипедистами

А ці ефекти, своєю чергою, призведуть до цілого переліку негативних соціальних наслідків, які є небажаними і суспільно шкідливими:

  • зростання травматизму та смертності в містах України
  • збільшення навантаження на роботу органів Національної поліції з оформлення і розслідування ДТП
  • збільшення навантаження на заклади охорони здоров”я з лікування потрепілих в ДТП
  • збільшення заторів і асоційованих з ними економічних втрат, через значний час, необхідний на оформлення кожного ДТП
  • збільшення соціальної напруженості, непорозумінь і конфліктності на дорозі.

Якщо зміна державної політики може призвести до негативних наслідків (як у нашому випадку), то їх треба порівняти з позитивними і прийняти поінформоване рішення. Однак в цьому законопроекті ми не змогли виявити конкретних позитивних наслідків. В пояснювальній записці очікуваним позитивним результатом визначено “розвантаження транспортних потоків у разі інтенсивного міського руху на перехрестях”. Однак це є сумнівне твердження з кількох причин. (1) Таке розвантаження можна здійснювати і надалі в рамках існуючої нормативної бази. (2) Вирішення проблеми автомобільних заторів є прерогативою мерій цих міст, а не парламенту (3) Автори мають хибне уявлення про те, що світлофори є причиною заторів.Тематика транспортного планування і менеджменту дорожнього руху значно складніша і глибша, ніж здається пересічному водію чи народному депутату, який побував в Канаді чи США.

З огляду на викладене вище, ГО “Vision Zero” вважає недоцільним схвалення законопроекту 6443 і рекомендує народним депутатам залишити правила проїзду регульованих перехресть незмінними. Рішення про дозвіл поворту на червоне світло (тобто про розміщення “зеленої стрілки”) мають приймати органи місцевого самоврядування індивідуально в кожному випадку, залежно від конфігурації конкретного перехрестя, кількості смуг на кожній вулиці, інстенсивності потоку автомобілів та пішоходів в кожному напрямку, наявних трикутників видимості, історії ДТП на цьому перехресті та інших факторів.


Ужгород: подорожні нотатки

25 жовтня 2016 року команда “Vision Zero” в особі Віктора Загреби та Андрія Комана здійснила одноденний ознайомчий візит в Ужгород. Насичений і приємний візит! Відпрезентувались в міській раді, подивились на місто і його людей, поділились знаннями про наукові підходи та інфраструктурні рішення, отримали порцію позитиву. Подорожні нотатки – нижче.

14724492_1836783453218478_9091867745038775245_n
На фото: Віктор Загреба, Маріанна Собран, Андрій Коман, та міський голова Ужгорода Богдан Андріїв

Про місто:
– Ужгород — компактне європейське місто. З точки зору безпеки руху має природні переваги перед іншими містами західної України (не кажучи вже про східну) – вузькі вулички, бруківка, невисока швидкість руху, багато велосипедистів
– Кількість смертельних випадків за рік перебуває навколо позначки 5. До нуля дистанція зовсім невелика. З таким baseline Ужгород цілком може стати першим обласним центром, яке досягне нульової смертності! Скажімо, до 2020 року. До чого і закликаємо!
– Жодного підземного переходу чи розв’язки в двох рівнях нам побачити не вдалося, і це добре для людей! (хоча, можливо, вони десь і є?)
– Місто має багато кільцевих перехресть, аж “ріже око” – це також добре! Кільця – перевірене і високоефективне рішення з точки зору безпеки, оскільки вони: (а) збивають швидкість руху (б) зводять до нуля ризики найбільш травматичних сценаріїв зіткнень – бокових і фронтальних. Ми – фанати кілець!
– Незважаючи на короткий час візиту, ми встигли провести (за підтримки місцевих активістів — подяка!) дослідження рівня користування ременями безпеки. Він тут виявився навіть нижчий, ніж у Франківську, а там він – на рівні 15%. Достеменний результат опублікуємо окремо. Вибірка склала понад 1300 водіїв на 4 точках спостереження.
– Ще трохи мінусів: на багатьох нерегульованих переходах стоять досить дивні великогабаритні щити “Пішохід”, які ми не бачили в жодному іншому місті. Вони мали би привертати увагу, але водночас вони ховають від зору водія цілого пішохода, а пішоходу затуляють огляд на автомобілі. Сумнівна практика, якщо чесно. Цілком може бути, що шкоди від них в умовах міста більше, ніж користі, однак треба ще більш ретельно дослідити.
Про людей:
– До проблеми безпеки руху муніципалітет Ужгорода ставиться серйозно, на найвищому рівні! Наша презентація відбувалася в головному залі міської ради, і участь в події взяли усі керівники міста, на чолі з міським головою Богданом Андріївим, його першим заступником, головним архітектором, начальниками профільних відділів. Дякуємо за це, пане голово та панове керівники!
– Патрульна поліція Ужгорода та Мукачева, втім як майже в усіх містах, дуже активна і відкрита до співпраці та навчання – теж подяка за це, особливо керівнику Юрію Марценишину!
– На зустріч прийшло багато активістів та журналістів, з якими була цікава дискусія, від яких звучали влучні і продумані запитання. Дякуємо вам за це!
– Ініціатором візиту була Маріанна Собран – громадська активістка, а віднедавна радниця міського голови. Вона знайшла нас у Фейсбуці, запросила і все організувала. Це дуже тішить, що мер Ужгорода, як і мери деяких інших міст, бачать цінність в таких “агентах змін”, і дослухаються до них. Це добра практика, її розпочали свого часу Андрій Садовий (який свого часу запросив до роботи Олега Шміда), Володимир Гройсман як мер Вінниці, і Віталій Кличко в Києві (радниця Ксенія Семенова). Нарешті ця практика дійшла і до інших міст!
А тепер дещо взагалі не про Ужгород:
– Автодорога М-06 “Київ-Чоп”, яку ми проїхали двічі на ділянці від Стрия – таке собі видовище. На закарпатській стороні покриття вже розвалюється, ямковий ремонт ще пару років її потримає в терпимому стані, а потім вже треба буде середній. В організації руху є суттєві недоліки, хоча не системні. Системності взагалі-то якраз і бракує — цілком однакові ділянки реалізовані по-різному: інколи добре, інколи – з помилками, які негативно впливають на безпеку.
– Нагадаємо, “Київ-Чоп” – найнебезпечніша довга траса в Україні, в середньому вона має один труп на 4 кілометри за рік.
– На карпатській ділянці дороги стоїть величезне розмаїття типів та форм дорожніх знаків в дусі “Увага! Небезпечна ділянка!”. Ми зробили штук 20 фотографій, хоч виставку роби. Коли знаків стоять десятки, при чому інколи по 1-2 штуки на кілометр, то вони просто втрачають сенс і взагалі не працюють – мозок водія їх перестає помічати. Колись ми вивчимо це більш детально і підготуємо окрему презентацію. Цю знакофілію та самодіяльність місцевих “діячів” треба закінчувати.
– В дорозі зупинялись лише на OKKO і завжди все було класно. І їжа, і кава, і сервіс. Звідки береться ця ірраціональна лояльність до бренду? :)
– “Готель Ужгород” легко заткне за пояс будь-який одноіменний місту готель в будь-якому місті центрі України. Це наша гіпотеза, хтось може її підтвердити чи спросувати?

До зустрічі, Ужгороде!


Аналітика за перші 5 місяців 2016 року

В Україні різко погіршується ситуація з безпекою на дорогах, при чому це відбувається як у великих містах, так і поза ними. Індекс небезпеки по Україні за перші 5 місяців зріс на 27%, а в обласних центрах – на 54%. В офіційних даних не вдалося виявити ознак системного позитивного впливу Патрульної поліції на безпеку дорожнього руху у містах чи на автодорогах, які вона обслуговує. Про це свідчить аналіз офіційної статистики Національної поліції України за підсумками перших 5 місяців 2016 року, здійснений громадською організацією “Vision Zero”.

DTP June 2016

Як ключовий показник безпеки руху у нашому аналітичному дослідженні використано кількість зареєстрованих поліцією дорожньо-транспортних подій з потерпілими, тобто таких подій, які призвели до травмування або смерті людей. Всього таких подій у звітному періоді було зафіксовано 9807. Такі показники як загальна кількість зареєстрованих ДТП, кількість загиблих і травмованих у них осіб не використовуються у цьому звіті через різні причини, зокрема сумніви у їхній правдивості.

За офіційними даними Національної поліції, показник ДТП з потерпілими по усіх областях України (без міста Києва), з яких є дані, за перші 5 місяців 2016 року зріс на 26,23% в порівнянні аналогічним періодом минулого року. Антилідерами за зміною станe безпеки доріг у 2016 році серед областей є Вінницька (101%), Миколаївська (77%), Тернопільська (77%), Рівненська (76%) та Волинська (71%). Не зросла кількість ДТП з потерпілими лише в одній області – Київській (-9,02%).

Дані Нацполіції стверджують, що погіршення ситуації в обласних центрах більш різке, ніж у країні загалом.  Втім варто відзначити, що більшаа кількість ДТП з потерпілими стається все-таки поза обласними центрами: за звітний період в обласних центрах сталося 2838 таких ДТП, а поза ними – 6059. В обласних центрах середній показник ДТП з потерпілими за перші 5 місяців 2016 року зріс на 54,7% відносно аналогічного періоду минулого року.  Антилідерами зі зміни стану безпеки руху серед обласних центрів стали чотири міста, в яких ситуація погіршилась більше ніж в два рази: Вінниця (зростання індикатора на 150%), Рівне (149%), Запоріжжя (148%) та Тернопіль (136%). Ситуація не погіршилась лише в трьох обласних містах – Суми, Одеса і Львів.

Ми спробували оцінити, чи справляє нова Патрульна поліція якийсь позитивний вплив на безпеку руху в обласних центрах, і не прийшли до однозначного висновку. Серед восьми міст, які весь 2016 рік обслуговуються новою поліцією, у шести рівень безпеки руху знизився. Це Миколаїв (96,6%), Луцьк (81%), Ужгород (80%), Хмельницький (78,7%), Київ (37,9%) та Харків (24,4%). Не знизився рівень безпеки руху, якщо вірити офіційним цифрам, у двох таких містах: це Одеса (-29%) та Львів (-3,8%).

Небезпечність дорожнього руху в

Також ми спробували оцінити, чи є покращення безпеки руху на автотрасах поза містами, які вже патрулюються поліцією. Для цього взяли статистику ДТП на автодорогах Львівської області, а також на трасі М-06, які з січня 2016 року повністю або значною мірою обслуговує Патрульна поліція, і побачили, що там зафіксовано погіршення стану безпеки руху: кількість ДТП з потерпілими на них зросла на 21%, зі 190 випадків до 230. Це менше ніж в середньому по Україні (27%), однак таку ситуацію навряд чи можна назвати досягненням

highways.

Основними факторами ризику, що призводять до найбільшої частини травм і смертей, як і раніше є алкоголь і надмірна швидкість: кількість потерпілих та загиблих з вини нетверезих водіїв, лише за офіційними даними, зросла на 27%, а через небезпечну швидкість – на 7%.

Стосовно видів ДТП, то зафіксовано погіршення ситуації за усіма видами, особливо: категорія “зіткнення” показала зростання на 48%, “наїзд на велосипедиста” – 23%, “наїзд на транспортний засіб, що стоїть” – 23%, “наїзд на пішохода” – 17%.

types

Якщо ви хочете перевірити наші підрахунки, побачити всі таблиці та погратися з власною інфографікою, запрошуємо скачати наш звіт у форматі ХLS за посиланням: https://drive.google.com/file/d/0B3l0B6k5XsVmTmYzcmJwRUg1X0k/view?usp=sharing

Скачати всю публічну статистику Національної Поліції стосовно ДТП в Україні (також у форматі XLS) можна на цій сторінці: http://www.sai.gov.ua/ua//ua/static/21.

Віктор ЗагребаВважаєте, що наші висновки хибні чи не зовсім обґрунтовані? Охоче візьмемо участь в дискусії і виправимо помилки, якщо вони є. 

З повагою,

Віктор Загреба, голова правління ГО “Віжн Зеро”, тел. 067 442 14 94, viktor@zagreba.com, https://www.facebook.com/zagreba/

23.06.2016


“Стратегія нульової смертності” для Івано-Франківська: з чого почати

Наприкінці зими 2016 року на вулиці Надрічній в Івано-Франківську сталася трагедія. Від удару автомобіля загинула людина. Про її особу нічого не повідомили, окрім того, що це був чоловік приблизно 55-60 років, який вийшов з політичного мітингу. Можна припустити, що він мав друзів, дітей, внуків. Він точно мав якісь плани на завтра, на цей тиждень. А тепер його нема. Тому що переходив вулицю у невдалому місці в невдалий час.

Цю публікацію зробив на сайті “Курс” у лютому 2016 року Віктор Загреба, засновник ГО “Vision Zero”. В ній окреслюються ключові принципи, на яких можна розробити успішну стратегію нульової смертності для Івано-Франківська, та й для будь-якого іншого міста.

Цей випадок стався на очах багатьох випадкових свідків, журналістів і навіть патрульної поліції. Чоловік помер на місці події, що беземоційно констатували лікарі та новинні сайти. Але ніхто поки що не озвучив питання: чи це поодинокий “нещасний випадок”, чи системна проблема міста? Щоб на це питання дати відповідь, треба звернутися до цифр.
ДТП Івано-Франківськ
Щоб дізнатись статистику по місту, досі треба писати офіційний запит і отримати паперову відповідь – все, як 40 років тому

На мій запит кілька тижнів тому Національна поліція повідомила, що протягом 2015 року у Франківську зареєстровано 152 аварії, які призвели до травмування людей. Наїзди на пішоходів були найбільш трагічними: їх сталося 74 і вони призвели до смерті 7 осіб та до травмування ще 72. Зіткнення автомобілів і наїзди на перешкоду (62 випадки з потерпілими) мали наслідком 105 потерпілих та 6 загиблих. Від наїзду автомобілів постраждало 11 велосипедистів; на щастя, ніхто з них не загинув.

ДТП Івано-Франківськ у 2015 році
Фотографія відповіді від ДАІ

Загальна кількість смертей, де знаряддям вбивства був автомобіль, склала у 2015 році 13, а кількість травмованих – 198.

13 “двохсотих” і 198 “трьохсотих” – це багато чи мало? Треба з чимось порівняти. Добре, що я направляв аналогічний інформаційний запит минулого року до тодішньої ДАІ. На запит мені повідомили, що у 2014 році на вулицях міста Івано-Франківська кількість загиблих в ДТП склала сім осіб, а кількість травмованих – 140. За рік перед тим, у 2013 році, травмованих було 95, а загиблих – 9 осіб. Це недостатньо довгий проміжок часу і невеликі цифри для серйозного статистичного порівняння, але навіть неозброєним оком видно, що тенденції до покращення ситуації немає. Скоріш за все, є тенденція до погіршення. Кількість травмованих за два роки, по суті, виросла на 100%.

200 поранених і 13 загиблих – це занадто багато для невеликого і спокійного європейського міста, в якому немає військових дій. Це теракт, який “завжди з тобою”. Цю проблему треба вирішувати, і найкращий спосіб – поставити за мету зменшити смертність до нуля. Якщо ви думаєте, що це неможливо, то це не так. Можливо.

Міста Європи, що досягнули Vision Zero.
Принаймні 572 великих міста Європи досягнули “Нульового бачення” у сфері безпеки дорожнього руху. Дані та графіка з сайту http://www.dekra-vision-zero.com/

Понад 700 досить великих міст у світі цього вже досягнули. Один з найбільших мегаполісів світу – Нью-Йорк – декілька років тому поставив таку “нульову ціль” (Vision Zero) і почав впевнений рух до неї. Було б гарно, якби Франківськ став першим містом України, яке поставить собі за мету нульову смертність в автомобільних аваріях і досягне цієї мети. Таким чином створить безпечне середовище для своїх громадян та дасть приклад іншим містам.

Ми, громадські активісти та учасники дорожнього руху, які не перший рік займаються проблематикою міської мобільності, ініціюємо розробку “Стратегії нульової смертності” для Івано-Франківська. Ми вже попередньо говорили про цю ідею з міським головою Русланом Марцінківим і керівником патрульної поліції міста Дмитром Міхальцем і почули з обох сторін інтерес і готовність до конструктиву. Тож пропонуємо почати цю роботу вже зараз. Якою конкретно буде стратегія дій для Франківська – потрібно вирішувати спільно на основі вивчення проблеми і наявних ресурсів, але, на нашу думку, успішна стратегія має базуватися на таких принципах:

  1. Науковість. Ми маємо постійно проводити якісний збір, статистичний та географічний аналіз усіх можливих даних про ДТП та дорожній рух, про місця концентрації ДТП, про поведінку та ставлення учасників руху та ін. Мета – виявити причини, супроводні фактори, тенденції в аварійності на вулицях міста. Для аналізу даних та вибору оптимальних рішень ми повинні використовувати не інтуїцію чи суб’єктивну думку, а світовий досвід, дослідження найкращих міжнародних університетів, рекомендації і стандарти міжнародних організацій та країн Європейського Союзу;
  2. Співпраця. Проблема смертності і травматизму на дорогах є комплексною, вона не має одного простого рішення, і жодна організація чи інституція не може її вирішити самостійно. Світова практика стверджує, що для подолання цієї проблеми потрібна змістовна, добровільна співпраця різних сторін, спільна стратегія і скоординована тактика. Метод перекладання відповідальності тут не підійде, це спільна відповідальність. Поліція самостійно не в змозі вирішити проблему дорожньої смертності і міське самоврядування теж. Не кажучи вже про активістів. Ми повинні діяти спільно, з єдиними критеріями успішності (науково обґрунтовані цифри) і єдиною націленістю на результат.
  3. Збалансоване використання трьох типів інструментів – інженерних, просвітницьких та правових. Безпечні і розумні інженерні рішення – це якісне і безпечне планування та облаштування вулиць, перехресть, переходів, велодоріжок, приведення розмітки, дорожніх знаків і місць для парковки у відповідність до вимог безпеки та здорового глузду; Друге – цеосвітні та просвітницькі заходи, з чіткими цільовими аудиторіями і вимірюваною ефективністю – для автомобілістів, пішоходів, велосипедистів, дітей та ін. Третє – ефективне правозастосування, тобто невідворотнє і суворе покарання за порушення правил руху, особливо таких, які несуть найбільшу загрозу безпеці громадян; фокусування уваги патрульної поліції на ключових факторах небезпеки (проведення кампаній) та/або на місцях підвищеного ризику ДТП; аналогічне розташування камер автоматичної фіксації та ін.

Це відкрита ініціатива. Ми запрошуємо до участі всі зацікавлені організації з державного, громадського, приватного та медійного секторів. Також запрошуємо інші міста ініціювати подібні стратегії – будемо шукати рішення разом, вчитися одне в одного, ділитися успішними рішеннями та технологіями. Війну на дорогах пора завершувати. Смерті від автомобілів не є необхідним злом, більшості з них можна запобігти. Всі інструменти для цього давно відомі, всі вони є у відкритому доступі та не вимагають великих капіталовкладень. Якщо цього досі не розуміють на пагорбах у Києві, то давайте робити це “знизу-вгору”.

Ми стартуємо. Включайтеся!

***

Ініціатори розробки “Стратегії нульової смертності” для Івано-Франківська:

Віктор Загреба – громадський активіст та менеджер проектів, магістр державної політики (Університет Мериленду, США), автор дослідження “Вимірювання ефективності програм у сфері безпеки руху в США, ЄС та Україні”, автор пілотного проекту “Безпека дорожнього руху для патрульних поліцейських“, учасник експертної групи Програми співпраці Національної поліції зі школами.

Андрій Коман – архітектор, транспортний планувальник, має досвід роботи і життя в Німеччині (м. Штутгарт), випускник школи урбаністики “CanActions”, автор проектів з реорганізації руху на вул. Галицькій, Василіянок, Гаркуші, Тичини та ін., член Комісії з безпеки дорожнього руху при виконавчому комітеті міста Івано-Франківська, громадський активіст, співзасновник ініціативи “Вело-Франківськ“.

Андрій Черніков – програміст, аналітик, учасник ініціатив з осучаснення громадського транспорту та з популяризації велосипедного транспорту, розробник онлайн-інструментів для аналізу і вирішення проблем міста (maps.if.ua), співзасновник громадського ресторану Urban Space 100, один з меценатів пілотного проекту “Безпека дорожнього руху для патрульних поліцейських”.