Громадська організація «Віжн Зеро» представила два нові дослідження, присвячені стану електричного громадського транспорту в Україні. Матеріали аналізують, наскільки ефективно працює цей сектор і що потрібно змінити, щоб він відповідав сучасним європейським стандартам.
Порівняння законодавства та технічних норм України, Чехії та Італії
Перше дослідження, «Порівняльний аналіз законодавчих та технічних норм щодо електричного громадського транспорту в Україні та ЄС», порівнює українські норми і стандарти з європейськими. Автори аналізують, як Україна може адаптувати свої норми, щоб успішно модернізувати та відбудовувати інфраструктуру електричного громадського транспорту.
Документ розкриває у чому саме полягає різниця між українськими та європейськими нормами, які зміни необхідно внести до законодавства, щоб норми перестали бути надміру обмежувальними та що потрібно для гармонізації стандартів з ЄС, аби досягнути розвитку.
Енергоефективність підприємств електричного громадського транспорту
Друге дослідження, «Енергоефективність підприємств електричного транспорту в Україні», присвячене практичним аспектам роботи міського електротранспорту - енергоспоживанню. Дослідження оцінює, як українські підприємства використовують електроенергію, і пропонує рекомендовані шляхи підвищення енергоефективності. Також було здійснено порівняння з аналогічним підприємством електричного громадського транспорту Польщі та складено рейтинг найбільш енергоефективних міст України.
Ці дослідження є важливим кроком на шляху до модернізації та підвищення ефективності українського громадського транспорту. Ознайомтеся з повними текстами досліджень за посиланнями нижче, щоб дізнатися більше про майбутнє електричного транспорту в Україні:
Матеріали розроблено в рамках проєкту “Реформа електричного громадського транспорту України”, що втілювався ГО “Vision Zero” з 01 серпня 2024 року до 30 вересня 2025 року. Проєкт реалізовано у співпраці із Асоціацією “Енергоефективні міста України” в рамках грантової підтримки Європейської кліматичної фундації (European Climate Foundation). Відповідальність за інформацію та погляди, висловлені у матеріалах, лежить на авторах дослідження. Європейська кліматична фундація не може бути визнана відповідальною за будь-яке використання інформації, яка викладена у дослідженнях та не обов’язково поділяє думки, оцінки та висновки, наведені в них.
Дослідження “Порівняльний аналіз законодавчих та технічних норм щодо електричного громадського транспорту в Україні та державах ЄС” було проведено впродовж 2024–2025 років громадською організацією “Vision Zero” (Івано-Франківськ)
Метою дослідження було виявити застарілі та надмірно обмежувальні норми, які перешкоджають модернізації та відбудові транспортної інфраструктури в Україні.
Для дослідження було зібрано інформацію з українських та європейських законодавчих актів і технічних документів (ДБН та інші). Головними країнами для порівняння стали Чехія та Італія, а також було розглянути окремі аспекти досвіду Швейцарії та Польщі.
Аналіз охоплює такі ключові сфери, як:
вимоги до трамвайних колій;
системи енергопостачання;
контактні мережі;
рухомий склад.
Передумови
Станом на 2021 рік в Україні працювали 41 тролейбусна та 18 трамвайних систем, а також три лінії метрополітену. Війна значно пошкодила інфраструктуру та рухомий склад. Вона також загострила давні проблеми: недостатнє фінансування, низький рівень обслуговування, кадрові виклики та скорочення місцевих бюджетів.
Після війни містам доведеться вирішувати: або дозволити електротранспорту занепасти, або докласти значних зусиль для його відбудови та модернізації. Через величезні фінансові потреби міста не зможуть зробити це самостійно. Для відновлення знадобляться зовнішні ресурси: гранти, кредити та державно-приватне партнерство.
Головним викликом стане не лише пошук коштів, а й інституційна спроможність. Містам буде важко підготувати якісні проєкти, які відповідали б вимогам як України, так і міжнародних партнерів.
Методологія
Визначення фокусу дослідження: Було обрано конкретні аспекти, на яких був зроблений фокус, щоб зробити дослідження цілеспрямованим.
Збір первинних даних: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України зібрало пропозиції від керівників комунальних підприємств-перевізників електротранспорту та посадових осіб міст, що мають трамвайні та тролейбусні системи. Далі ці дані отримала ГО «Vision Zero» для подальшого аналізу.
Проведення додаткових заходів для збору інформації:
ГО «Vision Zero» організувала три круглі столи (у 2022-2024 роках) для обговорення норм і правил розвитку інфраструктури електротранспорту.
Були здійснені ознайомчі візити до чотирьох міст України.
Проведені експертні інтерв’ю з фахівцями-практиками.
Узагальнення та обговорення результатів: Зібрані дані та пропозиції були обговорені під час онлайн-зустрічей.
Результати дослідження дають зрозуміти, які зміни необхідні для впровадження сучасних європейських стандартів в Україні.
Автор дослідження: Антон Гаген
Керівник проєкту: Віктор Загреба
Файли для перегляду та скачування (PDF):
Про проєкт:
Матеріали розроблено в рамках проєкту “Реформа електричного громадського транспорту України”, що втілювався ГО “Vision Zero” з 01 серпня 2024 року до 30 вересня 2025 року. Проєкт реалізовано у співпраці із Асоціацією “Енергоефективні міста України” в рамках грантової підтримки Європейської кліматичної фундації (European Climate Foundation). Відповідальність за інформацію та погляди, висловлені у цьому звіті, лежить на авторах дослідження. Європейська кліматична фундація не може бути визнана відповідальною за будь-яке використання інформації, яка викладена в цьому дослідженні та не обов’язково поділяє думки, оцінки та висновки, наведені в цьому звіті.
Конотопська трамвайна система - явище унікальне. Вона була створена після Другої світової війни як проєкт відновлення й модернізації міста. Інфраструктуру будувала сама громада методом “народного будівництва” на загальноміських толоках протягом 1949 року.
З часом рухомий склад оновлювався, а мережа розширилася з 3 до 27 км. Місто прагне зберегти та розвивати свою унікальну трамвайну систему, для чого необхідний стратегічний підхід базований на успішних практиках ЄС.
Стратегія модернізації й розвитку трамвайної системи Конотопа була розроблена за експертної підтримки ГО “Віжн Зеро” у 2024-2025 роках. Документ визначає довгострокове бачення трамвайної мережі. Стратегія містить аналіз, визначає цілі та завдання, а також пропонує черговість втілення та рекомендації з підвищення енергоефективності комунального підприємства.
Візія майбутнього
У 2050 році трамвайна система Конотопа є основою мобільності міста: це сучасний, інтегрований, енергоефективний вид транспорту, що забезпечує швидке й комфортне пересування для всіх мешканців. Система повністю нова, хоча має в своєму складі добре відновлені й збережені елементи з минулого.
Принципи розвитку:
1. Максимальне збереження наявної мережі - розвиток здійснюється з максимальною опорою на вже існуючі колії, щоб уникнути високих витрат і зберегти історичну та функціональну цінність системи.
2. Орієнтація на обслуговування щільної забудови та точок тяжіння - пріоритет надається маршрутам і ділянкам, які забезпечують зв’язок із районами з високою щільністю населення, великими підприємствами, освітніми та медичними закладами, адміністративними й культурними центрами.
3. Підвищення ефективності роботи мережі - увага приділяється зменшенню затримок на маршрутах, скороченню інтервалів руху, стабільності дотримання розкладів, пріоритету трамвая на перехрестях, зменшенню витрат на експлуатацію через технічну модернізацію. 4. Інтеграція з автобусною мережею - формування єдиної системи громадського транспорту, де трамвай виконує функцію каркасу мережі, а автобуси забезпечують охоплення віддалених районів.
5. Інтермодальність - зв’язок із зовнішніми транспортними вузлами й зручність пересадок.
6. Високий стандарт інфраструктури - забезпечення високої якості укладання рейок, які дозволяють підвищити технічну швидкість та плавність ходу. Мінімізація шуму й вібрацій шляхом використання сучасних технологій.
7. Високі вимоги якості пасажирської інфраструктури - мета на безбар’єрність зупинок й трамвайних вагонів, наявність накриттів, лавок, розкладів руху та освітлення.
8. Реалістичність впровадження і ефективність витрат - рішення мають відповідати фінансовим та інституційним можливостям міста, держави та міжнародних партнерів, із врахуванням залучення зовнішнього грантового фінансування.
9. Поліпшення супутньої міської інфраструктури - реконструкція трамвайної мережі має використовуватись як можливість для комплексного оновлення вулиць, в т.ч. інженерні мережі, тверде покриття, штучне освітлення, велосипедна інфраструктура.
Стратегічні цілі
Місто Конотоп визначило п’ять стратегічних цілей щодо модернізації й розвитку трамвайної системи:
Ціль 1. Безпечна трамвайна мережа Місто ставить до мету досягнення нульового рівня аварійності на трамвайних маршрутах та повну ліквідацію аварійно небезпечних ділянок. Йдеться про всі види аварій, в тому числі дорожньо-транспортних пригод та аварій в системі живлення.
Ціль 2. Досягнення європейського рівня послуг Внаслідок модернізації й проєктів розвитку система буде надавати транспортні послуги, що відповідають європейським стандартам рівня обслуговування (Level of Service) зокрема: частота руху, швидкість, надійність, зручна пішохідна доступність до зупинок (у радіусі 300-500 м), дотримання розкладу руху, доступність маршрутної інформації, інтегрована система оплати проїзду, безбар'єрність.
Ціль 3. Енергоефективність і стійкість до криз Формування трамвайної системи, що споживає мінімум енергії на одиницю здійсненої транспортної роботи та здатна зберігати функціональність в умовах надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Ціль 4. Модернізована інфраструктура за стандартами ЄС Повне оновлення колійної та енергетичної інфраструктури відповідно до європейських технічних, екологічних та безпекових стандартів, а також нове (реконструйоване) депо, належне облаштування зупинок, розворотних кілець, туалетів й кімнат відпочинку для водіїв та ін.
Ціль 5. Повна доступність для всіх груп користувачів У майбутньому Конотопський трамвай забезпечить доступність своїх послуг для маломобільних груп населення завдяки випуску не менше 50% вагонів з низької підлогою на кожному маршруті та безбар’єрності інфраструктури зупинок, зокрема наявності посадкових платформ на рівні входу до вагону.
Успішні практики ЄС як надихаючі приклади
Трамвайна мережа у Дауґавпілсі, Латвія (населення 80 тис. осіб) є практично ровесницею конотопської, вона відкрита в 1946 році та має протяжність 33 км. Вона обслуговується муніципальним підприємством SIA "Daugavpils satiksme", створеним у 2014 році шляхом об'єднання трамвайного та автобусного операторів міста. Підприємство забезпечує роботу 5 трамвайних маршрутів загальною протяжністю 27 км та експлуатує 45 вагонів, включаючи моделі КТМ-5, Tatra T3D, 71-911 "City Star" та новітні EVO1, зібрані на місцевому локомотиворемонтному заводі “Daugavpils Lokomotīvju Remonta Rūpnīca” у співпраці з чеськими партнерами. КП обслуговує також 33 автобусні маршрути й експлуатує близько 60 автобусів. В підприємстві працює близько 500 співробітників, а річний бюджет підприємства близько 10 мільйонів євро. Низькопідлоговими є близько 45% трамваїв та всі автобуси.
Трамваї в Даугавпілсі у 2021 році (джерело Wikipedia)
Трамвайна мережа в Лієпаї, Латвія (населення 66 тис. осіб) є найстарішою в країнах Балтії, відкрита в 1899 році. Наразі в місті функціонує одна трамвайна лінія довжиною 7,9 км, яка обслуговує 18 зупинок. Оператором трамвайної мережі є муніципальне підприємство SIA "Liepājas tramvajs", засноване 14 жовтня 1992 року. У 2023 році середня кількість працівників становила 80 осіб. Підприємство сплатило до державного бюджету 1,32 млн євро податків, включаючи 201 тис. євро податку на доходи фізичних осіб та 389 тис. євро соціальних внесків. Трамвайний парк складається з 23 вагонів, серед яких є як старі моделі Tatra KT4 (отримані як вживані з Німеччини) так і 14 нових низькопідлогових трамваїв TMK 2300 LT хорватського виробництва компанії Končar. Постачання нових вагонів було завершено в листопаді 2022 року в рамках програми "Комплексна реконструкція трамвайного маршруту та прилеглої території" вартістю майже 21 млн євро, частково профінансованої ЄС.
Трамвай Tatra KT4 в м. Лієпая. Автор: Kārlis.Paikens, alltransua.com
У Франкфурті-на-Одері, німецькому місті на кордоні з Польщею, населенням в 60 тис. осіб, трамвай існує з 1898 року. Наразі мережа складається з п’яти маршрутів загальною довжиною 37,9 км, які обслуговують 42 зупинки. Оператором є муніципальне підприємство Stadtverkehrsgesellschaft GmbH Frankfurt (Oder) (SVF), засноване 1 липня 1990 року. Підприємство також обслуговує автобусну мережу міста. Трамвайний парк включає 15 вагонів Tatra KT4DM, 8 низькопідлогових вагонів GT6M та 13 нових вагонів Škoda ForCity Plus 46T, поставки яких розпочалися у 2024 році.Автобусний парк складається з 26 автобусів, переважно MAN, в т.ч. гібридними системами руху та на скрапленому природному газі.У місті діють 10 автобусних маршрутів, включаючи два нічні маршрути. Загальна довжина автобусних маршрутів становить 113,3 км, з додатковими 22,6 км нічних маршрутів.
Трамвай Tatra KT4DM у Франкфурті-на-Одері. Автор: Matel6380, alltransua.com
Більше інформації у матеріалах проєкту та тексті Стратегії
Матеріали розроблено в рамках проєкту “Кліматично нейтральна та доступна транспортна інфраструктура Конотопа”, що втілювався ГО “Vision Zero” з 01.11.2024 року до 31.05.2025 року. Проєкт реалізовано у співпраці із Конотопською міською радою в рамках грантової підтримки Європейської кліматичної фундації (European Climate Foundation). Відповідальність за інформацію та погляди, висловлені у цьому документі лежить на його авторах. Європейська кліматична фундація не може бути визнана відповідальною за будь-яке використання інформації, яка викладена в цій Стратегії та не обов’язково поділяє думки, оцінки та висновки, наведені у ній.
Над проєктом працювали:
З боку міста Конотопа: міський голова Артем Семеніхін, заступниця міського голови Світлана Самсоненко. КП “Конотопське транспортне управління”: директор Віктор Тимошенко, т.в.о директора Наталія Яблонська, головний інженер Сергій Тягній. Відділ містобудування та архітектури: Олена Сидоренко. Управління економіки: Олена Коваленко.
З боку громадської організації “Vision Zero”: голова правління організації та керівник проєкту Віктор Загреба, координаторка Катерина Лозовенко; експертна команда: Антон Гаген, Юрій Лозовенко та Артем Полюх.
Фото на обкладинці: Трамвай Konstal 105Na, alltransua.com
Дослідження “Енергоефективність підприємств електротранспорту в Україні” було проведено впродовж 2024–2025 років громадською організацією “Vision Zero” (Івано-Франківськ) у співпраці з Асоціацією “Енергоефективні міста України”.
Мета дослідження:
визначення питомих показників енергоспоживання різних типів рухомого складу по містах та в Україні в цілому;
визначення слабких місць в енергоефективності підприємств електротранспорту;
оцінка потреб та ефекту впровадження можливих зазодів підвищення енергоефективності.
Методологія включала кілька ключових етапів:
Збір даних: Було надіслано запит до 21 одного міста України, що мають електротранспорт й отримано дані від 17 комунальних підприємств електротранспорту України. Інші підприємства відмовились від надання даних або надали обмежені дані. Надіслано запити до 16 підприємств електротранспорту в ЄС та Швейцарії, у відповідь отримано дані від одного - Miejskie Przedsiębiorstwo Komunikacyjne w Krakowie.
Розрахунки питомих показників енергоспоживання для рухомого складу з різними типами систем керування тягою та частки витрат на технологічні потреби для міст-учасників дослідження.
Додаткові джерела: Були зібрані й проаналізовані відкриті джерела та наукові дослідження, що стосуються теми.
Інтерв’ю з експертами: Проведені розмови з представниками деяких операторів електротранспорту.
Дослідження дозволило структурувати та висвітлити:
Відносні показники енергоспоживання: на 1 км, на 1 пасажира;
Різницю між містами в енергоспоживанні та енергоефективності;
Структуру енергоспоживання й оцінку технологічних втрат;
Енергетичні профілі комунальних підприємств.
Автор дослідження: В’ячеслав Скриль
Керівник проєкту: Віктор Загреба
Подяка: Висловлюємо подяку за співпрацю та участь у дослідженні керівникам та колективам:
Асоціації “Енерегофективні міста України”
КП "Вінницька транспортна компанія"
КП "Електроавтотранс" (Івано-Франківськ)
КП "Конотопське транспортне управління"
КП "Дніпровський електротранспорт"
КП “Транспорт” Кам’янської міської ради
ЛКП "Львівелектротранс"
КП “Миколаївелектротранс”
ХКП "Електротранс" (м.Хмельницький)
КП "Чернівецьке тролейбусне управління"
КП "Полтаваелектроавтотранс"
КП "Електроавтотранс" (Суми)
КП "Житомирське трамвайно-тролейбусне управління"
КП "Луцьке підприємство електротранспорту"
КП "Рівнеелектроавтотранс"
КП "Запоріжелектротранс"
КП "Одесаміськелектротранс"
КП "Чернігівське тролейбусне управління"
Дослідження стало основою для рекомендацій, що будуть опубліковані в окремому документі.
Файли для перегляду та скачування (PDF):
Про проєкт:
Матеріали розроблено в рамках проєкту “Реформа електричного громадського транспорту України”, що втілювався ГО “Vision Zero” з 01 серпня 2024 року до 30 вересня 2025 року. Проєкт реалізовано у співпраці із Асоціацією “Енергоефективні міста України” в рамках грантової підтримки Європейської кліматичної фундації (European Climate Foundation). Відповідальність за інформацію та погляди, висловлені у цьому звіті, лежить на авторах дослідження. Європейська кліматична фундація не може бути визнана відповідальною за будь-яке використання інформації, яка викладена в цьому дослідженні та не обов’язково поділяє думки, оцінки та висновки, наведені в цьому звіті.
Фото на обкладинці: Дахова сонячна електростанція, КП «Вінницька транспортна компанія»
Конотоп – місто в північній частині України, у Сумській області, розташоване за 240 км від Києва та за 90 км від кордону з РФ. Населення становить близько 85 тисяч осіб (станом на 2022 рік),На початку повномасштабного вторгнення місто зазнало оточення, однак вистояло та не було окуповане росією.
Одним з головних об’єктів міста є площа перед залізничним вокзалом. Реконструкція цієї площі належить до переліку стратегічних проєктів міста, затвердженого Програмою комплексного відновлення території Конотопської міської територіальної громади.
У 2024-2025 роках, в рамках меморандуму про співпрацію з містом, проєктна команда громадської організації “Vision Zero”, із залученням громади та інших зацікавлених сторін, розробила Концепцію реконструкції Привокзальної площі в місті Конотопі Сумської області.
Основні принципи та філософія проєкту
Концепція базується на трьох ключових принципах, що визначають її сучасний та орієнтований на майбутнє підхід:
Універсальний дизайн: інфраструктура площі буде максимально зручною для всіх категорій населення, усуваючи потребу в подальшій адаптації.
Людиноцентричність: головним фокусом проєкту є потреби, комфорт та сприйняття людини. Автомобільний транспорт більше не домінуватиме над громадським простором.
Кліматична стійкість: запроваджуються рішення, що враховують зростаючу частоту та інтенсивність екстремальних погодних явищ, таких як спека, посухи, зливи та морози.
Голос громади: результати воркшопу
Важливою складовою переосмислення площі став планувальний воркшоп, проведений у листопаді 2024 року в Конотопі. У заході взяли участь 30 представників громади міста різного віку, статі та економічного становища. Завдяки цій події вдалося визначити ключові потреби та очікування мешканців від майбутньої площі, які були ретельно опрацьовані командою планувальників та інтегровані в розробку концепції.
Планувальний воркшоп з представниками громади м. Конотоп (29.11.2024)
Серед основних побажань громади, виявлених в результаті воркшопу:
Безбар’єрний простір: вільне пересування для всіх.
Більше озеленення та тіні: перетворення сірого асфальтового простору на зелену оазу.
Зони для відпочинку: можливість зробити паузу, перепочити та провести час.
Зручний транспортний вузол: комфортні пересадки між трамваями, автобусами, авто та таксі.
Заклади харчування та магазини: важливість їхньої присутності поблизу площі.
Паркування: забезпечення місць для автомобілів та велосипедів.
Відновлення фонтану: повернення історичного елементу площі.
Вшанування конотопського трамвая: підкреслення унікального феномену міста.
Фотозона: створення впізнаваного місця для пам'ятних фото.
План площі та позначення об’єктів
Ескізне креслення Концепції реконструкції Привокзальної площі у м. Конотоп Сумської обл.
Візуалізації реалізації проєкту
Візуалізації реалізації проєкту
Багатофункціональність площі після реконструкції
Концепція реконструкції Привокзальної площі передбачає її багатофункціональне використання, включаючи:
Транспортна функція: оптимізована інфраструктура для прибуття та відбуття пасажирів, зустрічей та проводжань, що включає сучасні тротуари, зупинки трамвая, міських та приміських автобусів, таксі, зону висадки пасажирів з авто, паркінг та розвинену велосипедну інфраструктуру.
Перебування та спілкування: створення комфортних зон для очікування та проведення часу, обладнаних лавицями, озелененням, фонтаном та велосипедною інфраструктурою.
Торгівля та харчування: можливість придбати продукти, готову їжу, напої. Передбачається розміщення комерційних закладів та навіть облаштування кафе у формі старого трамвая.
Іміджева функція: створення позитивного враження на гостей міста та привабливого місця для фотографування, що стане символом відновлення та розвитку Конотопа. Це буде досягнуто за рахунок привабливих просторів, якісних матеріалів, сучасних вуличних меблів, фонтану та велосипедної інфраструктури.
Містобудівна функція: Площа має стати одним з головних громадських центрів міста, що сприятиме подальшому розвитку сфери послуг, торгівлі, закладів харчування, офісних будівель та готелів.
Загальний вигляд проєкту реконструкції площі
Безбар’єрний простір – пріоритет реконструкції
Відповідно до Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та чинних ДБН В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд”, Привокзальна площа після реконструкції буде безбар’єрним простором. Проєкт передбачає:
Пониження «в нуль» на переходах: усі переходи через площу будуть обладнані пониженими бордюрами до рівня проїзної частини або виконані в одному рівні з пішохідною частиною.
Підвищений пішохідний перехід через вул. Свободи: автомобілі підніматимуться для переїзду через перехід, замість того, щоб пішоходи спускалися на дорогу.
Тактильне покриття: спеціальні орієнтувальні та попереджуючі смуги для людей із порушенням зору.
Широкі проходи та під'їзди: достатня ширина маршрутів для вільного руху, зокрема для людей на кріслах колісних чи з іншими допоміжними засобами пересування.
Пандуси на вході до парку: зручний доступ для людей на кріслах колісних, з дитячими візками, валізами та велосипедами.
Платформи на зупинках громадського транспорту: за умови низькопідлогового рухомого складу, це забезпечить зручну та безбар’єрну посадку й висадку пасажирів.
Кліматична стійкість
Після реконструкції площа буде адаптована до майбутніх кліматичних змін завдяки таким рішенням:
Дерева та фонтан: 264 одиниць нових дерев створюють природне затінення для людей та припаркованих автомобілів, зменшують температуру на площі у спекотні дні. А фонтан крім охолодження також й зволожує повітря, покращуючи мікроклімат;
Навіси (павільйони) на зупинках: захищають людей від перегріву під прямим сонцем, а також від злив, снігопадів та сильного вітру, забезпечуючи комфортне очікування транспорту за будь-якої погоди;
Бруківка замість асфальту: бетоні елементи мощення мають значно нижчу теплопровідність, ніж асфальт, що сприяє зниженню нагрівання площі влітку;
Трав'яний покрив (14571 кв. метрів): це газони, зелені дахи павільйонів зупинок та еко-бруківка на парковці працюють за принципом "зеленої губки", вбираючи дощову воду й зменшуючи ризик затоплень.
Стала міська мобільність
Концепція надає пріоритети сталій мобільності: замість суцільного простору для автомобілів – площа, де спочатку пішоходи, вело- та мікромобільність, а також громадський транспорт (зокрема трамвай). Площа – транспортно-пересадковий вузол між видами громадського транспорту (міськими, приміськими, міжміськими) та видами мобільності (напр. залізниця - велосипед).
Вигляд на зупинку громадського транспорту, поруч з якою велодоріжка та велопарковки
Озеленення та паркування
Концепція нової площі передбачає зменшення нефункціональних площ проїзної частини: замість суцільної площі-парковки – пішохідні простори, озеленення, послуги громадського харчування, зупинки громадського транспорту, місця відпочинку тощо.
Вигляд на алею з деревами та паркувальний майданчик відповідно до концепції
Файли для перегляду та скачування (PDF):
Про проєкт:
Матеріали розроблено в рамках проєкту “Кліматично нейтральна та доступна транспортна інфраструктура Конотопа”, що втілювався ГО “Vision Zero” з 01.11.2024 року до 31.05.2025 року. Проєкт реалізовано у співпраці із Конотопською міською радою в рамках грантової підтримки Європейської кліматичної фундації (The European Climate Foundation (ECF) у 2024-2025 рр. Відповідальність за інформацію та погляди, висловлені у цьому проєкті, лежить на його авторах. Європейська кліматична фундація не може бути визнана відповідальною за будь-яке використання інформації, яка викладена в цій публікації та не обов’язково поділяє думки, оцінки та висновки, наведені у ній.
